Ухвала суду № 61732859, 22.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/2926/16-ц № апеляційного провадження: 22-ц/796/10472/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Чех Н.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Білич І.М. У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого судді: Білич І.М.

Суддів: Болотова Є.В., Вербової І.М.

при секретарі: Горбачовій І.В.

за участю: позивача ОСОБА_3

представника відповідача Якімлюк Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «Кредо-Центр» - Якімлюк Наталії Олексіївни на рішенняДніпровського районного суду м. Києва від 9 червня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «Кредо-Центр» про захист прав споживачів, розірвання угоди про надання послуг та повернення отриманих коштів.

в с т а н о в и л а :

Позивач звертаючись у лютому 2016 року до суду з вищевказаним позовом обґрунтовував свої вимоги тим, що 01.10.2014 року між ним та відповідачем був укладений договір, предметом якого є надання відповідачем кредитних коштів в сумі 500 000 гривень. Кошти надавалися на придбання нерухомого майна, транспортних засобів та іншої мети всім бажаючим. Офісне приміщення знаходилося у АДРЕСА_1, де працівники відповідача повідомили, що отримати кредит можливо відповідно Програми Кредитування на протязі від 3 до 5 діб на вигідних для клієнтах умовах кредитування, зі строком повернення кредиту до 2029 року. Для отримання кредиту потрібно було сплатити реєстраційний збір в розмірі 25 000 гривень. 03.10.2014 року він через ПриватБанк перерахував на банківський рахунок кошти відповідачу в сумі 20 000 гривень та 5 000 гривень. Після закінчення терміну, який встановлений відповідачем 3-5 діб, кредитні кошти він так і не отримав, зв'язок з працівниками відповідача зник. Після цього у нього виникли сумніви в справедливості умов укладеного договору та з'ясував, що предметом укладеного ним договору є надання системних послуг, спрямованих на придбання будівельних матеріалів на умовах програми «Кредо -Центр». 09.10.2014 року позивач направив відповідачу заяву про розірвання договору з вимогою повернення сплачених платежів. 25.11.2014 року відповідач повідомив, що заяву про бажання припинити дію договору від 01.10.2014 року отримав, договір розірвано. Однак, сплачених коштів при цьому не повернув, не були вони повернуті і при його повторному зверненні. Тому просив суд розірвати договір та стягнути з відповідача 25 000 гривень.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 9 червня 2016 року позов було задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «Кредо-Центр» на користь ОСОБА_3 сплачені за договором №141270 про надання послуг від 01.10.2014 року кошти в сумі 25 000 гривень.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача подала апеляційну скаргу. Де ставила питання про скасування рішення суду та постановлення нового про відмову у задоволенні позову. Мотивуючи тим, що судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав подану апеляційну скаргу.

Позивач не визнав апеляційну скаргу, заперечував проти її задоволення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Судом при розгляді справи було встановлено, що 01.10.2014 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Кредо - Центр» був укладений договір № 141270 про надання послуг, за умовами якого товариство зобов'язалося зареєструвати договір; організувати своєчасну оплату товару; організувати та проводити видачу коштів, що надає право на купівлю та отримання клієнтом товару; здійснити оплату товару для клієнта, зазначеного в додатку № 1, та передати його клієнту; надати інші послуги у визначені договором строки. Позивач зобов'язався сплатити одноразово реєстраційний платіж та комісійний платіж відповідно до визначеного відсотку, в якості винагороди та на оформлення всіх необхідних документів.

За умовами договору реєстраційний платіж склав 25 000 гривень. Дані кошти були оплачені ОСОБА_3 02.10.2014 року та 03.10.2014 року.

24.11.2014 року ОСОБА_3 звернуся до ТОВ «Кредо-Центр» із заявою про розірвання договору № 141270 та повернення реєстраційного платежу в сумі 25 000 гривень.

25.11.2014 року за № 11/019 ТОВ «Кредо-Центр» розглянуло лист - звернення ОСОБА_3 щодо припинення дії договору, та повідомило, що договір від 01.10.2014 року № 141270 розірвано, усі подальші дії за взаємними розрахунками між товариством та ОСОБА_3 можуть координуватися будь-яким зручним засобом зв'язку.

16.01.2015 року ОСОБА_3 направив відповідачу електронне повідомлення про перерахування реєстраційного платежу на його картковий рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанк». Проте кошти - реєстраційний платіж в сумі 25 000 гривень не надійшов.

Суд першої інстанції задовольняючи позов частково виходив з того, що договір про надання послуг був укладений між сторонами 01.10.2014 року. У визначені строки позивач сплатив реєстраційний платіж в сумі 25 000 гривень. Коштів на купівлю та отримання товару позивач не отримував. На думку суду, спірний договір є розірваним з 24.11.2014 року за ініціативи ОСОБА_3 Порушень умов договору з боку позивача не відбувалося, і на момент розірвання договору відповідач не заперечував право позивача на повернення реєстраційного платежу. Суд враховував і те, що реєстраційний платіж - це сума, яка покриває витрати компанії з організації програми. З акту здачі - прийняття робіт від року (за які позивачем сплачено реєстраційний платіж у розмірі 25 000 гривень) слідує, що відсутні зазначення робіт, які б свідчили про витрати відповідача з організації програми, і які прийняв, згідно даного акту, позивач, сплативши за них 25 000 гривень.

А відтак, суд дійшов висновку, що в частині розірвання договору має бути відмовлено (договір вже розірваний), і з відповідача має бути стягнуто на користь позивача 25 000 гривень, що є реєстраційним платежем з організації програми, яка по відношенню до позивача не була проведена.

Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

У апеляційній скарзі представник позивача вказувала, що судом не було взято до уваги, що положення договору про надання послуг, які були узгоджені сторонами, відповідач мав надати послуги за даним договором у строки з 01.10.2014 року по 01.10.2029 року, згідно процедури отримання коштів (товару), закріпленої у ст. 4 додатку №2 до договору про надання послуг, а також за умови виконання клієнтом усіх зобов'язань, взятих за договором та додатків до нього, після вчасної чергової оплати позивачем загального платежу, оскільки виплата коштів здійснюється з фонду, який формується з обов'язкових платежів клієнтів групи.

А також, судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню - ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 року та Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, затверджених Розпорядженням Нацкомфінпослуг від 09.10.2012 року, №1676, які регулюють спірні договірні відносини та враховують їх особливості.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище доводи апеляційної скарги не узгоджуються з діючими нормами законодавства та матеріалами справи, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме п. 8.2 договору, договір може бути розірвано достроково за ініціативою однією із сторін, але, згідно з положеннями викладеними в Програмі «Кредо-Центр». При достроковому розірванні договору сторони зобов'язані виконати взаємні розрахунки в порядку, передбаченому Програмою в повному обсязі. Одностороннє розірвання договору можливе, якщо клієнту не було здійснено виплату коштів на придбання товару. Додаток № 1 та додаток № 2 є невід'ємною частиною договору.

Крім того, відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідач, отримавши пропозицію позивача на розірвання договору погодився з нею, так як розірвання договору було передбачено умовами укладеного договору між сторонами. Відтак, колегія суддів вважає, що таким чином він визнав обставини які за умовами укладеного договору можуть бути підставою для його припинення та про які вказував позивач у своїй заяві.

Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Погодившись на розірвання договору, відповідач також вказував на те, що усі подальші дії за взаємними розрахунками між товариством та ОСОБА_3 можуть координуватися будь-яким зручним засобом зв'язку.

Відповідно до загальних умов програми «Кредо-Центр», що є невід'ємною частиною договору, реєстраційний платіж являється сумою до оплати, що складає розрахований відсоток, визначений в додатку № 1 до даного договору, та покриває витрати компанії з організації програми. Клієнт, якому ще не здійснено виплату коштів на придбання товару, має право односторонньо розірвати договір. Клієнт зобов'язаний письмово повідомити про відмову від договору шляхом надсилання через відділення поштового зв'язку з повідомленням про вручення заяви та оригіналу договору про надання послуг до центрального офісу компанії. У заяві повинно бути чітко зазначено рішення клієнта щодо припинення дії шляхом розірвання підписаного договору; прохання про повернення суми, оплаченої на момент подання заяви та копію договору про відкриття банківського рахунку, згідно з яким компанія має здійснити повернення оплачених коштів. За невиконання та/або неналежне виконання умов договору компанія має право односторонньо припинити дію договору. За таких умов компанія не відшкодовує клієнту сплачені ним реєстраційний платіж та адміністративні витрати.

У ході розгляду справи відповідачем не було надано доказів на підтвердження невиконання та/або неналежного виконання позивачем умов договору, які б давали право відповідачу на неповернення реєстраційного платежу у відповідності до умов договору.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю Компанії «Кредо-Центр» - Якімлюк Наталії Олексіївни відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 9 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді :