Постанова № 61733202, 29.09.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року м.ПолтаваСправа № 816/1247/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Пласт" до Миргородської обєднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2016 року Приватне акціонерне товариство "Пласт" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської обєднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20 квітня 2016 року №0002371630, № НОМЕР_1, №0002391630, №0002411630, №0002421630, №0002431630, №0002441630, №0002451630, №0002461630, №0002471630.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню як з огляду на пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, так і з огляду на принцип правомірності рішень платника податків (пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України) та існування обов'язку приймати рішення на користь позивача (п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України) в умовах неоднозначності норм права. Позивач вказує, що Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31.07.2014 №1621-VІІ збільшено ставки плати за користування надрами. Однак, норми пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України, з одного боку, зобов'язують платника податків (у нашому випадку - ПрАТ "Пласт") сплачувати податки протягом бюджетного періоду за "стабільними" ставками (які існують протягом усього періоду та не можуть змінюватися), норми ж Закону №1621-VІІ з 04.08.2014 містять вказівки на нові підвищені ставки плати за користування надрами для видобування вуглеводнів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 01.04.2016 Шишацьким відділенням Миргородської ОДПІ проведені камеральні перевірки даних, задекларованих у податкових деклараціях з рентної плати ПрАТ "Пласт" за серпень-грудень 2014 року, результати яких оформлені актами перевірок від 01.04.2016 №5/16-30-12-10/25168700, №6/16-30-12-10/25168700, №7/16-30-12-10/25168700, №8/16-30-12-10/25168700, №9/16-30-12-10/25168700, №10/16-30-12-10/25168700, №11/16-30-12-10/25168700, №12/16-30-12-10/25168700, №13/16-30-12-10/25168700, №14/16-30-12-10/25168700 (том 1 а.с. 18-38, 123-134, 175-178, том 2 а.с. 9-12).

В ході вказаних камеральних перевірок контролюючий орган дійшов висновку про порушення ПрАТ "Пласт" п.п.1.1 п.1 підрозділу 9-1 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31.07.2014 №1621-VІІ), що призвело до заниження податкових зобов'язань з рентної плати за звітні податкові періоди серпень-грудень 2014 року.

На зазначені акти перевірок позивач 08.04.2016 за вих.№№190, 193, 192, 189, 188, 187, 186, 185, 184, 196 подав заперечення (том 1 а.с. 210-239), відповіді про відхилення яких надані контролюючим органом 15.04.2016 за вих. №№107/16-30-12-10, 106/16-30-12-10, 105/16-30-12-10, 98/16-30-12-10, 99/16-30-12-10, 100/16-30-12-10, 101/16-30-12-10, 102/16-30-12-10, 103/16-30-12-10, 104/16-30-12-10 (том 1 а.с. 135-174).

На підставі актів камеральних перевірок від 01.04.2016 №5/16-30-12-10/25168700, №6/16-30-12-10/25168700, №7/16-30-12-10/25168700, №8/16-30-12-10/25168700, №9/16-30-12-10/25168700, №10/16-30-12-10/25168700, №11/16-30-12-10/25168700, №12/16-30-12-10/25168700, №13/16-30-12-10/25168700, №14/16-30-12-10/25168700 відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 20.04.2016:

- №0002441630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 1670193,14 грн, у тому числі за основним платежем - 1336154,51 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 334038,63 грн (том 1 а.с. 39);

- №0002431630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 1915095,86 грн, у тому числі за основним платежем - 1532076,69 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 383019,17 грн (том 1 а.с. 40);

- №0002421630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 2922874,38 грн, у тому числі за основним платежем - 2338299,50 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 584574,88 грн (том 1 а.с. 41);

- №0002411630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 1899920,65 грн, у тому числі за основним платежем - 1519936,52 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 379984,13 грн (том 1 а.с. 42);

- №0002391630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 3825351,66 грн, у тому числі за основним платежем - 3060281,33 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 765070,33 грн (том 1 а.с. 43);

- №0002381630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 1907292,44 грн, у тому числі за основним платежем - 1525833,95 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 381458,49 грн (том 1 а.с. 44);

- №0002371630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 3883513,18 грн, у тому числі за основним платежем - 3106810,54 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 776702,64 грн (том 1 а.с. 45);

- №0002471630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 2042887,24 грн, у тому числі за основним платежем - 1634309,79 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 408577,45 грн (том 1 а.с. 46);

- №0002461630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 465850,29 грн, у тому числі за основним платежем - 372680,23 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 93170,06 грн (том 1 а.с. 47);

- №0002451630 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "рентна плата за користування надрами для видобування природного газу" на 386032,71 грн, у тому числі за основним платежем - 308826,17 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 77206,54 грн (том 1 а.с. 48).

За наслідками оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Полтавській області (том 1 а.с. 49-95), скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 20.04.2016 №0002371630, № НОМЕР_1, №0002391630, №0002411630, №0002421630, №0002431630, №0002441630, №0002451630, №0002461630, №0002471630 - без змін (том 1 а.с. 96-103, 105-113, 115-121, 180-188, 190-198, 200-208, 240-247, том 2 а.с. 15-18, 21-24, 27-30).

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з вимогою про визнання вказаних рішень протиправними та їх скасування.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ПрАТ "Пласт", суд виходить з наступного.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України" від 31.07.2014 №1621-VІІ (далі - Закон України від 31.07.2014 №1621-VII), який набрав чинності 03.08.2014 року, внесено зміни до законодавчих актів України та Податкового кодексу України, зокрема, доповнено розділ ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України підрозділом 9-1 "Особливості справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин", у якому зазначено, що тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлюються такі особливості застосування деяких норм розділу XI "Плата за користування надрами" цього Кодексу: 1.1. Ставки плати за користування надрами для видобування нафти, конденсату, газу природного, залізної руди, визначені підпунктом 263.9.1 пункту 263.9 статті 263 цього Кодексу, встановлюються на період, визначений абзацом першим цього пункту, у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у таких розмірах, зокрема, газ природний (будь-якого походження), що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5 пункту 263.11 статті 263 цього Кодексу, видобутий з покладів до 5000 метрів - 20,00 відсотків; природний газ, що відповідає умові, визначеній у підпункті 263.11.5 пункту 263.11 статті 263 цього Кодексу, видобутий з покладів понад 5000 метрів - 14,00 відсотків; з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України - 11,00 відсотків; з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів - 55,00 відсотків; з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів - 28,00 метрів".

Разом з тим, станом на момент набрання чинності Законом України від 31.07.2014 №1621-VII ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин встановлюються у відсотках від вартості товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) у розмірах встановлених пп.263.9.1 п.263.9 ст.263 Податкового кодексу України.

При порівнянні ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин, встановлених визначеними вище законодавчими нормами вбачається, що Закон України від 31.07.2014 №1621-VII змінив ставки плати за користування надрами, а саме збільшив їх. При цьому, положення пп.263.9.1 п.263.9 ст.263 Податкового кодексу України діяли одночасно з новими збільшеними ставками.

Пунктом 1.1 ст.1 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно із ст.2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Відповідно до п.7.3 ст.7 Податкового кодексу України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Виходячи з положень п.7.4 ст.7 та ст.25 Податкового кодексу України ставкою податку визнається розмір податкових нарахувань на (від) одиницю (одиниці) виміру бази оподаткування, що встановлюється виключно цим Кодексом.

Згідно із ст.26 Податкового кодексу України базовою (основною) ставкою податку визначається ставка, що визначена такою для окремого податку відповідним розділом цього Кодексу. У випадках, передбачених цим Кодексом, під час обчислення одного і того самого податку можуть використовуватися декілька базових (основних) ставок.

Відповідно до пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України одним із принципів оподаткування є стабільність, який полягає у тому, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

При цьому, згідно з ч.1 ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 01 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Таким чином, зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки, відповідно, внесення змін до елементів податків і зборів, у тому числі ставок податку, пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, а саме, починаючи з липня поточного року, тягне за собою застосування нових правил оподаткування з наступного бюджетного року.

Враховуючи, що зміни ставок плати за користування надрами фактично відбулися 04.08.2014 (пізніше ніж як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду), застосування таких нових ставок допускається, починаючи з наступного бюджетного року.

З огляду на викладене та враховуючи, що податки та збори, їх ставки, не можуть змінюватися протягом бюджетного року, а тому внесення доповнень до "Перехідних положень" Податкового кодексу України щодо зміни ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин згідно Закону України від 31.07.2014 №1621-VІІ в серпні 2014 року, є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше наступного бюджетного року.

Також, суд звертає увагу, що одночасна наявність різних ставок плати за користування надрами, визначених пп.1.1 п.1 підрозділу 9-1 розділу ХХ Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 31.07.2014 №1621-VІІ) та пп.263.9.1 п.263.9 ст.263 Податкового кодексу України, обумовлюють неоднозначне трактування обов'язків платників податків - суб'єктів плати за користування надрами.

Так, відповідно до пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, належить застосовувати принцип правомірності рішень платника податків.

Вказана норма кореспондується із положеннями п.56.21 ст.56 Податкового кодексу України.

Окрім іншого, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішеннях від 14.01.2011 у справі "Щокін проти України" та від 07.07.2011 у справі "Серков проти України" відзначає, що при допущенні можливості неоднозначного тлумачення національного законодавства, необхідно застосовувати його у найсприятливіший для заявника (платника податків) спосіб.

Разом з тим, відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пункт 50.1 ст.50 Податкового кодексу України передбачає, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Судом встановлено, що 30.03.2016 ПрАТ "Пласт" подало уточнюючі податкові декларації з рентної плати з уточнюючими розрахунками з рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини за звітні періоди серпень-грудень 2014 року, згідно з якими задекларувало податкове зобовязання за ставками, які діяли до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України від 31.07.2014 №1621-VІІ", по суті зменшивши раніше задекларовану суму податкових зобовязань (том 2 а.с. 76-110).

При цьому, в умовах набуття чинності Закону України від 31.07.2014 №1621-VІІ, у позивача існує право на незмінюваність ставок податків протягом бюджетного року, що регламентується пп.4.1.9 п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України.

Таким чином, враховуючи право платника податків уточнювати податкові зобов'язання та, беручи до уваги принцип правомірності рішень платника податків, суд дійшов висновку, що дії ПрАТ "Пласт" щодо зменшення суми податкового зобов'язання з рентної плати шляхом подання відповідних уточнюючих декларацій з розрахунками є правомірними.

За таких підстав, податкові повідомлення-рішення Миргородської ОДПІ від 20.04.2016 №0002371630, № НОМЕР_1, №0002391630, №0002411630, №0002421630, №0002431630, №0002441630, №0002451630, №0002461630, №0002471630 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, Миргородською ОДПІ не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 ст.19 Конституції України та частини 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПрАТ "Пласт" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Миргородської обєднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 20 квітня 2016 року №0002371630, № НОМЕР_1, №0002391630, №0002411630, №0002421630, №0002431630, №0002441630, №0002451630, №0002461630, №0002471630.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миргородської обєднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на користь Приватного акціонерного товариства "Пласт" (код ЄДРПОУ 252168700) судові витрати в розмірі 313785 (триста тринадцять тисяч сімсот вісімдесят пять) гривень 17 (сімнадцять) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 03 жовтня 2016 року.

СуддяС.О. Удовіченко