Постанова № 61700131, 10.08.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2016 року о 10 год. 50 хв.Справа № 808/1898/16 м.ЗапоріжжяОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна до ОСОБА_1 митниці ДФС про визнання протиправними та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_2

(діє на підставі довіреності № 117 від 01.07.2016)

від відповідача - ОСОБА_3

( діє на підставі довіреності № 321/92/08-70 від 16.05.2016)

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2016 року до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду (далі суд) надійшов адміністративний позов від Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна (далі - позивач) до ОСОБА_1 митниці ДФС (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати Рішення ОСОБА_1 митниці ДФС про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 112030000/2015/000149/2 від 23 грудня 2015 року, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2015/00223 від 23 грудня 2015 року за ВМД № 112030000/2015/020677.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає протиправним рішення щодо коригування митної вартості товарів за шостим методом, та картку відмови у митному оформленні товару, оскільки вважає, що ним подані всі необхідні документи для визначення митної вартості за першим методом, у звязку з чим вважає прийняті відповідачем рішення протиправними, просить їх скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідно до заперечень відповідач позов не визнає в повному обсязі, вважає дії ОСОБА_1 митниці правомірними, а позовні вимоги необґрунтованими та безпідставними.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 17 лютого 2016 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Вислухавши пояснення позивача та представників відповідача, вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з'ясував наступне.

Судом встановлено, що 24 квітня 2014 року між Публічним акціонерним товариством «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна (покупець) і «INTERCOMMODITIES SA» (виробник - продавець) Парадизо-Лугано, Швейцарія, укладено контракт №2014/MOULDS, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує виливниці (товар), кількість, якість, ціна, вартість, строки та умови поставки якого визначаються у специфікаціях.

Продавець продає товар на умовах DAP Запоріжжя у відповідності до Інкотермс в редакції 2010 року.

Для проведення митного оформлення поставленого за зазначеним контрактом товару, позивачем до митного органу 21 грудня 2015 року подана вантажна митна декларація №112030000/2015/020677.

Відповідно до даної ВМД платежі з ввізного мита повинні становити 21087,91 грн., та додатковий імпортний збір становить 21087,91 грн., сума ПДВ становить 92786,79 грн., що відображено в гр. 47 «Нарахування мита та митних платежів декларації».

Для підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані:

-зовнішньоекономічний контракт №2014/MOULDS від 24 квітня 2014 року;

-специфікацію №9 від 03 листопада 2015 року;

-лист №213-1925 від 18 грудня 2015 року;

-лист №1/2743 від 26 травня 2014 року;

-комерційний інвойс №ІМ-15-088 від 11 грудня 2015 року, ProForma INVOICE: 44.657, DELIVERY-NOTE №29.886, сертифікат відповідності №24 від 11 грудня 2015 року, CMR №518115 від 11 грудня 2015 року; експертна декларація №MRN 15DE260429825893Е5; цінова експертиза ТПП №ОИ-665 від 09 грудня 2015 року, Сертифікат про походження товару №L185683 від 08 грудня 2015 року, та інші документи.

Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ-1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі статтями 57, 58 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару «Виливниці», заявленого до митного оформлення за ВМД від 21 грудня 2015 року №112030000/2015/020677, митним органом перевірено подані позивачем документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів і відомості, що необхідні для здійснення митного контролю, та у звязку із наявними у них розбіжностями, відповідності до частини 3 статті 53 Митного кодексу України у позивача витребувані додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме:

-договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких декларується;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

-рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних послуг із виконанням умов договору;

-каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

-виписку з бухгалтерської документації.

Так на виконання вимог митного органу позивачем до ОСОБА_1 митниці ДФС додатково надано:

-у якості договору з третіми особами при поданні митної декларації був наданий Заказ 60-1063/15 від 02 листопада 2015 року між «INTERCOMMODITIES SA» та виробником «Lintorfer Eisengiesserei GmbH»

- у якості документу який підтверджує митну вартість товару надано копію інвойса 44.657 від виробника «Lintorfer Eisengiesserei GmbH» виставлені на адресу «INTERCOMMODITIES SA», та копії банківських платіжок про проведення платежів по вищевказаному інвойсу б/н від 14 грудня 2015 року; копію листа від 10 грудня 2015 року від виробника «Lintorfer Eisengiesserei GmbH», стосовно того, що виливниці є специфічним товаром, який виробляється за індивідуальними кресленнями та є унікальним; акт експертизи № ОИ-665 від 09 грудня 2015 року спеціалізованої експертної організації ОСОБА_1 Торгово-промислова палата; копію комерційної пропозиції №02/11/15/6 від 02 листопада 2015 року від виробника «Lintorfer Eisengiesserei GmbH» за виливниці, виставлену на адресу «INTERCOMMODITIES SA»; копію листа від 22 грудня 2015 року від виробника «Lintorfer Eisengiesserei GmbH»;

-пояснення щодо встановлених розбіжностей.

Незважаючи на додатково надані документи та відповідні пояснення 23 грудня 2015 року митним прийнято рішення № 112030000/2015/000149/2 про коригування митної вартості товару за шостим методом та у зв'язку з цим 23 грудня 2015 року видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2015/00223 від за поданою ВМД № 112030000/2015/020677.

24 грудня 2015 року позивач подав митному органу звернення про випуск товару у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю товару визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Кодексу, у зв'язку з незгодою з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів.

24 грудня 2015 року позивач подав митному органу нову митну декларацію №112030000/2015/020912, яку прийнято до митного оформлення

Платежі за ВМД №112030000/2015/020912 з ввізного мита склали 27845,68 грн. додаткового імпортного збору склали 27845,68 грн.

Таким чином, за декларацією ВМД №112030000/2015/020912 в результаті застосування митним органом шостого методу визначення митної вартості товару загальна переплата з ввізного мита склала - 14195,02 грн.

11 березня 2016 року у зв'язку з незгодою з рішенням № 112030000/2015/000149/2 від 23 грудня 2015 року про визначення митної вартості товару, ПАТ «Дніпроспецсталь» листом №213-412, у гарантійний строк, передбачений частинами 7,8 статті 55 МКУ, звернулось до ОСОБА_1 митниці з вимогами скасувати вказане рішення та повернути (вивільнити) надану фінансову гарантію, надавши копії плат. дор. №318 від 03 березня 2016 року на суму 238745,52 Євро.

16 березня 2016 року листом № 389/11/08-70-62 ОСОБА_1 митниця відмовила позивачу в скасуванні вказаного рішення та повернення (вивільнення) наданої фінансової гарантії.

05 квітня 2016 року ПАТ «Дніпроспецсталь» листом №171/1-132 повідомило ОСОБА_1 митницю, що у зв'язку з відмовою митниці про перегляд та скасування про коригування митної вартості сума наданої фінансової гарантії (грошова застава) перерахована до Держбюджету.

Не погодившись із рішенням, карткою відмови та діями ОСОБА_1 митниці ДФС щодо відмови у митному оформлені товару за ціною угоди, Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна оскаржило їх до суду.

Дослідивши письмові пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням відповідача суд виходить з приписів частини 3 статті 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Спірні правовідносини між позивачем та відповідачем з питання митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України, регламентуються Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України).

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митна вартість товарів це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобовязання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобовязаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обовязок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Як встановлено з матеріалів справи, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах пятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є обєктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Також, відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів , які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів у пункті 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» мотивоване тим, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки надані документи містять розбіжності.

Проте з цього приводу суд зазначає, що позивачем на запит митного органу щодо надання додаткових документів надано:

-у якості договору з третіми особами при поданні митної декларації був наданий Заказ 60-1063/15 від 02 листопада 2015 року між «INTERCOMMODITIES SA» та виробником «Lintorfer Eisengiesserei GmbH»

- у якості документу який підтверджує митну вартість товару надано копію інвойса 44.657 від виробника «Lintorfer Eisengiesserei GmbH» виставлені на адресу «INTERCOMMODITIES SA», та копії банківських платіжок про проведення платежів по вищевказаному інвойсу б/н від 14 грудня 2015 року; копію листа від 10 грудня 2015 року від виробника «Lintorfer Eisengiesserei GmbH», стосовно того, що виливниці є специфічним товаром, який виробляється за індивідуальними кресленнями та є унікальним; акт експертизи № ОИ-665 від 09 грудня 2015 року спеціалізованої експертної організації ОСОБА_1 Торгово-промислова палата; копію комерційної пропозиції №02/11/15/6 від 02 листопада 2015 року від виробника «Lintorfer Eisengiesserei GmbH» за виливниці, виставлену на адресу «INTERCOMMODITIES SA»; копію листа від 22 грудня 2015 року від виробника «Lintorfer Eisengiesserei GmbH»;

-пояснення щодо встановлених розбіжностей.

У звязку з викладеним суд дійшов висновку, що позивачем подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобовязані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, повязаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, повязаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Таким чином, відмовляючи в митному оформленні товару за першим методом, митний орган послався на неподання позивачем усіх додатково витребуваних документів, що не відповідає обставинам справи, оскільки позивачем відповідно до вищенаведених приписів Митного кодексу України надавались відповідні документи, що підтверджують митну вартість, а у випадку обєктивної неможливості та відсутності цих документів письмові пояснення причин їх ненадання.

Як вже зазначалось вище, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 23 грудня 2015 року декларантом ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна була надана відповідь (з додатковими документами) на запит митного органу стосовно витребування додаткових документів, в якій надані пояснення з приводу запитуваних та наданих документів.

З урахуванням викладених обставин справи, суд приходить до висновку, що на вимогу митного органу та згідно Податкового кодексу України, щодо поставки «Виливниці» позивачем надані обґрунтовані пояснення з підстав не надання витребуваних документів, у звязку з чим вважає, що ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна на вимогу ОСОБА_1 митниці надані всі документи, можливість надання яких обєктивно існувала у позивача на час витребування митницею.

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не повязаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 62, або обчислена відповідно до вимог статті 63 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 17 лютого 2015 року №112030000/2015/000030/1 зазначено, що заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана, оскільки декларантом надано документи для митного оформлення, які не містять відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, декларант відмовився від надання додаткових документів, що підтверджують митну вартість. Також зазначено, що митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно із наявною у митного органу інформації щодо раніше визначених митних вартостей за методом 1-6 (з розрахунку 1,33 EUR/кг), та органом доходів і зборів прийнято рішення про визначення митної вартості товару за резервним методом (МД №112030000/2015/015881 від 29 вересня 2015 року).

При визначені митної вартості застосована наявна у митного органу інформація щодо вартості товару та застосовано метод № 6.

Разом з цим, як встановлено судом, митна вартість товару за МД №112030000/2015/015881 від 29 вересня 2015 року, на які послався митний орган при прийнятті оскаржуваного рішення, також була визначена відповідачем ОСОБА_1 митницею Міндоходів за шостим методом, про що зазначено у графі 31 таких декларацій та підтверджується наданою відповідачем копією Рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2015/000110/1 від 11 вересня 2015 року.

При цьому, прийняті відповідачем Рішення про коригування митної вартості товарів №112030000/2015/000110/1 від 11 вересня 2015 року оскаржується позивачем в судовому порядку, що підтверджується доказами наданими позивачем.

Зважаючи на все вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття оскаржуваного рішення щодо коригування митної вартості.

З дій відповідача та прийнятих рішень не встановлено наявність потреби витребування у позивача даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товару, наявність виникнення у нього обєктивних обставин та обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару.

Згідно з частиною 12 статті 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, при митному оформленні товару позивачем до митного органу надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, у звязку з чим

Рішення ОСОБА_1 митниці ДФС про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 112030000/2015/000149/2 від 23 грудня 2015 року, та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2015/00223 від 23 грудня 2015 року за ВМД № 112030000/2015/020677 прийняті необґрунтовано, всупереч вимог діючого законодавства, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 4, 7 12, 14, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення ОСОБА_1 митниці ДФС про коригування митної вартості товарів за шостим методом № 112030000/2015/000149/2 від 23 грудня 2015 року, та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 112030000/2015/00223 від 23 грудня 2015 року за ВМД № 112030000/2015/020677.

Присудити на користь Публічного Акціонерного Товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 митниці ДФС судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов