Рішення № 61702945, 19.09.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/65/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2016 Справа № 908/2219/16

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю Міські комунікаційні системи, 69057, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України (40 років Радянської України), буд. 86

до відповідача: міського комунального підприємства ОСНОВАНІЄ, 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-а

про стягнення 881 103,47 грн.

суддя Корсун В.Л.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 25.08.16 б/н

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

22.08.16 до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Міські комунікаційні системи (надалі ТОВ Міські комунікаційні системи) про стягнення з міського комунального підприємства ОСНОВАНІЄ (надалі МКП ОСНОВАНІЄ) 881 103,47 грн. заборгованості за договором від 23.08.13 № 2308-ППД на передачу прав дистрибютора, з якої: 75 661,31 грн. індексу інфляції та 805 442,16 грн. 3% річних.

22.08.16 автоматизованою системою документообігу здійснено розподіл справ між суддями та визначено вказану позовну заяву до розгляду судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 22.08.16 судом порушено провадження у справі № 908/2219/16, якій присвоєно № провадження 17/65/16. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 14.09.16.

У звязку із неявкою в засідання 14.09.16 представника відповідача, а також враховуючи не подання сторонами витребуваних судом доказів, ухвалою від 14.09.16 судом розгляд справи відкладено на 19.09.16.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 19.09.16, на підставі ст. ст. 821, 85 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представника позивача повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та у письмовому обґрунтуванні заявлених вимог за вих. від 08.09.16 № 08/09/16, зазначав наступне. Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.16 по справі № 908/476/16, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.16, встановлені факти, що мають преюдиційне значення, а саме: протягом червня - вересня 2014 р. позивачем належним чином надані послуги за договором на передачу прав дистрибютора від 23.08.13 № 2308-ППД, а також те, що розмір основного боргу відповідача за вказаний період перед позивачем склав суму 1 272 593,17 грн. Враховуючи порушення відповідачем строків виконання основного зобовязання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача збитки від інфляції в сумі 75 661,31 грн. та 3 % річних в сумі 805 442,16 грн. На підставі викладеного, позивач керуючись ст.ст. 6, 526, 598, 599, 625-627, 901, 903 ЦК України та ст.ст. 173, 175 179 ГК України просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судові засідання призначені на 14.09.16 та 19.09.16 не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином.

У п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із відповідними змінами) розяснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України .

За приписами ч. 1 ст. 64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше 3-х днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Статтею 87 ГПК України визначено, що повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше 3-х днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Як вбачається з матеріалів справи № 908/2219/16, ухвала господарського суду Запорізької області від 22.08.16 про порушення провадження по справі № 908/2219/16 отримана уповноваженою особою МКП ОСНОВАНІЄ 29.08.16, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (ф.119).

Крім того, підтвердженням того, що відповідач був обізнаний про розгляд цієї справи судом є лист МКП ОСНОВАНІЄ від 13.09.16 № б/н, який надійшов до суду 13.09.16, в якому відповідач зазначив, що станом на 13.09.16 ним не отримано позовну заяву разом з доданими документами. У звязку із чим, відповідач просив суд: зобовязати позивача направити МКП ОСНОВАНІЄ позовну заяву з додатками; відкласти розгляд справи на інший час; розгляд справи за відсутності відповідача не здійснювати; про перенесення судового розгляду повідомити належним чином.

Судом у задоволенні вказано клопотання в частині зобовязання позивача повторно направити на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками відмовлено з тих підстав, що наявними в матеріалах справи доказами (опис вкладення у цінний лист від 22.08.16, фіскальний чек від 22.08.16, витяг з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 6909101584135 (який вказаний у фіскальному чеку), підтверджуються направлення ТОВ Міські комунікаційні системи на належну адресу відповідача (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-а) екземпляру позовної заяви від 22.08.16 № 22/908/16/1 та доданих до неї документів та її вручення за довіреністю адресату 31.08.16 обєктом поштового звязку ЗАПОРІЖЖЯ 95 з індексом 69095.

Враховуючи неявку в судове засідання представника відповідача, а також не виконання сторонами у справі в повному обсязі вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 908/2219/16, судом ухвалою від 14.09.16 розгляд справи відкладено на 19.09.16.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 14.09.16 по справі № 908/2219/16 направлена судом на адресу сторін 15.09.16, у т.ч. МКП ОСНОВАНІЄ, що підтверджується реєстром поштових відправлень рекомендованої кореспонденції суду за 15.09.16 засвідчена копія якого долучена до матеріалів справи.

Таким чином, відповідні процесуальні документи надіслані судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляд справи.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ст. 45 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України (ч. 1). Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України (ч. 2).

Частиною 5 ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Принцип обовязковості виконання судових рішень, які набрали законної сили встановлений і ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 07.07.10 № 2453-VI, відповідно до припису якої судові рішення, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України. Обовязковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Частиною 3 ст. 35 ГПК України законодавець передбачив, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.16 у справі № 908/476/16 (суддя Азізбекян Т.А.), яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.16, задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Міські комунікаційні системи про стягнення з міського комунального підприємства ОСНОВАНІЄ 1 272 593,17 грн. основного боргу за договором на передачу прав дистрибютора від 23.08.13 № 2308-ППД. А саме, вказаним рішенням суд вирішив стягнути з МКП ОСНОВАНІЄ на користь ТОВ Міські комунікаційні системи основний борг в сумі 1 272 593,17 грн. та 19 088,89 грн. судового збору.

Відповідно до норм ГПК України, вказане рішення набрало законної сили 09.08.16.

За змістом вказаного вище рішення судом встановлено наявність у МКП ОСНОВАНІЄ перед ТОВ Міські комунікаційні системи заборгованості за договором на передачу прав дистрибютора від 23.08.13 № 2308-ППД на загальну суму 1 272 593,17 грн. за наступними актами прийому-здачі наданих послуг:

- акт прийому-здачі послуг № 12/1 від 30.06.14. на суму 110 458,11 грн., акт прийому-здачі наданих послуг № 12/2 від 30.06.14 на суму 211 572,19 грн., а всього на загальну суму 322 030,30 грн.;

- акт прийому-здачі наданих послуг № 14/1 від 31.07.14 на суму 116 813,89 грн., акт прийому-здачі наданих послуг № 14/2 від 31.07.14 на суму 208 513,23 грн., а всього на загальну суму 325 327,12 грн.;

- акт прийому-здачі наданих послуг № 16/1 від 31.08.14 на суму 109 203,82 грн., акт прийому-здачі наданих послуг № 16/2 від 31.08.14 на суму 208 512,33 грн., а всього на загальну суму 317 621,23 грн.;

- акт прийому-здачі наданих послуг № 18/1 від 30.09.14 на суму 114 958,22 грн., акт прийому-здачі наданих послуг № 18/2 від 30.09.14 на суму 192 656,30 грн., а всього на загальну суму 307 614,52 грн.

У звязку з простроченням виконання основного зобовязання за договором на передачу прав дистрибютора від 23.08.13 № 2308-ППД на загальну суму 1 272 593,17 грн., позивачем заявлено до стягнення з відповідача:

- збитки від інфляції в сумі 805 442,16 грн., з якої: 217 370,88 грн. збитки від інфляції за період із серпня 2014 р. по липень 2016 р. за послуги надані в червні 2014 р. в сумі 322 030,29 грн.; 215 271,45 грн. збитки від інфляції за період з вересня 2014 р. по липень 2016 р. за послуги надані в липні 2014 р. в сумі 325 327,12 грн.; 195 297,76 грн. збитки від інфляції за період з жовтня 2014 р. по липень 2016 р. за послуги надані в серпні 2014 р. в сумі 317 621,24 грн.; 177 502,07 грн. збитки від інфляції за період з листопада 2014 р. по липень 2016 р. за послуги надані в вересні 2014 р. в сумі 307 614,52 грн. (розрахунок індексу інфляції міститися в матеріалах справи);

- 3 % річних в сумі 75 661,31 грн., з якої: 3% річних в сумі 20 354,08 грн. нараховано за період з 16.07.14 по 22.08.16 за послуги надані в червні 2014 р. в сумі 322 030,29 грн.; 3% річних в сумі 19 733,54 грн. нараховано за період з 16.08.14 по 22.08.16 за послуги надані в липні 2014 р. в сумі 325 327,12 грн.; 3% річних в сумі 18 456,84 грн. нараховано за період з 16.09.14 по 22.08.16 за послуги надані в серпні 2014 р. в сумі 317 621,24 грн.; 3% річних в сумі 17 116,68 грн. нараховано за період з 16.10.14 по 22.08.16 за послуги надані в вересні 2014 р в сумі 307 614,52 грн. (розрахунок 3 % річних містяться в матеріалах справи).

Пунктом 5.1 договору на передачу прав дистрибютора від 23.08.13 № 2308-ППД визначено, що оплата за цим Договором здійснюється Субдистребютором (у даному випадку відповідачем у цій справі) щомісячно до 15 числа місяця наступного за звітнім.

Факт прострочення виконання відповідачем основного зобовязання матеріалами справи № 908/2219/16 доведено.

Докази сплати відповідачем позивачу 1 272 593,17 грн. основного боргу за договором на передачу прав дистрибютора від 23.08.13 № 2308-ППД за період червня по вересень 2014 р. в матеріалах справи відсутні та сторонами станом на час прийняття рішення по справі № 908/2219/16 суду не надано.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується і після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Зазначена вище правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04.07.11 у справі № 13/210/10.

Статтею 11128 ГПК України закріплено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених п.п. 1 і 2 ч. 1 ст. 11116 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Перевіривши доданий позивачем до матеріалів цієї справи розрахунок індексу інфляції (проведений за допомогою компютерної юридично-інформаційної пошукової системи Законодавство) в сумі 805 442,16 грн. за загальний період з серпня 2014 р. по липень 2016 р. (включно) суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 805 442,16 грн. індексу інфляції, а тому вимоги позивача в цій частині задовольняються судом повністю.

Щодо розрахунку 3 % річних в сумі 75 661,31 грн. який заявлено позивачем за загальний період з 16.07.14 по 22.08.16 (включно), то за розрахунком суду (проведений за допомогою компютерної юридично-інформаційної пошукової системи Законодавство), який здійснений з урахуванням п. 5.1. розділу 5 договору на передачу прав дистрибютора від 23.08.13 № 2308-ППД, розмір 3% річних за вказаний період становить 75 593,87 грн., а саме:

- 20 337,01 грн. 3 % річних за період з 16.07.14 по 22.08.16 за послуги надані в червні 2014 р. на суму 322 030,29 грн.;

- 19 716,30 грн. 3 % річних за період з 16.08.14 по 22.08.16 за послуги надані в липні 2014 р. на суму 325 327,12 грн.;

- 18 440,01 грн. 3 % річних за період з 16.09.14 по 22.08.16 за послуги надані в серпні 2014 р. на суму 317 621,23 грн.

- 17 100,55 грн. 3 % річних за період з 16.10.14 по 22.08.16 за послуги надані в вересні 2014 р. на суму 307 614,52 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення 3 % річних задовольняються судом частково в сумі 75 593,87 грн. В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних відхиляються через необґрунтованість.

При перевірці розрахунків позивача суд виходив із правомірності нарахування 3 % річних та індексу інфляції за послуги надані у серпні 2014 р. на суму 317 621,23 грн., а не на суму 317 621,24 грн., як вказано в розрахунках позивача, оскільки рішенням господарського суду Запорізької області від 27.04.16 у справі № 908/476/16 встановлено, що за актами прийому-здачі наданих послуг від 31.08.14 № 16/1 на суму 109 203,82 грн. та від 31.08.14 № 16/2 на суму 208512,33 грн., позивачем надані відповідачу послуги в серпні 2014 р. на загальну суму 317 621,23 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 13 215,54 грн. покладається на відповідача.

Судом розяснюється, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 116 ГПК України (…) після набрання законної сили наказ видається судом за заявою стягувачу (…).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 21, 42, 43, 45, 22, 33, 34, 49, 69, 75, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з міського комунального підприємства ОСНОВАНІЄ (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 29-а, код ЄДРПОУ 20485152) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Міські комунікаційні системи (69057, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України (40 років Радянської України), буд. 86, код ЄДРПОУ 38839877) 75 593 (сімдесят пять тисяч пятсот девяносто три) грн. 87 коп. 3 % річних, 805 442 (вісімсот пять тисяч чотириста сорок дві) грн. 16 коп. індексу інфляції та 13 215 (тринадцять тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 54 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 26.09.16.

Суддя В.Л. Корсун