Ухвала суду № 61737593, 20.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі

20 вересня 2016 року м. Київ № 826/8856/16

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Качура І.А., при секретарі судового засідання Артеменко Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доКиївського міського голови Кличка Віталія Володимировичапровизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії

за участю представників:

від позивача від відповідачаОСОБА_3; ОСОБА_4; ОСОБА_5; ОСОБА_6;ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі - позивач/ОСОБА_1.) з адміністративним позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича (надалі - відповідач/Київський міський голова Кличко В.В.), в якому (з урахуванням уточнень) просить суд:

1. Визнати бездіяльність Київського міського голови Кличка В.В., яка полягає у невинесенні протягом місяця (від дати реєстрації клопотання) на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_2 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Клопотання (заява) НОМЕР_2, зареєстрованого у Київській міській раді за вх.№08/М-3806 від 28.03.2016 р. - протиправною.

2. Зобов'язати Київського міського голову Кличка В.В. винести на пленарне засідання сесії Київської міської ради питання стосовно надання ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) дозволу на розробку проекту землевідводу земельної ділянки НОМЕР_2 відповідно до графічного матеріалу (кадастрового кварталу 90:066 згідно містобудівного кадастру Києва), орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), Клопотання (заява) НОМЕР_2, зареєстрованого у Київській міській раді за вх.№08/М-3806 від 28.03.2016 р. або мотивованої відмови у його наданні.

3. Вирішити питання щодо розподілу судових витрат, шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради (боржник: Київська міська рада, код ЄДРПОУ 22883141, місцезнаходження боржника: Україна, вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає/зареєстрований: АДРЕСА_1) витрати на правову допомогу, які складають 4640 грн. 00 коп. (чотири тисячі шістсот сорок гривень 60 коп.).

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.06.2016 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Водночас, через відділ документального обігу та контролю суду до судді Окружного адміністративного суду м. Києва Качура І.А. від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі №826/8856/16 у зв'язку з тим, що дана адміністративна справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Зокрема, в обґрунтування заявленого клопотання про закриття провадження у справі, представником відповідача було зазначено, що предмет спору у даній справі пов'язаний із набуттям права власності на земельну ділянку.

Таким чином, відповідно до доводів представника відповідача спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно - правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, як наслідок, провадження в адміністративній справі №826/8856/16 має бути закритим.

Враховуючи вищевикладене, в судовому засіданні 20.09.2016 р. судом було поставлено на обговорення учасників процесу заявлене представником відповідача клопотання про закриття провадження у справі.

Представники позивача проти заявленого клопотання про закриття провадження у справі заперечували з підстав його необґрунтованості.

Представник відповідача заявлене клопотання підтримав та просив суд його задовольнити.

Розглянувши заявлене клопотання та додані до нього документи, заслухавши в судовому засіданні думку представників сторін, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Водночас, в п.1 ч.1 ст.3 КАС України зафіксовано, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

В той же час, суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь - які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів, поширюється на публічно - правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно - правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1ст.3 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Так, ч.1 ст.122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону (ч.1 ст.116 ЗК України).

За правилами ч.1 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється, зокрема, органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у випадках, передбачених законом, або на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). При цьому розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, передбачених ст.122 цього Кодексу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених ст.122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки (ч.2 ст.123 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні (ч.3 ст.123 ЗК України).

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи, приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (ч.6 ст.123 ЗК).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, системний аналіз вищенаведених норм права дає підстави вважати, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування (оренду) громадян та органи, уповноважені розглядати ці питання. Вони передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування (оренду) зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в ст.123 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень.

Отже, висновок у справі, що розглядається, предметом якої є бездіяльність відповідача, що полягає у невинесенні на пленарне засідання сесії Київради питання стосовно надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою земельної ділянки НОМЕР_2 відповідно до графічного матеріалу, орієнтовним розміром до 0,10 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), відповідно до клопотання НОМЕР_2, зареєстрованого за вх.№08/М-3806 від 28.03.2016 р., про те, що відповідач при його винесенні не здійснював владні управлінські функції, грунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права, оскільки в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19.01.2016 р.

Так, відповідно до п.12 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 р. №8, управління та розпорядження державним і комунальним майном є організаційно-правовою діяльністю суб'єктів владних повноважень - органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які здійснюють її шляхом прийняття актів з дотриманням встановленої процедури.

В той же час, Конституційний Суд України у рішенні від 01.04.2010 р. №10-рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень ч.1 ст.143 Конституції України, п.п. "а", "б", "в", "г" ст.12 Земельного кодексу України, п.1 ч.1 ст.17 КАС України, вирішив, що органи місцевого самоврядування у земельних відносинах з громадянами та юридичними особами, в тому числі щодо вирішення питань розпорядження, передачі у власність, у користування земельних ділянок, а також їх вилучення, виступають виключно як суб'єкти владних повноважень.

Земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, належать до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд критично ставиться до доводів представника відповідача щодо не підсудності вказаного спору адміністративному суду, внаслідок чого, суд вважає за необхідне в його задоволенні відмовити.

Керуючись положеннями п.1 ч.1 ст.157, ст.158-163, 167, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання представника Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича про закриття провадження у справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України. Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя І.А. Качур