Ухвала суду № 61732827, 08.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Ігнатова Р.М.

суддів Бовтрук В.М., Осіпової Л.О.

секретаря Лучко Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12015100060005956 за апеляційною скаргою, поданою обвинуваченим ОСОБА_1 на вирок Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2016 щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Тірасполь, Молдова, громадянина України, маючого повну загальну середню освіту, офіційно не одруженого, працюючого водієм-експедитором ТОВ «Хімтек Плюс», проживаючого за адресою; АДРЕСА_1, раніше судимий:

27.07.2015 Деснянським районним судом м. Києва за ч.2 ст.15 ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участі:

прокурора Салкова Р.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

ВСТАНОВИЛА

Обвинуваченим ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій він просить вирок Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2016 відносно нього змінити в частині призначеного покарання у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання, яке за своїм розміром є явно несправедливим через суворість, призначеного покарання за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ст.71 КК України. Винести рішення, яким вирок щодо нього за ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.1 ст.70, ст.71 КК України змінити та звільнити ОСОБА_1від відбування покарання із випробуванням з іспитовим строком на підставі ст.75 КК України.

Вироком Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2016 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185 КК України − у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України - виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців. На підставі ст.71 КК України за даним вироком, частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду міста Києва від 27.07.2015 та остаточно призначено ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 1 рік 8 місяців. Зараховано до строку відбування покарання ОСОБА_1 строк його досудового тримання під вартою з 13.09.2015 по 14.10.2015, з розрахунку день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. Застосований до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави залишено без змін до набрання вироком законної сили.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги, не оспорюючи висновків суду першої інстанції щодо встановлених фактичних обставин кримінального провадження, доведеності вини обвинуваченого та правильності кваліфікації його дій, апеляційна скарга подається у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості.

Зокрема обвинувачений вказує, що суд, призначаючи йому покарання належним чином не врахував тяжкість вчиненого ним злочину, те що злочин не завершений, його роль, а також ті обставини, що він перебуває у цивільному шлюбі, офіційно працює водієм-експедитором в ТОВ «Хімтек Плюс», за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, скарг від сусідів на адресу ЖЕКу на нього не надходило, думку представника потерпілого - цивільного позивача, який просив суворо його не карати, наявність обставини, яка пом'якшує покарання - щире каяття, добровільне часткове відшкодування завданих злочином збитків.

Також в апеляційній скарзі зауважено, що у вироку Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2016 зазначено дату народження обвинуваченого ОСОБА_1 «ІНФОРМАЦІЯ_1». Однак згідно паспортних даних, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1.

Інших апеляцій, доповнень, заперечень від учасників кримінального провадження не надходило.

Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_2, відносно якого апеляційних скарг в даному кримінальному провадженні не надходило , 12.09.2015 о 22 год. 00 хв., перебуваючи разом з ОСОБА_1 в супермаркеті «ЛеСільпо», за адресою: м. Київ, вул. Басейна 6, вступили між собою в попередню змову з метою таємного викрадення елітних спирт них напоїв із вище вказаного супермаркету − крадіжки, вчиненої повторно та за попередньою змовою групою осіб.Відразу після цього, ОСОБА_2 з метою реалізації спільного злочинного умислу, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, розподіливши між собою ролі, наказав останньому йти до туалету та чекати на нього, для того, щоб сховати викрадений товар без сторонніх осіб до рюкзака ОСОБА_1, який на той момент знаходився при ньому, а сам пішов до відділу з продажу його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1, із полиці взяв пляшку алкогольного напою коньяк «Hennessy ХО» об'ємом 0,7 літрів, вартістю 1564 грн. 58 коп., що належать ТОВ «Фоззі-Фуд», яку витягнув з картонної упаковки, поклав її під кофту та після цього пішов далі біля вказаного прилавку, з якого взяв ще одну пляшку алкогольного напою віскі «Johnnie Walker BlueLabel» об'ємом 0,75 літрів, вартістю 6782 грн. 34 коп., яка на той момент знаходилась у шкіряній упаковці, з якої він витягнув та став тримати в своїй руці. Тримаючи при собі викрадені дві вище вказані пляшки спиртних напоїв, ОСОБА_2 пішов до туалету, де на нього чекав ОСОБА_1, який поклав вказані пляшки до свого рюкзака. Далі ОСОБА_2 пішов з магазину та став чекати на ОСОБА_1, який приблизно через хвилину вийшов з магазину, після чого останній разом з ОСОБА_2 пішли у невідомому напрямку, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, 13.09.2015, приблизно о 21 год. 20 хв., ОСОБА_2 , відносно якого апеляційних скарг не надходило , перебуваючи разом з ОСОБА_1 біля супермаркету «Ле Сільпо», за адресою: м. Київ, вул. Басейна 6, вступили між собою у попередню змову з метою вчинення таємного викрадення елітних спиртних напоїв із вище вказаного супермаркету. Відразу після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з метою реалізації спільного злочинного умислу, по одному, з інтервалом приблизно в одну хвилину зайшли до продуктового відділу вказаного магазину, де ОСОБА_2 діючи умисно та повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_1, з корисливих мотивів, впевнившись в тому, що за його діями ніхто із сторонніх осіб не спостерігає, окрім ОСОБА_1, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою, із полиці взяв пляшку алкогольного напою віскі «MacallanFine Oak 21 у.о.» об'ємом 0,7 літрів, вартістю 3534 грн. 66 коп., що належать ТОВ «Фоззі-Фуд», та передав її ОСОБА_1, який в свою чергу поклав вище вказану викрадену пляшку віскі в портфель, що на той момент знаходився в білому поліетиленовому пакеті з логотипним надписом «Adidas», який він тримав у своїй правій руці. Після цього ОСОБА_2 пішов до виходу з супермаркету повз каси та направився на вулицю, де став чекати на ОСОБА_1, а останній маючи при собі викрадену пляшку віскі також пішов до виходу з магазину, не розрахувавшись за товар пройшов повз касову зону, після чого вийшов з магазину, виконавши усі дії, які вважав за необхідні для доведення кримінального правопорушення до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від їх волі, так як був затриманий разом з ОСОБА_2 працівниками охорони вказаного супермаркету.

Заслухавши доповідь судді, доводи обвинуваченого, який підтримав подану ним апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, думку прокурора з цього приводу, який в свою чергу заперечив проти апеляції обвинуваченого, заслухавши промови учасників судового провадження в судових дебатах та останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали судового провадження в межах апеляції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає задоволенню виходячи з наступного .

Насамперед суд пересвідчився в добровільності волевиявлення обвинуваченого щодо відсутності в кримінальному провадженні захисника , на що обвинувачений ОСОБА_1 підтвердив в судовому засіданні , що не потребує захисника і ця позиція не пов'язана з його матеріальним становищем . Враховуючі відсутність підстав для обов'язкової участі захисника , передбачених ст. 52 КПК України , суд апеляційної інстанції вважає прийнятною заяву обвинуваченого про відсутність у нього захисника .

Відповідно до ч.1 ст. 370 КПК України , судове рішення повинно бути законним , обґрунтованим і вмотивованим . На думку колегії суддів оскаржуваний вирок відповідає зазначеним вимогам процесуального закону .

Так, відповідно до ч.1 ст. 401 КПК України , суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги . Обвинувачений не оспорює фактичні обставини , доведеність його вини та правильність кваліфікації його протиправних дій за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, а тому ці питання апеляційною інстанцією не перевіряються .

Безпосередньо щодо доводів апеляції то на думку колегії суддів , суд першої інстанції призначив покарання обвинуваченому ОСОБА_1 з дотриманням положень ст. 65 КК України і врахував , що обвинувачений скоїв незакінчений та закінчений злочини , які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до злочинів середньої тяжкості . Щодо особи обвинуваченого врахував , що він працює , офіційно не одружений , але раніше судимий вироком Деснянського районного суду міста Києва від 27.07.2015 року за аналогічний злочин проти власності зі звільненням від відбування покарання з випробуванням і під час іспитового строку знову вчинив аналогічні злочини проти власності що є визначальним при призначенні покарання і тому , врахувавши обставини , що пом'якшують покарання , відсутність обставин , що обтяжують покарання , призначив покарання за сукупністю злочинів , а остаточне покарання за сукупністю вироків відповідно до вимог ст. 71 КК України і таким чином доводи апеляційної скарги обвинуваченого про повторне призначення йому покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України є неприйнятними враховуючи вимоги ст. 71 КК України і є такими , що суперечать меті покарання . Таким чином, доводи апеляції обвинуваченого про невідповідність призначеного покарання тяжкості скоєних злочинів та особі обвинуваченого , цілком спростовуються вищенаведеним .

Довід апеляції про невірне зазначення року народження у вступній частині вироку є слушним і має бути виправлений судом першої інстанції відповідно до ст. 379 КПК України .

Інших самостійних доводів апеляційна скарга не містить .

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2016 - залишити без задоволення .

Вирок Печерського районного суду міста Києва від 09.02.2016, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України та на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів та на підставі ст.71 КК України остаточно призначено покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 01 рік 08 місяців, − залишити без змін .

Ухвала Апеляційного суду міста Києва набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженим який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

СУДДІ:

Ігнатов Р.М. БовтрукВ.М. Осіпова Л.О.

Справа № 11-кп/796/839/2016

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України

Головуючий у суді першої інстанції - Шапутько С.В.

Доповідач - Ігнатов Р.М.