Ухвала суду № 61733572, 27.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2312/16 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,

за участю секретаря Шутовської І Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2016 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року Приватне акціонерне товариство "Індустріальні та дистрибуційні системи" звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними дій, скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2016 року позов задоволено частково, а саме:

скасовано рішення про коригування митної вартості товарів 100250002/2015/000110/2 від 05 жовтня 2015 року, прийняте відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС;

скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250002/2015/00148 від 06 жовтня 2015 року, складену відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС. В решті позовних вимог - відмолено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно з ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 13.01.2015 між ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (покупець) та ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (IDS BORJOMI GEORGIA LLC, Грузія) (продавець) було укладено контракт № СТ20-001/1501, за умовами якого продавець продає, а покупець купляє окремими партіями товар (мінеральну воду «Баржомі») на умовах СІР Одеса західна, згідно ІНКОТЕРМС -2010 (том 1 а.с. 31-38).

02 березня 2015 року між позивачем (покупець) і ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) (продавець) було укладено додаткову угоду № 1 до контракту № СТ20-001/1501, якою у зв'язку з девальвацією гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниження платоспроможності споживачів, а також тим, що в країні покупця (позивача) внаслідок тяжкої економічної ситуації товар втрачає свою конкурентоспроможність було змінено ціну товару за контрактом (а.с. 20-22).

На виконання вимог зазначеного контракту, 23 вересня 2015 року ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Грузія) було здійснено поставку товару («вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі» сильно газована», що розфасована у скляних пляшках ємністю по 0,5 л) в обсязі 26 520 пляшок за ціною 13 260 дол. США відповідно до контракту з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 від 02.03.2015, а саме: за ціною 0,50 дол. США за одну пляшку ємністю 0,75 л., що підтверджується рахунком - фактурою № GE20150279 (а.с. 18).

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, позивачем через свого митного брокера на підставі договору доручення № Т822/15 від 25 червня 2015 року ТОВ «Навіс Груп» (а.с. 39-41), в порядку електронного декларування 05.10.2015 до митного посту «Західний» Київської міської митниці ДФС була подана вантажна митна декларація за № 100250002/2015/059564 (далі - ВМД), митна вартість товару у зазначеній декларації була визначена відповідно до пп. 1 п. 1 ст. 57 Митного кодексу України («за основним методом»), тобто - за ціною договору (контракту) щодо товарів, до якої було додано документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме:

міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 0803271 від 26.09.2015;

рахунок-фактура (інвойсом) № GE20150279 від 23.09.2015;

пакувальний лист б/н від 23.09.2015;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаткові угоди № 1 від 02.03.2015, № 2 від 10.06.2015 і № 3 від 12.06.2015;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу № СТ20-001/1501 від 13.01.2015;

договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25.06.2015;

інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (для товарів і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю) № 2730 від 26.09.2015;

інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару (наявність на товаросупровідних документах відбитку штампу) № 2730 від 26.09.2015;

сертифікат про походження товару форми СТ-1 № GEО2015 01/003208 від 24.09.2015;

копію митної декларації країни відправлення С2210 від 26.09.2015;

митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів № 100250002/2015/059564 від 05.10.2015.

Після перевірки та обробки ВМД та зазначених вище документів, в зв'язку з тим, що документи подані декларантом зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митним органом було запропоновано позивачу надати додаткові документи:

- виписку з бухгалтерської документації;

- експортна декларація країни відправлення;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про

На вимогу митного органу, позивачем було надіслано лист від 05.10.2015 року № 002 разом з додатковими документами, які підтверджують митну вартість товару (а.с. 60).

За результатами перевірки митної декларації та додатково поданих документів, митницею 05 жовтня 2015 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250002/2015/000110/2, яким митна вартість визначена за резервним методом (а.с. 13).

Вподальшому митний орган відмовив позивачу у митному оформлені задекларованого товару та прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250002/2015/00148 (а.с. 15).

У зв'язку з незгодою декларанта з рішеннями про коригування митної вартості, відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, з наданням фінансових гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України, товари були випущені у вільний обіг.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідача, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

При цьому кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин 2, 3 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною 4 статті 57 МК України встановлено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обгрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 31.03.2015 № 21-127а15.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем при визначенні митної вартості товару було застосовано другорядний метод, оскільки основний метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не міг бути застосований у зв'язку з сумнівами митного органу щодо достовірності відомостей про митну вартість з огляду на те, що позивачем не надано до перевірки довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваними товарам, а страховий поліс на поставку оцінюваної партії товару є недійсним.

З матеріалів справи вбачається, що у листі від 07 грудня 2015 року № 07-002 позивач повідомив митний орган про неможливість надання довідкової інформації про вартість у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, оскільки зазначені документи можуть бути надані виключно організаціями, які мають повноваження на здійснення оціночної діяльності в країні-експортері (Грузія). Таким чином, надати додаткову інформацію по вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, протягом 10 календарних днів з дати запиту є неможливим. Також, позивач у вказаному листі зазначив про те, що ним направлено запит щодо отримання такого документу (а.с. 65).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання митного органу на те, що позивачем не надано до перевірки довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваними товарам.

Також, в апеляційній скарзі апелянт зазначає, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів та винесення картки відмови, слугувала недійсність страхового полісу на поставку оцінюваної партії товару. Колегія суддів не погоджується з вищевказаними доводами відповідача, виходячи з наступного.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії відкритого полісу страхування вантажу № 00837, страховий період становить 28.01.2015 року - 04.03.2015 року (а.с. 51).

При цьому, 04.03.2015 року між ТОВ «АйДіЕс Боржомі Грузія» (страховик) та ТОВ «Страхувальна компанія Ай Сі Груп» (страхувальник) було укладено угоду № ICG/AG 15/026+1, про внесення змін до відкритого полісу страхування вантажу № 00837 зі страхування вантажу, яким продовжено строк дії договору страхування № ICG /AG 15/026 від 28.01.2015 року стосовно співробітництва у сфері страхування, якою продовжено строк дії договору та виданого на його основі відкритого поліса № 00831 зі страхування вантажу та встановлено строк його дії до 04 березня 2016 року (а.с. 54-55).

Таким чином, з урахуванням угоди № ICG/AG 15/026+1 строк дії відкритого полісу страхування вантажу № 00837 становить до 04.03.2016, а не до 04.03.2015, як було зазначено митним органом.

Також, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на те, що позивач є ексклюзивним дистриб'ютором товару мінеральної води «Боржомі», законним користувачем товарного (колективного) знаку «Боржомі» та саме цей взаємозв'язок між продавцем та покупцем вказаного товару вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки відповідач не надав суду жодних документальних доказів, що засвідчують відповідність ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» критеріям, встановленим ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, а той факт, що позивач являється офіційним дистриб'ютором виробника товару-експортера в силу положень ч. 4 ст. 15 зазначеної Угоди не визначає сторін контракту пов'язаними між собою особами.

Щодо недоліків митної декларації країни відправлення, то слід звернути увагу, що усі експортні декларації, які подавались під час митного оформлення оцінюваних товарів, були оформлені шляхом електронного декларування, тому не могли і не повинні були містити відміток митних органів країни відправлення.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що жодну з наведених вище обставин, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, не зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення, як підставу коригування митної вартості товару. Більше того, у даній графі оскаржуваного рішення взагалі не наведено жодних обставин його прийняття (а.с. 13-14).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що прийняті відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, та рішення про коригування митної вартості товарів, імпортованих позивачем, є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваних рішень, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, не дотримано передбаченого ст.57 МК України порядку визначення митної вартості товару, без обґрунтування необхідності застосування іншого методу.

Аналогічна позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом України, зокрема, в постановах від 21.11.2011 року №21-222а11 та від 05.06.2012 року №21-142а12), де зазначено, що у разі незгоди митного органу із митною вартістю імпортованого товару він відповідно до вимог статті 266 МК зобов'язаний провести процедуру консультацій, у ході яких мав би дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних аргументів.

На думку колегії суддів, подані позивачем для визначення митної вартості товару документи у повній мірі підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, а тому у митного органу були відсутні підстави для витребування додаткових документів та винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару в зв'язку з ненаданням всіх додатково витребуваних документів.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 03 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді В.О. Аліменко

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Аліменко В.О.