Постанова № 61706973, 27.09.2016, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 401/1366/16-а

Провадження № 2-а/401/54/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.09.2016 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

- головуючий суддя - Андріянов О.В.

За участю: - секретаря - Суботніцької О.А.;

- позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Світловодському міськрайонному суді Кіровоградської області справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженка с. Чечеліївка Петровського району Кіровоградської області; мешкає: м. Світловодськ, Кіровоградської області, вул. Приморська, б. 18, кв. 34

до

виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області; 27500, м. Світловодськ Кіровоградської області, вул. Героїв України, б. 14; код: 04055280,

про зобовязання проведення коригування персоніфікованого обліку на нараховану та виплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу, із сплатою єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду із позовом про зобовязання проведення коригування персоніфікованого обліку на нараховану та виплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу, із сплатою єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодування моральної шкоди.

Просить суд зобовязати відповідача провести коригування персоніфікованого обліку на нараховану та виплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу, за період з 10.01.2006 р. по 03.09.2007 р., відобразити вказане нарахування та виплату помісячно і здійснити нарахування та сплатити єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, з січня 2006 року по вересень 2007 року, а також стягнути з відповідача 5000,0 грн. в рахунок відшкодування заподіяної неправомірними діями моральної шкоди.

Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що їй за період з 10.01.2006 р. по 03.09.2007 р. з виплаченої 15.06.2010 р. суми у розмірі 13325,0 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідачем не були сплачені внески до Пенсійного фонду України, а тому відповідач зобовязаний провести коригування персоніфікованого обліку на нараховану та виплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу, за період з 10.01.2006 р. по 03.09.2007 р., відобразити вказане нарахування та виплату помісячно і здійснити нарахування та сплатити єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, з січня 2006 року по вересень 2007 року.

Також відповідач повинен відшкодувати позивачу заподіяну своїми неправомірними діями щодо несплати внесків до Пенсійного фонду України, моральну шкоду, матеріальний еквівалент якої позивачка оцінює у розмірі 5000,0 грн., так як неправомірні дії відповідача обумовили погіршення її стану здоровя, психоемоційне навантаження, стрес, порушення сну, підвищення кровяного тиску та ін.

В судовому засіданні позивачка підтримала заявлений позов та пояснила, що вона працювала у відповідача, незаконно була звільнена, а згодом поновлена на роботі за рішенням суду.

За рішенням суду на користь позивачки також був стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу. Визначена судом сума середнього заробітку їй була виплачена, а згодом вона дізналася про те, що відповідачем не були сплачені внески до ПФ України.

На даний час відповідач не бажає здійснити сплату єдиного соціального внеску та здійснити коригування персоніфікованого обліку відповідно до вимог Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування». Позивачці не відомо, з якого часу набрав чинності цей Закон.

Вважає, що відповідачем була заподіяна позивачу моральна шкода, виходячи із наведених у позові обґрунтувань.

В судове засідання не зявився представник відповідача, який повідомив про причини неявки, проте суд, у відповідності до ст. 128 КАС України, з урахуванням думки позивача, визнав причини неявки неповажними та такими, що не перешкоджають розгляду справи, так як інша справа, в якій приймає участь представник відповідача та в звязку із зайнятістю в якій він подав заяву про відкладення цієї справи, була відкладена.

В судовому засіданні були досліджені докази:

- копія індивідуальних відомостей про застраховану особу позивача, щодо відсутності сплати внесків до ПФ України та відсутності відображення здійснення виплати середнього заробітку за судовим рішенням в 2010 році;

- копія постанови Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.03.2009 р. у справі про поновлення ОСОБА_1 на роботі;

- копія ухвали колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2009 р. у справі про поновлення ОСОБА_1 на роботі;

- копія ухвали колегії суддів Вищого адміністративного суду України від 21.03.2013 р. у справі про поновлення ОСОБА_1 на роботі;

- копія заяви позивача до відповідача щодо отримання інформації про сплату внесків до ПФ України;

- копія відповіді відповідача від 01.04.2016 р. щодо неможливості здійснення сплати внесків в звязку з безспірним списанням повної суми боргу на користь позивача;

- копія заяви позивача до органів ПФ України щодо надання їй інформації про сплату внесків із середнього заробітку;

- копія відповіді Управління Пенсійного фонду України в м. Світловодську та Світловодському районі Кіровоградської області щодо розміру внесків;

- копія виписки за 2006, 2007, 2008 та 2010 роки щодо отриманого позивачем доходу.

Під час розгляду справи було встановлено, що на підставі судового рішення, постанови Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.03.2009 р., позивача було поновлено на роботі та відповідач повинен був сплатити позивачу 13325,0 грн. середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Зазначаючи суму середнього заробітку у судовому рішенні від 27.03.2009 р. за час вимушеного прогулу, що підлягав стягненню на користь позивачки, судом не було визначено, чи це є та сума, яка підлягає до сплати без перерахування податків зборів чи обовязкових платежів, а тому вказана судом сума є такою, що визначена без урахування прибуткового податку та інших обов'язкових зборів та платежів, що підлягають обрахуванню та сплаті з цієї суми.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Згідно ч. 1, ст. 66 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Вказані кошти були безспірно списані з рахунку боржника, відповідача по справі, 15.06.2010 року на користь позивача у повному обсязі, без проведення нарахувань, утримань податків зборів та обовязкових платежів, в тому числі тих, які здійснюються за рахунок застрахованої особи з сум, що підлягають до сплати, а також перерахування податків, зборів та обовязкових платежів до бюджету та інших фондів.

Ці кошти не були виплачені безпосередньо відповідачем, із дотриманням вимог пенсійного та податкового законодавства, а були списані з його рахунку в порядку виконання судового рішення, що позбавило відповідача можливості здійснити нарахування та сплату внеску до Пенсійного фонду України у розмірі та згідно вимог чинного на час виникнення спірних правовідносин пенсійного законодавства.

Пунктом 3, частиною 1, статті 16 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено право застрахованої особи вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

Згідно ст. 21 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із змінами, згідно Закону № 2464-VI від 08.07.2010 р., облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Сплата єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування було введено в дію Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що набрав чинності, згідно прикінцевих та перехідних положень до нього, 01.01.2011 року, тобто, після виникнення між сторонами спірних правовідносин.

Позивачка, зазначаючи про неправомірність дій відповідача, просить суд зобовязати відповідача провести коригування персоніфікованого обліку на нараховану та виплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу, за період з 10.01.2006 р. по 03.09.2007 р., відобразити вказане нарахування та виплату помісячно і здійснити нарахування та сплатити єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, з січня 2006 року по вересень 2007 року.

У відповідності до ч. 3, ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» обчислення територіальними органами Пенсійного фонду сум страхових внесків за минулі періоди провадиться, виходячи з розміру страхового внеску, що діяв на день нарахування виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Позивачкою не було заявлено позовних вимог щодо зобовязання відповідача здійснити сплату страхового внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до ПФ України у розмірах та в порядку, який існував до набрання Законом № 2464-VI від 08.07.2010 р. чинності, а не єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Зважаючи на викладене, проведення коригування персоніфікованого обліку надходжень від сплати єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, а так само зобовязання відповідача здійснити нарахування та сплату єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до ПФ України, які відбулися 15.06.2010 р., на час здійснення цих виплат за період 2006-2007 р.р., чинним пенсійним законодавством не передбачено та Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до ст. 58 Конституції України, не має зворотної дії у часі, а тому застосуванню до спірних правовідносин не підлягає.

Таким чином, у задоволенні позову про зобовязання проведення коригування персоніфікованого обліку на нараховану та виплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу, із сплатою єдиного соціального внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, повинно бути відмовлено.

Обґрунтовуючи наявність заподіяння відповідачем моральної шкоди позивачці, остання зазначає про те, що неправомірні дії відповідача потягли за собою виникнення таких негативних наслідків, як-то: погіршення її стану здоровя, психоемоційне навантаження, стрес, порушення сну, підвищення кровяного тиску та ін. Проте, доказів на обґрунтування таких тверджень позивачкою, наявності причинно-наслідкового звязку між діями відповідача та наслідками, про які зазначає позивачка, надано не було.

З наданого позивачкою доказом, копією листа відповідача від 01.04.2016 р., вбачається, що стягнення грошових коштів, середнього заробітку за час вимушеного прогулу на користь позивачки, відбулося шляхом їх безспірного списання з рахунку відповідача.

Відповідно до ч. 1, ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача моральної шкоди, виникнення якої було обумовлено неправомірними діями щодо несплати відповідачем внесків до Пенсійного фонду України. В судовому засіданні з достовірністю було встановлено, що несплата внеску до ПФ України відбулася не з вини відповідача, так як визначена судовим рішенням сума середнього заробітку була безспірно списана з розрахункового рахунку боржника та повністю, без яких-небудь утримань податків, зборів та обовязкових платежів, передана позивачці по справі, в звязку з чим у відповідача відсутня вина у заподіянні позивачці такої шкоди, що виключає наявність в діях відповідача делікту, визначеного ст. 1167 ЦК України.

Так як відповідно до ухвали судового засідання від 27.09.2016 р. позивачку з підстав, визначених ст. 88 КАС України, було звільнено від сплати судового збору, судові витрати по справі повинні бути віднесені за рахунок держави.

Керуючись ст. ст.: 17, 71, 88, 89, 92, 94, 98, 158-163, 183?, 186, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Світловодської міської ради Кіровоградської області про зобовязання проведення коригування персоніфікованого обліку на нараховану та виплачену заробітну плату за час вимушеного прогулу, із сплатою єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодування моральної шкоди, - залишити без задоволення.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

На постанову суду протягом 10 днів може бути подана апеляційна скарга.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2