Вирок № 61706665, 28.09.2016, Маловисківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 396/2520/15-к

Провадження № 1-кп/392/77/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року Колегія суддів Маловисківського районного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючої судді: Кавун Т.В.

Суддів: Березія Ю.А., Кратка Д.М.

за участю прокурора Познаховського С.А.,

представника потерпілих ОСОБА_4,

захисника-адвоката Мирошніченка В.Ф.,

обвинуваченої ОСОБА_3,

при секретарі Стець Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мала Виска кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015120140000541 від 19.09.2015 року за обвинуваченням

ОСОБА_3, яка народилася 07.09.1988 року в с. Грізне Компаніївського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, з середньою овітою, непрацюючу, не одружену, жительку АДРЕСА_1 Добровеличківського району Кіровоградської області , раніше не судиму, під вартою з 19.09.2015 року,

в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст.15, п.п.1,2 ч.2 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_3. вчинила закінчений замах на умисне вбивство двох осіб, малолітніх дітей, при наступних обставинах.

19.09.2015 року приблизно о 08 годині 30 хвилин обвинувачена ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання у домоволодінні АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин вчинила сварку із своїм співмешканцем ОСОБА_4, з яким має двох спільних малолітніх дітей. Приблизно о 9-00 год., після того, як ОСОБА_4 після сварки покинув місце проживання, у обвинуваченої виник умисел на умисне позбавлення життя своїх малолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Реалізовуючи свій злочинний намір, діючи умисно та цілеспрямовано, ОСОБА_3 за допомогою шматка кагатної синтетичної мотузки довжиною близько 2 метрів, яку за допомогою кухонного ножа відрізала від мотка, що зберігався в гаражі на території їх домоволодіння, намагалася повішати малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на дерев'яній дошці, яка розташована на висоті 2 м. 04 см. та входить до конструкції сінника, розташованого на території зазначеного домоволодіння, а саме обвинувачена обкрутила декілька разів мотузку навколо шиї малолітнього ОСОБА_4, після чого вільні кінці мотузки перекинула через дерев'яну дошку та потягнула за них. Таким самим способом обвинувачена після цього намагалася позбавити життя свою малолітню доньку ОСОБА_5.

Однак, обвинувачена ОСОБА_3 свій злочинний намір, направлений на позбавлення життя своїх малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до кінця не довела із причин, що не залежали від її волі, так як малолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вдалося виплутатися з петлі та втекти з місця скоєння злочину.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 117 від 12.10.2015 у малолітньої потерпілої ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді ссаден, підшкірних гематом передніх і бокових стінок шиї, які відносяться до категорії легких.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 118 від 12.10.2015 у малолітнього потерпілого ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді ссаден, підшкірних гематом передніх і бокових поверхонь шкіри шиї, які відносяться до категорії легких.

Прокурором в інтересах держави в особі Добровеличківської центральної районної лікарні та КЗ « Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» пред»явлено до обвинуваченої ОСОБА_3 позов на суму 2966 грн. 64 коп. як витрат понесених на стаціонарне лікування малолітніх потерпілих в Добровеличківській ЦРЛ та в сумі 3 168 грн. витрат на стаціонарне лікування малолітніх потерпілих в КЗ « Центр соціально-психологічної реабілітації дітей».

Допитана в судовому засіданні обвинувачена свою вину в скоєнні злочину не визнала, цивільний позов визнала та показала, що 19.09.2015 року через те, що вона не зустріла з роботи чоловіка, так як спала, між ними виникла сварка. Після якої чоловік поїхав трактором на іншу роботу, а вона зайшовши до будинку, сказала дітям, що жити не хоче та повішається. Діти не розуміючи, що таке вішатися, повідомили їй що вони з нею. З дітьми вона пішла до приміщення гаража, звідки взяла мотузку, яку відрізала ножем та пішла до сінника, так як там була балка, тому, що дерев у них не було. Діти пішли з нею. На поперечну балку вона перекинула мотузку двома кінцями. Син сказав, що він буде першим. Він підійшов до петлі, яку вона наділа йому на шию, петля не повністю була навколо його шиї, кінці мотузки тримала в руках та мала можливість контролювати мотузку. Потягла за мотузку і син до землі доставав носочками, так протримала його близько 3-5 хвилин, під мотузкою почервоніла шия. Дитина розплакалася і вона відпустила мотузку, син вибіг з двору та побіг до сестри її співмешканця ОСОБА_6 Коли вона вішала сина то донька стояла біля неї та нічого не говорила. Потім вона вирішила повіситись сама, але донька сказала, що давай я. З донькою вона так само- наділа їй петлю і потягла за вільні кінці. Коли вона перекидала мотузку дитина стояла попереду неї. Перекинувши мотузку, петля опинилася на шиї доньки, вона потягла за кінці і дитину підняло, вона носочками доставала до землі. Потім донька почала плакати і вона відпустила мотузку. Дитина була в підвішаному стані близько 3-5 хвилин. Потім прийшла сестра її співмешканця і вдарила її, після того як вона накинула собі на шию мотузку, від удару вона впала . Дітей пожаліла коли вони почала плакати, тому злочин і не довела до кінця, добровільно відмовилася від його доведення. Дітей намагалася повішати так як була ображена на чоловіка та перебувала в стресовому стані, але смерті дітям не бажала. Спиртне вживала 18.09.2015 року близько 22-00 години.

З показань представника потерпілих ОСОБА_4, в судовому засіданні встановлено, що 19.09.2015 року він близько 6-ти разів телефонував до дружини, щоб вона йому приготувала поїсти та нагріла води, так як він мав з нічної зміни сторожа їхати на іншу роботу. Але вона не брала телефон. Приїхавши додому близько 08-00 години він побачив, що діти та дружина спали, в будинку був запах спиртного, з вигляду дружини було видно, що вона всю ніч прогуляла. Він з нею посварився, та сказав, щоб вона йшла з дому, а сам поїхав на роботу. Через те, що забув вдома телефон повернувся, діти в той час ходили по двору, нічого ще не ївши, але повідомили йому, що по господарству впораються. Він поїхав на роботу. Близько 10-00 години йому зщателефонував батько та повідомив, що дружина намагалася повішати дітей, додому він повернувся близько 13 години.

З показань малолітньої потерпілої ОСОБА_5, даних в судовому засіданні встановлено, що вранці з роботи прийшов тато та сказав мамі, щоб вона поставила чайника, але вона була п»яна, всю ніч її не було вдома, вони з Віталіком були самі, коли вона повернулася то вони заснули. Тато ОСОБА_7 за те, що вона була п»яна не сварив, а попив каву та пішов орати на поле. Мама взяла мотузку і лише сказала, щоб тато ставив хрестики. ОСОБА_7 сказала їй та ОСОБА_4, щоб йшли вішатися. Не розуміючи, що це таке вони пішли за нею. В гаражі вона взяла білу мотузку, якої було багато та привязала в сіннику мотузку і почала вішати ОСОБА_4. Вона в цей час стояла поряд. Мама наділа на шию мотузку і почала тягнути, при цьому била ОСОБА_4 по животику, по вусі, він закрутився. Ногами до землі він не торкався та йому було боляче, але він не плакав. Потім крутився, крутився і вирвався та побіг до тьоті ОСОБА_6. Мама його не відпускала та кричала, щоб він повернувся. Потім мама вішала її. Одягнувши мотузку на шию, била в животік, один раз коли вішала, їй було боляче. Коли в неї була мотузка на шиї було боляче, на шиї залишився слід. Коли мама її вдарила в живіт, то вона впала, так як мама кинула мотузку, вона втекла до тьоті ОСОБА_6, котра живе по їх вулиці. Мама раніше і її била і ОСОБА_4.

З показань малолітнього потертпілого ОСОБА_4 даних в судовому засіданні встановлено, що тато повернувшись з роботи звав маму, але вона спала, і його не чула. Потім папа поїхав знову на роботу, потім приїхав і скавав, щоб вони дивилися за мамою, щоб вона нікуди не пішла з дому. Мотузку вона взяла в гаражі , сказавши, щоб вони йшли за нею, тому що будуть вішатися. Що таке вішатися він не знав, що вона їх вішатиме не знав, вішала біля сінника, що знаходиться на городі, сестричка стояла поряд. Зав»язала мотузку і одягала її на нього, а він знімав її, але вона знову одягала, а потім тягнула догори і піднімала його все вище і вище. Землі він носочками не торкався, йому було дуже боляче. Крім того, вона била його в живіт, у вухо, закривала рота, але він зняв мотузку та побіг, чув як його гукала сестричка, прохала забрати її, але він побіг . Вирвався він сам, і побіг по дорозі, чув як його гукала мати та сестричка. Коли він втік у нього дуже боліло в животі, так як мати його вдарила один раз кулаком в живіт, з вуха йшла кров та боліло, так як його вона вдарила ще й у вухо, коли він висів. Вона взагалі його та сестричку била, а коли він скаржився батькові, то вона погрозувала що битиме ще сильніше.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що перебуваючи на своєму подвір»ї вона почула як кричить її племінник, потім вона вийшла на вулицю і побачила як племінник біг по вулиці до неї та повідомив, що його вішала мати. Вона викликала швидку допомогу та міліцію і пішла на допомогу своїй племінниці. Бачила як біля свого двору стояла невістка, поряд з нею ОСОБА_5 і кликала ОСОБА_4, але вона їй повідомила, що той не повернеться і що вона викликала поліцію. На шиї у племінника була червона полоса, розбите вухо та під очима припухле, він їй повідомив, що мати його вішала і била в живіт. У дитини був сильний стрес. Зайшовши на подвір»я невістки до неї на зустріч бігла ОСОБА_5, племінниця сказала, що її вішала мати, била в живіт, вона її відправила з двору до свого дому, а сама пішла до ОСОБА_7. Остання була в стані алкогольного сп»яніння, накинула на шию петлю і стояла. Вона не давала їй можливості повішатися, але обвинувачена обходила сінник знову і знову, тоді вона їй нанесла удар по обличчю. Обвинувачена коли чоловіка не було вдома постійно вживала спиртні напої. Племінник розповідав, що вона його б»є, вона була проти щоб діти спілкувалися з нею. Дітей вона била 2-3 рази на тиждень, вона особисто бачила на них синці. На даний час діти здорові, але коли дзонить обвинувачена син з нею не бажає розмовляти, а ОСОБА_5 після розмов починає бити дітей і братика.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що перебуваючи на подвір»ї разом з дружиною, почули крик дитини. У дитини бігла кров з вуха, і на шиї був слід від мотузки. Жінка побігла за дитиною, а він залишившись на подвір»ї. Бачив, як обвинувачена стояла біля сінника, одягнувши капішон на голову та поклала голову на мотузку, розігрувала комедію. Потім до неї підбігла його дружина. Біля ОСОБА_3 дівчинку він не бачив. У хлопчика у вусі була кров і на шиї синець від мотузки. Дівчинка коли прибігла до двору то в неї теж на шиї був слід від мотузки. Діти повідомили, що мати їх вішала та плакали.

З показань свідка ОСОБА_9 даних в судовому засіданні встановлено, що 18.09.2015 року працював разом з сином, у вечері пішов сторожувати на тік. Прийшовши додому на наступний день близько 06-30 год. ранку, а о 09-00 годині ранку йому повідомили, що у дітей якісь негаразди. Приїхавши до них то побачив невістку, яка стояла біля сінника, на його запитання навіщо вона таке скоїла, остання відповіла, що від доброго життя. В той день спілкувався з онуками, вони були дуже налякані та на їх шиях залишилися сліди від мотузки.

Також, судом під час судового розгляду безпосередньо були досліджені письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Протокол огляду місця події, від 19.09.2015 року, відповідно до якого об»єктом огляду є домоволодіння розташоване в АДРЕСА_1 . В ході якого виявлено та вилучено кагатну ( синтетичну) мотузку, білого кольору, довжиною 2 метри.

Протокол огляду місця події додатковий від 19.09.2015 року, з якого встановлено, що об»єктом огляду є домоволодіння розташоване в АДРЕСА_1 , в якому проживає сім»я ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з дітьми, в ході огляду домоволодіння виявлено та вилучено моток мотузки та ніж господарський.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп»яніння, від 19.09.2015 року, ОСОБА_3 перебувала в стані алкогольного сп»яніння.

З повідомлення головного лікаря Добровеличківської ЦРЛ, від 21.09.2015 року, вбачається, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено діагноз: підшкірна гематома передньої і бокових поверхностей шиї, а ОСОБА_5, 24.12.2010 року встановлено діагноз: садна і підшкірні гематоми передньої і бокових стінок шиї.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 21.09.2015 року, за участю підозрюваної ОСОБА_3, остання показала та розказала, про всі обставини скоєння нею злочину щодо її малолітніх дітей на території її домоволодіння біля сінника.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 496 від 06.10.2015 року, ОСОБА_3 в момент скоєння правопорушення не страждала і в даний час психічним захворюванням не страждає, не знаходиться в тимчасовому хворобливому стані. Могла усвідомлювати свої дії і керувати ними.

Відповідно до висновку експерта № 118 від 09.10.2015 року, у ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виявлено тілесні ушкодження у вигляді: ссаден, підшкірних гематом передніх і бокових поверхонь шкіри шиї, які відносяться до категорії легких.

Відповідно до висновку експерта № 117 від 09.10.2015 року, у ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, виявлено тілесні ушкодження у вигляді: ссаден, підшкірних гематом передніх і бокових поверхонь шкіри шиї, які відносяться до категорії легких.

З переглянутого в судовому засіданні диску на якому міститься запис допиту підозрюваної ОСОБА_3, остання показала про всі обставини скоєння нею злочину.

В судовому засіданні експерт роз"яснив, що якби обвинувачена продовжила свої діх спрямовані на перекриття дихальних шляхів малолітніх потерпілих протягом 5-7 хвилин то її дії могли б призвести до настання смерті потерпілих.

Дані докази суд вважає належними та допустимими, узгодженими між собою.

Показання обвинуваченої про те, що вона добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, смерті дітям не бажала, суд вважає не правдивими та розцінює як спосіб захисту від пред"явленого обвинувачення. Дані показання спростовуються показаннями малолітніх потерпілих, які вказали, що мати накинула на шию мотузку і не відпускала їх, при цьому наносила удари в область живота та в область голови потерпілому ОСОБА_4, аж доки син самостійно не вирвався та не втік.

Суд дійшов висновку, що обвинувачена бажала настання дітям смерті, діючи умисно, цілеспрямовано, вчинила всі на її думку необхідні дії спрямовані на позбавлення життя своїх дітей, шляхом удушення. Обвинувачена приготувала мотузку, вибрала місце вчинення злочину, покликала з собою дітей, крім того, перекинувши через балку в сіннику мотузку наділа її на шию своєму сину, після чого за вільні кінці піднімала сина до гори, та наносила йому удари в область живота та голови з метою подолання опору дитини, з донькою повторила ті ж самі дії, і лише через те, що дітям вдалося втекти обвинувачена не довела свій злочинний умисел до кінця з причин, що незалежали від її волі.

Тобто, посилання обвинуваченої про те, що вона добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця спростовуються належними і допустими доказами. Крім того, суд враховує, що обвинувачена після дій спрямованих на позбавлення життя сина, який втік від останньої, звільнившись з петлі, що була на його шиї , не відмовилася від доведення злочину до кінця, а натомість продовжила їх по відношенню своєї малолітньої доньки намагаючись її позбавити життя також шляхом повішання.

Твердження захисника про те, що дії обвинуваченої необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 125 КК України не відповідає матеріалам провадження.

Відповідно до висновків судово-медичних експертів за № 118 та № 117 від 09.10.2015 року, на тілі потерпілих дійсно виявлено тілесні ушкодження у вигляді: ссаден, підшкірних гематом передніх і бокових поверхонь шкіри шиї, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які характерні при спробі удушення.

Проте, з показань малолітніх потерпілих та свідка ОСОБА_6 вбачається, що спрямовані та послідовні дії обвинуваченої були направлені на скоєння умисного вбивства двох малолітніх дітей і вона не довела злочин до кінця лише з тієї підстави, що діти здолавши її опір, втекли з місця події.

Отже, думка захисника щодо не правильності кваліфікації дій обвинуваченої є помилковою.

Суд дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв"язку, вважає, що вина обвинуваченої доведена повністю і органами досудового слідства її діям дана правильна кваліфікація за ч.2 ст. 15, п.п.1,2 ч.2 ст. 115 КК України, оскільки ОСОБА_3 вчинила закінчений замах на вбивство двох осіб, малолітніх дітей.

При вирішенні питання про призначення обвинуваченій покарання, суд відповідно до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом"якшують та обтяжують покарання.

Злочин передбачений ч.2 ст. 15, п.п. 1,2, ч.2 ст. 115 КК УКраїни віднесено, відповідно до ст.. 12 КК України до категорії особливо тяжких, які караються позбавленням волі. Підстав для застосування ст.. 69 КК України судом не встановлено.

Обвинувачена ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності притягається вперше, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставиною, що пом»якшує покарання, згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, прохання представника потерпілих не позбавляти її волі, обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, згідно ст. 67 КК України, є скоєння злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Тому, при призначенні покарання, враховуючи особу обвинуваченої, її щире каяття, думку представника потерпілих, суд дійшов висновку про можливість призначення обвинуваченій мінімального покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч.2 ст.15, п.1,п.2 ч.2 ст. 115 КК України.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Добровеличківської центральної районної лікарні та КЗ « Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» задовільнити повністю, адже дані витрати підтверджуються належними доказами.

Питання щодо речових доказів по справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винною в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15, п.п.1,2 ч.2 ст. 115 КК України і призначити їй покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Строк покарання рахувати засудженій ОСОБА_3 з 19.09.2015 року.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України зарахувати засудженій ОСОБА_3 строк попереднього ув»язнення у відбуте покарання з розрахунку один день попереднього ув»язнення за два дні позбавлення волі в період з 19.09.2015 року по день набрання вироком законної сили.

Стягнути з засудженої ОСОБА_3 ОСОБА_8 на користь Добровеличківської центральної районної лікарні витрати понесенні на лікування в розмірі 2 966 грн. 64 коп..

Стягнути з засудженої ОСОБА_3 ОСОБА_8 на користь КЗ " Центр соціально-психологічної реабілітації дітей" витрати понесенні на лікування в розмірі 3 168 грн. 00 коп..

Речові докази- кагатну мотузку та ніж-знищити.

Запобіжний захід засудженій ОСОБА_3 залишити попередній тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Маловисківський районний суд Кіровоградської області.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні

Головуюча суддя : Судді: