Постанова № 61737571, 28.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 вересня 2016 року № 826/15799/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шулежка В.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві

третя особа

Прокуратура Святошинського району міста Києва

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а також стягнення шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Підприємство «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України (далі – позивач або Підприємство «Благодар») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві (далі – відповідач або ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.2015р. №0000652202, №0000642202 та №0000021502, а також стягнення із Державного бюджету шкоду, заподіяну безпідставним винесенням грошового зобов’язання у сумі 12 998 340,00 грн. стосовно Підприємства «Благодар».

В обґрунтування позовних вимог позивач, крім іншого, зазначає, що відповідачем при проведенні перевірки не було виконано обов'язку, передбаченого п. 85.9 ст. 85 ПК України, зокрема, не перенесено розпочату перевірку до дати отримання копій первинних документів або забезпечення доступу до первинно - господарських документів, які відображали господарські операції підприємства у спірному періоді, що були вилучені правоохоронними органами, а саме: ГВПМ Голосіївського району м. Києва та СУФР ГУ Міндоходів в АР Крим. Тобто, як зазначає позивач, перевірка проводилася без дослідження та аналізу первинних документів, а тому висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства, які покладені в основу Акту перевірки та, відповідно, оскаржуваних рішень, прийнятих на підставі такого Акту, позивач вважає безпідставними та необґрунтованими, у зв’язку з чим просить скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити.

Відповідач в ході розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судові засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи, свого відношення до позову не висловив.

Виходячи з положень ч.6 ст.128 КАС України, у судовому засіданні 16.05.2015р. судом ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі постанови слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.01.2015р., відповідно до наказу начальника ДПІ від 19.01.2015 № 96, згідно із пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства “Благодар” Всеукраїнська організація інвалідів Союз організацій інвалідів України (код ЄДРПОУ 35635441) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.11.2014, про що складено акт перевірки від 05.02.2015р. № 63/26-57-22-02/35635441 (далі-Акт перевірки).

Зокрема, перевіркою встановлені, крім іншого, такі порушення позивачем вимог:

- пп. 138.1.1 п. 138.1 ст.138, п.138.2 ст.138, пп.139.1.1 п.139 ст.139, п.154.4 ст.154 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, загалом на суму 8 848 878,0 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.8 підрозділу 2 розділу XX ПК України, що призвело до завищення залишку від’ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду у загальній сумі 25 494 273 грн., внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2012 по 30.11.2014 на загальну суму 2 233 893 грн.;

- п.197.6 ст.197, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст.200 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження податку на додану вартість по періодах, в яких заявлені суми до бюджетного відшкодування, та періодах, відображених у додатках до податкових декларацій з ПДВ, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у загальному розмірі 4 315 901 грн.

На підставі вказаних висновків перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.02.2015р. №0000021502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 394 876,25 грн., у т.ч. 4 315 901 грн. основний платіж та 1 078 975,25 грн. штрафні (фінансові) санкції; №0000652202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 792 366,25 грн., у т.ч. 2 233 893 грн. основний платіж та 558 473,25 грн. штрафні (фінансові) санкції; №0000642202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 4 811 097,50 грн., у т.ч. 3 848 878 грн. основний платіж та 962 219,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Зі змісту Акту перевірки слідує, що по суті до вищезазначених висновків про порушення позивачем податкового законодавства ДПІ прийшла з підстав відсутності первинних та інших документів, що підтверджують формування показників бухгалтерського та податкового обліку, про що неодноразово вказано у Акті перевірки (т.1 а.с. 19, 20, 25, 26, 28 та ін.). Тобто, податковим органом при перевірці не було досліджено жодного первинного документу, який відображав би господарські операції підприємства у спірному періоді.

В Акті перевірки лише відображено зміст постанови слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.01.2015р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки щодо обставин, встановлених в ході досудового розслідування за №320141000800000100 від 13.11.2014р., зокрема щодо ймовірної легалізації директором позивача грошових коштів в розмірі 3 552,9 тис. грн. шляхом надання ДПІ завідомо неправдивих відомостей з метою отримання пільги, у вигляді 0% ставки оподаткування для відшкодування ПДВ з бюджету в автоматичному режимі, а також доданих до постанови матеріалів, а саме списків працюючих інвалідів на Підприємстві «Благодар», та матеріалів досудового розслідування за №320141000800000100 від 13.11.2014р. Аналізуючи зміст вказаних документів, ДПІ в Акті перевірки, крім іншого, прийшла до висновку про заниження позивачем податку на прибуток підприємства та ПДВ, а також завищення бюджетного відшкодування з ПДВ.

Слід зазначити, що інших доводів та обставин Акт перевірки позивача не містить.

Вирішуючи у зв’язку з наведеним спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно п.75.1 ст.75 ПК України (в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Тобто, вказані положення ПК України визначають, зокрема, що здійснення документальної перевірки проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ч.1 п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби у випадках, не передбачених цим Кодексом (п.85.1 ст.85 ПК України).

Згідно п.85.4 ст.85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Водночас, забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством (п. 85.5 ст. 85 ПК України).

Пунктом 85.8 ст.85 ПК України встановлено, що посадова (службова) особа органу державної податкової служби, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності)

Між тим, в силу приписів п.85.9 ст.85 ПК України у разі коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

З вказаного слідує, що в разі, якщо до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, вилучені правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

Як стверджує позивач та не спростовано ДПІ, на підставі вимоги №443/10/09 від 28.02.2014р. всі оригінали первинно-господарських документів, що стосуються діяльності підприємства у перевіряємий період, були вилучені у позивача правоохоронними органами, а саме: ГВПМ Голосіївського району м. Києва та СУФР ГУ Міндоходів в АР Крим, про що до закінчення податкової перевірки листом від 26.01.2015р. вих. №26, який отримано ДПІ цього ж дня, останнім було повідомлено відповідача, однак це не знайшло свого відображення у Акті перевірки.

Тобто, під час проведення перевірки позивач повідомив контролюючий орган про наявність обставин неможливості надання первинних документів у зв’язку із їх вилученням правоохоронними органами, однак, як вбачається із Акту перевірки та не спростовано відповідачем, такі обставини не були взяті до уваги та не перевірені в ході перевірки.

З наведеного вбачається, що відповідачем не виконано обов'язку, передбаченого п.85.9 ст.85 ПК України, зокрема, не надіслано письмового запиту до правоохоронних органів, якими, як стверджує позивач, було здійснено вилучення оригіналів документів, та не перенесено перевірку до отримання вилучених правоохоронними органами таких документів або забезпечення доступу до первинно - господарських документів, що стосуються діяльності Підприємства «Благодар» у перевіряємий період, а перевірку проведено виключно на підставі матеріалів досудового розслідування за №320141000800000100 від 13.11.2014р., які надійшли разом із постановою слідчого СУ ФР ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 13.01.2015р. про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, без наявності та дослідження відповідних первинних документів.

У зв’язку із наведеним суд зазначає, що згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі – Закон №996-XIV) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Тобто, в даному випадку фактично документальна перевірка Підприємства «Благодар» не відбувалася, оскільки податковим органом не досліджено первинно - господарські документи позивача.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що висновки Акту перевірки щодо порушення позивачем податкового законодавства при здійсненні господарської діяльності у спірному періоді, які зроблені ДПІ без належної перевірки первинно - господарських документів платника податків, є передчасними. Висновки ж контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов’язань, які викладені в Акті перевірки, є формальними та нічим не підтвердженими.

У взаємозв’язку із наведеним слід зазначити, що в силу вимог пункту 86.1 статті 86 ПК України виявлені під час перевірки правопорушення викладаються в акті.

Детальне відображення в акті змісту виявленого порушення є обов'язковою умовою вчинення податковим органом подальших дій щодо притягнення платника до податкової відповідальності, застосування механізмів примусового стягнення податку, а також слугує гарантією дотримання прав платника. Факти податкових порушень, не зафіксовані в акті перевірки, не можуть слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності.

У даному разі обставини, викладені ДПІ в акті перевірки, не підтверджують факту вчинення позивачем податкового правопорушення, тоді як адміністративний суд під час перевірки правомірності податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі такого акта перевірки, не може підміняти контролюючий орган шляхом дослідження обставин, які не були зафіксовані в акті перевірки, для визначення обсягу податкових прав та обов'язків платника. Наведене узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, яка викладена в ухвалі цього суду від 19 серпня 2015 року у справі № К/800/32822/14.

Таким чином, з урахування того, що відповідачем не було досліджено первинно - господарських документів, що стосуються діяльності Підприємства «Благодар» у перевіряємий період, та не зупинено проведення документальної позапланової виїзної перевірки до дати отримання копії документів або забезпечення доступу до первинно - господарських документів, які були вилучені (в контексті приписів п.85.9 ст. 85 ПК України), суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення прийнято податковим органом не обґрунтовано, без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття останнього.

Наведені відповідачем доводи не спростовують висновків суду у даній справі та не доводять зворотного.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Разом з тим, частиною 2 ст.71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене в сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку в порядку виконання обов’язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв’язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Водночас, судом не встановлено обставин, які б в результаті прийняття відповідачем вказаних рішень завдали б шкоди позивачу, а відтак, відповідно, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині стягнення із Державного бюджету шкоди, про що просить позивач.

Керуючись вимогами статей 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов підприємства «Благодар» Всеукраїнської організації інвалідів союзу організацій інвалідів України задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 24.02.2015р. №0000652202, №0000642202 та №0000021502.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя В.П. Шулежко