Ухвала суду № 61720853, 27.09.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/14417/16-к

Провадження № 1-кс/638/2961/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016 р. слідчий суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Шестак О.І.,

за участю секретаря Піоварової О.Ю.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії слідчого про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

06.09.2016 р. ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії слідчого, в якій просила визнати її потерпілою у кримінальному провадженні №12014220480006128 за ч. 1 ст. 382 КК України в звязку з завданням їй матеріального збитку.

В поясненні до скарги зазначила, що 21.12.2009 р. в м. Харкові помер її брат ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 Після його смерті залишилась спадщина: частина квартири АДРЕСА_1; квартира АДРЕСА_2; квартира АДРЕСА_3; ? частина будинку по вул. Поштовій, 43 в с. Хворостові Валківського району Харківської області; автомобіль «Фольксваген-пасат»; гараж в кооперативі «Ювілейний»; 80% статутного фонду ТОВ «Регіональне торговельне підприємство», яке мало на своєму балансі рухоме і нерухоме майно; 80% статутного фонду ТОВ «Управління виробничо-техничної комплектації та реалізації», яке мало на своєму балансі нерухоме майно. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_2 за законом були мати померлого ОСОБА_3 (яка також була і матір'ю скаржниці), та його діти: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2

Скаржниця вказує, що її мати ОСОБА_3 дуже важко переживала смерть сина і в лютому 2010 р. вже не могла пересуватися по дому без сторонньої підтримки і потребувала не тільки допомоги, а і постійного догляду цілодобово. ОСОБА_4 звернулася до матері скаржниці з проханням відмовитися від спадщини на її користь. Обіцяла, що вона буде утримувати її, сплачувати ліки та доглядальницю. ОСОБА_3 відмовилась від своєї частки спадщини на її користь, однак ніякої допомоги ОСОБА_4 їй надано не було.

09.07.2010 р., від імені своєї матері ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою. Після смерті матері вона прийняла спадщину згідно заповіту. На початку вересня 2013 р. племінниця скаржниці ОСОБА_4 звернулась до неї з пропозицією підписати мирову угоду, згідно якої вона приймає спадщину, після чого віддає ОСОБА_1 гроші в розмірі 180000 грн. (чверть оціночної вартості успадкованого майна на 2013 р.). Згідно мирової угоди, гроші скаржниця повинна була отримати до 09.07.2014 р.

ОСОБА_1 вказує, що 09.09.2013 р. вони підписали мирову угоду і віддали до суду заяву про її визнання. 11.09.2013 р. Дзержинським районним судом м. Харкова постановлено рішення по справі №2-3366/11, яким з ОСОБА_4 (далі боржник) вирішено стягнути на користь ОСОБА_1 180000,00 грн. в рахунок вартості спірного майна, що є предметом позову. Рішення набуло законної сили. На підставі вказаного рішення Дзержинським районним судом м. Харкова було видано виконавчий лист №2-3366/11, 2/638/100/2013 від 10.02.2014 р.

Скаржниця зазначає, що в зв'язку з тим, що ОСОБА_4 не бажала виконувати рішення суду в добровільному порядку, виконавчий лист ОСОБА_1 було пред'явлено до Дзержинського ВДВС ХМУЮ. 12.08.2014 р. на підставі заяви ОСОБА_1 і оригіналу виконавчого листа №2-3366/11, 2/638/100/2013 від 10.02.2014 р. постановою Дзержинського ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження №44368312 по примусовому стягненню боргу, однак з присудженої до стягнення на користь скаржниці суми нею було отримано лише 1300,00 грн.

ОСОБА_1 вказує, що ОСОБА_4, достовірно знає про наявність судового рішення про стягнення з неї грошових коштів в розмірі 180000,00 грн. та наявність відкритого виконавчого провадження з примусового виконання вказаного судового рішення, однак свідомо та умисно не виконує рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.09.2013 р. та чинить перешкоди в його виконанні.

Скаржниця вказує, що ОСОБА_4 після винесення рішення суду про стягнення з неї грошових коштів здійснила відчуження майна, яке вона прийняла у спадщину, а саме - частка квартири за адресою АДРЕСА_4, та гаражний бокс №101 у літ. «И-2» за адресою вул. Білогорська 92-Б.

Скаржниця вважає, що вказане свідчить про наявність в діях ОСОБА_4 ознак злочину, передбаченого ст. 382 КК України умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню.

23.02.2016 р., вказує ОСОБА_1, вона звернулась до Генеральної прокуратури України з проханням згідно ст. 382 КК України притягнути до карної відповідальності за невиконання рішення суду ОСОБА_4 На даний час відкрито кримінальне провадження №12014220480006128 за ч. 1 ст.382 КК України. Однак потерпілою ОСОБА_1 в указаному кримінальному провадженні не визнано, вона не може навіть ознайомитися з матеріалами справи.

ОСОБА_1 в судове засідання не зявилась, до судк подала заяву, в якій просила розглянути скаргу за її відсутністю, вимоги скарги підтримала в повному обсязі.

Представник Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області на неодноразові виклики до суду не зявився, причину неявки суду не повідомив, жодних заяв до суду не подавав. Про час і місце розгляду скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідний штамп на судовому повідомленні.

Дослідивши матеріали скарги, cуд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.09.2013 р. позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, визнання права власності задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 180000 в рахунок вартості спірного майна, що є предметом позову. 23.09.2013 р. рішення набрало законної сили.

10.02.2014 р. за вказаним рішенням судом було видано виконавчий лист.

Зі скарги ОСОБА_1 вбачається, що 12.08.2014 р. на підставі її заяви і оригіналу виконавчого листа від 10.02.2014 р. постановою ВДВС ХМУЮ відкрито виконавче провадження №44368312 по примусовому стягненню боргу.

З приводу невиконання рішення суду ОСОБА_1 звернулась до Генеральної прокуратури України і просила вжити заходи щодо його виконання, що підтверджується копією скарги, яка міститься в матеріалах справи.

Як вбачається зі скарги ОСОБА_1, 23.02.2016 р. вона звернулась до Генеральної прокуратури України з проханням згідно ст. 382 КК України притягнути до карної відповідальності за невиконання рішення суду ОСОБА_4 На даний час відкрито кримінальне провадження №12014220480006128 за ч. 1 ст.382 КК України. Однак потерпілою ОСОБА_1 в указаному кримінальному провадженні досі не визнано.

Поза компетенцією суду знаходиться надання вказівок слідчим органів досудового розслідування щодо порядку проведення досудового розслідування, в звязку з чим вимога ОСОБА_1 щодо зобовязання Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області визнати її потерпілою у кримінальному провадженні задоволенню не підлягає.

Вiдповiдно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володiльцем тимчасово вилученого майна може бути оскаржена бездiяльнiсть слiдчого, прокурора, яка полягає в невнесеннi вiдомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслiдувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, в неповерненнi тимчасово вилученого майна згiдно з вимогами ст. 169 цього кодексу, а також в нездiйсненнi інших процесуальних дій, якi він зобовязаний вчинити в визначений цим кодексом строк.

Відповідно ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України, за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Враховуючи, що слідчим досі не визнано ОСОБА_1 потерпілою у кримінальному проваджені, а також не винесено вмотивовану постанову про відмову у визнанні її потерпілою, а також враховуючи, що представник Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області до суду не зявився, доказів і заперечень по справі не надав, вважаю скаргу ОСОБА_1 такою, що підлягає задоволенню частково, а саме вважаю за необхідне зобовязати відповідальних осіб Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області розглянути питання залучення ОСОБА_1 до участі в кримінальному провадженні №12014220480006128 в якості потерпілої і за результатами розгляду цього питання винести відповідне процесуальне рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 55, 303-306 КПК України, суддя

у х в а л и в:

Скаргу ОСОБА_1 на дії слідчого про зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Зобовязати уповноважених осіб Шевченківського ВП Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області розглянути питання про залучення ОСОБА_1 до участі в кримінальному провадженні №12014220480006128 в якості потерпілої і за результатами розгляду цього питання винести відповідне процесуальне рішення

В задоволенні скарги в іншій частині - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Шестак О.І.