Ухвала суду № 61733395, 22.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2016 рокусправа № 808/8734/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.,

без представників сторін;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 р. у справі № 808/8734/15

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області Запорізька міська рада

треті особи Запорізька міська рада, Запорізька обласна організація Всеукраїнська спілка автомобілістів

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

"29" листопада 2015 р. ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, треті особи Запорізька міська рада, Запорізька обласна організація Всеукраїнська спілка автомобілістів , в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.06.2015 року №235-15, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання зі сплати земельного податку в розмірі 69 158,05 грн. за 2014 рік та №235/1-15, яким позивачу нараховано суму грошового зобов'язання зі сплати земельного податку в розмірі 19 786,88 грн. за 2013 рік.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправним нарахуванням податкового зобов'язання зі сплати за землю, оскільки позивач не є ані власником ані користувачем спірної земельної ділянки, крім того, земельна ділянка не має належного оформлення, а отже не може бути об'єктом оподаткування.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 р. у справі № 808/8734/15 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, за участю третіх осіб - Запорізької міської ради Запорізька обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Судом встановлено, що позивач є власником цілісного майнового комплексу автостоянки, що розташований на земельній ділянці розміром 28 788 м.кв. На вимогу позивача податковим органом нараховано земельний податок за 2013 та 2014 рік. З посиланням на норми Податкового кодексу судом зазначено, що позивач як власник цілісного майнового комплексу є користувачем землі, що розташована під належним їй майном, повинна сплачувати податок на дану землю. Доводи позивача щодо наявності співвласників на землю, судом не прийняті до уваги, оскільки з договору купівлі-продажу вбачається, що єдиним власником комплексу є позивач. Наведене обумовило прийняття рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з їх необгрунтованістю.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 р. у справі № 808/8734/15, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги повністю повторюють обґрунтування заявлених позовних вимог. Вважає, що суд не врахував, що під забудовами майнового комплексу знаходиться невелика частина земельної ділянки, в той час як більша її частина вільна від будь-яких будівель та не використовується позивачем, до того ж в позивача відсутні документи на дану землю.

Під час апеляційного перегляду справи, представниками сторін надано ґрунтовні пояснення щодо обставин по справі та підтримано позиції, викладені в апеляційній скарзі та запереченнях до неї.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, за позивачем зареєстровано право власності на цілісний майновий комплекс автостоянки АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.08.2004 року.

02.06.2015 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з заявою, в якій на підставі пункту 286.5 Податкового кодексу України просила надати повідомлення-рішення для сплати земельного податку.

19.06.2015 року відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення про зобов'язання ОСОБА_2 сплатити земельний податок, а саме:

- № 235-15, яким позивача зобов'язано сплатити земельний податок за 2014 рік у сумі 69 158,05 грн.;

- № 235/1-15 яким позивача зобов'язано сплатити земельний податок за 2013 рік у сумі 19 786,88 грн.,

За результатами адміністративного оскарження спірні податкові повідомлення-рішення залишені без змін, скарги ОСОБА_2 без задоволення.

Не погодившись з позицією податкового органу, вважаючи її протиправною та необґрунтованою, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання винесених податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування.

Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.

Згідно з п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п. п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Згідно п. п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата).

Підпунктом 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Тобто, не дивлячись на те, що відповідно до визначення земельного податку (п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України) він має сплачуватись або власниками або землекористувачами земельних ділянок, положення п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України покладають на власника придбаної нерухомості обов'язок щодо сплати земельного податку з моменту реєстрації прав на об'єкти нерухомості без прив'язки до того, чи оформлена земельна ділянка належним чином чи ні.

Отже, оскільки право власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2, а саме: контрольно-пропускний пункт з/бетон, панелі-А, вбиральня-В, паркан-1, ворота-449, хвіртка-450, ворота-451, естокада -111, ворота-454, IV замощення площею 15210 кв.м., зливна яма-П, V-замощення площею 3660 кв.м. на земельній ділянці площею 28788 кв.м., зареєстроване за позивачем 16.09.2004 року, в силу приписів п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України позивач повинен сплачувати земельний податок за земельну ділянку, на якій розташовані відповідні об'єкти нерухомості.

На думку колегії суддів, така позиція є цілком правомірною, оскільки оформлення права власності, або права користування земельною ділянкою може тривати досить довгий час, а власник нерухомості, фактично користуючись земельною ділянко, має сплачувати за неї земельний податок.

Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом України в постанові від 06.11.2012 по справі № 21-335а12.

Колегія суддів відхиляє посилання скаржника щодо не завершення процесу оформлення права користування земельною ділянкою, оскільки як вбачається з договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.08.2004 передбачено, що право землекористування покупець вирішує самостійно згідно з чинним законодавством; обов'язок та відповідальність покупця щодо оформлення в установленому порядку права користування земельною ділянкою, на якій розміщено об'єкт та внесення плати за землю несе виключно покупець відповідно до вимог чинного законодавства з моменту укладання такого договору.

Наявність співвласників позивачем не доведена, під час апеляційного перегляду справи, колегією суддів не встановлена.

В решті доводи апеляційної скарги повністю повторюють правове обґрунтування заявлених позовних вимог, повністю розглянутих та спростованих судом першої інстанції, свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи не знайшли.

В межах доводів апеляційної скарги, підстав для скасування судового рішення, передбачених ст. 202 КАС України не вбачається.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 р. у справі № 808/8734/15 - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 р. у справі № 808/8734/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко