Ухвала суду № 61701937, 27.09.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/303/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

27 вересня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна фірма "Ріка" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна фірма "Ріка" до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

06 травня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна фірма "Ріка" звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду із позовом до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про скасування постанови.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

26 вересня 2016 року за вх. № 11439/16 на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшла заява від позивача про розгляд справи без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За таких обставин, а також враховуючи, що судом участь сторін в судовому засіданні не визнавалась обов'язковою, колегія суддів прийшла до висновку щодо можливості апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Згідно з частиною 6 статті 12, частиною 1 статті 41 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Ріка» є юридичною особою, ідентифікаційний код якої 04855566, яке знаходиться по вул. Небесної сотні, 14-а, в м. Чернівці, 58029.

31 березня 2016 року позивач подав до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності «Будівництво багатоквартирного житлового комплексу 5-черга будівництва, (корпус 2) за адресою: вул. Руська, 219-Е, м. Чернівці».

Згідно направлення управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області №165/16 від 01 квітня 2016 року головним інспекторам будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області Гаврилюку Д.Г. та Манілічу В.М. доручено провести позапланову перевірку щодо дотримання вимог містобудівного законодавства на об'єкті містобудування за адресою: вул. Руська, 219-Е в м. Чернівці

05 квітня 2016 року та 11 квітня 2016 року посадових осіб управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області до проведення перевірок допущено не було, про що складено акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

На підставі вказаного акту відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

15 квітня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області Гаврилюком Д.Г. винесено постанову №10/16/1024-1.20/2-1059 про накладення штрафу на позивача за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 13780,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності регулює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI).

Відповідно до частини першої статті 41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 41 Закону №3038-VI, вимоги якого за твердженням відповідача порушив позивач, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Крім цього, згідно положень частини четвертої статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки також мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).

Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Однією з підстав для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Згідно пункту 9 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Підпунктом 1 пункту 11 Порядку №533 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Крім цього, згідно положень пункту 11 Порядку №533 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю також мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ін.

Згідно пункту 14 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, 05 квітня 2016 року управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області листом №1024-1.20/2-957 повідомило товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна фірма "Ріка" про здійснення позапланової перевірки. У вказаному листі було зазначено, що відповідно до наказу державної архітектурно-будівельної інспекції України від 08 вересня 2015 року №976 "Про удосконалення роботи із здійсненням заходів державного архітектурно-будівельного контролю" та пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23 травня 2011 року, (перевірка достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності) посадовими особами управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області з 05 квітня 2016 року по 11 квітня 2016 року буде проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час здійснення будівельних робіт з "Будівництво багатоквартирного житлового комплексу 5-черга будівництва, (корпус 2) за адресою: вул. Руська, 219-Е, м. Чернівці".

Також у вказаному листі було зазначено про необхідність позивача або уповноваженої особи позивача прибути 06 квітня 2016 року в управління, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Пауля Целана, 11, маючи при собі документ, що посвідчує особу та повноваження.

Крім цього, було зазначено, що згідно підпунктів 9, 14 Порядку здійснення Державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, позивач зобов'язаний створити необхідні умови для проведення перевірки, а саме: бути присутнім на об'єкті будівництва під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за мови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; подавати документи, пояснення, довідки відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Вказане повідомлення про проведення позапланової перевірки позивач отримав 05 квітня 2016 року.

Цього ж дня посадових осіб відповідача до проведення перевірки допущено не було.

Листом №1024-1.20/2-1002 від 08 квітня 2016 року управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області просило начальника УЗЕ в Чернівецькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України полковника поліції Гусару Т.Б. надати їхнього представника для участі у перевірці дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті "Будівництво багатоквартирного житлового комплексу 5-черга будівництва, (корпус 2) за адресою: вул. Руська, 219-Е, м. Чернівці".

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 16 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Згідно пункту 17 Порядку №553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Пунктами 19 та 21 Порядку №553 передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 11 квітня 2016 року працівники управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області склали акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій.

В даному акті зафіксовано, що засновник товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна фірма "Ріка" ОСОБА_5 не допустив посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на "Будівництво багатоквартирного житлового комплексу 5-черга будівництва, (корпус-2) за адресою: вул. Руська, 219-Е. м. Чернівці" для проведення позапланової перевірки, чим порушив положення пункту 1 частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та підпункту 1 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Разом з цим, у зв'язку з недопущенням позивачем до перевірки посадових осіб управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області, 11 квітня 2016 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Зі змісту яких вбачається, встановлення відповідачем факту недопущення позивачем посадових осіб управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області до об'єкту будівництва для проведення перевірки з питань перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності вхідний номер управління №1024-1.20/6-975 від 31 березня 2016 року та дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, що є порушенням пункту 1 частини четвертої статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та підпункту 1 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553.

Відповідно до вказаного припису відповідач вимагав усунути встановленні порушення шляхом допущення посадових осіб відповідача на об'єкт будівництва та надати документи, необхідні для проведення перевірки до - 20 квітня 2016 року.

Згідно пункту 9 Порядку №244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 10 Порядку №244 уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Зазначені документи направлялись управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області на адресу місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Ріка».

Від отримання акта, протоколу та припису від 11 квітня 2016 року позивач відмовився, що підтверджується відмітками зробленими в зазначених документах.

Відповідно до пункту 16 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Згідно пункту 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до пункту 19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №244 належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції (копія квитанції та рекомендованого повідомлення про отримання поштового відправлення додається).

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

Відтак, судом першої інстанції встановлено, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у відповідності до наведених приписів, що ним не заперечувалось, як і фактично не заперечувалось дотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення.

Процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачені Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», визначає Порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244).

Судом встановлено, що у зв'язку із недопущенням посадових осіб управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області для проведення позапланової перевірки на об'єкт «Будівництво багатоквартирного житлового комплексу 5-черга будівництва, (корпус-2) за адресою: вул. Руська, 219-Е. м. Чернівці», 15 квітня 2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області Гаврилюком Д.Г. винесено постанову №10/16/1024-1.20/2-1059 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Ріка» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 13780,00 грн.

Вказану постанову позивач отримав 22 квітня 2016 року, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Так, відповідно до пункту 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

За наведених вище обставин, враховуючи указані норми права та беручи до уваги те, що позивачем в суді першої інстанції визнавався факт недопущення ним посадових осіб відповідача до проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва, судова колегія приходить до висновку, що управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області при прийняті оскаржуваного рішення діяло правомірно, тобто на підставі, у межах повноважень та спосіб, передбачені діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

Крім того, колегія суддів вважає безпідставним доводи позивача, що в управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області не було законних підстав для проведення позапланової перевірки на об'єкті у зв'язку із тим, що декларація на момент проведення заходів не була зареєстрована та 14 квітня 2016 року повернута з посиланням при цьому на постанову Верховного Суду України від 02 червня 2015 року у справі №816/6496/13-а з огляду на наступне.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підставі поданої позивачем декларації про готовність до експлуатації об'єкта, на час призначення відповідачем проведення позапланової перевірки об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового комплексу 5-черга будівництва, (корпус-2) і на час здійснення виходу посадових осіб відповідача на об'єкт перевірки та вчинення позивачем порушення, вказана декларація була наявною в управлінні державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області. Така повернута заявнику лише листом від 13 квітня 2016 року.

Пунктом 7 Порядку №553, визначено, що підстави проведення позапланових перевірок, не встановлюють обов'язкову вимогу реєстрації поданої декларації про готовність об'єкта до експлуатації для призначення та проведення органом державного архітектурно-будівельного контролю позапланової перевірки на підставі такої декларації.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та підпункту 1 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, за вказане порушення передбачено відповідальність згідно пункту 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Як вбачається з обставини, за яких позивача у справі №816/6496/13-а притягнуто до відповідальності оскаржуваними постановами інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є відмінними від обставин, за яких у даній справі на товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Ріка» накладено штраф.

У справі №816/6496/13-а, на яку посилається товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Ріка», на момент призначення перевірки та прийняття рішень про накладення на позивача штрафу, декларація про початок виконання будівельних робіт з будівництва комплексу доробки та зберігання зерна, яка стала підставою для проведення перевірки, була повернута позивачу на доопрацювання.

Водночас у даній справі як на час призначення відповідачем проведення позапланової перевірки у позивача на підставі поданої ним декларації про готовність до експлуатації об'єкта, так і на час здійснення виходу посадових осіб відповідача на об'єкт перевірки та, відповідно, час вчинення позивачем порушення, вказана декларація була наявною в управлінні державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області та повернута заявнику лише листом від 13 квітня 2016 року.

Крім цього, вимоги пункту 7 Порядку №553, якими визначено підстави проведення позапланових перевірок, не встановлюють обов'язкову вимогу реєстрації поданої декларації про готовність об'єкта до експлуатації для призначення та проведення органом державного архітектурно-будівельного контролю позапланової перевірки на підставі такої декларації.

У зв'язку з чим, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що обставини викладені в рішенні Верховного Суду України від 02 червня 2015 року по справі №816/6496/13-а на яке посилається позивач не є аналогічними із обставинами даної справи, у зв'язку з чим посилання позивача на дане рішення є помилковим.

Щодо посилань позивача на дію мораторію щодо проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності. Посилався на пункт 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 №71-VІІІ, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VII від 16 січня 2014 року доповнено статтею 31 (згідно із Законом України від 31 липня 2014 року №1622-VII), якою встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

На виконання наведеної статті Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13 серпня 2014 року №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», якою затверджено Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців (далі- Перелік №408), до якого входить і відповідач.

Проте період, протягом якого відбуватимуться перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, залишився таким як у Законі України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» №719-VII - протягом серпня - грудня 2014 року.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28 грудня 2014 року установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що Законом №719-VII обмежено перевірки підприємств контролюючими органами, перелік яких затверджений Переліком №408, протягом включно серпня 2014 року - червня 2015 року, при цьому ці обмеження не стосуються Державної фіскальної служби України, мораторій на перевірки якої було введено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28 грудня 2014 року.

Відповідно до абзацу першого пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Крім того, відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Вказаним Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності тих контролюючих органів, про які йдеться у пункті 41.1 статті 41 цього Кодексу. Такими органами є органи доходів і зборів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до завдань Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо реалізації державної політики у сфері містобудівної діяльності, суд дійшов висновку, що відповідач у цій справі не є контролюючим органом доходів і зборів в розумінні вимог пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що приписи пункту 3 Прикінцевих положень Закону №71-VІІІ від 28 грудня 2014 року не можуть поширюватись на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що 28 грудня 2014 року законодавцем було прийнято два нормативно-правових акти, якими встановлено мораторії на проведення перевірок суб'єктів господарювання, а саме:1) Закон №71-VIII (пункт 3 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на контролюючі органи в розумінні положень пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України; 2) Закон №76-VIII (пункт 8 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на усі контролюючі органи, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що правовідносини, пов'язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Державною архітектурно-будівельною інспекцією України регулювались саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону №76-VIII від 28 грудня 2014 року, а не Законом №71-VIII від 28 грудня 2014 року, і в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року.

Відтак, дія зазначеного мораторію закінчилась 01 липня 2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи позапланова перевірка у позивача мала бути проведена з 05 квітня 2016 року по 11 квітня 2016 року, тобто після закінчення вказаного законодавчого обмеження, а отже суд апеляційної інстанції не вбачає порушень в діях відповідача щодо проведення перевірки.

У з в'язку з чим, недопущення посадових осіб управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області до здійснення позапланової перевірки на об'єкт «Будівництво багатоквартирного житлового комплексу 5-черга будівництва, (корпус-2) за адресою: вул. Руська, 219-Е. м. Чернівці» є прямим порушенням позивачем пункту 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

З аналізу вищенаведених обставин, дослідивши акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об'єкт будівництва від 11 квітня 2016 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушень від 11.04.2016 року суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області правомірно та обґрунтовано було винесено постанову № 10/16/1024-120/2-1059 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 15.04.2016 року відносно позивача.

В силу вимог статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Тому, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача не грунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна фірма "Ріка" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі протягом трьох днів з дня закінченн розгляду справи..

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.