Ухвала суду № 61733839, 28.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 р.Справа № 818/303/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

при секретарі судового засідання Антипенко В.А. за участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. по справі № 818/303/16

за позовом ОСОБА_2

до Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила суд скасувати податкове повідомлення-рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області від 18.09.2015 р. № НОМЕР_1.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення рішення Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області № НОМЕР_1 від 18 вересня 2015 року про збільшення ОСОБА_2 грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в частині 25669 (двадцять п'ять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) грн. 61 коп., з яких 20535,68 грн. - основне зобов'язання, 5133,93 грн. - штрафні санкції.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з прийнятою постановою в частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в зазначеній частині та прийняти нову постанову в цій частині, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивач протягом 2014 року отримала дохід, який згідно пп.164.2.17 «д» п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи, і оподаткуванню за ставкою згідно п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України.

Позивач подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду в частині задоволення позову та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між позивачем і ПАТ "Універсал Банк" був укладений кредитний договір CL № 11216 від 24.12.2007 р., за яким ОСОБА_2 було надано кредит у сумі 7000,00 доларів США. Відповідно до рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області загальний борг ОСОБА_2 склав 78175,53 грн. з урахуванням відсотків та штрафних санкцій за користування кредитом. У подальшому позивач сплатила 30% від загальної суми, визначеної в рішенні суду.

Згідно Акту від 14.02.2014 року про припинення зобов'язань за Договором CL № 11216 від 24.12.2007 р. та довідки банку від 18.11.2015 року, решта кредитної заборгованості позивача у розмірі 19712,80 доларів США прощена Банком 14.02.2014 р. на підставі ст. 605 Цивільного кодексу України, а саме: основна заборгованість по кредиту в сумі 6290,87 доларів США; нараховані відсотки за користування кредитом у розмірі 6280,89 доларів США; підвищені відсотки (у разі прострочення платежу) у розмірі 7141,04 доларів США.

Конотопською ОДПІ 27.08.2015 р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено Акт від 27.08.2015 р. № 196/17-02/НОМЕР_2.

Згідно вказаного акту позивач порушила пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, пп. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168, п. 176.1 ст. 176, п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України, оскільки вона у I кварталі 2014 року отримала дохід від юридичної особи ПАТ "Універсал Банк" у розмірі 170319,20 грн. у вигляді анульованої (прощеної) кредитором суми боргу, внаслідок чого їй визначено суму податкових зобов'язань за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, - у розмірі 28680,06 грн.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 18.09.2015 р. № НОМЕР_1, яким ОСОБА_2 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, - у розмірі 28680,06 грн. та нараховано штрафні санкції в сумі 7170,02 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач здійснив донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб на суму прощеного боргу з урахуванням нарахованих відсотків за користування кредитом та підвищених відсотків (у разі прострочення платежу), не врахувавши, що в даному випадку оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість по кредиту, тому сума зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, складає: за основним платежем - 8144,38 грн., за штрафними санкціями - 2036,09 грн., а всього - 10180,47 грн. Відповідно, в частині збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 25669,61 грн., у т.ч. в сумі 20535,68 грн. за основним платежем та 5133,93 грн. за штрафними санкціями, - оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як зазначено вище, між позивачем і ПАТ "Універсал Банк" був укладений кредитний договір CL № 11216 від 24.12.2007 р., за яким ОСОБА_2 було надано кредит у сумі 7000,00 доларів США.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 р. N 168 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 р. за N 541/13808, банки зобов'язані в кредитному договорі зазначати сукупну вартість кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов'язань споживача, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначити її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді реальної процентної ставки (у процентах річних), яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту.

Чиста сума кредиту, тобто сума коштів, які видаються споживачу або перераховуються на рахунок отримувача в момент видачі кредиту, розраховується як основна сума кредиту, що визначена згідно з умовами договору, мінус сума коштів, які утримуються банком під час видачі кредиту, а також мінус усі платежі за рахунок власних коштів споживача, що здійснені ним для виконання умов отримання кредиту.

Отже, відсотки, пеня, штрафні санкції за банківським кредитом - це платежі боржника на користь кредитора.

Відповідно до пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Тобто відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків у розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України.

З урахуванням викладеного база оподаткування повинна бути визначена лише як сума, яку позивач фактично отримала за банківським кредитом без урахування відсотків, пені та штрафних санкцій, а саме податкове зобов'язання повинно розраховуватися лише з основної заборгованості по кредиту в сумі 6290,87 доларів США (або 54295,24 грн. згідно з офіційним курсом гривні до долара США станом на 14.02.2014 р.), яка була списана банком.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки відповідач здійснив донарахування позивачу податку на доходи фізичних осіб на суму прощеного боргу з урахуванням нарахованих відсотків за користування кредитом та підвищених відсотків (у разі прострочення платежу), не врахувавши, що в даному випадку оподатковуваним доходом позивача є лише основна заборгованість по кредиту, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 25669,61 грн., у т.ч. в сумі 20535,68 грн. за основним платежем та 5133,93 грн. за штрафними санкціями.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 23.05.2016р. по справі № 818/303/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 03.10.2016 року.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Лях О.П.