Справа № 453/205/13-а
№ провадження 2-а/453/22/13
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.08.2013 року Сколівський районний суд Львівської області
у складі: головуючого судді Брони А.Л.,
при секретарі Павкевич Н.Я.,
з участю позивачки ОСОБА_1,
її представника ОСОБА_2,
представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сколівської міської ради про скасування рішення сесії Сколівської міської ради № 16 від 24.12.2010 року Про затвердження чисельності апарату Сколівської міської ради на 2011 рік, поновлення на посаді спеціаліста по зв`язках з громадськістю Сколівської міської ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, звернулася до суду з адміністративним позовом до Сколівської міської ради про скасування рішення сесії Сколівської міської ради № 16 від 24.12.2010 року Про затвердження чисельності апарату Сколівської міської ради на 2011 рік, поновлення на посаді спеціаліста по зв`язках з громадськістю Сколівської міської ради та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 01.03.2011 року вона була звільнена з посади спеціаліста по зв`язках з громадськістю Сколівської міської ради у зв`язку із скороченням даної посади відповідно до оскаржуваного рішення. Вважає, що вказане рішення прийнято відповідачем з грубим порушенням норм чинного законодавства, що регулює трудові відносини, оскільки Сколівська міська рада при її вивільненні не виконала свого обовязку щодо попередження про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці, повідомлення державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівника, не врахувала її переважне право на залишення на роботі. Окрім цього, вказала, що її звільнення відбувалося за відсутності згоди профспілкового комітету, та пропозиції альтернативного місця праці, з порушенням строку видачі їй трудової книжки. За таких обставин просить суд визнати протиправним та скасувати оскаржуване рішення, поновити її на посаді спеціаліста по зв`язках з громадськістю Сколівської міської ради, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги.
У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтвердили, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив та пояснив, що позивачка була звільнена з 01.03.2011 року у зв`язку із скороченням посади, яку вона обіймала, про що її було повідомлено заздалегідь відповідно до вимог чинного трудового законодавства. Зазначив, що у функціональні обов`язки позивачки входило ведення кадрової роботи, а тому вона особисто готувала розпорядження щодо скорочення посад, відтак вважає, що позивачку належним чином було повідомлено про зміну істотних умов праці. Окрім цього, вказав, що з 01.03.2011 року по 31.05.2011 року позивачка працювала за строковою угодою на посаді діловода Сколівської міської ради. Відносно порушення строків видачі трудової книжки зазначив, що ОСОБА_1 неодноразово повідомлялася про необхідність її отримання, однак, відмовлялася від її одержання, про що був складений відповідний акт. Відносно відсутності згоди профспілкового комітету на скорочення посади, на якій працювала позивачка, пояснив, що на момент її звільнення профспілковий комітет припинив свою діяльність, зазначив, що органи місцевого самоврядування не є членами профспілок. З огляду на ці обставини, вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, що регулює відносини між працівником та роботодавцем, без порушення процедури вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації праці, а тому у задоволенні позовних вимог просив відмовити.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, представника відповідача, свідка, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З копії рішення сесії Сколівської міської ради № 16 від 24.12.2010 року Про затвердження чисельності апарату Сколівської міської ради на 2011 рік вбачається, що з 01.01.2011 року були внесені зміни до штатного розпису Сколівської міської ради у зв`язку із скороченням посад завідувача юридичним відділом та спеціаліста по роботі з громадськістю.
Згідно вимог ст.ст. 47, 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ст.ст. 11, 14, 15 Регламенту роботи сесії Сколівської міської ради ІV-го демократичного скликання проекти рішень сесії готуються постійними депутатськими комісіями та оформляються протоколом, який передається головою комісії до міської ради та виноситься на розгляд сесії. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
Із копії протоколу № 3 від 24.12.2010 року видно, що з приводу внесення змін до штатного розкладу виступив міський голова, котрий, всупереч вищевказаним нормам Закону та Регламенту, оголосив проект рішення без винесення даного питання на обговорення депутатами Сколівської міської ради, що свідчить про порушення визначеної чинним законодавством процедури прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється компетенція адміністративних судів.
Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
У відповідності до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 року № 9 розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно розпорядження Сколівської міської ради № 8 від 01.04.2009 року позивачку прийнято на посаду спеціаліста по зв`язках з громадськістю Сколівської міської ради та присвоєно 15 ранг 7 категорії посадової особи згідно поданої нею особистої заяви від 01.04.2009 року.
Відповідно до розпорядження Сколівської міської ради № 009 від 01.03.2011 року Про звільнення спеціаліста по роботі з громадськістю ОСОБА_1Р. позивачку звільнено з посади спеціаліста по роботі з громадськістю з 01.03.2011 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, якою передбачено розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку
змін в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників. На зазначеному розпорядженні відсутній підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з ним, і, як видно з результатів перевірки, проведеної Територіальною державною інспекцією праці у Львівській області є грубим порушенням вимог Наказу Державного комітету статистики від 05.12.2008 року № 489, яким чітко передбачено необхідність підпису працівника про ознайомлення з таким розпорядженням.
У відповідності до вимог ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.
З копії розпорядження Сколівської міської ради від 29.12.2010 року № 057 По особовому складу, який містить підпис позивачки про ознайомлення з таким із зазначенням дати 29.12.2010 року, вбачається, що в даному розпорядженні відсутня дата скорочення посади, що свідчить про те, що позивачку було повідомлено лише про скорочення посади спеціаліста по роботі з громадськістю.
В судовому засіданні представником відповідача не представлено жодного документу, який би свідчив, що позивачку було персонально попереджено про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці, з одночасною пропозицією іншої роботи в Сколівській міській раді, оскільки на момент скорочення посади, яку обіймала позивачка біли вакантні посади спеціаліста І категорії землевпорядника-інженера та діловода, що підтверджується штатним розписом Сколівської міської ради на 2011 рік.
Окрім цього, з копії звіту про заплановане вивільнення працівників форми № 4 ПН видно, що такий був поданий відповідачем всупереч вимогам вищевказаної ст. 49-2 КЗпП України до Сколівського районного центру зайнятості 04.01.2011 року, хоча позивачку було повідомлено про скорочення посади 29.12.2010 року.
Згідно ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
Із копії особового рахунку позивачки ОСОБА_1 вбачається, що протягом 2010-2011 років із її заробітної плати проводились утримання на профспілкові внески, що свідчить про те, що вона була членом профспілки, про що також ствердила у судовому засіданні сама позивачка, а тому, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 цього Кодексу повинно було відбуватися лише за попередньою згодою первинної профспілкової організації, яка, як встановлено в судовому засіданні, діяла в Сколівській міській раді на момент звільнення позивачки. Проте, представником відповідача у судовому засіданні не представлено жодних документів, які б свідчили про те, що адміністрація Сколівської міської ради зверталася до первинної профспілкової організації про надання згоди щодо звільнення позивачки з посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. У зв`язку з цим суд не надає віри твердженням представника відповідача про те, що працівники органів місцевого самоврядування не є членами профспілкової організації і така на момент прийняття оскаржуваного рішення припинила свою діяльність.
Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що на момент звільнення позивачки ОСОБА_1 з посади спеціаліста по роботі з громадськістю вона очолювала профспілковий комітет Сколівської міської ради, проте адміністрація про вивільнення працівників, зокрема ОСОБА_1 з письмовим поданням до профспілкової організації щодо надання згоди на розірвання трудового договору у зв`язку з скороченням посад не зверталася. Ствердила, що звільнення позивачки відбувалося виключно з ініціативи голови Сколівської міської ради, за відсутності згоди профспілкового комітету.
Відповідно до ч. 2 ст. 47 КЗпП України у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, зокрема результатами перевірки, проведеної Територіальною державною інспекцією праці у Львівській області, що в день звільнення адміністрацією Сколівської міської ради позивачці ОСОБА_1 копія розпорядження про її звільнення з роботи не видавалась.
Отже, судом встановлено, що процедура звільнення позивачки на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням посади відбувалася з грубим порушенням вимог чинного трудового законодавства, що регулює трудові відносини та розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі скорочення чисельності або штату працівників зокрема.
Суд не бере до уваги твердження позивачки про те, що при її звільненні були порушенні вимоги ст. 42 КЗпП України, якою передбачено переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, оскільки на момент звільнення позивачки переважне право не підлягало застосуванню, оскільки скорочувалась посада спеціаліста по роботі з громадськістю, яка у Сколівській міській раді була лише одна.
Суд також не надає віри твердженням представника відповідача про те, що позивачка відмовилась від ознайомлення з розпорядженням про її звільнення та отримання трудової книжки, про що членами тимчасової комісії Сколівської міської ради були складений акт від 01.06.2011 року, оскільки вказаний акт, в порушення вимог Інструкції з ведення діловодства в органах місцевого самоврядування, не зареєстрований в журналі реєстрації вихідної кореспонденції Сколівської міської ради.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення сесії Сколівської міської ради № 16 від 24.12.2010 року Про затвердження чисельності апарату Сколівської міської ради на 2011 рік, поновлення позивачки ОСОБА_1 на посаді спеціаліста по зв`язках з громадськістю Сколівської міської ради і виплату їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу є обґрунтованими, доведеними у судовому засіданні та такими, що підлягають задоволенню.
У решті частині позовних вимог про стягнення витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги слід відмовити, оскільки позивачкою не надано жодних документів на підтвердження таких витрат.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір, з одночасним одночасно прийняттям рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно зі ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження заробітної плати у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць виконуються негайно.
Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 158, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 40, 49-2, 233, 235 Кодексу законів про працю України, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення сесії Сколівської міської ради № 16 від 24.12.2010 року Про затвердження чисельності апарату Сколівської міської ради на 2011 рік.
Поновити ОСОБА_1 на посаді спеціаліста по зв`язках з громадськістю Сколівської міської ради з 01.03.2011 року.
Стягнути з Сколівської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.03.2011 року по 27.08.2013 року з урахуванням виплат проведених ОСОБА_1 з 01.03.2011 року по 31.05.2011 року за строковою угодою від 01.03.2011 року.
В частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць постанова суду виконується негайно.
У решті частині позовних вимог про стягнення витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, відмовити за їх недоведеністю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сколівський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя
Судове рішення № 61730231, Сколівський районний суд Львівської області було прийнято 27.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 453/205/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: