Ухвала суду № 61721702, 21.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Крим. провадження № 629/2312/16-к Головуючий 1 інстанції: Попов О.Г.

Провадження № 11-кп/790/2085/16 Доповідач: Очеретний С.С.

Категорія:: ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого-судді Очеретного С.С.,

суддів Люшні А.І., Плетньова В.В.,

секретаря Вакули Н.С.,

за участю прокурора Мазепіної М.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Харкові кримінальне провадження щодо ОСОБА_2 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 червня 2016 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, неодружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючий, одружений, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає за адресою: вул. Молодіжна, 6, с. Домаха, м. Лозова, Харківська область, раніше судимий:

1. 23.06.2006 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.186 КК України до 3 років позбавлення волі. Звільнений 06.12.2007 року умовно-достроково на 10 місяців 26 днів;

2. 03.11.2008 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі. 10.03.2012 року звільнений за відбуття строку покарання;

3. 07.11.2012 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік;

4. 17.07.2013 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 6 років позбавлення волі. Звільнений 04.01.2016 року умовно-достроково на невідбуту частину покарання 1 рік 3 місяці 1 день,-

засуджений за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71, ч.4 ст.81 КК України до призначеного за цим вироком покарання у вигляді 1 року позбавлення волі приєднано невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.07.2013 року та остаточно призначено покарання у вигляді 4 років 3 місяців позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислений з моменту його фактичного затримання, а саме з 23 червня 2016 року.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 обраний у вигляді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, взявши його під варту в залі суду.

Як встановив суд, ОСОБА_2 08 квітня 2016 року близько 11-00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, незаконно проник на територію домоволодіння №29 по вул. Ватутіна в с.м.т. Панютине, м. Лозова, Харківська область, яке належить громадянці ОСОБА_3, де витяг скло з вікна кімнати та проник у будинок.

Реалізовуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливого мотиву, з метою збагачення та наживи, діючи повторно, знайшовши в холодильнику консерви сардини ТМ «Рибний день», «Атлантична натуральна з добавленням олії» вагою 240 грамів у жерстяній банці, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи №2684 від 25.05.2016 року у розмір 19 гривень 00 копійок, шоколад ТМ «Рошен», «Чайка з тертим фундуком» вагою 90 грамів у кількості 3-х штук, загальною вартістю 45 грн. 00 копійок, ковбасу ТМ «Ковбасний ряд» «Часникова» вагою 240 грамів, вартістю 24 грн. 00 копійок, поклав вище перелічені продукти на підвіконня. Крім того у шафі, яка знаходилась у кімнаті, знайшов прикраси з біжутерії загальною вартістю 115 гривень 00 копійок, які в подальшому поклав собі до кишені кофти.

Однак, свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення вказаного чужого майна, ОСОБА_2 не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий на місці вчинення злочину сусідом потерпілої ОСОБА_3 ОСОБА_4 У разі доведення свого злочинного умислу до кінця ОСОБА_2 міг би завдати потерпілій ОСОБА_3 майнової шкоди на загальну суму 203 гривні 00 копійок.

В апеляційній скарзі, змінивши свої доводи в суді апеляційної інстанції, обвинувачений просить вирок суду першої інстанції змінити, помякшити призначене йому покарання, посилаючись на те, що в нього на утриманні є неповнолітній син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5,а також дружина ОСОБА_5, яка є домогосподаркою. Також обвинувачений зазначив, що суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що він має постійне місце проживання, а також був працевлаштований, допомагав слідству, а також той факт, що потерпіла не має до нього претензій.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які просили задовольнити його апеляційну скаргу, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що обвинувачений повністю визнав обставини вчинення ним злочинів, передбачених ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України і за згодою його та всіх учасників судового засідання, суд першої інстанції у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України не досліджував докази щодо цих обставин, а тому вирок в частині фактичних обставин справи, правильності кваліфікації дій обвинуваченого не перевіряється.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобовязаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що помякшують і обтяжують покарання.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченому ОСОБА_6, суд першої інстанції правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, та згідно ст.65 КК України враховано й дані, що характеризують особу ОСОБА_2, який раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, непрацюючий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально-посередньо, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6, а також враховані і обставини, що помякшують покарання щире каяття. Окрім того, судом враховано також обставини, які обтяжують покарання, а саме вчинення злочину в стані алкогольного спяніння, рецидив злочину.

З урахуванням цих обставин суд першої інстанції призначив ОСОБА_2 покарання в мінімальній межі санкції ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ч.1 ст.71 КК України, яке є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Колегія суддів, вважає, що покарання відповідає тяжкості скоєного та даним про особу обвинуваченого.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_2 щодо того, що судом першої інстанції не враховано, що на його утриманні є неповнолітній син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5, то ця обставина судом першої інстанції була досліджена та врахована при призначені покарання. Щодо того, що ОСОБА_2 працював, то в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані щодо підтвердження офіційного працевлаштування обвинуваченого.

Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції при призначені покарання, дотримався вимог кримінального закону, врахував всі передбачені ним обставини у їх сукупності і підстав для помякшення покарання, як про це просить обвинувачений в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що підстав для зміни вироку за доводами апеляційної скарги обвинуваченого, немає.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зарахувати в строк відбування покарання, строк його попереднього увязнення з 23 червня 2016 року по день набрання вироком законної сили, на підставі ч.5 ст.72 КК України із розрахунку 1 день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Вирок Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 23 червня 2016 року щодо ОСОБА_2, залишити без змін.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 строк його попереднього увязнення з 23 червня 2016 року по 21 вересня 2016 року включно, із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом трьох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, а обвинуваченим ОСОБА_2 в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий

Судді: