Ухвала суду № 61703480, 28.09.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/1572/15-к Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Провадження № 22-ц/773/1416/16 Категорія: 32 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року місто ОСОБА_1

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Шевчук Л.Я.,

суддів - Матвійчук Л.В., Осіпука В.В.,

секретар с/з ОСОБА_2,

з участю :

відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_4 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду від 18 серпня 2016 року в даній справі, яким її позовні вимоги задоволені частково.

Постановлено стягнути з відповідача ОСОБА_3 в користь позивача ОСОБА_6 3000,00 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В поданій на рішення суду апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність судового рішення із-за порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, неповного зясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду з ухваленням нового про задоволення її позовних вимог в повному обємі.

В судовому засіданні відповідач та її представник апеляційну скаргу заперечили та просили скаргу позивача відхилити, позивач в судове засідання не зявилася, хоча у встановленому законом порядку була повідомлена про час та місце судового засідання, а тому апеляційний суд розглядав справу у її відсутності.

Апеляційну скаргу позивача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.

Із матеріалів справи убачається, що вироком Луцького міськрайонного суду від 7 жовтня 2015 року відповідача в даній справі ОСОБА_3 визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 5100,00 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами (а.с.14-16).

При цьому вироком суду встановлено, що ОСОБА_3 1 серпня 2013 року, керуючи автомобілем марки «Рено Мастер» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, порушила Правила дорожнього руху, внаслідок чого здійснила наїзд автомобілем на пішохода ОСОБА_7, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження середньої ступені тяжкості.

Потерпілий ОСОБА_7 помер 7 серпня 2013 року, тобто до постановлення судом вироку в кримінальному провадженні (а.с.5).

Мати ОСОБА_7 ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди та зазначала, що внаслідок заподіяння відповідачем ОСОБА_3 її сину тілесних ушкоджень в їх сімї виникло багато незручностей, переживань та хвилювань, так як їй самій була необхідна стороння допомога, яку не міг надавати її син ОСОБА_7

В звязку з цим позивач просила суд стягнути з відповідача в її користь моральну шкоду в розмірі 70000,00 грн.

Задовольняючи частково позовні вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що позивач зазнала страждання внаслідок заподіяння її сину тілесних ушкоджень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду, так як вони відповідають встановленим обставинам справи і зроблені з дотриманням вимог закону.

Стаття 1167 ЦК України передбачає, що моральна шкода, завдана неправомірними діями фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди , завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Зобовязання щодо відшкодування шкоди виникає, як правило, за наявності вини особи, протиправними діями якої фізичній або юридичній особі завдана моральна та/або майнова шкода. Однією із умов, яка утворює підставу відшкодування, є причинний звязок між цивільним правопорушенням та моральною та/або майновою шкодою.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції враховував характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач внаслідок заподіяння її сину тілесних ушкоджень, погіршенню стану його здоровя. При цьому суд виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.

Доводи апеляційної скарги позивача не впливають на правильність судового рішення, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не має.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 серпня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді :