Рішення № 61724203, 29.09.2016, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/327/16-ц

номер провадження 2/558/156/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року смт. Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі Ковальській Л.С., з участю позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Демидівської селищної ради Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно, суд, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Демидівського районного суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Демидівської селищної ради Демидівського району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, а саме: на ? частку житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1, що залишилася після смерті її батька ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в смт. Демидівка, Рівненської області.

Згідно позовної заяви позивач ОСОБА_2 вказує про те, що 29 серпня 2008 року її батько ОСОБА_4 склав заповіт згідно якого все своє майно заповідав їй. ІНФОРМАЦІЯ_2 року її батько ОСОБА_4 помер. Вона, у встановлений шестимісячний строк, звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 та їй було видано приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Котюбіним І.Ф. свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно батька ОСОБА_4, а саме: на ? частку житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1

Крім того, її батько ОСОБА_4, за життя, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, успадкував після смерті свого батька, а її діда ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, іншу ? частку житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1, але не оформив спадщину на вказане майно у встановленому порядку.

3 лютого 2016 року вона, ОСОБА_2, звернулася до нотаріальної контори з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом на іншу ? частку житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1, однак у видачі такого свідоцтва їй було відмовлено в зв'язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно, що фактично було успадковане її батьком ОСОБА_4 після смерті його батька, а її діда ОСОБА_6

Згідно інформації КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» вона, ОСОБА_2, є власником ? частки житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1 Власником іншої ? частки житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1, є її дід ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Демидівської селищної ради від 10 вересня 1960 року.

У позовній заяві позивач ОСОБА_2 вказує про те, що за відсутності правовстановлюючих документів неможливо отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на іншу ? частку житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовільнити.

Представник відповідача Демидівської селищної ради Демидівського району Рівненської області в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву, в якій просить справу розглянути без його участі та зазначає про те, що не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_2 (а.с. 40).

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності за внутрішнім переконанням, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_2, як спадкоємець за заповітом, успадкувала після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, ? частку житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченим 19 грудня 2014 року приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Котюбіним І.Ф. за реєстром № 677 (а.с. 14).

Із змісту заповіту, посвідченого 29 серпня 2008 року приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Котюбіним І.Ф. за реєстровим № 1015, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті все своє майно заповідав своїй дочці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 7) ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року в с. Демидівка Млинівського району Ровенської області.

Відповідно до ст. 525 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року, що діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця…

Згідно Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 42843875, № 42843853 (а.с. 17, 18) після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, спадкова справа не заведена. ОСОБА_6 на випадок своєї смерті заповіти не складав.

Відповідно до вимог ст. 529 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого…

Згідно довідки № 136, виданої Демидівською селищною радою Демидівського району Рівненської області 2 лютого 2016 року (а.с. 46), ОСОБА_6 проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1. Разом з ним проживали та були зареєстровані на час його смерті - дружина ОСОБА_7, син ОСОБА_4, невістка ОСОБА_8, внука ОСОБА_9, внук ОСОБА_10.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року вважається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Таким чином, дослідженими доказами по справі встановлено, що після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, у порядку передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року, спадщину прийняли в рівних частках його дружина ОСОБА_7 та син ОСОБА_4.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_9 була другою дружиною ОСОБА_6 Спільних дітей вони не мали.

Згідно технічного паспорта (а.с. 26-28), повідомлення КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» № 861 від 8 лютого 2016 року (а.с. 29) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 зареєстроване на ? частку за ОСОБА_6, на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Демидівської селищної ради від 10 вересня 1960 року, та на ? частку за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданим приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Котюбіним І.Ф. 19 грудня 2014 року за реєстровим № 677.

Отже, на час смерті ОСОБА_6 йому належала на праві власності ? частка житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1, яку після смерті ОСОБА_6 прийняли в рівних частках, але не оформили у встановленому порядку, його дружина ОСОБА_9 та син ОСОБА_4

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 6) ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в смт. Демидівка, Рівненської області.

Із матеріалів спадкової справи № 22/2014, заведеної приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Котюбіним І.Ф. після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року (а.с.11-16, 20), встановлено, що ОСОБА_4 29 серпня 2008 року склав заповіт, згідно якого все своє майно заповідав дочці ОСОБА_2 Після смерті ОСОБА_4 спадщину за заповітом прийняла ОСОБА_2 Син ОСОБА_4 - ОСОБА_10, як спадкоємець першої черги за законом, який мав право на обов'язкову частку спадкового майна, відмовився від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 на користь сестри ОСОБА_2 (а.с. 23).

Свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 9), свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 (а.с. 10) підтверджують те, що батьком позивача ОСОБА_2 є ОСОБА_4.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Котюбіним І.Ф. 19 грудня 2014 року за реєстровим № 677 (а.с. 14) ОСОБА_2 успадкувала після смерті батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року, на підставі заповіту, ? частку житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1.

Як встановлено під час судового розгляду справи, після смерті діда позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, спадщину за законом прийняли в рівних частках його дружина ОСОБА_7 та син ОСОБА_4.

Майном, що залишилося після смерті ОСОБА_6 є ? частка житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1, яку в рівних частках відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР від 18.07.1963 року, прийняли його дружина ОСОБА_9 та син ОСОБА_4 (по ? частці), однак не оформили свої спадкові права у встановленому порядку.

Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла його дочка ОСОБА_2 Інших спадкоємців, які прийняли б спадщину після смерті ОСОБА_4 не встановлено.

На підставі вказаних обставин справи та правових норм, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача ОСОБА_2 щодо визнання за нею права власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її діда та батька, а саме: на ? частку житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1.

Постановою № 6 від 3 лютого 2016 року (а.с. 13) приватним нотаріусом Демидівського районного нотаріального округу Рівненської області Котюбіним І.Ф. відмовлено позивачеві ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що була прийнята, але не оформлена у встановленому порядку, її батьком ОСОБА_4, після смерті його батька ОСОБА_6, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відповідно до положень ст. 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Ст. 392 ЦК України, що передбачає визнання права власності, вказує про те, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, розглянувши справу в межах позовних вимог позивача ОСОБА_2, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та визнання за нею права власності на спадкове майно, а саме: на ? частку житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1.

В іншій частині позовні вимоги позивача ОСОБА_2 суд вважає, безпідставними та необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити, оскільки дослідженими доказами по справі встановлено, що після смерті ОСОБА_6 спадщину на іншу ? частку житлового будинку, господарських будівель та споруд АДРЕСА_1, прийняла дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_9 та не відмовилася від такої спадщини у встановленому порядку.

На підставі викладеного та відповідно до ст.ст. 525, 529, 549 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року, ст.ст. 392, 396, 1233, 1234, 1268, 1270 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовну заяву задовільнити частково.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент. номер - НОМЕР_1, жителькою АДРЕСА_2, право власності на спадкове майно, а саме: на ? частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1

В решті позовних вимог позивача ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через Демидівський районний суд Рівненської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. У разі якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 3 жовтня 2016 року.