Постанова № 61695778, 30.09.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1726/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДП «Адміністрація морських портів України», про застосування заходів реагування шляхом зупинення збору та оброблення лляльних вод на станції біологічної очистки портового флоту (СБО-5) до моменту одержання ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить застосувати до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» заходи реагування шляхом зупинення збору та оброблення лляльних вод на станції біологічної очистки портового флоту (СБО-5) до моменту одержання ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі п. 2138 Плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік, затвердженого Наказом Мінекономрозвитку України від 30.11.2015 року №1553 (у редакції Наказу Мінекономрозвитку України № 141 від 01.02.2016 року) та на підставі п.3 Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (далі - Держекоінспекція) на 1 квартал 2016 року, затвердженого головою Держекоінспекції України 21.12.2015 року (у редакції наказу Держеконіспекції України від 05.02.2016 №11), згідно до Наказу Держекоінспекції України від 03.03.2016 року № 23 та направлення від 03.03.2016 року № 10 в період з 14.03.2016 по 18.03.2016 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства України суб'єктом господарювання Держаним підприємством «Ізмаїльський морський торговельний порт» (далі ІзМТП»).

Також представник позивача зазначив, що в ході перевірки встановлено факт провадження господарської діяльності без Ліцензії на впровадження певного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню, а саме збір та оброблення масел, відходів судноплавство на станції біологічного очищення здійснюється без Ліцензії у сфері поводження з небезпечними відходами що є порушенням ст. 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», ст. 17 Закону України "Про відходи", про що складений акт.

За таких обставин, у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 3. ст. 4 ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду, позивач просить застосування заходів реагування шляхом зупинення збору та оброблення лляльних вод на станції біологічної очистки портового флоту (СБО-5) до моменту одержання ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами.

Крім того, представник позивача зазначила, що технологічний процес прийняття забруднюючих речовин (лляльні води, нафтошлам). які приймаються ПС з суден, включають в себе два технологічні процеси. Перший технологічний процес включає в себе прийняття із судна на ПС (що є обов'язковим для АМПУ). Другий технологічний процес це безпосередньо передача з ПС па СБО-5 і саму очистку. Вказані технологічні процеси є відокремленими один від одного, тобто прийняття із суден на ПС є обов'язковою процедурою, яка визначена санітарним збором, в свою чергу другий являє собою господарську діяльність, а саме процес поводження з небезпечними відходами, яка на виконання ст. от. 17.34 Закону України «Про відходи» підлягає ліцензуванню у сфері поводження з небезпечними відходами. Враховуючи, що ПС являє собою плавучий засіб, який має технологічні пристрої та обладнання, які дають можливість перекачки нафто відходів з ємностей ПС на спеціалізований автотранспорт, портом повинен буди укладений договір з ліцензованою організацією для передачі відповідних видів відходів, що дає можливість в рамках норм законодавства України не використовувати у своїй діяльності роботу СБО без отримання відповідних документів дозвільного характеру.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити. Проти продовження розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечувала.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала та зазначила, що питання здійснення господарської діяльності ДП «ІЗМ МТП» по збору та очищенню відходів «лляльні води» без отримання ліцензії у сфері поводження з небезпечними відходами вже було предметом розгляду у судовому засіданні у справі №815/8430/13-а. Також представник відповідача посилається не те, що судом при розгляді справи № 815/8430/13-а було зазначено, що не допускається термінова тимчасова заборона (зупинення) чи припинення діяльності підприємства, якщо це може привести до виникнення аварійної ситуації. При цьому зазначає, що зупинка діяльності щодо збору, очищенню лляльних вод може привести до забруднення річки Дунай, акваторії порту та відповідно до екологічної аварії у придунайському регіоні, а також призведе до незворотних процесів роботи станції, для відновлення яких порту буде необхідно докласти значних технологічних зусиль та фінансових витрат.

Крім того, представник відповідача вказує на те, що у зв'язку з тим, що використання у господарській діяльності ДП «ІЗМ МТП» СБО-5, її обслуговування та оформлення дозвільних документів потребує значних витрат, було прийняте рішення про її списання. На виконання вимог законодавства, ДП «ІЗМ МТП» листами від 15.04.2016 року звернулось до підприємств морської галузі із пропозицією придбання, оренди або передання з балансу на баланс суден флоту портового, в т.ч. і СБО- 5. Таким чином, підприємство не планує у подальшому використовувати у своїй господарській діяльності СБО-5, та, у разі відсутності згоди підприємств морської галузі у придбанні станції, планує отримати дозвіл Міністерства інфраструктури України на її списання.

Представник третьої особи - ДП «Адміністрація морських портів України» до судового засідання не з'явився, про явку сповіщений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши та проаналізувавши надані докази суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 13.06.1995 року виконавчим комітетом Ізмаїльської міської ради проведено державну реєстрацію юридичної особи - Державне підприємство «Ізмаїльський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 01125815) (а.с. 12).

У період з 14 березня 2016 року по 18 березня 2016 року, на підставі наказу від 03 березня 2016 року №23 "Про проведення планової перевірки" та направлення на проведення планової перевірки від 03 березня 2016 року №10, у присутності директора державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт", заступника директора з охорони праці та навколишнього природного середовища та інженера з охорони навколишнього середовища Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», проведено планову перевірку державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" на відповідність дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт (а.с. 6-9, 13-42).

Акт перевірки складено у двох примірниках та підписано вищезазначеними уповноваженими особами відповідача. Примірник акту отримано директором державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" Єрохіним А.Ю., про що свідчить його підпис в акті перевірки.

Як вбачається з акту перевірки, під час заходу державного нагляду (контролю) позивачем встановлено 24 порушення вимог природоохоронного законодавства.

Так, позивач звернувся до суду із позовними вимогами про застосування заходів реагування, у зв'язку з виявленням порушення, ст. 17 «Закону України «Про відходи», а саме збір та оброблення лояльних вод на Станції біологічної очистки портового флоту (СБО-5) здійснюється без ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами.

На виконання п. 1 Припису №2/2-1 від 18.03.2016 року, виданого Державною екологічною інспекцією України, директором ДП «Ізмаїльського МТП» виданий наказ № 224 від 23.03.2016 року, яким затверджено «План організаційно - технічних заходів з усунення виявлених порушень вимог законодавства». (а.с. 129)

Відповідно до п. 22 Плану, вирішено не допускати поводження (збір та оброблення) з небезпечними відходами (лляльні води) без ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами з 18.03.2016 року.(а.с. 131-133).

Законом України "Про відходи" визначено, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або на право провадження діяльності, пов'язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів. (п."н" ч.1 ст.17)

Згідно з ч.3 ст.34 Закону України "Про відходи", суб'єкт господарської діяльності, у власності або у користуванні якого є хоча б один об'єкт поводження з небезпечними відходами, зобов'язаний, зокрема, мати ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Відповідно до ст.1 Водного кодексу України, вода лляльна (підсланева) - вода з домішками (переважно нафтопродуктів), зібрана в колодязях - ллялах машинних відділень судна.

Статтею 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до положень статті 75 Кодексу торгового мореплавства України, до однієї з функцій морського порту входить вжиття ефективних заходів для прийняття з суден забруднених і стічних вод (для нафтоперевантажувальних портів - також вод, що містять нафту), сміття та інших речовин, шкідливих для навколишнього природного середовища і здоров'я людини, а також зменшення обсягів утворення та для знешкодження, переробки, безпечного складування або захоронення виробничих, побутових та інших відходів.

Для виконання вказаних функцій, на території Ізмаїльського морського порту створено станцію біологічної очистки флоту портового, яка здійснює збір та очищення відходів "лляльні води".

Відповдіно до п. 5, ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2014 року по справі № 815/8430/13-а за позовом Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" про зупинення господарської діяльності встановлено, що тимчасова зупинка діяльності порту щодо збору, очищенню "лляльних вод", може привести до забруднення річки Дунай, акваторії порту та відповідно до екологічної аварії у придунайському регіоні, а також призведе до незворотних процесів роботи станції, для відновлення яких порту буде необхідно докласти значних технологічних зусиль та фінансових витрат.

Відповідно до ч 1. ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, вищезазначені обставини не потребують доказування в даній адміністративній справі.

Разом з тим, представником відповідача до суду надана копія листа від 04.09.2015 року № 98, відповідно до якого, директор ДП «Ізмаїльський МТП» Єрохін А.Ю. звертався до голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» Амеліна А.М., та повідомив, що для отримання ліцензії згідно з вимогами чинного природоохоронного законодавства необхідно здійснити ремонт спеціалізованого флоту під наглядом Регістру судноплавства України; розробити технологічний регламент та матеріали ОВНС, що включає в себе отримання позитивних висновків державної санітарно-епідеміологічної та екологічної експертизи та погодження даних матеріалів в органах МНС, Держгірпромнагляду та в Ізмаїльській міській раді; розробити паспорт місця видалення відходів з погодженням в Міністерстві охорони здоров'я України, Міністерстві екології та природних ресурсів України, Держгірпромнагляді, Ізмаїльській міській раді. У зв'язку з викладеним та через критичний технічний стан відповідних плавзасобів, фізичне зношування обладнання та споруд, що належать ДП «ІЗМ МТП», а також великі матеріальні затрати підприємство буде вимушено з 01.01.2016 року припинити надання у акваторії порту Ізмаїл послуг зі зняття з суден лляльних, стічних рідин, сміття та їх подальшу утилізацію. (а.с. 204-205).

07.10.2015 року відповідачем отримана відповідь (лист від 07.10.2015 року № 14/04/04/106/1521), в якій зазначено, що відповідно до міжнародних конвенцій з охорони басейну річки Дунай, ратифікованих Україною, закону України "Про морські порти України" й ряду інших урядових та галузевих нормативних актів, забезпечення запобігання розливу забруднюючих речовин, прийом з суден та передача на плавучі або берегові очисні споруди забруднюючих речовин або вод, що їх містять, та відходів дійсно є завданням Адміністрації морських портів, як установи, що виконує відповідні державні функції. На даний час операції з приймання з суден та передачі на берегові очисні споруди вод, що містять забруднюючі речовини, та відходів в порту Ізмаїл здійснюються Адміністрацією Ізмаїльського морського порту із залученням засобів та потужностей ДП «Ізмаїльський МТП» на договірних засадах, враховуючи відсутність власних. Після отримання повідомлення про припинення надання вказаних послуг з 01.01.2016 року, Адміністрацією Ізмаїльського морського порту було вжито ряд заходів для розв'язання проблеми, зокрема проведено переговори із спеціалізованою проектною організацією щодо передпроектних робіт з планування розміщення комплексу з приймання з суден та передачі на берегові очисні споруди вод, що містять забруднюючі речовини, та відходів, розпочато процедуру передачі на баланс Адміністрації спеціалізованого судна тощо. При цьому проектування, будування Комплексу та отримання комплекту дозвільних документів є досить тривалим процесом. Адміністрація Ізмаїльського морського порту об'єктивно не зможе оперативно вжити необхідних заходів у настільки стислий час через незапланованість фінансування у 2015 фінансовому році, й відтак необхідність внесення змін до фінансового плану на 2016 рік, формування проекту якого завершено в травні поточного року, також певний час потрібен на підготовку та проведення процедур державних закупівель тощо.

Припинення надання вказаних послуг ДП «Ізмаїльський МТП» з 1 січня 2016 року призведе до повної зупинки діяльності щодо поводження з небезпечними відходами у порту Ізмаїл, так як інших підприємств, що мають відповідні потужності та дозвільні документи на надання вищевказаних послуг ані на території порту, ані в інших портах на українській ділянці р. Дунай немає. (а.с. 206-207).

За таких обставин, суд вважає неспроможними доводи позивача, що портом повинен буди укладений договір з ліцензованою організацією для передачі відповідних видів відходів, що дає можливість в рамках норм законодавства України не використовувати у своїй діяльності роботу СБО без отримання відповідних документів дозвільного характеру, оскільки доказів того, що на території порту, або в інших портах на українській ділянці р. Дунай є такі підприємства представником позивача не надано, при тому що суд зобов'язував надати інформацію про наявність таких підприємств.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням настання можливих екологічних наслідків для акваторії порту та матеріальних наслідків для порту як державного підприємства від зупинення станції біологічної очистки води, яка здійснює технологічний процес доочищення води, забрудненої нафтопродуктами, суд вважає, що вимоги позивача щодо зупинення господарської діяльності Ізмаїльського порту в частині поводження з небезпечними відходами до отримання Ліцензії на провадження діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно до ч. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДП «Адміністрація морських портів України», про застосування заходів реагування шляхом зупинення збору та оброблення лляльних вод на станції біологічної очистки портового флоту (СБО-5) до моменту одержання ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря до Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ДП «Адміністрація морських портів України», про застосування заходів реагування шляхом зупинення збору та оброблення лляльних вод на станції біологічної очистки портового флоту (СБО-5) до моменту одержання ліцензії на операції у сфері поводження з небезпечними відходами - відмовити в повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Суддя О.А. Левчук