Ухвала суду № 61717633, 29.09.2016, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Лисака І. Н.

суддів: Височанська Н.К., Міцнея В.Ф.,

секретар Чебуришкіна Н.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до колективного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «БОСС» про визнання договору оренди землі недійсним та зобов'язання повернення земельної ділянки, за апеляційною скаргою колективного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «БОСС» на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 27 липня 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про визнання недійсним договору оренди землі від 13.05.2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та КП «ВКФ»БОСС», та зобов'язаннями повернути йому спірну земельну ділянку, яка набута ним у власність в порядку спадкування від ОСОБА_2

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 27.07.2016 року позовні вимоги задоволено. Визнано недійсним договір оренди землі, укладений 13.05.2009 року між ОСОБА_2 та КП «ВКФ»БОСС». Зобов'язано КП «ВКФ»БОСС» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 1,3070га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території с. Вороновиця Кельменецького району Чернівецької області, що належить йому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням КП «ВКФ»БОСС» подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити у задоволені вимог. Вважає, що судом першої інстанції не враховано дії ОСОБА_1, направлені на фактичне схвалення спірного договору шляхом прийняття орендної плати, що в силу ст.241 ЦК

справа № 22-ц/794/1197/16 р. Головуючий у І інстанції Харабара І.В.

категорія: 23 Доповідач Лисак І.Н.

України створило цивільні правовідносини, безпідставно відмовлено у застосуванні наслідків спливу строку позовної давності, передбачених ст.267 ЦК України, а також не надано правової оцінки здобутим доказам.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд керується ст.303 ЦПК України та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

В силу ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно абз. 1 ч.1 ст. 60 ЦПК України та ч. 3 цієї норми кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч.1 ст.212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Висновку суду першої інстанції щодо підстав набуття та належність позивачу на праві власності спірної земельної ділянки, підстав виникнення спору щодо її використання відповідачем сторонами визнається, а здобутий доказ неналежності підпису стороні договору оренди відповідачем не оспорюється.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно відхилив клопотання про застосування строків позовної давності як наслідок для відмови у задоволенні вимог, оскільки відповідачем не спростовано твердження позивача про обізнаність існування спірного договору раніше, ніж заявлено на період літа 2015 року, та зробив вірний висновок, що порушення права власності позивача триває в часі, що не суперечить нормам ч.1 ст.261 та ст.267 ЦК України.

Крім того, як на підставу для визнання зареєстрованого у встановленому порядку договору недійним суд першої інстанції керувався доказом відсутності волевиявлення на його укладення орендодавцем. Надані відповідачем докази на схвалення правочину судом були досліджені, про те відсутність правової оцінки не вплинуло на правильність ухвалення судового рішення, оскільки відомості отримання орендної плати в натурі протягом 2010-2015 років стосуються померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2, а не позивача ОСОБА_1, отже не підтверджують схвалення останнім виконання договірних зобов'язань та не регулюються нормами ст.241 ЦК України, по-скільки не охоплюються поняттям представництва.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Порушення норм процесуального права в силу ч.3 ст.309 ЦПК України можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи наведене, рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 27 липня 2016 року підлягає залишенню без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу колективного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «БОСС» відхилити.

Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 27 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді