Рішення № 61707188, 27.09.2016, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ 22-ц/781/1941/16 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суровицька Л. В.

РІШЕННЯ

Іменем України

27.09.2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючої судді Суровицької Л.В.,

суддів Авраменко Т.М., Кіселика С.А.

секретар Гусак А.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Форум», третя особа ОСОБА_4 про припинення іпотеки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», третя особа ОСОБА_4 про припинення іпотеки. Зазначали, що 25 липня 2008 року між ОСОБА_4 та Банком було укладено кредитний договір, за яким Банк надав йому кредит у сумі 191700 доларів США.

Також між Банком та ними в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, в цей же день укладено договір іпотеки, за умовами якого вони передали в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 корпус 1 в м. Кіровограді, що належить ОСОБА_2 та житловий будинок по вул. Донецькій,53 у м. Кіровограді, що належить ОСОБА_3. Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 березня 2015 року задоволено позов Банку та стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та його поручителя ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором у розмірі 1214929,74 грн.. Вказане рішення суду виконано 28 жовтня 2015 року і постановою Ленінського ВДВС від 02 листопада 2015 року виконавче провадження закінчено у звязку з повним фактичним виконанням рішення суду. Оскільки основне зобовязання виконано, воно є припиненим, то просили суд визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором від 25 липня 2008 року, укладеним між Банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с.204).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 липня 2016 року позов задоволено. Визнано припиненою іпотеку за іпотечним договором, розподілено судові витрати (а.с.82-85).

В апеляційній скарзі Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову (а.с.101-103).

В судове засідання апеляційної інстанції представник Банку та третя особа, які відповідно до вимог ст.ст.74,76 ЦПК України повідомлені про час та місце розгляду справи, не прибули. Представник Банку надав письмову заяву про розгляд справи в його відсутність.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Представники позивачів заперечили проти доводів апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 25 липня 2008 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_4, укладено кредитний договір , згідно якого Банк надав позичальнику кредит для споживчих цілей у сумі 191970 доларів США строком по 24 липня 2018 року зі сплатою 13,5 % річних (а.с.10-11).

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 25 липня 2008 року між Банком та ОСОБА_5 укладено договір поруки.

В цей же день в забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, між Банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, як майновими поручителями ОСОБА_4, укладено іпотечний договір. Предметом договору іпотеки є квартира № 2 в м. Кіровограді по вул. Шатила,5 корп.1 та житловий будинок в м. Кіровограді по вул. Донецькій, 53 (а.с.7-9).

У звязку з невиконанням позичальником зобовязань за кредитним договором, Банк у листопаді 2014 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 березня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 21 липня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 заборгованість за кредитним договором від 25 липня 2008 року в розмірі 1214929,74 грн. (а.с.19-20).

Судом встановлено, що станом на 12 листопада 2014 року утворилась заборгованість за кредитним договором в сумі 1214929,74 грн., з яких: прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів 1501,31 долари США, що еквівалентно 23645,23 грн.; поточна заборгованість по поверненню кредитних коштів 71790 доларів США, що еквівалентно 1133599,44 грн.; прострочена заборгованість по процентам в сумі 875,26 доларів США, що еквівалентно 13785,02 грн.; поточна заборгованість по процентам в сумі 1157,17 доларів США, що еквівалентно 18224,99 грн.; пеня 25774,07грн..

Згідно квитанції № NOZX251394 від 28 жовтня 2015 року в погашення боргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 по виконавчому провадженню № 405/11218/14-ц від 14 серпня 2015 року по примусовому виконанню рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 березня 2015 року сплачено 1 214929,74 грн. (а.с.25).

У звязку з повним фактичним виконанням рішення суду, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 405/11218/14-ц від 14 серпня 2015 року, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда, закінчено (а.с.26).

Ухвалюючи рішення про визнання припиненою іпотеки за іпотечним договором від 25 липня 2008 року, укладеним між Банком та ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 березня 2015 року виконано у повному обсязі, грошові зобовязання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перед Банком, з метою забезпечення яких нерухоме майно було передано в іпотеку, виконані, то й іпотечний договір є припиненим у звязку з припиненням основного зобовязання.

Проте з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки до такого висновку суд прийшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору кредитні кошти надаються строком по 24 липня 2018 року.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 березня 2015 року встановлено, що відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України Банк змінив строк виконання основного зобовязання за кредитним договором.

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Пунктом 7.3 кредитного договору , укладеного між ОСОБА_4 та Банком передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Згідно пунктів 2.4,2.5 та 2.6 кредитного договору, за фактичний строк користування кредитними коштами позичальником сплачуються проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За положеннями ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Пунктом 2.6 кредитного договору передбачено, що сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитними коштами.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 20 березня 2015 року стягнуто кредитну заборгованість, визначену станом на 12 листопада 2014 року. Фактично рішення суду виконано у листопаді 2015 року згідно платіжного доручення № 1225 від 02 листопада 2015 року про перерахування боргу стягувачу (а.с.26).

Вказане свідчить про те, що боржник в період з 13 листопада 2014 року по листопад 2015 року користувався кредитними коштами.

Докази того, що боржник сплатив кошти за користування кредитом за цей період, в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, висновок суду про те, що основне зобовязання за кредитним договором виконано, не ґрунтується на положеннях ст. ст.599, 1048, 1049 ЦК України та на умовах кредитного договору.

Сам факт закінчення строку дії кредитного договору у звязку зі зміною Банком строку його виконання достроковою вимогою про повне повернення позики та належних кредитору процентів, за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником (правовий висновок висловлений у постанові Верховного Суду України від 4 грудня 2013 року № 6-125цс13 та у постанові № 6-153 цс 14 від 22.10.2014 року).

Посилання представників позивачів на ті обставини, що Банк звернувся до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з позовом про стягнення заборгованості у вигляді курсової різниці, яка склалась між курсом долара США станом на 12 листопада 2014 року та на дату погашення заборгованості станом на 12 листопада 2015 року, про стягнення пені за прострочення виконання зобовязань і інші вимоги до боржника та поручителя відсутні, що свідчить про виконання основного зобовязання за кредитним договором, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст.ст.256, 257 ЦК України строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу встановлюється у три роки.

Правова позиція, висловлена у постанові Верховного Суду України № 6-118цс16 від 06 липня 2016 року, на яку посилаються представники позивачів у своїх запереченнях на апеляційну скаргу, не може бути застосована, оскільки стосується інших правовідносин - відсутності заборгованості позичальника та вимог кредитора, ніж виникли між сторонами.

За положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку», частини першої статті 572 ЦК України та частини першої статті 575 іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобовязання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Оскільки основне зобовязання за кредитним договором не виконано, відтак немає підстав для задоволення позову про визнання іпотеки припиненою.

Невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права відповідно до ст.309 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст.88 ЦПК України у звязку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати позивачам не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, ст.309, ч.2 ст.314, ст.316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 липня 2016 року скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ПАТ «Банк Форум», третя особа ОСОБА_4 про припинення іпотеки, відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча суддя Л.В.Суровицька

Судді Т.М.Авраменко

ОСОБА_7