Рішення № 6170965, 31.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/49331.08.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Літинський молочний завод» доТовариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ Україна»

простягнення 401342,90 гривень.

Суддя Спичак О.М.

В судових засіданнях приймали участь представники сторін:

від позивача: Югоров А.Г. дов. № 2906 від 26.08.2009р.;

від відповідача: не зявився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Літинський молочний завод»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ Україна»про стягнення 401342,90 гривень.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки № 171/08/07-ПТ від 14 серпня 2007 року, на виконання якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 845 618,60 гривень, однак відповідач в порушення умов даного Договору повністю не оплатив вартість поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворився борг у сумі 401342,90 гривень у звязку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою від 30.07.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 31.08.2009 року.

Представник позивача в судовому засіданні 31.08.2009 року надав суду усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, а також додаткові документи на виконання ухвали про порушення провадження у справі.

Відповідач в судове засідання 31.08.2009 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

На підставі положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 31.08.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, Господарський суд м. Києва,

В С Т А Н О В И В :

14 серпня 2007 року між сторонами було укладено договір поставки № 171/08/07-ПТ (далі-Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник (позивач) зобовязався в порядку та на умовах, визначених Договором, та відповідно до Замовлень покупця (відповідач) поставляти товар, а покупець зобовязався в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти товар і оплатити його вартість, за цінами вказаними у відповідній Специфікацій.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 4.1. Договору, постачальник зобовязаний постачати товар, за цінами погодженими Сторонами в Специфікації з врахуванням знижок, відповідно до умов Договору.

Порядок розрахунків сторони погодили розділом 8 Договору, відповідно до умов п. п. 8.1., 8.2. якого, оплата товару здійснюється шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок постачальника. Відповідно до п. 1 Додаткової угоди до Договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату товару:

-протягом 45 днів з моменту поставки товару;

-тільки у випадку, якщо сума за розрахунковий період буде складати не менше ніж 500,00 гривень.

Позивач свої зобовязання за вказаним Договором виконав належним чином та у період з 02.11.2007 року по 19.05.2008 року поставив відповідачу товар на загальну суму 845618,60 гривень, що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними.

Проте відповідач свої зобовязання з оплати поставленого позивачем товару своєчасно та у повному обсязі не виконав.

Зокрема, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, сплативши позивачу 396550,10 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями (копії в матеріалах справи).

Крім того, п. 1.5. Договору визначено, що покупець надає постачальникові рекламні, інформаційні та маркетингові послуги у порядку та згідно з додатками та додатковими угодами до Договору.

Відповідно до укладеного Додатку № 2 до Договору від 14.08.2007 року, відповідач надав позичені послуги на загальну суму 64869,23 гривень, що підтверджується актами приймання передачі виконаних робіт (надання послуг) (копії в матеріалах справи).

За надання відповідачем послуг, позивачем було сплачено 21216,61 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Крім того, відповідно до умов розділу 7 Договору, відповідачем здійснено повернення товару на загальну суму 4072,92 гривень, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними на повернення товару.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 401342,90 гривень (845618,60 - 4072,92 - 64869,23 + 21216,61 -396550,10).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 401342,90 гривень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ Україна»(01032 м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33, поверх 13, Поштова адреса: 04050, м. Київ, вул. Довнар Запольського, 9/10 код ЄДРПОУ 34356884) на користь Відкритого акціонерного товариства «Літинський молочний завод» (22300 смт. Літин, Вінницька область, вул. Крупської, 33, код ЄДРПОУ 00424444) 401342,90 (чотириста одна тисяча триста сорок дві) гривні 90 копійок основного боргу, 4013,43 (чотири тисячі тринадцять) гривень 43 копійки - державного мита та 315,00 (триста пятнадцять) гривень 00 копійок - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення:

09.09.2009р.