Ухвала суду № 61698695, 12.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіПаленика І.Г.,суддів при секретарі судового засідання Глиняного В.П., Масенка Д.Є., Орліченко О.Ю., розглядаючи в залі суду у відкритому судовому засіданні 12 вересня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах директора ТОВ «Тієсто Гриль» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року,

за участю: прокурора представника Левицької Є.В., ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою судом задоволено клопотання прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Литвинюка О.М. та накладено арешт на відкритий ТОВ «Тієсто Гриль» (ЄДРПОУ 40121735) у АТ «Таскомбанк» (МФО 339500) рахунок № 26006409909001.

Крім того, заборонено ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та іншим особам розпоряджатися та користуватися будь-яким чином вказаним рахунком.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, оскільки містить достатньо правових підстав для арешту майна.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ОСОБА_5, в інтересах директора ТОВ «Тієсто Гриль» ОСОБА_6, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року.

При цьому вказує, що про оскаржувану ухвалу ОСОБА_6 дізнався лише 22 серпня 2016 року.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги представник зазначає, що оскаржувана ухвала є не законною, не обґрунтованою, не вмотивовано, оскільки постановлена з істотним порушенням вимог кримінального-процесуального закону та з грубим порушенням законних прав та інтересів ОСОБА_6 та інших учасників ТОВ «Тієсто Гриль», а також і самої юридичної особи, рахунок якої було арештовано.

Так, автор апеляційної скарги стверджує, що слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва грубо порушив вимоги ч. 2 ст. 131 КПК України щодо територіальної юрисдикції розгляду клопотання слідчого.

Також, звертає увагу, що ОСОБА_10 належать корпоративні права ТОВ «Тієсто Гриль», а не рахунок, але слідчий суддя наклав арешт на рахунок юридичної особи, що унеможливлює подальшу підприємницьку діяльність та призведе до банкрутства товариства. Крім того, ні ОСОБА_6, ні ТОВ «Тієсто Гриль» не є підозрюваним або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями підозрюваного, обвинуваченого чи неосудної особи, що є необхідною умовою для прийняття рішення про накладення арешту згідно вимог ч. 1 ст. 170 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника на підтримку доводів апеляційної скарги, доводи прокурора, яка просила суд залишити без задоволення апеляційну скаргу та без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення. Згідно з ч. 3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ухвалу від 18 серпня 2016 року було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, а в матеріалах провадження відсутні дані, які б спростували, твердження в апеляційній скарзі про те, що про існування оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 дізнався лише 22 серпня 2016 року, то колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження не пропущений.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, головною військовою прокуратурою Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12013220540000400, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190, ч. ч. 1, 4, 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. ч. 1, 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 1 ст. 212, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 357, ч. 1 ст. 358, ч. ч. 2, 4 ст. 358, ч. ч. 1, 2 ст. 364, ч. 2 ст. 364-1, ч. ч. 1, 3 ст. 365, ч. 3 ст. 365-2, ч. ч. 1, 2 ст. 366, ч. 2 ст. 367, ч. 3 ст. 368-2, ч. 1 ст. 373, ч. 2 ст. 382, ч. 1 ст. 388 КК України.

В ході досудового розслідування 09 серпня 2016 року, ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Того ж дня, Голосіївським районним судом м. Києва відносно останнього обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави на загальну суму 200 млн. грн.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що син ОСОБА_9 - ОСОБА_10 є одним із засновників та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Тієсто Гриль» (ЄДРПОУ 40121735).

З листа Державної служби фіскального моніторингу України вбачається, що легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом ОСОБА_9, здійснювалась за допомогою відкритого ТОВ «Тієсто Гриль» (ЄДРПОУ 40121735) у АТ «Таскомбанк» (МФО 339500) рахунку № 26006409909001.

В зв'язку з вищевикладеним, 18 серпня 2016 року прокурор групи прокурорів Головної військової прокуратури України ЛитвинюкО.М. звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на рахунок № 26006409909001, відкритому ТОВ «Тієсто Гриль» в АТ «Таскомбанк».

В той же день ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на вказаний рахунок.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12013220540000400, про накладення арешту на вищевказане майно та заборону його використовувати, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення прокурора та,дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на це майно, з метою забезпечення можливої його конфіскації та відчуження або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч ствердженням апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ч. ч. 1, 2, 4, 6, 11 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно а саме: на ТОВ рахунок № 26006409909001 «Тієсто Гриль» (ЄДРПОУ 40121735) відкритому у АТ «Таскомбанк» (МФО 339500).

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Що ж стосується доводів апеляційної скарги про порушення слідчим суддею правил територіальної підсудності, то вони є помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 132 КПК України, усі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відносяться і запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування. У випадку проведення досудового розслідування слідчою групою підставою для визначення територіальної юрисдикції суду першої інстанції при розгляді клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження є постанова керівника відповідного органу досудового розслідування про створення слідчої групи, у якій визначено місце проведення досудового розслідування. При цьому слід зауважити, що в такому випадку не можна керуватися положеннями ч. 1 ст. 32 КПК України, яка, з огляду на її зміст та місце у структурі КПК, стосується лише суду, що здійснює кримінальне провадження як орган, що розглядає справу по суті, і не регламентує діяльність слідчого судді.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визначення територіальної юрисдикції розгляду клопотання про арешт вищевказаного майна стала постанова Генерального прокурора України від 19 травня 2016 року про доручення слідчим слідчого відділу слідчого управління Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України здійснювати досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400.

Місцем знаходження вказаного органу досудового розслідування, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, відповідно до наказу Генерального прокурора України № 183 від 23 травня 2016 року, є Голосіївський район міста Києва. За таких обставин клопотання про арешт майна було складене, погоджене та внесене органом досудового розслідування на розгляд слідчим суддею без будь-якого порушення правил територіальної підсудності, встановлених чинним законодавством України.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, яке зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5, в інтересах директора ТОВ «Тієсто Гриль» ОСОБА_6, - без задоволення.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 18 серпня 2016 року, якою задоволено клопотання прокурора групи прокурорів Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України Литвинюка О.М. та накладено арешт на відкритий ТОВ «Тієсто Гриль» (ЄДРПОУ 40121735) у АТ «Таскомбанк» (МФО 339500) рахунок № 26006409909001 із заборонено ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та іншим особам розпоряджатися та користуватися будь-яким чином вказаним рахунок, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 в інтересах директора ТОВ «Тієсто Гриль» ОСОБА_6, - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Паленик І.Г. ГлинянийВ.П. Масенко Д.Є.

Справа №11-сс/796/3019/2016 Категорія : ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - Чередніченко Н.П. Доповідач: Паленик І.Г.