Ухвала суду № 61718506, 28.09.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

28 вересня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1278/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю апелянта ОСОБА_1,

представника апелянта ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати причини пропуску строку на звернення до адміністративного суду поважними та поновити строк на звернення до адміністративного суду; визнати протиправними та скасувати наказ т.в.о. обов`язки начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області № 72 від 04.04.2016 року щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 5 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про національну поліцію" (через службову невідповідність); поновити ОСОБА_1 спеціальне звання старший лейтенант поліції та поновити на посаді старшого інспектора Новобузького відділу поліції Національної поліції в Миколаївській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 05.04.2016 року по 12.06.2016 року в сумі 12081,32 грн.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування та врахування судом обставин, які мають значення для правильного вирішення питання щодо відкриття провадження у адміністративній справі; порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, адміністративну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що обставини, які дають позивачу право на звернення до суду, виникли у травні 2016 року. Представник відповідача зазначав, що наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області №72 від 04.04 .2016 р. щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції та трудову книжку позивач отримав 12.04.2016 р., що підтверджуєтья його підписом про отримання вказаних документів. Позивач на запитання суду, підтримав цю обставину та пояснив, що не звернувся своєчасно з позовом до адміністративного суду через поважні причини - збирання документів на підтвердження своєї правової позиції.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність поважності причин пропуску строку звернення до суду, оскільки позивач отримавши наказ про звільнення та трудову книжку міг звернутись до адміністративного суду з позовною заявою про поновлення його на роботі разом із клопотанням про витребування судом додаткових доказів по справі.

Таким чином, позивач дізнався про порушення свого права з дати отримання наказу про звільнення та трудової книжки з 12.04.2016 року, однак звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою лише 13.06.2016, тобто після спливу встановленого місячного строку для звернення до суду.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Згідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Як вбачається з адміністративного позову, причиною пропуску строку звернення до суду позивач зазначає те, що він був дуже схвильований тим, що його звільнили зі служби в поліції, позивач тривалий час користувався авторитетом та повагою у місцевого населення і тому йому було дуже тяжко сприйняти факт звільнення. По-друге, відповідь по витребуванню документів з ГУНП в Миколаївській області адвокатом була отримана лише на початку червня 2016 року.

Судом встановлено, що про своє звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 дізнався 12.04.16 р., цього ж дня отримав трудову книжку та військовий квиток. Повний розрахунок з позивачем відділом управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Миколаївській області проведено 29.04.2016 року, з письмовими заявами про видачу позивачу всіх документів, що стосувались його звільнення позивач не звертався. Посилання ОСОБА_1 на те, що він не міг звернутись вчасно до суду, оскільки у нього не було всіх необхідних документів, судова колегія не приймає до уваги, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України у разі необхідності у позовній заяві зазначаються клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо, чим позивач не скористався.

Судова колегія зазначає, що строк звернення до суду - це період часу, в межах якого особа може звернутися до адміністративного суду з позовною вимогою про захист своїх прав, свобод та інтересів.

Дотримання строку звернення до суду є однією із умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Таким чином, поважними причинами пропуску строку визнаються тільки ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно залишено позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки з 12 квітня 2016 року позивач знав про порушене право, однак до суду у встановлений законом строк не звернувся.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 03.10.2016 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик