Рішення № 61735010, 27.09.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/2349/15 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 22-ц/783/5835/16 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.

Категорія: 47

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Ніткевича А.В.,

суддів - Мікуш Ю.Р., Павлишина О.Ф.,

секретаря Бохонко М.Р.

з участю представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 09 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з участю третьої особи ОСОБА_3, про реальний поділ земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку,-

встановила:

В жовтні 2015 року позивач ОСОБА_7 звернулася з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з участю третьої особи ОСОБА_3, про реальний поділ земельної ділянки.

Вимоги обгрунтовує тим, що в АДРЕСА_1 знаходиться будинковолодіння, яке складається з житлового будинку, господарських будівель і споруд. Для обслуговування житлового будинку та господарських будівель згідно Державного акту серія НОМЕР_1 закріплена земельна ділянка площею 0,25 га.

Рішенням Жовківського районного суду від 06 липня 2009 року (справа № 2-374/09) проведено ідеальний поділ будинковолодіння, за яким визнано право власності: за позивачем ОСОБА_7 на 15/48 частини; за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6на 33/48 частини.

Крім цього, ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 24 листопада 2010 року затверджено мирову угоду між позивачем та відповідачами про реальний поділ будинковолодіння та ідеальний поділ земельної ділянки, зокрема: позивачу ОСОБА_7 в житловому будинку належать приміщення 1-2 та 1-3; відповідачам приміщення 1-1, 1-5, 1-6, 1-7, приміщення - I, - в спільній власності залишився колодязь, ворота, фіртка, огорожа. Відповідно до мирової угоди реально розподілені і господарські будівлі.

Згідно із мировою угодою позивачу для обслуговування житлового будинку і господарських будівель належить 0,0784 га , а відповідачам для цієї ж мети 0,1716 га.

В мировій угоді не визначено межі між земельними ділянками.

Висновком судової земельно-технічної експертизи № 5-16 від 22.07.2016 року запропоновано три варіанти поділу земельної ділянки, на її думку єдиний можливий варіант поділу - перший.

З врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила реально поділити земельну ділянку, що знаходиться в АДРЕСА_1 за першим варіантом висновку судового експерта від 22.07.2016 року та зобов"язати відповідачів солідарно відшкодувати позивачу 3684,45 грн. за послуги експерта і 44,21 грн. банківські платежі.

Під час розгляду справи відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просили визнати право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,25 га в АДРЕСА_1, визначивши за ними частку площею 0,1716 га (по 0,0572 га кожної) відповідно до часток належних їм в будинку та площі переданої сторонам за мировою угодою, внести зміни в державний акт про право власності на землю ОСОБА_7 серія НОМЕР_2.

Вимоги обґрунтовують тим, що на даний час реальний поділ земельної ділянки в АДРЕСА_1 є неможливим, оскільки порушується право позивачів за зустрічним позовом щодо можливості доїзду до будинку та подвір'я, де розташовані господарські будівлі, а тому рішенням суду слід закріпити право спільної часткової власності на земельну ділянку.

Оскаржуваним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 09 серпня 2016 року первісний позов задоволено.

Розподілено земельну ділянку по АДРЕСА_1 наступним чином:

Частину земельної ділянки, яка розташована перед дверними прорізами розміром 2,10 х 4,35, площею 9,1 кв.м. та земельну ділянку на якій розташований колодязь 0,9 кв.м., залишено у спільному користуванні співвласників.

ОСОБА_7 надано земельну ділянку загальною площею 778,1 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від поворотної точки 7: по огорожі 5,03 м.; по лінії розподілу 12,48 м.; по зовнішній стінці колодязя 1,57 м.; по лінії розподілу 9,96 м.; 3,65 м.; 9,50 м.; 4,35 м.; 2,10 м.; 2,15 м.; 15,14 м.; 6,00 м.; 9,00 м.; 3,56 м.; 45,39 м.; 3,44 м.; по межі суміжної земельної ділянки ОСОБА_8 32,36м.; 81,37м.;

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6надано земельну ділянку загальною площею 1711,9 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від поворотної точки 6: 14,80 м.; 12,90 м.; по межі суміжної земельної ділянки ОСОБА_9 14,07 м.; 27,69 м.; 25,44 м.; 34,42 м.; по межі суміжної земельної ділянки ОСОБА_7 наданої для ОСГ 18,63м.; по лінії розподілу 45,39 м.; 3,56 м.; 9,00 м.; 6,00 м.; 15,14 м.; 2,20 м.; 2,10 м.; 9,50 м.; 3,65 м.; 9,96 м.; по зовнішній стінці колодязя 1,57 м.; 12,48 м.

Для заїзду до житлового будинку та літньої кухні «Б» ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 облаштувати новий заїзд з сторони АДРЕСА_1, а для заїзду до господарських будівель сараю «В», сараю «Г» облаштувати заїзд через земельну ділянку ОСОБА_7 надану їй для ведення особистого селянського господарства.

Для цього накладено право сервітуту для «проїзду» на земельну ділянку площею 77,0 кв.м. геометричними розмірами по периметру 3,00 м.; 25,67 м.; 3,00 м.; 25,91 м., яка належить ОСОБА_7 і використовується для ведення особистого селянського господарства.

Зустрічний позов задоволено частково.

Визнано право спільної часткової власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6на земельну ділянку площею 1711,9 кв.м. розташовану в АДРЕСА_1

Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6в користь ОСОБА_7 3684,45 грн. за послуги експерта та 44,21 грн. банківських послуг.

Рішення суду оскаржили відповідачі за первісним та позивачі за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,вважають, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права щодо частково задоволення їх позову та проведеного розподілу земельної ділянки за варіантом, який запропонувала ОСОБА_7, оскільки такий порушує їх право на доступ до господарських будівель та будинку.

На даний час вхід до будинку, заїзд до господарських будівель вони використовують спільно, оскільки іншої немає можливості.

З часу відчуження належного ОСОБА_7 майна третій особі ОСОБА_3, позивач почала вимагати реального розподілу ділянки, запропонувавши варіант, який виготовлено на її замовлення.

По справі проведено судову земельно-технічну експертизу, у висновку № 5-16 експертом запропоновано три варіанти розподілу земельної ділянки, проте суд розглянув лише перший, в той час як два інші, які власне і передбачають спільне користування заїздом, суд відхилив.

Крім цього, суд частину земельної ділянки, яка розташована перед дверними прорізами площею 9,1 кв.м. та 0,9 кв.м. залишив у спільному користуванні, тобто ту частину ділянки, де знаходяться поряд з дверима позивачки їх вхідні двері (під спільним навісом), проте як саме їм проходити до своїх дверей суд не визначив.

Що стосується заїзду із сторони АДРЕСА_1, такий не дає можливості проїзду до господарських будівель, оскільки поряд із житловим будинком знаходиться їх літня кухня позначена літерою «Б», яка й перешкоджає влаштуванню проїзду. Експерт взагалі не врахував ці обставини, не визначив вартість влаштування заїздів, погодження з відповідними службами.

Погоджуються на другий та третій варіанти розподілу, при цьому звертають увагу на те, що позивач ОСОБА_7 проживає в будинку лише в літній період, господарства не веде, однак суд присудив їй частину ділянки з існуючим заїздом.

Просять змінити рішення Жовківського районного суду Львівської області від 09 серпня 2016 року в частині реального розподілу та вирішити такий за другим чи третім варіантами висновку судової земельно-технічної експертизи, залишивши в спільному користуванні заїзд до будинку, господарських будівель.

Представники позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідачі за первинним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, а також їх представник ОСОБА_10 будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 подали заяви про відкладення розгляду справи у зв»язку із хворобою, інші учасники не повідомили суд про причину неявки.

На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, у відповідності до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з»явилися.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача на підтримку скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить переконання про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

На підставі ст.ст. 11, 60, 61 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи первісні позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що на даний час питання користування та розпорядження вказаною земельною ділянкою сторонами не вирішено, з даного приводу між сторонами виникали неодноразові суперечки, відповідачі категорично заперечують досягнення угоди про порядок користування та розподілу спірною земельною ділянкою, сторони відмовляються вирішити даний спір у добровільному порядку, тому провів розподіл спірної земельної ділянки відповідно до першого варіанту висновку експерта.

Крім цього, задовольняючи частково зустрічні позовні вимоги місцевий суд виходив з роз'яснень, наданих у постанові Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року №7 «Про практику застосування судом земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за якими при пред'явленні вимог кожним з учасників спільної власності про встановлення порядку користування спільною земельною ділянкою суд може залишити в спільному користуванні лише ділянки, роздільне користування якими встановити неможливо, при цьому це стосується також і випадків, коли належні особам на праві спільної власності жилий будинок, господарські будівлі та споруди розташовані на земельній ділянці, яка знаходилася в їх користуванні.

Враховуючи наявні у справі та досліджені судом докази, колегія суддів не може в повній мірі погодитись із висновками місцевого суду, оскільки таких суд прийшов за неповного з»ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права, тому оскаржуване рішення суду не може залишатись в законній силі.

Зважаючи на те, що апелянти ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 оскаржують та не погоджуються з рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 09 серпня 2016 року фактично лише в частині реального розподілу земельної ділянки та просять провести такий за другим або третім варіантом висновку експертизи, залишивши в спільному користуванні заїзд до будинку та господарських будівель, тому законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в іншій частині за правилами ст. 303 ЦПК України колегією суддів не перевіряється.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га. в с. Кулява Жовківського району Львівської області, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3, що підтверджується Державним актом серія НОМЕР_2 від 06.03.2008 року (а.с. 10).

В свою чергу, ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 24.11.2010 року визнано мирову угоду між співвласниками житлового будинку та проведено реальний поділ житлового будинку та господарських будівель і споруд відповідно до ідеальних часток співвласників: ОСОБА_7 - 15/48 частин та співвласники ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 - 33/48 частини (об'єднана частка так як кожному співвласнику належить по 11/48 ід.ч), визначено розмір земельної ділянки, по АДРЕСА_1, який припадає на ідеальні частки співвласників ОСОБА_7 (15/48 ід.ч.) - 0,0784 га. та ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 (33/48 ід.ч.) - 0,1716 га.

Реального поділу земельної ділянки між співвласниками мировою угодою не передбачено. Ухвала набрала законної сили 29.11.2010 року (а.с. 6-9).

З довідки № 520 від 26.11.2015 року, виданої Кулявською сільською радою вбачається, що жителька с. Кулява Жовківського району, ОСОБА_7 користується земельною ділянкою для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0784 га. Зміни даної площі земельної ділянки внесені згідно ухвали Жовківського районного суду від 24 листопада 2010 року, справа № 2-529/2010 р.

Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у ст. 317 ЦК України.

В свою чергу, стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст. 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом.

Поняття спільної часткової власності викладено в ч. 1 ст. 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.

Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Відповідно до ст. 367 ЦК України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Статтею 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Згідно із роз»ясненнями, що наведені у п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з»ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвіря тощо.

З метою об'єктивного розгляду справи та з»ясування усіх обставин по справі ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 10 лютого 2016 року призначено судову земельно-технічну експертизу, для вирішення експерту запропоновані відповідні питання, у матеріалах справи наявний висновок № 5-16 судової земельно-технічної експертизи по цивільній справі № 444/2349/15 від 22 липня 2016 року.

Згідно зазначеного висновку експертом запропоновані три варіанти поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 між співвласниками, які відповідають ДБН 360-92** «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень» та часткам співвласників.

Колегія суддів звертає увагу на те, що оцінюючи за правилами ст. 212 ЦПК України висновок судової земельно-технічної експертизи № 5-16 від 22 липня 2016 року, суд першої інстанції не дав належної правової оцінки вказаному висновку, не навів переконливих обґрунтувань, чому взяв до уваги перший варіант поділу спірної земельної ділянки та фактично не досліджував два інші варіанти.

Згідно першого варіанту, який запропонований експертом, площа земельної ділянки, яка перебуває у спільному користуванні є мінімально можливою, поділ господарських будівель проводиться по фактичному користуванні співвласниками, тобто ОСОБА_7 користується частиною сараю «В», а ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 користуються частиною сараю «В», сараєм «Г» та погребом «Д», при цьому для заїзду до житлового будинку та літньої кухні «Б» співвласникам (відповідачам) необхідно облаштувати новий заїзд з сторони АДРЕСА_1, а для заїзду до сараю заїзд через земельну ділянку ОСОБА_7

В свою чергу, відповідно до мирової угоди, визнаної ухвалою суду від 24.11.2010 року, у власність ОСОБА_4 перейшов сарай літ. «Г», а у власність ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 перейшли літня кухня, сарай під літ. «В», погріб «Д».

Відтак, запропонований висновком експертизи № 5-16 від 10.02.2016 року варіант № 1 поділу земельної ділянки не враховує місце розташування господарських будівель, які передані у власність сторонам по справі, а також є найбільш затратним для сторін, оскільки передбачає влаштування двох нових заїздів співвласникам ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, один із сторони АДРЕСА_1 для проїзду до житлового будинку, а інший через земельну ділянку ОСОБА_7, надану для особистого селянського господарства із накладенням сервітуту, для проїзду до господарських будівель сараю «В», сараю «Г».

При цьому, третім варіантом запропоновано існуючий заїзд, частину подвір'я та земельну ділянку під колодязем залишити у спільному користуванні співвласників, поділ господарських

будівель проводиться по мировій угоді, тобто ОСОБА_7 користується сараєм

«Г», а ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5

користуються сараєм «В» та погребом «Д».

У спільному користуванні запропоновано залишити частину земельної ділянки площею 636,1 кв.м. геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою від точки 6: по

лінії розподілу 12,48 м.; 1,60 м.; по зовнішній стінці колодязя 1,57 м.; по лінії розподілу 1,60 м.;

23,60 м.; 5,55 м.; 2,10 м.; 3,86 м.; 5,50 м.; 6,98 м.; 8,59 м.; 4,99 м.; 22,58 м.; 59,36 м.; 5,03 м. залишити у спільному користуванні співвласників.

В такому випадку поділу між співвласниками підлягатиме земельна ділянка площею 1863,9 кв.м. На ідеальні частки співвласників припадатиме: ОСОБА_7 (15/48) - 582,5 кв.м., ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 (33/48) - 1281,4 кв.м.

Співвласнику ОСОБА_7 (15/48) запропоновано надати дві земельні ділянки загальною площею 582,5 кв.м.

Ділянку S1 площею 84,4 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від точки 11: 5,67 м.; 9,50 м.; 5,55 м.; 15,79 м.; 5,63 м. (див ділянку S 1 синього кольору табл. № 5 додатків до висновку).

Ділянку S2 площею 498,1 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від поворотної точки 9: по межі суміжної земельної ділянки ОСОБА_8 32,36 м.; 25,01 м.; по лінії розподілу 9,37 м.; 54,48 м.; 8,09 м. (див ділянку S 2 синього кольору табл. № 5 додатків до висновку).

Співвласникам ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 (33/48) пропонується надати дві земельні ділянки загальною площею 1281, 4 кв.м.

Ділянку S3 площею 742,5 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від поворотної точки 10: 13,98 м. по лінії розподілу 54,48 м.; 13,21 м.; по межі суміжної земельної ділянки 25,44 м.; 34,42 м. (див ділянку S 3 зеленого кольору табл. № 5 додатків до висновку).

Ділянку S4 площею 538,9 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від поворотної точки 6: 14,80м.; 12,90м.; по межі суміжної земельної ділянки ОСОБА_9 14,07м.; 19,10м.; по лінії розподілу 6,98м.; 5,50м.; 3,86м.; 2,10м.; 9,50м.; 5,67м.; 5,63м.; 7,81м.; 1,60м.; по зовнішній стінці колодязя 1,57м.; 1,60м.; 12,48м. (див. ділянка S4 зеленого кольору табл. № 5 додатків до висновку).

Визначений розподіл земельної ділянки не обраний жодною із сторін, проте в апеляційній скарзі відповідачі за первісним позовом просять провести розподіл за другим чи третім варіантом.

Інші варіанти розподілу сторонами не представлені.

Згідно висновку експерта розділити земельну ділянку площею 0,25 га., яка належить ОСОБА_7 між всіма співвласниками житлового будинку не надається можливим, так як мировою угодою не визначені реальні будівлі, чи їх частини між співвласниками ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_5, як і влаштувати окремі заїзди до належних часток співвласників в будинку та до належних їм господарських будівель.

З наведеного слідує, що запропонований експертом третій варіант розподілу земельної ділянки є найбільш оптимальним та не порушує права сторін, відповідатиме інтересам співвласників, оскільки у цьому випадку відсутній відступ від ідеальних часток співвласників, такий варіант максимально відповідає фактичному користуванню, що склався між сторонами та такий поділ не суперечитиме Державним будівельним нормам.

Таким чином, судова колегія, на підставі наведеного, погоджується з доводами апеляційної скарги і вважає, що первісний позов є частково підставним та підлягає задоволенню, а рішення Жовківського районного суду Львівської області від 09 серпня 2016 рокув цій частині необхідно скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково, провести поділ земельної ділянки з врахуванням третього варіанту поділу, запропонованого експертом.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст. 313, ч. 2 ст. 314 ст.ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 09 серпня 2016 року в частині задоволення первісного позову скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, з участю третьої особи ОСОБА_3, про реальний поділ земельної ділянки задовольнити частково.

Провести розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_1 наступним чином:

Існуючий заїзд, частину подвір'я та земельну ділянку під колодязем залишити у спільному користуванні співвласників, при цьому поділ господарських будівель проводиться по мировій угоді, тобто ОСОБА_7 користується сараєм «Г», а ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 користуються сараєм «В» та погребом «Д».

У спільному користуванні залишити частину земельної ділянки площею 636,1 кв.м. геометричними розмірами по периметру за годинниковою стрілкою від точки 6: по

лінії розподілу 12,48 м.; 1,60 м.; по зовнішній стінці колодязя 1,57 м.; по лінії розподілу 1,60 м.;

23,60 м.; 5,55 м.; 2,10 м.; 3,86 м.; 5,50 м.; 6,98 м.; 8,59 м.; 4,99 м.; 22,58 м.; 59,36 м.; 5,03 м. залишити у спільному користуванні співвласників.

Поділу між співвласниками підлягає земельна ділянка площею 1863,9 кв.м. На ідеальні частки співвласників припадатиме: ОСОБА_7 (15/48) - 582,5 кв.м., ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 (33/48) - 1281,4 кв.м.

Співвласнику ОСОБА_7 (15/48) надати дві земельні ділянки загальною площею 582,5 кв.м.

Ділянку S1 площею 84,4 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від точки 11: 5,67 м.; 9,50 м.; 5,55 м.; 15,79 м.; 5,63 м.

Ділянку S2 площею 498,1 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від поворотної точки 9: по межі суміжної земельної ділянки ОСОБА_8 32,36 м.; 25,01 м.; по лінії розподілу 9,37 м.; 54,48 м.; 8,09 м.

Співвласникам ОСОБА_4. ОСОБА_6, ОСОБА_5 (33/48) надати дві земельні ділянки загальною площею 1281,4 кв.м.

Ділянку S3 площею 742,5 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від поворотної точки 10: 13,98 м. по лінії розподілу 54,48 м.; 13,21 м.; по межі суміжної земельної ділянки 25,44 м.; 34,42 м.

Ділянку S4 площею 538,9 кв.м. геометричними розмірами по периметру за рухом годинникової стрілки від поворотної точки 6: 14,80м.; 12,90м.; по межі суміжної земельної ділянки ОСОБА_9 14,07м.; 19,10м.; по лінії розподілу 6,98м.; 5,50м.; 3,86м.; 2,10м.; 9,50м.; 5,67м.; 5,63м.; 7,81м.; 1,60м.; по зовнішній стінці колодязя 1,57м.; 1,60м.; 12,48м.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий: А.В. Ніткевич

Судді: Ю.Р. Мікуш

О.Ф. Павлишин