Ухвала суду № 61736631, 23.09.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4652/16

УХВАЛА

23 вересня 2016 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бутенко А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Свікон», що діє в інтересах приватної фірми «Мустанг», товариства з обмеженою відповідальністю «Ніагара», приватного підприємства «Косвас», товариства з обмеженою відповідальністю «Мале сільськогосподарське підприємство АЗС-Нива-1» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, за участі третіх осіб публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Свікон», що діє в інтересах приватної фірми «Мустанг», ТОВ «Ніагара», ПП «Косвас», ТОВ «Мале сільськогосподарське підприємство АЗС-Нива-1» до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, за участі третіх осіб публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна», Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою суду від 26 вересня 2016 року відкрито провадження у справі.

Разом із позовною заявою позивач надав клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони посадовим особам реєстраційної служби і державним реєстраторам, а також державним та приватним нотаріусам як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, проводити державну реєстрацію будь яких прав на нерухоме майно, а саме:

- Виробничі та невиробничі будівлі автозаправочного комплексу (АЗС), що знаходяться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Гейсмана, 6;

- Земельна ділянка загальною площею 0,2 з кадастровим номер 5123782000:02:002:1016, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Гейсмана, 6;

- АЗС, що складається з: адміністративна (літ.А), навіс (літ. Б), господарчі споруди, та знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, селище міського типу Олександрівка, вул. Перемоги, № 2-С;

- Будівля автозаправочної станції № 14, що знаходиться за адресою: Одеська обл., Білгород-Дністровський район, с. Шабо, вул. Сонячна, 16 (один «б»);

- Будівля автозаправної станції № 13, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський район, селище міського типу Затока, вул. Піонерська, 7;

Об'єкти нерухомості, що знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. 1 Травня, 36.

Заборони посадовим особам реєстраційної служби і державним реєстраторам, а також державним та приватним нотаріусам як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців будь-які записи, що стосуються цього майна до розгляду справи по суті та набрання законної сили судового рішення.

Дослідивши клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, оцінивши підстави даного клопотання, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 117 КАС України, визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно з ч.3 ст.117 КАС України, суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Разом з тим, частиною 4 зазначеної статті передбачено, що адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до вимог ст. 117 КАС України підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття заходів забезпечення позову, необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому інститут забезпечення адміністративного позову згідно з ст.ст. 3, 117 КАС України повинен відповідати завданню адміністративного судочинства забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

При цьому, клопотання представника позивача про заборону посадовим особам реєстраційної служби і державним реєстраторам, а також державним та приватним нотаріусам як спеціальним суб'єктам, на яких покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, проводити державну реєстрацію будь яких прав на нерухоме майно та вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців будь-які записи, що стосуються цього майна, суд вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню огляду на наступне.

За приписами п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ № 2 від 06.03.2008 року, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову.

Положення ст. 117 КАС України передбачають, що обов'язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є обґрунтоване клопотання сторони в тому числі із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Суд, аналізуючи наведені аргументи для забезпечення позову з мотивів неможливості забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову або докладання значних зусиль для відновлення прав позивача у випадку відчуження нерухомого майна іпотекодержателем, якого на думку позивача змінено відповідачем, вважає їх недостатніми для задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову, оскільки з позову вбачається, що на момент подання адміністративного позову відповідачем вже прийнято рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно за іншою особою на підставі договорів купівлі-продажу від 02.09.2016 року.

З огляду на вищезазначене, суд вважає що клопотання позивача про забезпечення позову, не підлягає задоволенню з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 165 КАС, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги, або в порядку ч. 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Бутенко А.В.