Ухвала суду № 61705414, 27.09.2016, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8075/16-к

1-кс/296/3351/16

УХВАЛА

Іменем України

27 вересня 2016 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира Шалота К.В., за участі секретаря Яковенко О.В., слідчого Гриценко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_1, погодженого прокурором відділу прокуратури Житомирської області ОСОБА_2 про накладення арешту на майно ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні СУ ГУ НП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування №1201506002005358 від 02.11.2015 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

До суду звернувся слідчий з клопотанням, в якому просить накласти арешт на все рухоме те нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки за кадастровими номерами: 1824081800:05:000:0241, 1824081800:05:000:0242 і корпоративні права ПП «Немильнянський цегельний завод» код 35144394, розташоване в Житомирській області, Новоград-Волинський, с. Немильня, вул. Зелена, 1-а, керівником якого є ОСОБА_3, 08.07.1965р.н. та власниками якого являються ОСОБА_3 (код засновника НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (код засновника НОМЕР_2).

Подане клопотання обгрунтовувалось тим, що ОСОБА_3, під приводом розвитку ПП «Немильнянський цегельний завод», шляхом зловживання довірою, заволодів грошовими коштами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на загальну суму близько 25 млн. грн.

Так, на початку вересня 2011 року, у не встановлені досудовим розслідуванням день та час, мешканець м. Новоград-Волинського ОСОБА_3 одноособово розробив злочинний план вчинення шахрайських дій щодо незаконного заволодіння грошовими коштами, які планував отримати під виглядом позик у громадян з якими мав довірливі відносини. При цьому ОСОБА_3 розробив схему заволодіння грошовими коштами, яка полягала в обіцянці потерпілим, які мали з ОСОБА_3 довірливі відносини, використовувати отримані від них кошти на розвиток належного йому ПП «Немильнянський цегельний завод» з метою подальшого отримання значних відсотків від вкладених коштів, тим самим вводячи потерпілих в оману створював уявну вигоду для них.

З метою досягнення злочинного результату, який полягав у заволодіння майном потерпілих, ОСОБА_3 обіцяв потерпілим введення їх у склад співвласників та до керівного складу ПП «Немильнянський цегельний завод».

По даним фактам 19 вересня 2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

Дізнавшись про відкриття кримінального провадження щодо фактів шахрайських дій ОСОБА_3 останній 20.11.2015 подарував корпоративні права ПП «Немильнянський цегельний завод» сину ОСОБА_3 та дочці ОСОБА_4 у рівних частинах.

Аналізуючи матеріали досудового розслідування та показання ОСОБА_3 у якості свідка встановлено, що дарування ПП «Немильнянський цегельний завод» ОСОБА_3 його дітям відбулось після звернення потерпілою ОСОБА_7 до суду з позовною заявою про стягнення коштів та вимогою накладення арешту на майно вказаного підприємства, а також після його допиту, який відбувся 10.11.2015, у якості свідка у вказаному кримінальному провадженні.

Однак, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року державна реєстрація змін до установчих документів ПП «Немильнянського цегельного заводу» щодо передачі корпоративних прав дітям ОСОБА_3 була скасована та останній залишився власником та керівником підприємства, а тому несе відповідальність перед зобовязаннями, взятими перед ОСОБА_7

У звязку із вищевикладеним існує загроза продовжувати здійснення ОСОБА_3 відчуження майна ПП «Немильнянський цегельний завод», яке є обєктом кримінального правопорушення, до часу встановлення істини у кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що клопотання необхідно повернути слідчому для усунення недоліків.

Відповідно до вимог п. 1, 2, 3, ч.1 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Так, подане клопотання слідчого значною мірою не відповідає вимогам цієї норми закону, зокрема не визначено перелік конкретного майна, на яке необхідно накласти арешт, не додано документів, що підтверджують право власності на майно та не додано копії документів та інших матеріалів, яким слідчий обґрунтовує клопотання, зокрема постанови про оголошення підозри у вчиненні кримінальних правопорушень та постанови про визнання предметів та речей речовими доказами.

Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 131-132, ст.ст. 170, 172-173, 369, 371-372 КПК України,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_1 про накладення арешту на майно ОСОБА_3 повернути слідчому для усунення недоліків в строк протягом сімдесяти двох годин.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя К. В. Шалота