Постанова № 61733506, 27.09.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернишов Ю.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Тетяна Григорівна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року справа №243/4102/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сухарька М.Г.

при секретарі судового засідання Святодух О.Б.,

за участю сторін по справі:

позивач: ОСОБА_3

відповідач1: не з'явився,

відповідач2: Задоєнко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 липня 2016 року у справі №243/4102/16-а (головуючий І інстанції Чернишов Ю.В.) за позовом ОСОБА_3 до інспектора 2 роти батальйону Управління Національної поліції в м.Краматорську Шестова Євгена Олеговича, Краматорського відділу Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора 2 роти батальйону Управління Національної поліції в м.Краматорську Шестова Євгена Олеговича, Краматорського відділу Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій незаконними, скасування постанови №093651 від 15.05.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 425,00 грн..

Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 липня 2016 року позов задоволено, внаслідок чого визнано незаконними дії; скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПСЗ №093651 від 15.05.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн..

В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Донецькій області просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким закрити провадження по справі в частині позовних вимог до Краматорського відділу Головного управління Національної поліції в Донецькій області.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Апелянт зазначив, що судом першої інстанції не прийнято до уваги ті обставини, що інспектор Шестов О.Є. є службовою особою патрульної поліції Управління патрульної поліції в м.Краматорьску, яке є відокремленим підрозділом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, та не є структурним підрозділом ГУНП в Донецькій області. У судовому засіданні апелянт наполягав на тих обставинах, що постанова №093651 від 15.05.2016 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідач1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача та представника відовідача2, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що інспектором 2 роти батальйону Управління Національної поліції в м.Краматорську Шестовим Є. О. постановою серії ПС3 №093651 від 15.05.2016 року у справі про адміністративне правопорушення, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КпАП України, до позивача було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, Шестов Є.О. перебуваючи на посаді інспектора 2 роти 1 батальйону Управління Національної поліції в м. Краматорську ГУ НП в Донецькій області, 15.05.2016р здійснив перевірку документів у позивача з тих підстав, що були наявні ознаки вчинення останнім правопорушення, а саме порушення Правил дорожнього руху, що виявилось у здійсненні зупинки автомобіля на відстані ближче ніж 10м. від пішохідного переходу, що суперечить вимогам п. 15.9 п/п Г ПДР України.

Під час здійснення такої перевірки було з'ясовано, що позивач не мав при собі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, дійсного на час перевірки, оскільки наданий поліс №АЕ/8911743 набував чинності з 00 год. 16.05.2016 року.

На підставі встановлених обставини суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Шестов Є.О. мав право для застосування поліцейських заходів, передбачених ст. 30 ЗУ «Про Національну поліцію», одним яких є реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що не складання відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача та накладення адміністративного стягнення безпосередньо на місці вчинення правопорушення, призвело до порушення процесуальних прав позивача, закріплених у ст..ст.257,268,277,278,279,280 КУпАП.

Наведений висновок суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковим виходячи з наступного.

Згідно п.2.1. Правил дорожнього руху, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, зокрема, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до вимог ст.16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний, зокрема, мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Положеннями статті 52 вище зазначеного закону визначено, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно до вимог статті 254 Кодексу України про адміністративне правопорушення про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбаченихстаттею 258 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 258 Кодексу України про адміністративне правопорушення протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

За приписами статті 222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил користування засобами транспорту, у т.ч. передбачених статті 124-1 - 126КпАП України.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З викладеного вбачається, що до компетенції Національної поліції віднесено розгляд справ, передбачених ч.1 ст.126 КпАП України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395 зареєстр. в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N1408/27853, затверджено «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі Інструкція №1395), згідно до п.4 якої у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 1211, 1212, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 1241, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 1321, частинами шостою і одинадцятою статті 1331, частинами першою, другою і третьою статті 140КУпАП.

Аналіз наведених вище норм дозволяє дійти висновку про те, що у разі виявлення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КпАП України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

За приписами ч.4 ст.258КУпАП увипадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Аналогічні приписи містяться у р.III Інструкціі №1395, згідно до п. 2 якого постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст..126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що не складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно позивача та накладення адміністративного стягнення безпосередньо на місці вчинення правопорушення призвело до порушення процесуальних прав позивача, закріплених у ст..ст.257,268,277,278,279,280 КУпАП, колегія суддів вважає помилковим.

Згідно ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна постанова по справі про адміністративне правопорушення складена відповідачем у відповідності до вимог ст.283 КУпАП та . підписана позивачем без будь-яких зауважень або заперечень.

При притягненні позивача до адміністративної відповідальності йому було роз'яснено положення статей 307, 308, а також права передбачені статтею 268 КУпАП, що засвідчується особистим підписом позивача у постанові.

За приписами ч.2 ст.72 КАС України довести правомірність своїх дій чи бездіяльності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, закріпленого у ст..11 КАС України, сторона має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Позивачем до матеріалів справи надано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/8911743 строком дії з 00 год. 16.05.2016року. Доказів наявності відповідного полісу станом на 15.05.2016р.позивачем не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідачем доведено вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126КпАП України, а тому правомірно було прийнято постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Повноваження поліції визначені у розділі IV Закону України «Про національну поліцію», згідно ст..23 якого поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема,у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

За приписами статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених саттею 126 КУпАП.

Наведені норми є спеціальними у спірних правовідносинах, а тому посилання позивача на положення ст..21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» колегією суддів не прийнято до уваги.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 181,184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 липня 2016 року у справі №243/4102/16-а - задовольнити.

Постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 липня 2016 року - скасувати.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 до інспектора 2 роти батальйону Управління Національної поліції в м.Краматорську Шестова Євгена Олеговича, Краматорського відділу Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій інспектора 2 роти батальйону Управління Національної поліції в м.Краматорську Шестова Євгена Олеговича незаконними, скасування постанови №093651 від 15.05.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу 425,00 грн.

Судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору покласти на позивача.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 27 версеня 2016 року.

Постанова у повному обсязі складена 03 жовтня 2015 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

суддів: А.А.Блохін

М.Г. Сухарька