Постанова № 61695590, 29.09.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

29 вересня 2016 року Справа № 814/1108/16

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

публічного акціонерного товариства "Баштанський сирзавод", вул. Заводська, 4, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56100

до

1: СДПІ з обслуговування великих платників податків

у м. Одесі Міжрегіонального головного управління ДФС,

пр. Шевченка,15/1 (вул. Чкалова, 20/9, м. Миколаїв, 54017),

м. Одеса, 65058

2: Головного управління Державної казначейської служби України у Одеській області, вул. Садова, 1-а, м. Одеса, 65023

третя особа

Головне управління Державної казначейської служби України

у Миколаївській області,

пр. Центральний (Леніна) 141-В, м. Миколаїв, 54055

про

зобов'язання вчинити певні дії, стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – публічне акціонерне товариство "Баштанський сирзавод", звернувся до суду з позовом до Баштанської ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області, за участю третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, та за участю прокуратури Миколаївської області, про визнання протиправними дій відповідача в частині ненадання висновку до Управління державного казначейства України у Баштанському районі з ПДВ за серпень 2006 р. у розмірі 494777,00 грн. та стягнення з державного бюджету через Головне управління державного казначейства України в Миколаївській області суми ПДВ за серпень 2006 р. у розмірі 494777,00 грн.

29.06.2016 р. позивач подав заяву про зміну позовних вимог (т. 2 а. с. 88-90) і просив суд зобов’язати СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одеса Міжрегіонального ГУ ДФС надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування з Державного бюджету України ПДВ за декларацією за серпень 2006 р. у сумі 494777,00 грн., а також стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області суму пені по бюджетній заборгованості за серпень 2006 р. у сумі 351123,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006 р. у розмірі 494945,00 грн., а тому у нього маються законні підстави для бюджетного відшкодування ПДВ. Оскільки суму ПДВ не відшкодовано у строки, встановлені п.п. 200.13, 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПК України), позивач набув право на нарахування пені, розмір якої за розрахунками позивача складає 351123,58 грн.

Ухвалою від 11.08.2016 р. Баштанську ОДПІ Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області замінено на СДПІ з обслуговування великих платників податків у м. Одеса Міжрегіонального ГУ ДФС (далі – відповідач 1) і Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі – відповідач 2).

Відповідач 1 подав письмові заперечення, з яких слідує, що він не виступав стороною в справі про оскарження податкового повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006 р. Баштанською ОДПІ не передавалися копії чи оригінали відповідного рішення, а, отже, відповідач 1 не має можливості виконати рішення суду і подати до відповідача 2 висновок про відшкодування ПДВ за серпень 2006 р. Вважає, що позивач неправильно визначив спосіб захисту порушених прав.

Відповідач 2 подав заперечення, в яких зазначив, що контролюючим органом стосовно вірного обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податків та інших платежів є органи ДФС. В свою чергу, органи Державної казначейської служби України здійснюють лише обслуговування Державного бюджету, а не фінансують державні органи. На період розгляду справи висновків органів ДФС на суму бюджетного відшкодування ПДВ на користь позивача на адресу відповідача 2 не надходило.

Третя особа та прокуратура Миколаївської області під час нового розгляду справи не надали своїх письмових пояснень чи заперечень.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

20.09.2006 р. позивач подав ДПІ у Баштанському районі податкову декларацію з ПДВ за серпень 2006 р., в якій задекларував суму бюджетного відшкодування - 511730,00 грн. (т. 1 а. с. 84-87). Одночасно з податковою декларацією було подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок (т. 1 а. с. 88-89).

На підставі вимог ст. 7 п. 7.7. пп. 7.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість", чинного на час виникнення спірних правовідносин, відповідно до якої протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних, для підтвердження достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ, ДПІ у Баштанському районі провела виїзну позапланову перевірку позивача, результати якої оформлені актом від 16.11.2006 р. № 228/23-00446500 (т. 1 а. с. 6-32). Перевіркою встановлено завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006 р. на суму 494945,00 грн.

20.11.2006 р. на підставі акту перевірки ДПІ у Баштанському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000752301/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 494945,00 грн. (т. 1 а. с. 82-83).

Не погодившись із правомірністю цього рішення, позивач оскаржив його до суду.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 07.03.2007 р. визнане протиправним і скасоване податкове повідомлення-рішення від 20.11.2006 р. № 0000752301/0 в частині бюджетного відшкодування 494777,00 грн. (т. 1 а. с. 90-95).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2007 р. постанову господарського суду залишено без змін (т. 1 а. с. 96-98).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2010 р. рішення попередніх судів скасовані, в позові відмовлено (т. 1 а. с. 129-130).

Постановою Верховного Суду України від 28.02.2011 р. постанову суду касаційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до цього ж суду (т. 1 а. с. 147-149).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.03.2012 р. постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції залишено без змін (т. 1 а. с. 150-151).

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовим рішенням від 06.03.2012 р. підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування в розмірі 494777,00 грн. і ця обставина не підлягає доказуванню в даній адміністративній справі.

Згідно пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент подання заяви про бюджетне відшкодування ПДВ) та п. 200.15 ст. 200 ПК України (що діяв на момент закінчення процедури судового розгляду справи про зменшення бюджетного відшкодування) визначено, у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган Державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (пп. 7.7.6. п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.23 ст.200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оскільки відповідач 1 не відшкодував суму ПДВ за серпень 2006 р. у строки, встановлені п. п. 200.13, 200.15 ПК України, позивач набув право на нарахування пені в порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 ПК України.

Відповідачі не висловили будь-яких заперечень щодо розміру пені, яка розрахована позивачем (т. 2 а. с. 91). Доводи відповідача 1 про відсутність у нього судових рішень суд не приймає, оскільки реорганізація контролюючих органів і відсутність дієвого механізму обміну інформацією в системі ДФС не може позбавити позивача його права на бюджетне відшкодування, підтвердженого рішенням суду, що набрало законної сили. Відповідач 1, ознайомившись з позовними вимогами, мав можливість запросити необхідну інформацію з Баштанської ОДПІ і виконати належним чином свій обов’язок в частині надання висновку відповідачу 2 про відшкодування позивачу ПДВ.

Крім того, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема, аналогічні правовідносини розглядалися в справі "Інтерсплав проти України". У рішенні від 09.01.2007 р. Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що законне право на бюджетне відшкодування ПДВ є майновим інтересом. Систематичний характер невідшкодування належного платнику податків ПДВ з боку державних органів є надмірним тягарем. У справі "Інтерсплав проти України" Суд вважає, що "втручання у право власності заявника було непропорційним. Фактично постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника, порушує "справедливий баланс" між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном. На думку Суду, заявник перебував і продовжує перебувати під надмірним для нього тягарем. Відповідно у справі було і продовжується порушення статті 1 Першого протоколу".

На підставі викладеного вище, суд вважає позовні вимоги про зобов’язання відповідача 1 надати висновок відповідачу 2 про відшкодування з Державного бюджету України ПДВ за декларацією за серпень 2006 р. у сумі 494777,00 грн., а також стягнення з Державного бюджету України пені в сумі 351123,58 грн. обґрунтованими і такими, що належать задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжні доручення від 04.06.2010 р. № 1442 і від 29.06.2016 р. № 120 на загальну суму 6648,25 грн. (т. 1 а. с. 99, т. 2 а. с. 92). Суд приймає до уваги пояснення відповідача 2 про відсутність у нього повноважень та обов’язку на відшкодування позивачу ПДВ до отримання висновку відповідача 1. Таким чином, саме протиправна бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання такого висновку порушує права позивача, а відтак сплачений судовий збір має бути відшкодований за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов’язати Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Одеса Міжрегіонального головного управління ДФС надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування з Державного бюджету України публічному акціонерному товариству "Баштанський сирзавод" податку на додану вартість за декларацією за серпень 2006 р. у сумі 494777,00 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь публічного акціонерного товариства "Баштанський сирзавод" суму пені по бюджетній заборгованості за серпень 2006 р. у сумі 351123,58 грн.

4. Присудити публічному акціонерному товариству "Баштанський сирзавод" (ідентифікаційний код 00446500) судовий збір у сумі 6648,25 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Одеса Міжрегіонального головного управління ДФС.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич