Постанова № 61737391, 22.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22 вересня 2016 року № 826/23036/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №826/23036/15 за позовом Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до Київської міської митниці ДФС про скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Акрілат-Хімконтракт» (надалі - позивач/ПП «Акрілат-Хімконтракт») з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (надалі - відповідач/Митниця), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №100250001/2015/000018/2 від 02.06.2015 р. (надалі - Рішення №100250001/2015/000018/2).

2. Присудити на користь ПП «Акрілат-Хімконтракт» (04212, м. Київ, вул.. Богатирська, 3-Г, код ЄДРПОУ 24744461, р/р 26000210323809 в АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», МФО 320984) судовий збір з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.10.2015 р. було відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає, що ПП «Акрілат-Хімконтракт» було надано до митного оформлення документи, що передбачені ч.2 ст.52 Митного кодексу України (надалі - МК України). Зокрема, відповідно до доводів представника позивача, подані документи чітко ідентифікували товар та містили об'єктивні та достовірні дані, що піддавались обчисленню, які чітко підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.4 та ч.5 ст.58 МК України, внаслідок чого, зазначає, що оскаржуване Рішення №100250001/2015/000018/2 є протиправним та необґрунтованим, а отже є таким, що підлягає скасуванню.

В судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, заяв щодо перенесення розгляду справи або слухання справи за його відсутності до суду не подавав, про причини неявки суду не повідомляв.

Зважаючи на неявку в судове засідання відповідача, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП «Акрілат-Хімконтракт» та Компанією «SHANDONG XIWANG SUGAR INDUSTRY CO. LTD» було укладено контракт №АС150311-1 від 11.03.2015 р. (надалі - Контракт №АС150311-1), відповідно до умов якого позивачу в Україну здійснювалась поставка кристалічної фруктози у кількості 25 тон за ціною 1 040,00 доларів США.

В п.3 Контракту №АС150311-1 сторони погодили, що оплата здійснюється Покупцем в доларах США на розрахунковий рахунок Продавця на умовах 100 % передоплати. Умови поставки FOB Qingdao.

Так, при розмитненні товару, ПП «Акрілат-Хімконтракт» було подано до Київської митниці ДФС декларацію митної вартості №100250001/2015/005910 від 29.05.2015 р.

При цьому, як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявленої митної вартості, ПП «Акрілат-Хімконтракт» додатково було надано наступні документи, зокрема: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0003083 від 07.08.2014 р.; міжнародну транспортну накладну (CMR) №0000539 від 28.05.2015 р.; коносамент (Bill of Lading) №WMS15030528 від 12.04.2015 р.; платіжне доручення №137 від 16.03.2015 р.; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №1505074 від 25.05.2015 р.; довідку про транспортні витрати б/н від 25.05.2015 р.; прейскурант (прайс-лист) б/н від 11.03.2015 р.; висновок про вартісні характеристики товару підготовлений спеціалізованою експертною організацією, а саме, цінову оцінку ТПП товару №Ц-45 від 29.05.2015 р.; виписки з бухгалтерських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, зокрема, податкові накладні №100 від 08.08.2014 р. та №482 від 31.10.2014 р.; рахунок-фактуру (інвойс) ACR150327 від 27.03.2015 р.; пакувальний лист б/н від 27.03.2015 р.; рахунок-проформу АС150311-1 від 11.03.2015 р.; Контракт №АС150311-1; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару №2730 від 28.05.2015 р.; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2761 від 12.04.2015 р.; сертифікат про походження товару загальної форми №15С3723В0020/00051 від 10.04.2015 р.; договір з перевізником №04 від 25.03.2015 р.; заявку №04/2515 від 25.03.2015 р.; інформацію стосовно ціни від 27.05.2015 р.; лист від перевізника б/н від 03.03.2015 р.; сертифікат якості від виробника від 18.03.2015 р.; копію митної декларації країни відправлення №438020150800005624 від 09.04.2015 р.

Однак, як встановлено судом, за митною декларацією №100250001/2015/005910 від 29.05.2015 р. спрацювала система аналізу ризиків щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, під час проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за вказаною вище митною декларацією встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження митної вартості містили розбіжності, вартість транспортних витрат не підлягала обчисленню та не підтверджена документально, зокрема, в декларації зазначена сума у розмірі 14 673,00 грн., а за всіма документами, що підтверджують транспорті витрати зазначено суму - 29 346,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, митним органом було відмовлено у визнанні заявленої позивачем митної вартості товарів за ціною контракту та винесено Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00077 від 29.05.2015 р.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, 29.05.2015 р. посадовою особою Митниці, було надіслано позивачу електронне повідомлення та запропоновано ПП «Акрілат-Хімконтракт» надати додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості, відповідно до ч.2 та ч.3 ст.53 МК України, а саме: каталоги, специфікації; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (щодо вартості сировини з якого отримано фруктозу); якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

02.06.2015 р. відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2015/000018/2.

Водночас, як встановлено під час розгляду адміністративної справи, за зверненням позивача товари було випущено у вільний обіг із наданням останнім гарантій відповідно до ч.7 ст.55 МК України зі сплатою митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною декларантом та забезпеченням сплати різниці між сумою митних платежів обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом.

Так, відповідно до ч.8 ст.55 МК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Враховуючи вищевикладене, листом №76 від 14.08.2015 р., відповідно до п.8 ст.55 МК України, ПП «Акрілат-Хімконтракт» було надіслано на адресу відповідача додаткові документи, зокрема: прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 11.03.2015 р. та висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Цінову оцінку ТПП №Ц-45 від 29.05.2015 р.

Розглянувши подані ПП «Акрілат-Хімконтракт» додаткові документи, 25.08.2015 р. відповідачем було надіслано на адресу позивача лист №5178/10/26-70-61-03 щодо визнання заявленої митної вартості та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2015/000018/2 від 02.06.2015 р., яким повідомлено, про те, що ПП «Акрілат-Хімконтракт» розбіжності в документах, що викликають сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів не усунуто. Крім того, декларантом не виконано в повному обсязі вимоги митного органу щодо надання додаткових документів, а саме, не надано інформації біржових організацій про вартість товару або сировини (щодо вартості сировини з якої отримано фруктозу), внаслідок чого, останній не вбачає підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2015/000018/2 від 02.06.2015 р.

Не погоджуючись з рішенням Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100250001/2015/000018/2 від 02.06.2015 р., вважаючи його протиправним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, ПП «Акрілат-Хімконтракт» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.1 МК України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно положень ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 ст.51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ч.2 ст.52 МК України).

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч.4 ст.52 МК України).

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у ч.8 цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей (ч.8, ч.9 ст.52 МК України).

Водночас, відповідно до ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч.2 ст.53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 та ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В той же час, в ч.3 ст.53 МК України зафіксовано про те, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Водночас, згідно ч.4 ст.53 МК України передбачено, що у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у ч.2 та ч.3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Так, ч.1 та ч.2 ст.54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України).

В той же час, ч.5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - ч.4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 вказаної статті).

Відповідно до ч.12 ст.264 МК України, разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених ч.6 ст.54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч.7 ст.55 МК України).

Відповідно до ч.8 вказаної статті МК України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Частиною 9 ст.55 МК України встановлено, що у разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положення ст.57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.59 і ст.60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями ст.59 і ст.60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до ст.62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до ст.63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч.10 цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

В той же час, відповідно до ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.5 -ч.8 ст.58 МК України).

Разом з тим, відповідно до ч.10 ст.58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Правила заповнення декларації митної вартості, затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 р. №599, визначають порядок заповнення декларації митної вартості, яка використовується: декларантом або уповноваженою ним особою - при визначенні та заявленні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту; митним органом - при здійсненні контролю за правильністю визначення декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту.

Відповідно до п.1.3 вказаних правил ДМВ подається в установленому порядку митному органу, що здійснює митне оформлення товарів, разом з митною декларацією на оцінювані товари.

Пунктом 1.14 Правил передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Посадовою особою митного органу заповнюється графа ДМВ «Для відміток митного органу». На основному аркуші, крім реєстраційного номера ДМВ, повинно бути зазначене рішення, яке прийняте посадовою особою митного органу за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів (п.2.1, п.2.2 вказаних Правил).

Відповідно до п.2.3 Правил при електронному декларуванні посадова особа за допомогою автоматизованої системи митного оформлення створює та надсилає декларанту або уповноваженій ним особі засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення про необхідність подання документів відповідно до ч.3 та/або ч.4 ст.53 Кодексу для підтвердження митної вартості товарів із складанням їх переліку.

При електронному декларуванні повідомлення про необхідність подання документів вважається одержаним декларантом або уповноваженою ним особою з часу надходження до митного органу повідомлення в електронній формі від декларанта або уповноваженої ним особи про одержання цього повідомлення. При електронному декларуванні декларант або уповноважена ним особа надсилає повідомлення про відмову у подачі документів у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним підписом (п.2.4, п.2.5 Правил).

Отже, як вбачається з вищевикладеного, МК України визначено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В той же час, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів.

Відповідно до графи 33 оскаржуваного Рішення №100250001/2015/000018/2 «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив, з того що за поданою ПП «Акрілат-Хімконтракт» митною декларацією спрацювала система аналізу ризиків щодо витребування документів, що підтверджують митну вартість товарів. Крім того, позивачем не надано всіх відомостей щодо складових митної вартості товарів, а саме, документів, що документально підтверджують вартість транспортних витрат.

Зокрема, відповідачем було зазначено, що вартість транспортних витрат не підлягає обчисленню, оскільки в декларації зазначено суму - 14 673,00 грн., а в усіх документах, що підтверджують транспортні витрати зазначено суму в розмірі 29 346,00 грн., внаслідок чого, митним органом було запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: каталоги, специфікації; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (щодо вартості сировини з якого отримано фруктозу); якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Однак, суд критично ставиться до доводів відповідача щодо ненадання позивачем документів, що документально підтверджують вартість транспортних витрат, оскільки як вбачається з матеріалів справи, ПП «Акрілат-Хімконтракт» було надано до митного органу всі необхідні документи, які в повній мірі надавали змогу відповідачу обчислити транспортні витрати.

Стосовно ж доводів відповідача щодо зазначення декларантом в митній декларації та поданих до митного оформлення документах, різної суми вартості транспортних витрат, суд вважає за необхідне звернути увагу, що не спростовано Митницею, ПП «Акрілат-Хімконтрант» було надано відповідачу Інформаційний лист №02-06/15 від 02.06.2015 р. разом з листом ТОВ «Донфрахт Інвест» від 02.06.2015 р., якими повідомлено про те, що враховуючи той факт, що поставка двох контейнерів №MSKU3711570 та №MSKU2883640 здійснювалося по одній заявці та згідно одного коносаменту №WMS15030528, експедитором був виставлений для ПП «Акрілат-Хімконтрант» загальний рахунок №1505074 від 25.05.2015 р., а також надано довідку про транспорті витрати від 25.05.2015 р. на загальну суму - 29 346,00 грн., де:

- Фрахт Кінгдао, Китай - ОМТП, Україна 1х20 DV (№MSKU3711570) - 14 673,00 грн.;

- Фрахт Кінгдао, Китай - ОМТП, Україна 1х20 DV (№MSKU2883640) - 14 673,00 грн.

В той же час, стосовно посилань відповідача в графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості на відсутність під час митного оформлення документів, що підтверджують 100% передоплату за транспортні послуги, суд вважає необґрунтованими, адже повідомлення про витребування документів від 29.05.2015 р. не містить в собі таких обставин, внаслідок чого позивач не знав і не міг знати, що на час прийняття рішення про коригування митної вартості у митного органу виникне сумнів в належності оплати транспортних послуг.

До того ж, в матеріалах справи наявна додаткова угода від 25.03.2015 до договору транспортного експедирування №04, згідно якої клієнт сплачує експедитору кошти протягом 30-ти календарних днів від дати виставлення рахунку за надані послуги.

Так, згідно копії банківських виписок, які наявні в матеріалах справи, позивач, на виконання умов додаткової угоди від 25.03.2015 до договору №04, сплатив експедитору кошти за транспорті послуги в період з 17.06.2015 по 19.06.2015 на підставі виставленого рахунку №1505074 від 25.05.2015 р.

Водночас, посилання контролюючого органу в графі 33 рішення про коригування митної вартості №100250001/2015/000018/2 від 02.06.2015 р. на податкові накладні є недоречними в контексті ч.2 ст.53 МК України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих ПП «Акрілат-Хімконтракт» документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, внаслідок чого, суд вважає, що відповідачем неправомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості, а тому рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100250001/2015/000018/2 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП «Акрілат-Хімконтракт». Крім того, відповідно до ст.94 КАС України, судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» до Київської міської митниці ДФС - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №100250001/2015/000018/2 від 02.06.2015 р.

3. Присудити на користь Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтракт» понесені судові витрати в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. із видатків Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя І.А. Качур