Постанова № 61733145, 26.09.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2016 року (о 15 год. 30 хв.) Справа № 808/2177/16 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача-1 ОСОБА_2,

представника відповідача-2 ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС

до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення пені на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» (далі - ПАТ «ЗФЗ», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС, відповідач 1), Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - УДКС України у м. Запоріжжі Запорізької області, відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача 1, яка виразилась у неподанні відповідачу 2 висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягала відшкодуванню з бюджету на користь позивача по декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року в розмірі 30 004 938,00 грн.;

стягнути з Державного бюджету України через відповідача 2 на користь позивача пеню, нараховану за період з 01.07.2016 по 08.07.2016 на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року, в розмірі 129 857,44 грн.

В обґрунтування позову підприємство посилається на те, що ПАТ «ЗФЗ» засобами електронного зв'язку 20 квітня 2016 подало декларацію з податку на додану вартість за березень 2016, згідно з якою позивачем було визначено суму податку на додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України на рахунок платника у банку в розмірі 30 004 938,00 грн. (рядок 20.2.1 Декларації). Вказує, що 08 липня 2016 року підприємством отримано на свій поточний рахунок в обслуговуючому банку суму бюджетного відшкодування за березень 2016 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Проте, на думку позивача, відшкодування ПДВ за березень 2016 року мало відбутися відповідачем 2 на підставі висновку податкового органу до 03.06.2016, однак у строк, визначений ст. 200 Податкового кодексу України відшкодування ПДВ здійснено не було. Таким чином, в період з 04.06.2016 по 08.07.2016 сума бюджетного відшкодування з ПДВ, яка не була відшкодована позивачу протягом визначеного законом строку вважається заборгованістю бюджету, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Вважає, що наведені обставини та норми Податкового кодексу України підтверджують, що відповідачі допустили протиправну бездіяльність, внаслідок якої бюджетне відшкодування позивачу не було здійснене протягом визначеного законом строку, що є підставою для захисту порушеного права позивача шляхом стягнення пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості на підставі п.200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, а тому просить суд адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позову у повному обсязі. Додатково зазначив, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2016 у справі №808/1880/16 позовні вимоги ПАТ «ЗФЗ» до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС, УДКС України у м. Запоріжжі Запорізької області задоволено частково, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача пеню за період з 04.06.2016 по 30.06.2016, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2016 року в розмірі 467 781,90 грн., проте наразі вказане судове рішення не набрало законної сили. У зв'язку з цим, на підставі п.200.23 ст.200 ПК України, просить стягнути з Державного бюджету України 129 857,44 грн. пені за прострочення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ за березень 2016 року (період розрахунку з 01.07.2016 по 08.07.2016).

Відповідач 1 адміністративний позов не визнав, у письмових запереченнях від 27.07.2016 №3179/10 (вх. №22864) вказав на те, що заявлена сума бюджетного відшкодування була перевірена і оскільки ПАТ «ЗФЗ» відповідало критеріям платників, які мають право на отримання бюджетного відшкодування, СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС було сформовано реєстр заяв на повернення сум бюджетного відшкодування платникам податку, до якого включено і позивача на суму 30 004 938,00 грн., вказаний реєстр у відповідності до приписів пп. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України отримано другим відповідачем 01.06.2016, разом із висновком про суми відшкодування ПДВ від 31.05.2016 №566-07. Звертає увагу, що до обов'язків податкового органу відноситься перевірка заявлених до відшкодування сум ПДВ, а безпосереднє відшкодування сум на розрахунковий рахунок підприємства є обов'язком казначейства, що чітко встановлено в пп. 200.13 ст.200 Податкового кодексу України. Відтак вважає, що викладені вище обставини свідчать про вчинення СДПІ всіх дій, передбачених податковим законодавством, а тому просить у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача 1 підтримав заперечення з підстав викладених вище, а також надав додаткові усні пояснення. На підставі викладеного, просив у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні проти позову заперечив, із підстав наведених у запереченнях від 26.09.2016 №03-15/349-2655. Зокрема, зазначає, що органи державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо перерахування коштів з бюджету, а здійснюють повернення таких коштів тільки на підставі висновків, наданих органами Державної фіскальної служби та при наявності узагальненої інформації. Вказує, що Державне казначейство України направляє узагальнену інформацію органам державного казначейства в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які згідно з отриманими висновками та узагальненої інформації відповідно до чинного законодавства здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість платникам податку. До відповідача 2 узагальнена інформація щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ, сформована за зверненням головних управлінь ДФС надійшла 08.07.2016, у той же день позивачу перераховано відшкодування ПДВ за декларацією за березень 2016 року у повному обсязі, а таким чином, вважає, що відповідачем 2 вжито всіх можливих заходів, що передбачені Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів Державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою КМУ від 17.01.2011 №39. Враховуючи вищевикладене, просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

ПАТ «ЗФЗ» (ідентифікаційний код 00186542) є юридичною особою, яка зареєстрована 30.05.1995 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Довідка АА№708940 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Відповідно до отриманого Свідоцтва №100335740 НБ №162939 позивач з 30.06.1997 є платником податку на додану вартість.

Згідно із Квитанціями №1 та №2 встановлено, що 20.04.2016 позивачем до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС засобами електронного зв'язку подано податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2016 року № 9060881680 разом із додатками (зокрема, Додаток 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування та Додаток 4 Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4), у яких визначено суму податку на додану вартість, що підлягала бюджетному відшкодуванню з Державного бюджету України на рахунок платника у банку в розмірі 30 004 938 грн.

Заявлена ПАТ «ЗФЗ» у декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року сума бюджетного відшкодування була перевірена відповідачем 1 і оскільки підприємство відповідало критеріям платників, які мають право на отримання бюджетного відшкодування, 31.05.2016 СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС сформовано висновок № 566-07 про суми відшкодування податку на додану вартість на суму 30 004 938,00 грн.

Вказаний висновок та реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану вартість отримані УДКС України у м. Запоріжжі Запорізької області 01.06.2016, про що свідчить відбиток штемпеля вхідної кореспонденції.

Однак, як з'ясовано судом, вказаний висновок відповідачем 2 повернуто до податкової інспекції у зв'язку з відсутністю узагальненої інформації щодо визначених у висновку обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Із матеріалів справи вбачається, що у подальшому СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС неодноразово направляла до відповідача 2 висновки та реєстри висновків, про що свідчать реєстри висновків, які містяться в матеріалах справи (вх. від 09.06.2016, від 17.06.2016, від 30.06.2016), однак такі документи органом казначейської служби були останньому повернуті.

Із пояснень представників сторін судом також встановлено, що у червні 2016 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС, УДКС України у м. Запоріжжі Запорізької області, в якому просив про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1, яка виразилась у неподанні відповідачу 2 висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягала відшкодуванню з бюджету на користь позивача по декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року в розмірі 30 004 938,00 грн.; а також стягнення з Державного бюджету України (в особі відповідача-2) пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2016 року, у розмірі 467 781,90 грн. Так, 07.07.2016 судом розглянуто справу №808/1880/16 та винесено постанову про часткове задоволення позову. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача пеню за період з 04.06.2016 по 30.06.2016, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2016 року в розмірі 467 781,90 грн. Указані обставини представниками відповідачем не оспорювались у судовому засіданні.

07.07.2016 відповідачем 1 на адресу УДКС України у м. Запоріжжі Запорізької області повторно направлено Висновок від 31.05.2016 № 566-07 та реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану вартість.

На підставі платіжного доручення №871 від 08.07.2016 на розрахунковий рахунок ПАТ «ЗФЗ» з Державного бюджету перераховано кошти у сумі 30 004 938,00 грн., призначення платежу: «*;110;00186542;Відшкодування ПДВ за декларацією за березень 2016 року;31.05.2016;566-07;», що саме представника відповідачів не заперечене.

Вважаючи бездіяльність відповідача 1 щодо невчасного направлення висновку про суми відшкодування ПДВ за березень 2016 року, а також з метою стягнення пені за період з 01.07.2016 по 08.07.2016, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідач 1 - СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач 2 - УДКС України у м. Запоріжжі Запорізької області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів згідно з Бюджетним кодексом України та Податковим кодексом України.

За змістом підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Пунктами 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1 .3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Так, 20.04.2016 позивачем було подано декларація з податку на додану вартість за березень 2016 року разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 30 004 938,00 грн.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету (пункт 200.12 статті 200 Податкового кодексу України).

Пункт 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлює, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Сторонами не заперечуються обставини, що ПАТ «ЗЗФ» не відповідало критеріям платників, визначених пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України, а тому позивач має право на отримання бюджетного відшкодування в загальному порядку, визначеному пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач 1 неодноразово направляв до відповідача 2 висновки із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягала відшкодуванню з бюджету на користь позивача по декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року, а відтак суд погоджується із доводами представника СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС стосовно вчинення податковою інспекцією всіх дій, передбачених податковим законодавством, в тому позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача 1 вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача в частині стягнення з Державного бюджету України пені, нараховану за період з 01.07.2016 по 08.07.2016 на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року, в розмірі 129 857,44 грн. суд виходить із наступного.

Пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, нормами Податкового кодексу України прямо закріплена відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Зазначена норма є імперативною та не має будь-яких виключень.

З матеріалів справи вбачається, що позивач повинен був отримати бюджетне відшкодування за декларацією за березень 2016 року до 03.06.2016.

Таким чином, з 04.06.2016 сума ПДВ за березень 2016 року в розмірі 30 004 938,00 грн., яка не була відшкодована позивачу, вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Доводи представника відповідача 2 про те, що подані відповідачем 1 висновки про суми відшкодування податку на додану вартість повертались без виконання у зв'язку з відсутністю узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, суд вважає необґрунтованими.

Дійсно, пунктами 8, 9 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Натомість, зазначеним Порядком не передбачено, що у разі відсутності узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби здійснює повернення таких висновків до органів державної податкової служби.

Крім того, пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що бюджетне відшкодування здійснюється органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган.

Зазначена норма не ставить здійснення бюджетного відшкодування в залежність від того отримано чи не отримано органом казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, отримання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, на переконання суду, не повинно порушувати права та інтереси позивача по справі.

Разом з цим, перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд вважає його обґрунтованим.

Сума податку на додану вартість у розмірі 30 004 938,00 грн., відшкодована ПАТ «ЗФЗ» лише 08.07.2016, у зв'язку з чим, з урахуванням визначених пунктами 200.10, 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України строків, періодом, за який повинна нараховуватись пеня є період з 04.06.2016 по 08.07.2016, із яких у даному провадженні заявлено до стягнення пеню за період з 01.07.2016 по 08.07.2016.

При обліковій ставці НБУ на рівні 16,5% на початок вказаного періоду строком 8 календарних днів розмір пені згідно розрахунку складає у розмірі 129 857,44 коп., виходячи з розрахунку:

30 004 938,00 х 8:100% х 16,5% х 1,2 / 366 = 129 857,44 грн., де

30 004 938,00грн. - бюджетна заборгованість,

8 - кількість днів прострочення,

16,5% - облікова ставка НБУ, яка діє на день нарахування пені згідно постанови Національного Банку України

1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120% річних НБУ

366- кількість днів у календарному році.

За наведених обставин, враховуючи те, що заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування була перевірена СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ ДФС, підприємство відповідало критеріям платників, які мають право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, але не відшкодованої у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку про стягнення з Державного бюджету України УДКС України у м. Запоріжжі Запорізької області на користь ПАТ «ЗФЗ» пені в розмірі 129 857,44 грн., нарахованої за період з 01.07.2016 по 08.07.2016 на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за березень 2016 року у сумі 30 004 938,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частинами першою та другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, частини третьої статті 94 КАС України встановлено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, а також те, що своєчасне бюджетне відшкодування суми податку на додану вартість, яка заявлене позивачем в декларації за березень 2016 року, не відбулось внаслідок безпідставного повернення відповідачем 2 висновків про суми такого відшкодування, суд приходить до висновку, що відповідно до приписів статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, присудженню на користь позивача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 відповідно до задоволених позовних вимог майнового характеру.

Керуючись ст. ст. 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, ЄДРПОУ 38025409) на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ПАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за березень 2016 року в розмірі 129 857,44 грн. (сто двадцять дев'ять тисяч вісімсот п'ятдесят сім гривен сорок чотири копійки).

У решті позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ПАТ КБ «Приватбанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 168, ЄДРПОУ 38025409) судові витрати у розмірі 1947,86 грн. (одна тисяча дев'ятсот сорок сім гривен вісімдесят шість копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанову буде складено в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя (підпис) І.В. Батрак

Постанова не набрала законної сили.

Суддя І.В. Батрак