Рішення № 6171498, 04.09.2009, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2009 р.Справа № 18/139 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Горловій М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 18/139

за позовом: Дочірнього підприємства "Трейд Лайн Кіровоград" товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД", м. Кіровоград

до відповідача: Приватного підприємства "Матадор-Плюс 2005", м. Кіровоград

про стягнення 2090,94 грн.

Представники сторін:

від позивача - Потєєва А.П., довіреність № 7 від 25.08.09;

від відповідача - участі не брали.

Дочірнім підприємством "Трейд Лайн Кіровоград" товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД" подано позовну заяву № 4 від 29.07.2009 року про стягнення з приватного підприємства "Матадор-Плюс 2005" заборгованості в сумі 2112,36 грн., в тому числі 1200,00 грн. основного боргу, 173,16 грн. втрат від інфляції, 221,76 грн. пені та 517,44 грн. - 50% річних.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 11 від 01.12.2006 р. щодо оплати вартості отриманого товару.

Заявою від 04.09.2009 року позивач зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача 2090,94 грн., з яких: 1200,00 грн. основного боргу, 173,16 грн. втрат від інфляції, 221,76 грн. пені та 496,02 грн. - 50% річних.

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на приписи статті 22 Господарського процесуального кодексу України щодо прав позивача, господарський суд розглядає справу з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 04.09.2009 р. представник позивача позовні вимоги, з урахування заяви про зменшення, підтримав в повному обсязі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав.

Між тим, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, оскільки ухвала суду про порушення провадження у даній справі від 06.08.2009 року, направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано згідно даних з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 37).

Факт направлення відповідачу ухвали про порушення провадження у справі від 06.08.2009 року підтверджується вихідним реєстраційним штампом господарського суду Кіровоградської області, розміщеному на зворотному аркуші останньої сторінки ухвали, та обліковими даними Списку № 23 згрупованих внутрішніх поштових відправлень від 06.08.2009 р. (а.с. 38).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання та граничні строки вирішення спору у даній справі, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 18/139 в судовому засіданні 04.09.2009 р. за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 04.09.2009 р. за згодою присутнього представника позивача оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2006 року між Дочірнім підприємством "Трейд Лайн Кіровоград" товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД" ("Постачальник") та приватним підприємством "Матадор-Плюс 2005" ("Покупець") укладено Договір № 11 про довгострокові поставки товару (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору позивач зобовязався на протязі дії Договору поставляти відповідачу товари окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості, що остаточно погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а відповідач зобов'язався приймати товар та оплачувати його на встановлених Договором умовах (п. 1.1. Договору).

Порядок розрахунків сторони узгодили у розділі 5 Договору, відповідно до умов якого відповідач зобовязався провести повний розрахунок за отриману по накладній партію товару при проведенні поставки за умовою 100% передплати - відповідно до виставленого "Постачальником" рахунку за умови обов"язкового надходження суми передплати на банківський рахунок "Постачальника" до моменту відпуску товару по накладній. При проведенні поставки з відстрочкою платежу - протягом встановленого "Постачальником" в накладній на відпуск товару строку розрахунків після приймання зазначеної партії "Покупцем" від "Постачальника" (дати підписання "Покупцем" накладної "Постачальника").

Договір поставки № 11 від 01.12.2006 року укладено між сторонами в письмовій формі, підписано та скріплено печатками підприємств.

Строк дії договору до 31.12.2006 р. (п. 2.2. Договору). Строк дії договору щорічно продовжується відповідно до п. 2.3. Договору.

Згідно статті 264 Господарського кодексу України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.

В силу статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до приписів ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору №11 від 01.12.2006 р. передано, а відповідачем прийнято обумовлений товар на загальну суму 5281,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-000404 від 01.10.2007 року та довіреністю №656041 від 01.10.2007 року (а.с. 12, 14).

Таке оформлення документів відповідає вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей затвердженої наказом Міністерства фінансів України за № 99 від 16.05.1996р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за №293/1318. Так, згідно пункту 2 даної Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Натомість, за повідомленням позивача, відповідач визначені договором зобов'язання виконав неналежним чином, за отриманий товар розрахувався частково, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 1200 грн.

За актом звірки від 20.01.2009 р. відповідач вказану заборгованість перед позивачем не заперечив (а.с. 22).

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як зазначено вище, пунктом 5.1.1. Договору передбачено 100% передплату відповідно до виставленого "Постачальником" рахунку.

Позивачем виписано рахунок-фактуру № СФ-000384 від 01.10.2007 р. на суму 5281 грн. зі строком його оплати до 01.10.2007 р. (а.с. 13).

Між тим, матеріали справи не містять доказів виставлення позивачем вказаного рахунку відповідачу. Не заперечується відсутність факту направлення рахунку для оплати відповідачу у наданих позивачем письмових поясненнях (а.с. 39).

Однак, позивач 19.09.2008 р. направив приватному підприємству "Матадор-Плюс" претензію з вимогою про сплату боргу, яка отримана відповідачем 22.09.2008 р., про що свідчить підпис та печатка підприємства на претензії про отримання (а.с. 19).

За правилами частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отриманий товар в розмірі 1200 грн.

Викладене вище та наявні в справі документи свідчать про обґрунтованність вимог позивача по стягненню з відповідача суми основного боргу в розмірі 1200 грн. та наявність підстав для її задоволення.

Позивач також просить стягнути пеню в розмірі 221,76 грн. за період прострочення оплати Товару з 30.09.2008 року по 28.07.2009 року (а.с. 15, 39).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторони в пункті 10.3 договору № 11 від 01.12.2006 року передбачили сплату Покупцем пені за прострочення виконання ним зобов'язання, що нараховується на несплачену суму за весь період прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 221,76 грн. за період прострочення оплати Товару з 30.09.2008 року по 28.07.2009 року підлягають задоволенню.

Підлягають стягненню з відповідача також 50% річних та інфляційні нарахування, оскільки відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 10.5 Договору передбачено, що у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, "Постачальник" матиме право, крім стягнення передбачених п. 10.3 суми боргу та пені, додатково стягнути з "Покупця" 50 процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення (ст. 625 ЦК України).

Заявлена позивачем сума 50% річних в розмірі 496,02 грн. за період з 30.09.2008 року по 28.07.2009 року та вимога про стягнення інфляційних витрат у розмірі 173,16 грн. за період з жовтня 2008 року по червень 2009р. (а.с. 17, 39) нараховані правомірно та підлягають стягненню в повному обсязі.

З урахуванням наведеного вище, позовні вимоги Дочірнього підприємства "Трейд Лайн Кіровоград" товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД" підлягають повному задоволенню на суму 2090,94 грн., з яких: 1200,00 грн. основного боргу, 173,16 грн. втрат від інфляції, 221,76 грн. пені та 496,02 грн. 50% річних.

У відповідності до норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Крім того, позивачем при зверненні до суду з позовом, сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн., що перевищує встановлений законодавством розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За даних обставин, надмірно сплачені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 194,50 грн. підлягають поверненню на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. за № 7-93 "Про державне мито" та п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.05 р. №1258.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Матадор-Плюс 2005" (25005, м. Кіровоград, вул. Індустріальна, 62, ідентифікаційний код 33372727, р/р 26007060106007 в Кіровоградській філії Приватбанку, МФО 323583) на користь дочірнього підприємства "Трейд Лайн Кіровоград" товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД" (25005, м. Кіровоград, вул. Євгена Маланюка, 3, ідентифікаційний код 34629002, р/р 26005301000957 в ВАТ ВТБ банк, МФО 323000) - 2090,94 грн., з яких 1200, 00 грн. - сума основного боргу, 173,16 грн. - збитки через інфляцію, 221,76 грн. - пені, 496,02 грн. - 50% річних, а також 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Дочірньому підприємству "Трейд Лайн Кіровоград" товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Лайн ЛТД", з державного бюджету надмірно сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 194,50 грн., сплачених за платіжним дорученням № 287 від 02.06.2009 року.

Платіжне доручення № 287 від 02.06.2009 року залишається в матеріалах справи № 18/139.

Довідку видати.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя В.В. Тимошевська