Ухвала суду № 61736220, 26.09.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

26 вересня 2016 р. справа № 804/6209/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про застосування заходів реагування, -

в с т а н о в и в:

22 вересня 2016 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об’єктів, а саме: нежитлового приміщення за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, с. Старі-Кодаки, вул. Аеропорт, 250, ТОВ «Еліт», до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов’язання зупинити експлуатацію даних об’єктів.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р., які набрали чинності з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду юридичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, а майнового характеру – 1,5 відсотку ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року встановлена на рівні 1 378 гривень.

Позивач заявив позовну вимогу немайнового характеру про застосування заходів реагування.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1 378 грн. із заявлених ним немайнових вимог.

Натомість, позивачем до позовної заяви оригінал платіжного доручення про сплату судового збору не долучено.

Разом з цим, у мотивувальній частині позовної заяви позивач заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення у справі, посилаючись на те, що він є бюджетною неприбутковою організацією, яка звертається до суду за захистом життя та здоров’я людей.

Жодних інших обґрунтувань заявленого клопотання позивачем у позовній заяві не наведено, документальних підтверджень необхідності звільнення від сплати судового збору до позову не надано.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати позивачем судового збору, суд виходить з того, що надання відстрочки для сплати судового збору є виключенням із загального правила, а отже, повинно застосовуватися лише у виключних випадках, підтверджених документально.

Крім того, законом «Про судовий збір» пільг для сплати судового збору бюджетним неприбутковим організаціям не надано, а тому посилання на це позивача як на підставу для відстрочення сплати судового збору є безпідставними.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на відсутність жодних доказів на підтвердження факту відсутності у позивача коштів для сплати судового збору, та з метою дотримання рівності всіх перед законом і судом, суд не вбачає підстав для відстрочення позивачу сплати судового збору із заявлених ним немайнових вимог.

У зв’язку з чим, позивачу необхідно надати оригінал документа про сплату судового збору на суму 1 378 грн. із заявлених ним немайнових вимог.

Крім того, позивачу необхідно надати докази на підтвердження обставин, на які він посилається у позовній заяві, а саме: акт попередньої планової перевірки відповідача від 11.07.2016 р. № 164.

Також, позивачу необхідно усунути розбіжності щодо найменування відповідача у справі, оскільки відповідачем по справі визначено ТОВ «Еліт-Фарм», а в прохальній частині позову йдеться про застосування заходів реагування до ТОВ «Еліт».

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно, позовна заява підлягає залишенню без руху у відповідності до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору – відмовити.

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 10 жовтня 2016 року для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: надання оригіналу документа про сплату судового збору із заявлених позивачем немайнових вимог в сумі 1 378 грн. на реквізити суду, зазначені в ухвалі (одержувач – УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету – 22030001); надання доказів в обґрунтування заявлених вимог; уточнення відповідача у справі.

Роз’яснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В. В. Чорна