Ухвала суду № 61721679, 20.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 621/1569/15-к Головуючий суддя І інстанції Чигрина Л. Г.

Провадження № 11-кп/790/1537/16 Суддя доповідач Гришин П.В.

Категорія: Незаконне заволодіння транпортним засобом

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого Гришина П.В.,

суддів Грошевої О.Ю., Протасова В.І.,

при секретарі Луніної О.В.,

за участю прокурора Крестьянінової І.А.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова кримінальне провадження № 12014220300000322 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_1, обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на вирок Зміївського районного суду Харківської області від 9 лютого 2016 року у відношенні ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 харківської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

30.07.2003року Балаклійським районним судом Харківської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, з випробуванням стоком на 1 рік 6 місяців;

-07.05.2004 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 3, ст. 70. ч. 4, 185 ч.3,289 ч.2, 69,70,71 КК України до 4 років позбавлення волі;

-28.09.2006 року звільненого за постановою Дергачівського районного суду Харківської області від 20.09.2006 року умовно - достроково на невідбутий строк 01 рік 04 місяці 06 днів;

-07.05.2008 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. З,

Ст. 289 ч.2,70,71 КК України до 05 років 6 місяців позбавлення волі;

-13.11.2008 року Барвінківським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. З, ч. 4 КК України до 05 років 8 місяців позбавлення волі;

-29.05.2013 року звільненого за постановою Харківського районного суду Харківської

області від 21.05.2013 року умовно - достроково на невідбутий строк 02 місяці 16 днів

- 13.06.2014 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 185 ч. 2 185 ч.3,70,71 КК України до 03 років 01 місяця позбавлення волі;

- 10.09.2014 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області ті ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна;

- 25.03.2015 року Балаклійським районним судом Харківської області за ст.ст. 115 ч. 2 п. 1, ст.. 289 ч. 2,70 КК України до 14 років позбавлення волі, -

та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимого: -27.07.2015 року Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ст. 289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області від 10.11.2015 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком, ОСОБА_3 засуджений за ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2,185 ч. 2, 289 ч.2 і призначено йому покарання :

- за ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2 КК Украины - 05 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

- за ст. 185 ч. 2 КК Украины - 03 роки позбавлення волі;

- за ст. 289 ч. 2 КК Украины - 06 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, а на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, призначено 07 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю,

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного по даному вироку і покарань, призначених за вироками:

- Балаклійського районного суду Харківської області від 13.06.2014 року, яким визнаний винним та засуджений за ст.ст. 185 ч. 2, 185 ч.3,70,71 КК України у вигляді 3 ( троьх) місяців позбавлення волі;

- Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.09.2014 року, яким визнаний винним та засуджений заст. 289 ч. 2 КК України у вигляді 3 ( трьох) місяців позбавлення волі без конфіскації майна;

- Балаклійського районного суду Харківської області від 25.03.2015 року, яким визнаний винним та засуджений за ст.ст. 115 ч. 2 п. 1, 289 ч. 2,70 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі, і остаточно призначено йому 14 ( чотирнадцять ) років 06 ( шість) місяцівпозбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, ;

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання попереднє утримання ОСОБА_3 під вартою з 20 квітня 2014 року по 08 лютого 2016 року з розрахунку день попереднього утримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_4 за ст.ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2, 185 ч. 2, 289 ч.2 КК України та призначено йому покарання:

- за ст. 15 ч. 2, 289 ч. 2 КК Украины - 05 років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю;

- за ст. 185 ч. 2 КК Украины - 03 роки позбавлення волі;

- за ст. 289 ч. 2 КК Украины - 06 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, а на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено 6 ( шість ) років позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю скоєних злочинів, шляхом часткового складання покарання, призначеного по даному вироку і покарання, призначеного за вироком Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27.07.2015 року за ст. 289 ч.2 КК України у вигляді 6 ( шести) місяців позбавлення волі, і остаточно призначено йому 6 ( шість) років 6 ( шість) ) місяців позбавлення волі, з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано у строк відбування покарання попереднє утримання ОСОБА_4 під вартою 05 червня 2015 року по 08 лютого 2016 року з розрахунку день попереднього утримання під вартою за два дні позбавлення волі.

Згідно вироку, в ніч на 07 квітня 2014 року, точний час під час досудового розслідування не встановлений,обвинувачений ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою в групі з обвинуваченим ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою подальшого використання автомобіля в особистих цілях, перебуваючи в смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, підійшли до автомобіля «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 17709 гр., що належав ОСОБА_5 та знаходився біля будинку № 30 -А по вул. Лєрмонтова смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області.

Виконуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, обвинувачений ОСОБА_3 за допомогою підбору заздалегідь приготовлених ключів, відкрив замок на дверях автомобілю «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1, після чого сів за кермо і шляхом використання вказаних ключів, намагався запустити двигун автомобіля.

В цей час обвинувачений ОСОБА_4 слідкував за обстановкою, щоб попередити обвинуваченого ОСОБА_3 у разі виникнення обставин, які могли б перешкодити вчиненню злочину.

В ході виконання вищевказаних протиправних дій, які обвинувачений ОСОБА_3 вважав необхідними та достатніми для незаконного заволодіння транспортного засобу, ключ в замку запалювання автомобіля зламався, що унеможливило доведення злочину до кінця.

Окрім того, в ніч на 07 квітня 2014 року, точний час під час досудового розслідування не встановлений, після спроби незаконного заволодіння транспортним засобом «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, перебуваючи у вказаному автомобілі поблизу будинку № 30-А по вул. Лєрмонтова смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, у обвинуваченого ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення чужого майна.

Виконуючи свій злочинний умисел, діючи за попередньою змовою в групі з обвинуваченим ОСОБА_4, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно, з корисливих мотивів, з метою наживи, шляхом вільного доступу з вказано автомобіля «ВАЗ-2105», реєстраційний номер НОМЕР_1, викрав автомагнітолу ТМ «Pioneer МУН-150ЦВ», вартістю 805 гр., що належить ОСОБА_5

В цей час обвинувачений ОСОБА_4 слідкував за обстановкою, щоб попередити обвинуваченого ОСОБА_3 у разі виникнення обставин, які могли б перешкодити вчиненню злочину.

Після чого, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зникли, звернувши викрадене на свою користь.

Також в ніч на 07.04.2014 року, точний час під час досудового розслідування не встановлений, обвинувачений ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою в групі з обвинуваченим ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою подальшого використання автомобіля в особистих цілях, а саме, для подальшого перепродажу, перебуваючи в смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, підійшли до автомобіля «ВАЗ-21053», реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 17476 гр., и належав ОСОБА_6 та знаходився біля будинку № 46 по вул. Дружби смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області.

Виконуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за їх діями ніхто ніхто не спостерігає, обвинувачений ОСОБА_3 за допомогою підбору заздалегідь приготовлених ключів, відкрив замок на дверях автомобілю «ВАЗ-21053», реєстраційний номер НОМЕР_2, після чого сів за кермо і шляхом зєднання дротів запалювання запустив двигун,

В цей час обвинувачений ОСОБА_4 слідкував за обстановкою, щоб попередити обвинуваченого ОСОБА_3 у разі виникнення обставин, які могли б перешкодити вчиненню злочину.

Заволодівши транспортним засобом, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зникли, звернувши викрадене на свою користь.

Крім того, в ніч на 07.04.2014 року, точний час під час досудового розслідування не встановлений, обвинувачений ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою в групі з обвинуваченим ОСОБА_4, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом з метою подальшого використання автомобіля в особистих цілях, а саме, для подальшого перепродажу, перебуваючи в смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області, підійшли до автомобіля «ВАЗ-21013», реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 12 933 гр., що належав ОСОБА_7 та знаходився біля будинку № 33 по вул. Фрунзе смт. Комсомольське Зміївського району Харківської області.

Виконуючи свій злочинний умисел, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, обвинувачений ОСОБА_3 за допомогою підбору заздалегідь приготовлених ключів, відкрив замок на дверях автомобілю «ВАЗ-21013», реєстраційний номер НОМЕР_3, після чого сів за кермо і шляхом зєднання дротів запалювання запустив двигун.

В цей час обвинувачений ОСОБА_4 слідкував за обстановкою, щоб попередити Звинуваченого ОСОБА_3 у разі виникнення обставин, які могли б перешкодити вчиненню злочину.

Заволодівши транспортним засобом, обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з місця скоєння злочину зникли, звернувши викрадене на свою користь.

В апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_1 просять вирок змінити через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та помякшити призначене йому покарання. Зазначають, що судом не було взято до уваги, що обвинувачений не був ініціатором незаконних дій, повністю визнав свою вину, активно сприяв розслідуванню злочинів. Крім того суд не звернув увагу на те, що на час скоєння злочинів ОСОБА_4 не був судимий, характеризувався за місцем проживання позитивно. Просять врахувати його сімейні обставини наявність батька, який потребує його підтримки.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок змінити через надмірну суворість призначеного покарання. Зазначає, що судом не було взято до уваги, що він повністю визнав свою вину, активно сприяв розслідуванню злочинів. Крім того суд не звернув увагу на те, що він має на утриманні двох малолітніх дітей, характеризується за місцем проживання позитивно.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_1, які наполягали на задоволенні своїх апеляційних скарг з наведених підстав та просили помякшити покарання, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2, які наполягали на задоволенні апеляції обвинуваченого та просили помякшити покарання, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вважаючи безпідставними їхні доводи , перевіривши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Висновок суду про доведеність обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 289, ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України в апеляційних скаргах не оспорюється, а тому, відповідно до вимог ст.404 КПК України, вирок в цій частині судом апеляційної інстанції не переглядається.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ними чотирьох кримінальних правопорушень, три із яких відповідно до вимог ст.12 КК України, відносяться до тяжкого злочину.

Судом враховані відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_3, який був раніше неодноразово судимий за умисні злочини, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обтяжуючою обставиною суд визнав рецидив злочинів, в якості помякшуючої обставини суд визнав його щире каяття та позитивну характеристику.

Доводи апелянта про наявність на його утриманні двох малолітніх дітей , які мешкають за місцем його проживання спростовуються довідкою характеристикою Петрівської сільської ради Балаклійського району Харківської області ( т. 1 ,а.с. 186).

Судом враховані відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_4, який на час ухвалення вироку був засуджений за умисний тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується позитивно. Доводи захисника ОСОБА_1 про вчинення злочинів ОСОБА_4 до постановлення попереднього вироку ( відсутність судимості на момент вчинення злочинів) не заслуговують на увагу, оскільки не знижують суспільну небезпечність діяння та особи обвинуваченого.

Обтяжуючих обставин суд не встановив, в якості помякшуючої обставини суд визнав його щире каяття та позитивну характеристику.

Доводи апелянта про те , що батько обвинуваченого ОСОБА_4 потребує його підтримки, наведені в апеляційній скарзі, не підтверджені матеріалами кримінального провадження.

Наведені в апеляційних скаргах доводи про те, що обвинувачені повністю визнали свою вину, активно сприяли розслідуванню злочинів на досудовому слідстві та в суді, на думку колегії суддів є характерним проявом щирості каяття обвинувачених, в т.ч. через готовність нести кримінальну відповідальність, а не самостійними обставинами, які помякшують покарання.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд, керуючись вимогами ст.. 65 КК України, дійшов правильного висновку , що виправлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неможливо досягти без ізоляції їх від суспільства, а тому правильно обрав їм покарання у виді позбавлення волі . Підстав вважати надто суворим призначене обвинуваченим остаточне покарання колегія суддів не знаходить.

Колегією суддів зясовано, що ухвалою Зміївського районного суду від 23 липня 2015 року ОСОБА_3 був тимчасово залишений у Харківському слідчому ізоляторі на час даного судового провадження, а ухвалою того ж суду від 22 грудня 2015 року у Харківському слідчому ізоляторі тимчасово залишений ОСОБА_4 ( т.1 , а.с. 62,239)

Виходячи із цього, колегія суддів вважає необхідним відповідно до положень ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати вказаний час перебування обвинувачених у слідчому ізоляторі до набрання законної сили вироком суду в строк відбування покарання із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Істотних порушень кримінального процесуального закону органами досудового слідства та судом першої інстанції, які б тягнули за собою безумовне скасування судового рішення не встановлено.

Керуючись: ст.ст.404, 405,407, 418, 419, ч.2 ст. 376 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційні скарги захисника ОСОБА_1, обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Зміївського районного суду Харківської області від 9 лютого 2016 року у відношенні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без змін.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі зарахувати час перебування під вартою ОСОБА_3 з 23.07.2015 року по 20.09.2016 року в строк відбування покарання.

Згідно з ч. 5 ст. 72 КК України із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі зарахувати час перебування під вартою ОСОБА_4 з 22.12.2015 року по 20.09.2016 року в строк відбування покарання.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженими. Які тримаються під вартою, - з дня вручення копії ухвали.

Головуючий-

Судді -