Справа № 713/1340/16-ц
Провадження №2/713/611/16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.2016 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря Мірчева О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,-
ВСТАНОВИВ :
Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини до відповідача ОСОБА_2
Посилається на те, що 28 жовтня 2013 року уклала шлюб з ОСОБА_2, який зареєстрований виконкомом Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №71. Від шлюбу є одна неповнолітня дитина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначила, що подружнє життя не склалось, подружні відносини припинені з червня 2016 року, різні погляди на сімейне життя, внаслідок чого між ними зникло взаємне почуття любові та довіри. На даний час їхній шлюб не відповідає своєму призначенню, два місяці шлюбні відносини між ними припинені, спільне господарство не ведуть, ОСОБА_2 забравши свої речі перейшов проживати до своїх батьків за місцем реєстрації. Примирення між ними не можливе, подальше проживання та збереження сімї не можливе та суперечить їхнім інтересам та інтересам неповнолітньої дитини.
Крім того, вона на даний час не працює та не має змоги самостійно матеріально утримувати дитину, ОСОБА_2 їздить на заробітки за кордон і отримує значні доходи.
Просить розірвати шлюб з ОСОБА_2, зареєстрований 28 жовтня 2013 року виконкомом Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №71, та стягнути на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн. щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, на примирення не погоджувалась, просила задовольнити позовні вимоги, при розірванні шлюбу змінити їй шлюбне прізвище «Годжа» на дошлюбне «Татарчук».
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не зявився, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи , про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає частково, а саме не заперечує щодо розірвання шлюбу, згідний сплачувати аліменти на утримання сина в сумі 800,00 грн.
Суд, заслухавши позивачку, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає до часткового задоволення.
Судом встановлено, що 28 жовтня 2013 року позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 уклали шлюб, який був зареєстрований виконавчим комітетом Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №71, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серія 1-МИ №093220, виданим 28.10.2013 року виконавчим комітетом Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області. Від шлюбу є одна неповнолітня дитина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження, Серія І-МИ №212410, виданого 02.02.2015 року виконавчим комітетом Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №07.
На даний час сторони не підтримують подружні стосунки, не мають спільного бюджету, не ведуть спільного господарства, їх сімя розпалась, і шлюб носить формальний характер, сторони втратили один до одного почуття любові, поваги і довіри, розпад їх сімї відбувся остаточно та поновити її неможливо.
Згідно зі ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Статтею 105 Сімейного Кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 N11 проголошена Конституцією України охорона сімї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Враховуючи те, що відповідно до ст.7 п.9 СК України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя, шлюб між ними необхідно розірвати, при розірванні шлюбу змінити позивачці ОСОБА_1 прізвище на її дошлюбне «Татарчук».
У відповідності зі ст. 112 ч. 2 цього ж Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Таким чином, судом встановлено, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі позивачки, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті та майнові права сторін та неповнолітньої дитини.
Крім того, судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 на даний час офіційно не працює, не має змоги самостійно, матеріально утримувати неповнолітнього сина.
З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання ОСОБА_1 №1764 від 17.08.2016 року вбачається, що ОСОБА_1 проживає разом з сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та чоловіком ОСОБА_2 у будинку матері ОСОБА_4, який складається з пяти житлових кімнат, кухні, коридору, кладовищ, двох ванних кімнат, гардеробу, опалюється твердим паливом та розташований в смт.Берегомет по вул.М.Вовчка, 14, Вижницького району Чернівецької області. ОСОБА_1М здійснює догляд за дитиною до трьох років, ОСОБА_2 працює по найму, тимчасові сезонні заробітки, умови проживання задовільні.
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, відповідач ОСОБА_2, як батько неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зобовязаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 є працездатним, офіційно ніде не працює.
Згідно ч.2 ст.51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом положень ст.180 СК України обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття покладається на батьків. Згідно з «Конвенцією про права дитини», «Декларацією прав дитини» батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ст. 184 Сімейного кодексу України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006р. за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно. Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Відповідно до ст.3 ч.1 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою ВР № 789-XII від 27.02.1991 р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно ст.7 ч.7, ч.8 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст.191 ч.1 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладених обставин суд вважає, що відповідач ОСОБА_2, як батько зобовязаний сплачувати на користь ОСОБА_1, на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн. щомісяця, починаючи з 29.08.2016 року і до настання його повноліття.
Відповідно до ч.3 ст. 80 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.80 ЦПК України у позовах про стягнення аліментів ціна позову визначається сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців.
Згідно ст.4 ч.2 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання позовної заяви про розірвання шлюбу складає 551,20 грн, та майнового характеру складає 551,20 грн. (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору як позивач у справі про стягнення аліментів.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 551,20 гривень та стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 551,20 гривень в дохід держави.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі ст.ст. 110-112, 113, 114, 180, 182, 184, 191 СК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 218, 367 ЦПК України, Суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який був зареєстрований 28 жовтня 2013 року виконавчим комітетом Берегометської селищної ради, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №71, - розірвати.
Змінити ОСОБА_1 при розірванні шлюбу прізвище на її дошлюбне «Татарчук».
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ІПН-3344415550), зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН-3110422844), зареєстрованої та жительки смт.Берегомет, вул.М.Вовчка, 8, Вижницького району Чернівецької області, аліменти на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 800,00 (Вісімсот) гривень щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з 29.08.2016 року і до настання його повноліття.
Допустити негайне виконання стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ІПН-3344415550), зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, (ІПН-3110422844), зареєстрованої та жительки смт.Берегомет, вул.М.Вовчка, 8, Вижницького району Чернівецької області, судовий збір в сумі 551 (Пятсот пятдесят одну) гривню 20 (Двадцять) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, (ІПН-3344415550), зареєстрованого та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, судовий збір в сумі 551 (Пятсот пятдесят одну) гривню 20 (Двадцять) копійок в дохід держави.
Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Копію рішення після набрання ним чинності надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області.
Суддя: І. А. Кибич
Судове рішення № 61716946, Вижницький районний суд Чернівецької області було прийнято 28.09.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 713/1340/16-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: