Рішення № 61706643, 27.09.2016, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/3949/16-ц

2/405/669/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі

головуючої судді: Шевченко І.М.

при секретарі : Фришко А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного лікаря ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області» ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 25/к-2 від 23.02.2016 року та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом в якому просить визнати дії головного лікаря ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області» ОСОБА_2 неправомірними та скасувати наказ № 25/к-2 від 23.02.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 водія автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги); стягнути з ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області» на його користь моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. та покласти судові витрати на відповідача. Позов обґрунтовано тим, що він з 25.01.2006 року працює водієм автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги) виїзної бригади екстреної медичної допомоги згідно наказу № 11/л-5 від 27.01.2006 року в ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області», має посвідчення водія І-го класу та загального водійського стажу 14 років, 10 років з яких водій спецтранспорту.

Наказом № 25/к-2 від 23.02.2016 року головного лікаря Центру ОСОБА_2 був притягнений до дисциплінарної відповідальності за порушення п. 2.19, 2.24 та п. 2.25 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги) ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області».

Накладене дисциплінарне стягнення вважає безпідставним, незаконним та таким, що не має законодавчого підґрунтя, винесене з особистих мотивів та упередженого ставлення відповідача та з грубим порушенням трудового законодавства, а тому він підлягає скасуванню.

Посилається на те, що із тексту оспорюваного наказу є не зрозумілим, який саме дисциплінарний проступок ним скоєно, не зрозумілим є також які саме вчинено дії з його боку, що призвели до порушення п. 2.19, 2.24 та п. 2.25 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги) ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області». В наказі не викладена суть самого порушення та обставини, які вказують на нібито вчинення ним дисциплінарного проступку. Відповідач при притягненні його до дисциплінарної відповідальності не встановив чи був насправді факт порушення трудової дисципліни, в якій формі вини проявилось порушення трудової дисципліни, причини, що спонукали мене вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено.

Вказує, що з оспорюваним наказом був ознайомлений 24.02.2016 року. При цьому, не розумів за який проступок був притягнений до дисциплінарної відповідальності, а тому звернувся до відповідача з відповідною заявою від 24.02.2016 року, в якій просив ознайомити його з усіма документами та доказами, які підтверджували би факт порушення посадової інструкції та які слугували підставою для оголошення догани і 05.04.2016 року отримав відповідь, в якій зазначено, що «відповідно до вимог чинного законодавства ознайомлення працівника з документами, на підставі яких було прийнято рішення про оголошення догани не передбачено». Вважає, що, дана відповідь слугує доказом того, що ніякого розслідування факту та обставин вчинення нібито допущеного ним проступку з боку відповідача не проводилось, що в свою чергу вказує на порушення відповідачем порядку застосування дисциплінарних стягнень та обмеження його конституційного права на інформацію.

Оскаржуваний наказ не містить визначення дисциплінарного проступку, нібито ним вчиненого, відповідач не зажадав до оголошення догани письмових пояснень, чим порушив законодавчо визначену процедуру накладення дисциплінарного стягнення.

Крім того, відповідач в ході розмови з ним 29 лютого 2016 року зізнався в тому, що даний наказ був винесений ним з метою морального тиску на нього, відповідач був обмежений в термінах, передбачених для винесення догани з моменту вчинення проступку. Дана розмова зафіксована ним на аудіо носій.

Відповідач вже порушував трудове законодавство, судом неодноразово розглядались справи за його позовами про скасування наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Вважає застосоване до нього дисциплінарне стягнення винесене не на підставах та не у відповідності до вимог трудового законодавства, в звязку з чим спірний наказ № 25/к-2 від 23.02.2016 року підлягає скасуванню як незаконний та такий, що винесений з особистих мотивів та упередженого ставлення відповідача.

Вказаними діями відповідача йому завдано моральну шкоду, так як осягнути повною мірою рівень моральних страждань, повязаних з неодноразовим порушенням його прав та гарантій як працівника, втрати впевненості в завтрашньому дні та побоюваннях незаконного звільнення з боку відповідача, а тим більше оцінити в грошовому виразі надзвичайно важко. Однак, враховуючи всі перелічені вище фактори, заподіяну моральну шкоду оцінює у розмірі 5 000,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, норми діючого законодавства, просить задовольнити позов.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, письмових поясненнях та просили позов задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов не визнали, надали суду письмові пояснення та посилаючись на викладені в них обставини, просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Стаття 55 Конституції України проголошує, що права і свободи людини захищаються судом.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в установленому порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, з 25.01.2006 року працює водієм автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги) виїзної бригади екстреної медичної допомоги відповідно до наказу № 11/л-5 від 27.01.2006 року в ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області», має посвідчення водія І-го класу та загального водійського стажу 14 років, 10 років з яких водій спецтранспорту.

Наказом № 25/к-2 від 23.02.2016 року головного лікаря Центру ОСОБА_2 позивач був притягнений до дисциплінарної відповідальності за порушення п. 2.19, 2.24 та п. 2.25 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги) ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області».

Відповідно до ч.1 ст. 147 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення може бути накладено на працівника лише у випадку порушення ним трудової дисципліни. При цьому, закон вимагає аби факт такого порушення належним чином був зафіксований та дотриманий порядок застосування дисциплінарних стягнень.

При притягненні до дисциплінарної відповідальності слід обовязково встановлювати чи був насправді факт порушення трудової дисципліни, в якій формі вини проявилось порушення трудової дисципліни, причини, що спонукали працівника вчинити дисциплінарний проступок, обставини, за яких його вчинено.

Крім того, наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинен, також містити обставини вчинення допущеного працівником проступку, підстав прийняття рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із обґрунтуванням обрання певного виду стягнення, який застосовується до порушника.

Керуючись постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 року судам необхідно зясувати, в чому конкретно проявилось порушення, чи додержані власником чи уповноваженим ним органом передбачені ст. 147-1, 148 та 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відповідно до Державного класифікатора управлінської документації ДК 010-98, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.1998 року № 1024, наказ про накладення дисциплінарного стягнення відноситься до класу «організаційно - розпорядча документація» підкласу «документація з оцінки трудової діяльності», та має відповідати певним вимогам, а саме. Наказ має бути виконаний на бланку, на якому має бути зазначено повне найменування роботодавця, банківські реквізити, код ЄДРПОУ, адреса, телефон. У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов'язково має бути зазначено, в чому проявилося порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які стали причиною для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов'язково містити і нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акту локального нормотворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

За своїм змістом наказ має містити описову, мотивувальну та резолютивну частини.

В описовій частині наказу зазначаються відомості про працівника, який притягується до дисциплінарної відповідальності (його посада, вид роботи, дата прийняття на роботу та інші дані з урахуванням конкретного випадку), а також обставини, які вказують на вчинення працівником дисциплінарного проступку.

У мотивувальній частині міститься обґрунтування прийнятого рішення з посиланням на акти, які обґрунтовують правомірність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності (письмове пояснення працівника, згода профспілкового органу тощо), та акти, що підтверджують вчинення дисциплінарного правопорушення (наприклад, акт про виявлення відсутності працівника на робочому місці), а також правові посилання (законодавство, локальні нормативні акти, у тому числі посадові інструкції, правила внутрішнього трудового розпорядку, та індивідуальні акти, зокрема трудовий договір тощо).

У резолютивній частині вказується обраний роботодавцем захід дисциплінарного стягнення та інші дані.

Частиною 1 ст. 149 КЗпП України передбачено, що перед застосуванням дисциплінарного стягнення від порушника трудової дисципліни власник або уповноважений ним орган повинен зажадати письмові пояснення.

Відповідно до ч. 3 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Перед тим як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани, роботодавець має провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які б свідчили про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Відповідно до п.2.19 Посадової інструкції водія автотранспортного засобу (санітарний автомобіль екстреної (швидкої) медичної допомоги) ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області» після закінчення робочої зміни водій зобов»язаний передати черговому водію вірно оформлений шляховий лист (без виправлень) та особисто здати диспетчеру автотранспортного гаражу (старшому водію), пройти після рейсовий медичний огляд; пункт 2.24 цієї інструкції передбачає після закінчення роботи водій повинен особисто передати змін наступному водію згідно графіку та кількість залишку ПММ, а п.2.25 визначено, що водій працює згідно затвердженого графіку роботи. У вільний від виїздів час знаходиться у спеціально відведеному приміщенні підстанції, де перебуває у постійній готовності до виїзду, приймає їжу.

Судом встановлено, що за місцем роботи позивача тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку. Відповідно до п. 5.1 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ТМО «ЦЕМД та МК у Кіровоградській області», затверджені наказом головного лікаря від 22.05.2013 року № 15/0-1, для диспетчерської служби та водіїв виїзної служби встановлена 12-ти годинна робоча зміна. Пунктом 5.3 Правил тривалість щоденної роботи визначається графіками змінності, що затверджуються головним лікарем , з дотриманням встановленої тривалості робочого часу за тиждень. Відповідно до графіку роботи водіїв підстанції № 2 25.01.2016 року позивачу була встановлена 8-ми годинна робоча зміна. Про зміну істотних умов праці (у тому числі режиму роботи) не було повідомлено позивача за два місяці.

Згідно п. 10.4 Колективного договору між адміністрацією Центру та трудовим колективом, схвалений на конференції трудового колективу 21.05.2013 року, сторона роботодавця зобовязується встановлювати тривалість робочої зміни згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіками роботи.

Наказом МОЗ України № 1018 від 07.12.2012 року затверджені штатні нормативи центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Так, п. 12.29 12.30 - 1 посада водія на 1 автомобіль медичної допомоги в зміну. Тобто 1 водій на одну 12-ти годинну.

Фактично відпрацьований час працівниками враховується в Табелі відпрацьованого робочого часу. Відповідно до табелю обліку робочого часу за січень 2016 року 25.01.2016 року проставлена 12-ти годинна робоча зміна.

Відповідно до частини 3 статті 32 КЗпП України у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розміру оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Отже, зміна істотних умов праці, зокрема зменшення заробітної плати, може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці, а не лише повідомлення працівника в установлений законом строк.

(Правова позиція, висловлена Верховним Судом України в постанові від 4 липня 2012 року в справі № 6-59цс12.)

Форма подорожніх листів легкового автомобіля (за формою № 3) - затверджена наказом Держкомстата України № 74 вiд 17.02.98 року та використовуєть для контролю: роботи транспортних засобів, роботи водіїв, використання палива та є первинною документації бухгалтерського обліку. В шляховому листі Центру № 8248 від 25.01.2016 року на службовий автомобіль НОМЕР_1 зазначені водії ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Зміну о 17.00 25.01.2016 року прийшов приймати від позивача водій ОСОБА_4, який не зазначений у шляховому листі. Крім того, ОСОБА_4 25.01.2016 року відпрацював нічну зміну і позивач вранці 25.01.2016 року прийняв від водія ОСОБА_4 службовий автомобіль НОМЕР_1 (відповідно до графіку чергувань). ОСОБА_4 вже ввечері того ж дня о 17.00 знов прийшов приймати зміну час відпочинку ОСОБА_4 склав менше 12 годин, що підтверджується наданими суду доказами.

Згідно п. 2 ст. 8 Закону України «Про екстрену медичну допомогу» оперативно диспетчерська служба центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф зобовязана передати відповідній бригаді екстреної медичної допомоги інформацію про виклик, характер та особливості невідкладного стану людини.

Пунктом 6 Постанови КМУ від 21.11.2012 року № 1114 «Про затвердження Типового положення про бригаду екстреної медичної допомоги» керівником бригади є лікар. Керівник бригади несе персональну відповідальність за її роботу. Відповідно до п. 9 зазначеної Постанови бригада зобовязана негайно після надходження від диспетчера оперативно диспетчерської служби виїхати на місце події та прибути до нього з установленим Постановою КМУ від 21.11.2012 року №1119 «Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події» нормативом.

Постановою КМУ від 21.11.2012 року затверджений Порядок інформування бригад екстреної медичної допомоги про виклик екстреної медичної допомоги та їх направлення на місце події. Так, відповідно до п. 7 даного Порядку диспетчери забезпечують передачу інформації керівникові бригади.

Наказом МОЗ України від 29.08.2008 року № 500 «Про заходи щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню України» затверджене Положення про лікаря станції швидкої та невідкладної медичної допомоги (виїзної бригади), в п. 1.3 якого зазначено, що Лікар є керівником та організатором роботи всієї бригади, в тому числі і водія. Однією з головних функцій лікаря, передбачених даним Положенням, є забезпечення негайного виїзду бригади екстреної допомоги після отримання виклику.

Водій, як член бригади, ніякого відношення до отримання виклику від диспетчера не має, а тільки знаходиться в режимі готовності та вказівки лікаря про виїзд на виклик.

Суд приходить до висновку, що позивач, як водій, ніяк не міг порушити норматив прибуття бригади за викликом на місце події, оскільки самих викликів від керівника бригади не надходило.

В якості доказу порушення позивачем нормативу прибуття бригади медичної допомоги на виклик відповідач надав ксерокопію Журналу запису звертань про невідкладну допомогу з 18.01.2016 року по 02.02.2016 року, форма якого затверджена Наказом МОЗ України № 197 від 05.08.1999 року «Про затвердження форм звітності та медичної облікової документації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги України», без зазначення назви закладу охорони здоровя , який веде даний журнал.

Пунктом 1.5. Наказу МОЗ України № 999 від 17.11.2010 року «Про затвердження форм звітності та медичної облікової документації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги України» затверджено нову форму первинної медичної облікової документації № 115/о «Журнал запису звернень про невідкладну медичну допомогу» та Інструкцію щодо її заповнення, в якій стовбець 16 передбачає посаду прізвище та ініціали водія, який виконав виклик. Також п. 2.1. Наказу МОЗ України № 999 від 17.11.2010 року виключено абзац 8 Наказу МОЗ України № 197 від 05.08.1999 року «Про затвердження форм звітності та медичної облікової документації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги України», яким затверджена була форма № 115/о «Журналу запису звертань про невідкладну медичну допомогу». В наданій представником відповідача ксерокопії Журналу та в самому журналі не зазначено прізвища водія.

Відповідно до розділу 4 Положення про медичний огляд водіїв транспортних засобів, затвердженого наказом МОЗ України від 31.01.2013 року № 65/80 та п. 1.2. Інструкції пpo порядок видачі і використання штампів медичних працівників, що проводять щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів, затвердженої наказом ДП "Український медичний центр безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій" МОЗ України від 03 березня 2008 року № 80/1-П, щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів проводять медичні працівники. Відповідно до даної Інструкції право на проведення щозмінних передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів (з отриманням номерного штампу) мають особи, які набули кваліфікаційний рівень магістра, спеціаліста, бакалавра чи молодшого спеціаліста за будь-якою медичною спеціальністю, що підтверджується дипломом медичного навчального закладу відповідно до норм, які діють на даний час, що пройшли навчання методам проведення щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів на базі Українського медичного центру безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій або його регіональних представництвах, отримали Свідоцтво на право проведення щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів, довідку про внесення до Єдиного реєстру медичних працівників, що проводять щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів та штамп з висновком про придатність до керування транспортним засобом на всі підприємства незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, на яких працюють зазначені медичні працівники.

Пункт 1.3.5. Інструкції визначає, що номерний штамп - централізовано виготовлена печатка єдиного затвердженого зразка, що містить в собі відтиск:

- коду області, на території якої медичний працівник проводить щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів;

- індивідуальний номер медичного працівника, за яким він внесений до Єдиного реєстру;

- текст висновку про придатність до керування транспортним засобом, а саме: "До керування транспортом придатний";

- місце для зазначення дати/часу проведення медичного огляду водія;

- місце для підпису медичного працівника, що провів щозмінний передрейсовий медичний огляд водія.

В шляховому листі Центру № 8248 від 25.01.2016 року на службовий автомобіль НОМЕР_1 відсутній штамп з висновком про придатність до керування транспортним засобом зазначеної форми.

Штампи використовуються лише за призначенням медичними працівниками, що внесені до Єдиного реєстру за відповідним номером і не підлягають передачі для використання іншими юридичними чи фізичними особами.

Номерний штамп з висновком про придатність до керування транспортними засобами видається медичному працівникові (який отримав право на проведення щозмінних передрейсових та після рейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів), Українським медичним центром безпеки дорожнього руху та інформаційних технологій та ідентифікує його серед інших медичних працівників, що проводять щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів.

Відповідно до відомостей Єдиного реєстру медичних працівників, що проводять щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів Свідоцтво та Штамп видані медичним працівникам Центру ОСОБА_5 та ОСОБА_6. ОСОБА_7, фельдшер по комплектуванню та поповненню виїздних бригад Центру медичними засобами, доповідна якої міститься в матеріалах справи, в даному Єдиному реєстрі медичних працівників відсутня.

Пункт 4.6. Положення про медичний огляд водіїв транспортних засобів - результати проведеного передрейсового та післярейсового медичного огляду заносяться до Журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв за формою згідно з додатком 3 до цього Положення.

Медичний працівник власноруч заповнює усі графи Журналу, а водій ставить свій підпис у графі «Підпис водія про відсутність скарг».

В якості доказу того, що нібито позивач не пройшов 25.01.2016 року післярейсовий медичний огляд, відповідач надав ксерокопію Журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв та ориганл даного журналу, який був оглянутий в судовому засіданні, з 18.01.2016 року по 22.03.2016 року, форма якого затверджена Наказом МОЗ України та МВС України № 124/345 від 05.06.2000 року «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів», без зазначення назви закладу охорони здоровя , який веде даний журнал.

Наказом МОЗ України та МВС України № 124/151 від 15.02.2013 року скасовано Наказ МОЗ України та МВС України № 124/345 від 05.06.2000 року «Про затвердження Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів» та Наказом МОЗ України та МВС України № 65/80 від 31.01.2013 року затверджено Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів. Додатком 3 до даного Положення є форма Журналу щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв, яка в стовбці 5 передбачає підпис водія про відсутність скарг на стан здоровя. В наданих відповідачем ксерокопії та журналу відсутній підпис водія.

Судом встановлено, що з оспорюваним наказом позивач ознайомився 24.02.2016 року та звертався до відповідача з відповідною заявою від 24.02.2016 року (вхідний № 188) і просив ознайомити його з усіма документами та доказами, які підтверджували би факт порушення ним посадової інструкції та які слугували підставою для оголошення мені догани.

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Оскаржуваний наказ не містить визначення дисциплінарного проступку, вчиненого позивачем, відповідач не зажадав до оголошення догани письмових пояснень, чим порушив законодавчо визначену процедуру накладення дисциплінарного стягнення.

Із наданого позивачем запису розмови з відповідачем останній пояснив, що даний наказ був винесений ним так як він був обмежений в термінах, передбачених для винесення догани з моменту вчинення проступку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в суді, позов в частині визнання дії головного лікаря ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області» ОСОБА_2 неправомірними та скасування наказ № 25/к-2 від 23.02.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 водія автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги) підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її права. Моральна шкода полягає також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Згідно ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням її заподіювача, та вина останнього в її заподіянні.

Відповідно до вищезазначеного позивачем та його представником не обґрунтовано у відповідності до вимог закону наявність завданої йому шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням її заподіювача, та вина останнього в її заподіянні, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи віхиленої частини вимог. Стягненню з відповідача на користь держави підлягає судовий збір в сумі 551,20 грн.

На підставі викладеного і ст. 55 Конституції України, ст. 23 ЦК України, ст. ст. 147, 149, 237-1 КЗпП України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного лікаря ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області» ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності № 25/к-2 від 23.02.2016 року та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати дії головного лікаря ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області» ОСОБА_2 неправомірними та скасувати наказ № 25/к-2 від 23.02.2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» ОСОБА_1 водія автотранспортного засобу (санітарного автомобіля швидкої медичної допомоги).

Стягнути з Головного лікаря територіального медичного об»єднання «Центр екстреної медичної допомоги та МК у Кіровоградській області» ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом десяти днів.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда Шевченко