Ухвала суду № 61718812, 30.09.2016, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

№ 201/11726/16-ц провадження 2-сз/201/85/16

УХВАЛА

30 вересня 2016 року м. Дніпропетровськ

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18 серпня 2016 року звернувся до суду з заявою про зміну розміру аліментів.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 12 вересня 2016 року позовну заяву було повернуто позивачу.

У своїй заяві до суду позивач просить повернути сплачений судовий збір на певний розрахунковий рахунок.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши матеріали позову та заяви, вважаю можливим повернути позивачу сплачений ними судовий збір, оскільки сума судового збору повертається у разі повернення заяви або скарги, а тому заява в цій частині ґрунтується на вимогах закону та є передбачені законом підстав для її задоволення.

Стосовно вимог заяви про повернення грошових коштів на певний розрахунковий рахунок вважаю за необхідне в їх задоволенні відмовити, оскільки доказів в обґрунтування своєї позиції щодо зазначено та надано не було, а тому вказані вимоги заяви безпідставні та не ґрунтуються на вимогах закону, також не можуть бути взяті до уваги наполягання заявника на його заяві в цій частині, оскільки останнє спростовуються вищенаведеним, не ґрунтуються на фактичних даних та обєктивно нічим не підтверджено, в звязку з чим відсутні передбачені законом підстави для задоволення вимог заяви в цій частині, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 79 ЦПК України, п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»,

У Х В А Л И В:

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) з бюджету судовий збір у розмірі 520 гривень, який було сплачено 18 серпня 2016 року квитанцією № 0. 0. 602692408. 1; отримувач платежу Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; поточний рахунок отримувача 31219206700005; ідентифікаційний код отримувача 37989269; установа банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області; код установи банку 805012, призначення платежу судовий збір за позовом ОСОБА_1.

В задоволенні вимог заяви про повернення грошових коштів на певний розрахунковий рахунок відмовити.

Суддя О.А Антонюк