Постанова № 61737624, 22.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 вересня 2016 року № 826/26286/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тольттіазот" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та нечинною з дати ухвалення постанови.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Відкрите акціонерне товариство "Тольттіазот" (далі по тексту також - позивач, ВАТ "Тольттіазот") з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - відповідач, НКРЕКП), в якому просить:

- визнати протиправною та нечинною з дати ухвалення постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами" від 18 червня 2015 року №1786.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що постанова відповідача від 18 червня 2015 року №1786 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з перевищенням наданих відповідачу законами повноважень, а також не відповідає вимогам законодавства України, зокрема Закону України "Про природні монополії" та Закону України "Про ціни та ціноутворення" та порушує права та законні інтереси позивача.

Відповідач проти позову заперечував мотивуючи тим, що НКРЕКП при прийнятті постанови від 18.06.2015 №1786 діяла в межах своєї компетенції та повноважень, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

В судовому засіданні за згодою сторін ухвалено про продовження вирішення справи у письмовому провадженні відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про те, що позов задоволенню підлягає з огляду про наступне.

24 грудня 2007 р. між УДП "Укрхімтрансаміак" та ВАТ "Тольттіазот" укладено Контракт № 026/А/2007 про надання послуг з транзиту аміаку рідкого через територію України магістральним трубопроводом, з терміном його дії до 2022 р., згідно з яким УДП "Укрхімтрансаміак" прийняло на себе зобов'язання по наданню послуг з транзитного транспортування аміаку рідкого магістральним трубопроводом.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою "Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами" від 18 червня 2015 року №1786 затвердила тарифи на транспортування аміаку магістральними трубопроводами.

Пунктом 2 Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами від 18 червня 2015 року №1786 встановлено, що зазначений порядок застосовується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, при установленні та перегляді тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами та поширюється на всіх суб'єктів, які здійснюють господарську діяльність із транспортування аміаку магістральними трубопроводами.

Крім того, відповідно до п. З Порядку № 1786 встановлено, що замовником є підприємець або юридична особа, яка на підставі договору замовляє послуги з транспортування аміаку магістральними трубопроводами.

Таким чином ВАТ, "Тольяттіазот" є замовником який на підставі договору замовляє послуги з транспортування аміаку магістральними трубопроводами в рамках вищезазначеного порядку, а відтак позивач є суб'єктом правовідносин з транспортування аміаку трубопровідним транспортом, на які поширюється дія Порядку № 1786 та у яких буде застосовано цей нормативно-правовий акт.

При цьому, позивач вважає, що Порядок формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами від 18 червня 2015 року №1786 прийнятий НКРЕКП не відповідає приписам норм чинного законодавства вищої юридичної сили, а саме Закону України "Про природні монополії" та Закону України "Про ціни і ціноутворення" оскільки оскаржуваний порядок прийнято з перевищенням повноважень, наданих відповідачу, зокрема НКРЕКП встановлено порядок формування тарифів виключно на послуги з транспортування аміаку лише для споживачів України, що не передбачене ні Законом України "Про природні монополії", ні наказом Президента України від 10 вересня 2014 р. № 715, з огляду на порушене право позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, у своїй діяльності Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг керується, зокрема, Законом України «Про природні монополії» (далі - Закон).

Згідно із статтею 2 Закону України «Про природні монополії» дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають на товарних ринках України, які перебувають у стані природної монополії, та на суміжних ринках.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про природні монополії» державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону.

Статтею 11 Закону України «Про природні монополії» передбачено, що національні комісії регулювання природних монополій є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України.

Комісії діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України.

Пунктом 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 (далі - Положення), визначено, що відповідно до покладених на неї завдань, Комісія, зокрема, установлює тарифи на транспортування магістральними трубопроводами нафти, нафтопродуктів та аміаку.

При цьому, згідно з положеннями пункту 8 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 (із змінами) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, регулює тарифи на електроенергію, що відпускається населенню для побутових потреб, єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, та встановлює, зокрема, тарифи на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, нафти, нафтопродуктів, аміаку та етиленових речовин, що поставляються споживачам України.

Разом з тим, пунктом 13 Положення установлено, що рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об'єднань споживачів і громадськості.

Рішення, прийняті НКРЕКП, оформлюються постановами і розпорядженнями.

Рішення НКРЕКП, прийняті у межах її повноважень, обов'язкові до виконання суб'єктами природних монополій.

Рішення НКРЕКП можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

Рішення НКРЕКП, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань установлення цін та тарифів (крім установлення цін та тарифів для населення) та рішень з питань функціонування оптового ринку електричної енергії.

Рішення НКРЕКП, які відповідно до закону є регуляторними актами (крім рішень щодо встановлення тарифів), розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

НКРЕКП має право видавати в установленому порядку разом з органами виконавчої влади спільні акти.

Так, на виконання покладених повноважень, з урахуванням пункту 50 Плану діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з підготовки проектів регуляторних актів на 2015 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 11.12.2014 № 762, Комісією було розроблено проект та затверджено постановою НКРЕКП від 18.06.2015 № 1786, Порядок формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами.

Згідно доводів відповідача ним, у відповідності до статті 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», було оприлюднено проект регуляторного акта - постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил користування природним газом для юридичних осіб» та аналіз регуляторного впливу з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань шляхом розміщення на офіційному веб-сайті НКРЕКП http://www.nerc.gov.ua в мережі Інтернет.

При цьому, усі зауваження і пропозиції щодо проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу, одержані протягом встановленого Законом строку, підлягають обов'язковому розгляду розробником цього проекту. За результатами цього розгляду розробник проекту регуляторного акта повністю чи частково враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє.

Так, НКРЕКП 11.03.2015 року було оприлюднено проект регуляторного акта - постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами» (далі - Порядок) із зазначенням терміну надання зауважень та пропозицій до проекту від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань до 13.04.2015 року.

Однак, позивачем не надано доказів звернення до НКРЕКП із зауваженнями та пропозиціями щодо оприлюдненого проекту постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами».

При цьому, доводи позивача, щодо надання зауважень та пропозицій ТОВ «Аверс» до НКРЕКП на доручення ВАТ «Тольяттіазот» судом не приймаються, з огляду на те що в матеріалах справи відсутні докази надання зазначеного доручення позивачем. Крім того суд зазначає, що позивач не був позбавлений можливості на самостійне звернення до НКРЕКП із зауваженнями та пропозиціями щодо оприлюдненого проекту постанови

Необхідно зазначити, що у відповідності із статтею 21 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» для погодження до уповноваженого органу (Державної регуляторної служби України) разом з проектом регуляторного акта Комісією подано аналіз регуляторного впливу цього проекту та копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій.

Державна регуляторна служба України листом від 23.04.2015 № 2652/0/20-15 повідомила НКРЕКП, що за результатами проведеної експертизи проект постанови НКРЕКП відповідає принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Також, листом Антимонопольного комітету України від 12.06.2015 №136-06/06- 6155, в межах компетенції, НКРЕКП повідомлено про погодження проекту постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами» (міститься в матеріалах справи).

Листом Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини від 06.07.2015 № 17699-0-26-15/12.0.1 повідомлено Комісію, що постанова НКРЕКП від 18.06.2015 № 1789 «Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами» відповідає положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини (міститься в матеріалах справи).

До того ж, листом Міністерства юстиції України від 10.07.2015 № 17656-0-26- 15/10./ повідомлено, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 09.07.2015 № 1197/5 повернуто після державної реєстрації постанову НКРЕКП від 18.06.2015 № 1789 «Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами», зареєстровану у Міністерстві юстиції 09.07.2015 за № 820/27265.

Крім того, позивач зазначає, що неправомірними є посилання Відповідача на положення ст. 256-1 Податкового кодексу України, Суд не погоджується з даними доводами з наступних підстав.

Відповідно до положень пункту 2561.6 статті 2561 Податкового кодексу України, тариф - вартість транспортування облікової одиниці вантажу магістральними трубопроводами України (без податку на додану вартість), що встановлюється:

- на транспортування для споживачів України - центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Президентом України;

- для транзиту територією України - на підставі договорів.

При цьому, як вже було зазначено вище, згідно з положеннями пункту 8 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 (із змінами) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, регулює тарифи на електроенергію, що відпускається населенню для побутових потреб, єдині тарифи на електричну енергію, що відпускається для кожного класу споживачів, крім тарифів на електричну енергію, що відпускається на побутові потреби населення, населених пунктів та зовнішнього освітлення, та встановлює, зокрема, тарифи на транспортування магістральними трубопроводами газу природного, нафти, нафтопродуктів, аміаку та етиленових речовин, що поставляються споживачам України.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України «Про трубопровідний транспорт» зовнішньоекономічна діяльність підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту регулюється актами законодавства України, що регламентують зовнішньоекономічні відносини.

Так, регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється на підставі та з дотриманням вимог Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі - Закон).

Статтею 9 Закону до органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності віднесено Верховну Раду України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики, органи доходів і зборів, антимонопольний комітет України, міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі.

При цьому, втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші від встановлених в цьому Законі, є обмеженням права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється (стаття 5 Закону).

Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні здійснюється за допомогою законів, передбачених в законах актів тарифного і нетарифного регулювання, які видаються державними органами в межах їх компетенції, а також угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності і які не суперечать законам України (стаття 7 Закону).

Враховуючи зазначене, регулювання зовнішньоекономічної діяльності, шляхом встановлення тарифів на транспортування (транзит) аміаку територією України, має передбачатися або законом, або зовнішньоекономічним договором (контрактом).

Позивачем зазначається, що всупереч вимогам закону ст. 9 Закону України "Про природні монополії", встановлений Порядок № 1786 не передбачає гласності та відкритості процедур регулювання тарифів, зокрема порядку доступу (оприлюднення) зацікавлених осіб, включаючи громадські організації та позивача, до інформації на стадії установлення тарифів, починаючи з подання заяви та переліку доданих до неї документів (включаючи розрахунок рівнів тарифів на плановий період), а також під час її розгляду та перевірки достовірності та обґрунтованості наданих заявником матеріалів та розрахунків.

Пунктом 13 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджених Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014 , установлено, що рішення НКРЕКП приймаються на засіданнях, які проводяться у формі відкритих або закритих слухань. У разі розгляду питань, що мають важливе суспільне значення, засідання проводяться у формі відкритих слухань, в яких беруть участь представники суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, об'єднань споживачів і громадськості.

При цьому, відповідно до розділу IV Регламенту Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого наказом НКРЕКП від 17.09.2014 № 3, на засіданнях Комісії у формі відкритих слухань розглядаються питання, зокрема, про установлення та перегляд цін/тарифів, схвалення проектів регуляторних актів НКРЕКП та прийняття нормативно-правових актів.

Інформація про місце, дату і час проведення засідань у формі відкритих слухань, порядок денний (крім розділу "Різне") оприлюднюються на офіційному веб-сайті НКРЕКП не пізніше ніж за три робочих дні до дня проведення засідання Комісії (пункт 4.27 Регламенту).

Пунктом 4 Розділу 1 Порядку, передбачено, що рішення про встановлення або перегляд тарифів приймається НКРЕКП на засіданнях у формі відкритих слухань.

Разом з тим, згідно з положеннями статті 15 Закону України "Про природні монополії" рішення комісій, які є нормативно-правовими актами, підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань встановлення цін та тарифів (крім встановлення цін та тарифів для населення) і функціонування оптового ринку електричної енергії. Рішення комісій, які є нормативно-правовими актами, не потребують узгодження з іншими органами державної влади, крім випадків, передбачених законом. Проекти рішень комісій, які є нормативно-правовими актами, оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації".

Виходячи з вищенаведеного, доводи Позивача з приводу порушення принципу відкритості та гласності встановлення тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами є безпідставними та не обґрунтованими, оскільки не відповідають дійсним обставинам справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова НКРЕКП "Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами" від 18 червня 2015 року №1786, прийнята в межах повноважень визначених Законом України "Про природні монополії" та Законом України "Про ціни та ціноутворення", Указом Президента України від 10.09.2014 №715 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та у спосіб, визначений законодавством України, а тому, позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2-7, 69-71, 94, 122, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства «Тольяттіазот» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.А. Качур