Ухвала суду № 61702944, 20.09.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20.09.2016 Справа № 917/1864/15

Суддя БУНЯКІНА Ганна Іванівна, розглянувши скаргу № 5-381/к від 04.08.2016 р. (вх. № 723 від 08.08.2016 р.) боржника - товариство з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-БУДРЕСУРСИ" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з вимогою:

а) визнання неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 15.07.2016 року у ВП 50994512 про арешт коштів боржника;

б) скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 від 15.07.2016 у ВП 50994512 про арешт коштів боржника;

в) зняття арешту з грошових коштів ТОВ "СОЮЗ-БУДРЕСУРСИ";

г) допустити негайне виконання рішення суду;

д) зупинити (до розгляду даної скарги) стягнення на підставі наказу ГСПО від 11.04.2016р. у справі № 917/1864/15

позов ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОФІНАНС", місцезнаходження: 03127, АДРЕСА_1; поштова адреса: 01030, м. Київ, вул. Рейтарська, 20/24, оф. 25-26

До відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-БУДРЕСУРСИ", 36020, м. Полтава, вул. Жовтнева, 19

Про стягнення 25 114 310,27 грн., з яких 13 286 00,00 грн. - основна заборгованість відповідача за умовами Договору підряду № 30410 від 10.04.2013 р. в редакції Додаткових угод: № 1 від 22.05.2013 р., № 2 від 11.06.2013 р., 967 220,80 грн. - пеня, 10 079 217,47 грн. - інфляційні нарахування та 781 872,00 грн. - 3 % річних

Суддя Бунякіна Г.І.

Представники:

від скаржника (боржника): відсутні (див. протокол судового засідання);

від стягувача: ОСОБА_3 (див. протокол судового засідання);

від ВДВС: ОСОБА_4 (див. протокол судового засідання).

Суть спору: розглядається скарга № 5-381/к від 04.08.2016 р. (вх. № 723 від 08.08.2016 року) боржника - товариство з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-БУДРЕСУРСИ" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області при виконанні наказу ГСПО від 11.04.2016 р. у справі № 917/1864/15.

Відповідно до вищезазначеної скарги скаржник просить суд :

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 15.07.2016 у ВП 50994512 про арешт коштів боржника;

- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 від 15.07.2016 року у ВП 50994512 про арешт коштів боржника;

- зняти арешт з грошових коштів ТОВ "СОЮЗ-БУДРЕСУРСИ";

- допустити негайне виконання рішення суду;

- зупинити (до розгляду даної скарги) стягнення на підставі наказу ГСПО від 11.04.2016р. у справі № 917/1864/15.

В обґрунтування вимог скаржник посилається на те, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 15.07.2016 року у ВП №50994512 про арешт коштів боржника, державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника на відкритий у банківській установі рахунок, з якого виплачується заробітна плата та інші платежі, пов'язані з трудовими відносинами, та відповідні відрахування до державного бюджету: 321767, ПАТ "ВТБ БАНК", рахунок № 260010105897226, код валюти рахунку: 980, що є порушенням вимог законодавства.

Скаржник представництво у судове засідання не забезпечив, надав суду додаткові пояснення № 5-436/к від 14.09.2016 року (вх. № 11537 від 19.09.2016 року) та повідомив суд, що представник перебуває у м. Києві і не може забезпечити представництво у звязку з відсутністю коштів на відрядження з огляду на арешт рахунків.

Стягувач проти скарги заперечує, вказану позицію озвучив представник останнього у судовому засіданні, проте будь-яких письмових пояснень з цього приводу не надав.

ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області проти скарги заперечує, вважаючи її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а також проданою з пропуском десятиденного строку, встановленого ст. 121- ГПК України без обґрунтованої заяви про його відновлення (відзив на скаргу № 06-04/6717 від 05.09.2016 року (вх. № 10965 від 06.09.2016 року).

Суд, розглянувши вказану скаргу, перевіривши її законність та обґрунтованість з урахуванням норм чинного законодавства, заслухавши учасників процесу, встановив наступне:

Рішенням господарського суду Полтавської області у справі № 917/1864/15 від 23.11.2015 року частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОФІНАНС", з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-БУДРЕСУРСИ" стягнуто 4 780 000,00 грн. основної заборгованості за умовами Договору підряду № 30410 від 10.04.2013 р. в редакції Додаткових угод: № 1 від 22.05.2013 р., № 2 від 11.06.2013 р. та 13 909,30 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Позивач зі вказаним рішенням не погодився та оскаржив його до апеляційної інстанції.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2016 року у даній справі апеляційну задоволено частково, зокрема:

- рішення господарського суду Полтавської області від 23.11.15 р. у справі № 917/1864/15 скасовано в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення інфляційних нарахувань, 3% річних, простою, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов в цій частині задоволено частково;

- стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси" на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Енергофінанс" 3 559 022,55 грн. інфляційних нарахувань, 281 299,73 грн. 3 % річних, 6 480 000,00 грн. простою, та 43 940,35 грн. судового збору за подання позовної заяви;

- в частині стягнення 19806194,92 грн. інфляційних нарахувань та 500572,27 грн. 3% річних відмовлено. Рішення господарського суду Полтавської області від 23.11.15р. у справі № 917/1864/15 щодо задоволення позову в частині стягнення 4 780 000,00 грн. основної заборгованості та відмову в частині позовних вимог щодо стягнення 967 220,80 грн. пені та демонтажу у розмірі 800000,00 грн. залишено без змін;

- стягнуто з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси" на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Енергофінанс" 48334,38 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

На виконання вказаної постанови 11.04.2016 року видано відповідні накази.

22.04.2016 року ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Енергофінанс" звернулося до УДВС ГУЮ у Полтавській області із заявами про відкриття виконавчого провадження та стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Союз-Будресурси" заборгованість на виконання наказів від 11.04.2016 року у справі № 917/1864/15.

Постановою від 04.05.2016 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження № 50994512, 13.05.2016 року - арештовано кошти боржника на зареєстрованих рахунках у банківських установах АТ "Фортуна - Банк", АТ "ОСОБА_5 Аваль" у м. Києві, ПАТ "Асвіо Банк", ПАТ "Сбербанк".

Оскільки на рахунках у вказаних фінансових установах було недостатньо коштів для виконання постанови ВПВР від 04.05.2016 року (кошти відсутні), старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 винесено постанову від 15.07.2016 року, якою накладено арешт на рахунок №260010105897226 відкритий в ПАТ "ВТБ БАНК", код фінансової установи: 321767, код валюти рахунку: 980.

Скаржник не погодився з прийнятою постановою про арешт коштів божника від 15.07.2016 року та звернувся до господарського суду Полтавської області з даною скаргою, якою просить суд:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 15.07.2016 у ВП 50994512 про арешт коштів боржника;

- скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 від 15.07.2016 року у ВП 50994512 про арешт коштів боржника;

- зняти арешт з грошових коштів ТОВ "СОЮЗ-БУДРЕСУРСИ";

- допустити негайне виконання рішення суду;

- зупинити (до розгляду даної скарги) стягнення на підставі наказу ГСПО від 11.04.2016р. у справі № 917/1864/15.

Суд вважає, що дана скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

(1) Стосовно посилання ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області на пропуск скаржником строку на подання скарги, а також подання її без відповідного клопотання суд зазначає наступне.

Постанову від 15.07.2016 року про арешт коштів боржника скаржник отримав 25.07.2016 року, про що свідчить супровідний лист ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області, зареєстрований за вх. № 5-136/к (т. 3, а. с. 36). Тому до суду ТОВ "СОЮЗ-БУДРЕСУРСИ" звернулося лише 04.08.2016 року..

Відповідно до частини 1 статті 53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що встановлений у частині 1 статті 1212 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання.

У прохальній частині скарги ТОВ "СОЮЗ-БУДРЕСУРСИ" просило суд визнати поважними причини пропуску строку для подання скарги на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області та відновити його.

За викладеного, доводи ВПВР УДВС ГТУЮ у Полтавській області на пропуск скаржником строку на подання скарги, а також подання її без відповідного клопотання судо не приймаються.

(2) За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території.

Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Рішення, ухвали, постанови суду, які не виконуються боржником добровільно у встановлений строк та у яких допущено негайне виконання, виконуються примусово органами Державної виконавчої служби, що входять до системи органів Міністерства юстиції України, в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні банках або інших фінансових установах.

Поряд з цим, частиною першою статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені гарантії прав фізичних і юридичних осіб виконавчому провадженні, а саме: державний виконавець зобов'язанні використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у свої діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Конституцією України гарантовано, що право на своєчасне одержанні винагороди за працю захищається законом (стаття 43); громадяни мають права на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повно часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в іншш випадках, передбачених законом (стаття 46).

Частиною 5 статті 97 Кодексу законів про працю України встановлено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговомі порядку. Всі інші платежі здійснюються підприємством після виконанні зобов'язань щодо оплати праці.

Частиною 2 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове держави соціальне страхування" встановлено, що страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, можуть бути використав страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані в окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторі на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Таким чином, накладення арешту на рахунок ТОВ "СОЮЗБУДРЕСУРСИ", який призначено для виплати заробітної платі унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати працівникам, які працюють на підприємстві, що призводить до порушення конституційних прав.

Виплата підприємством працівникам заробітної плати пріоритетною перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства (юридичної особи). Крім того, накладення арешту на рахунок боржника, який призначений для обліку коштів соціального страхування національній валюті, не відповідає приписам Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

З матеріалів справи вбачається, що 24.06.2016 року між ПАТ "ВТБ ОСОБА_5" та ТОВ "СОЮЗ-БУДРЕСУРСИ" було підписано Договір на обслуговування зарплатного проекту № 26001010589726 та Додаткова угода № 1 від 24.06.2016 до нього (т. 3, а. с. 96-100). Вказаний рахунок був єдиним, з якого здійснювалась оплата заробітної плати працівникам, так як на решту рахунків органами ДВС також накладено арешт.

Статтями 8, 9 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати № 95 від 01.07.1949 р., ратифікованої Україною 04.08.1961 p., ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Частиною 1 ст.115 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частини 5 та 6 статті 24 Закону України "Про оплату праці" передбачають, що за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Отже, держава гарантувала та захистила законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Таким чином, перебування під арештом коштів, які призначені для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати працівникам боржника, що призводить до порушення їх конституційних прав.

Згідно ч. 3 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження", з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Частиною 5 ст. 60 вказаного Закону передбачено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

За викладеного, суд приходить до висновку про задоволення скарги ТОВ "СОЮЗБУДРЕСУРСИ" в частині скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 від 15.07.2016 року у ВП 50994512 про арешт коштів боржника та зняття арешту з грошових коштів ТОВ "СОЮЗ-БУДРЕСУРСИ".

Вимоги скаржника щодо визнання неправомірними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 щодо винесення постанови від 15.07.2016 у ВП 50994512 про арешт коштів боржника задоволенню не підлягає за наступного.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

Частиною 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що боржник зобов'язаний надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах.

Оскільки згідно наданих фінансовими установами відповідей (т. 3, а. с. 66-68, 72) державним виконавцем встановлено, що кошти на рахунках відсутні, останнім було накладено арешт на рахунок № 260010105897226 відкритий в ПАТ "ВТБ БАНК", код фінансової установи: 321767, код валюти рахунку: 980.

Скаржником при обґрунтуванні скарги не надано будь-яких доказів того, що державний виконавець був обізнаний про те, що даний рахунок використовується для виплати заробітної плати працівникам ТОВ "СОЮЗ-БУДРЕСУРСИ".

Таким чином, державний виконавець, приймаючи оспорювану постанову про накладення арешту, керувався виключно положеннями Закону України "Про виконавче провадження", не порушуючи при цьому жодної норми законодавства України.

В частині вимоги про допущення негайного виконання рішення суду та зупинення (до розгляду даної скарги) стягнення на підставі наказу ГСПО від 11.04.2016р. у справі № 917/1864/15 скарга задоволенню не підлягає як необгрунтована.

Відповідно до приписів ст.1212 ГПК України : скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту, визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється. (п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").

За таких обставин, керуючись ст. ст. 86, 117, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу № 5-381/к від 04.08.2016 р. (вх. № 723 від 08.08.2016 р.) боржника - товариство з обмеженою відповідальністю "СОЮЗ-БУДРЕСУРСИ" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області при виконанні наказу ГСПО від 11.04.2016р. у справі № 917/1864/15 задовольнити частково.

2. Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 від 15.07.2016 у ВП 50994512 про арешт коштів боржника.

3. Зняти арешт з грошових коштів ТОВ "СОЮЗ-БУДРЕСУРСИ", які знаходяться на рахунку № 260010105897226 відкритому в ПАТ "ВТБ БАНК", код фінансової установи: 321767, код валюти рахунку: 980, що був накладений постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_1 від 15.07.2016 у ВП 50994512.

4. У задоволенні іншої частини скарги - відмовити.

Суддя Г.І.Бунякіна