Ухвала суду № 61733756, 27.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 р.Справа № 820/2875/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Дудка О.А.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства закритого типу "ГЕЯ" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2016р. по справі № 820/2875/16

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "ГЕЯ"

до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ліпінської Ілони Едуардівни третя особа ОСОБА_3

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Акціонерне товариство закритого типу «ГЕЯ» звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 27803002 від 13.01.2016р., прийнятого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ліпінською І.Е., на підставі якого внесено до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про право власності №12918347 за ОСОБА_3

Постановою Харківського окружного суду від 01.08.2016 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Акціонерне товариство закритого типу «ГЕЯ» (далі по тексту -Позивач) не погодившись з рішенням суду першої інстанції подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 року та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, не врахування доводів позивача про відсутність у ОСОБА_3 підстав для набуття права власності на спірне майно за договором відступлення прав від 28.11.2014р., наявність судового рішення про задоволення вимог первісного кредитора, що привело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Відповідач та треті особи в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до с. 195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та судом апеляційної інстанції підтверджено, що 19.07.2006р. між АЗТЗ « Гея» та Акціонерним поштово -пенсійним банком «Аваль» було укладено договір іпотеки № 014/02-3/1223/1-06 в забезпечення виконання боржником- фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 умов кредитного договору № 014/02-3-1223-06 від 19.07.2006р.

28.11.2004р. між ТОВ « Арма Факторинг» та ОСОБА_3 укладено договір відступлення прав за договором іпотеки , за умовами якого ОСОБА_3 придбав право вимоги за кредитним договором № 014/02-3-1223-06 від 19.07.2006р.

13.01.2016р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ліпінською І.Е., на підставі договору про іпотеку від 19.07.2006р. та договору про відступлення прав за договором іпотеки від 28.11.2014р. за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ «А-2», загальною площею 2232,4 кв.м. в АДРЕСА_1, та внесено до Державного реєстру прав на нерухоме майно запис про право власності №12918347

Вважаючи протиправним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), від 13.01.2016р. позивач для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до адміністративного суду.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

На думку колегії суддів, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм права з огляду на нижченаведене.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі «Zand v. Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Враховуючи те, що у справі, яка розглядається, спірні правовідносини пов'язані із недійсною, на думку позивача, цивільно-правововою угодою та набуття третьою особою права власності на нерухоме майно, колегія суддів дійшла висновку, що спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами ЦПК, а отже, суд дійшов помилково висновку щодо вирішення його в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, судом встановлено , що в провадженні Дзержинського районного суду м.Харкова перебуває цивільна справа за позовом АТЗТ « Гея» до ОСОБА_3 про визнання договору про відступлення прав від 28.11.2014р. недійсним, на підставі якого внесено запис до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Таким чином, не обговорюючи питання правильності застосування судом статей 36, 37 Закону України « Про іпотеку», ст.ст.1079,1083 ЦК України та беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Спір у справі, що розглядається стосується права власності третьої фізичної особи на нерухоме майно, яке підтверджене відповідними правовстановлюючими документами, тобто цивільного права, а отже, суд першої інстанції дійшов помилково висновку щодо вирішення його в порядку адміністративного судочинства, оскільки оскаржуване рішення щодо реєстрації права власності по суті є реалізацією волі власника на відчуження належного йому майна іншим особам.

Оспорювання правомірності набуття фізичною особою спірного нерухомого майна має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Така правова позиція відповідає правовим висновкам Верховного Суду України викладеним в постановах ввід 04.112015р., 09.02. , 31.05. та 08.06. 2016р.

Відповідно до п.4 ст.202 КАС України підстава для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм процесуального права , що призвело до невірного вирішення справи.

За таких обставин ухвалена в адміністративній справі постава Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2016 року підлягає скасуванню із закриттям провадження в у справі.

Керуючись п. 1 ч.1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "ГЕЯ" задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2016р. по справі № 820/2875/16 скасувати.

Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства закритого типу "ГЕЯ" до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Ліпінської Ілони Едуардівни третя особа ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Русанова В.Б.Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В. Повний текст ухвали виготовлений 03.10.2016 р.