Ухвала суду № 61695464, 29.09.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29 вересня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1147/16

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., перевіривши матеріали адміністративного позову Апеляційного суду Луганської області до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2016 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов вказаний адміністративний позов.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви зясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам статті 106 цього Кодексу.

Відповідно до частини 3 статті 106 КАС України, до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Виходячи з вищенаведеного, позовна заява не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме: до позову не додано документу про сплату судового збору, між тим, позивач просив відстрочити сплату судового збору.

Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач посилається на те, що не має можливості сплатити судовий збір у звязку з відсутністю коштів, призначених на цю мету.

Також, позивач зазначив, що кошторисом на 2016 рік не передбачені кошторисні призначення для сплати судового збору.

Частиною першою ст. 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може відстрочити сплату судового збору, є майновий стан сторони.

Доводячи наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, позивач посилається на відсутність асигнувань для сплати судового збору.

Суд вважає, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

До суду не надано жодних належних та допустимих доказів у відповідності до статті 88 КАС України та статті 5 Закону України Про судовий збір на підставі яких позивач має відповідні пільги щодо сплати судового збору або які є підставою для звільнення останнього від сплати судового збору.

Наведене зумовлює висновок про відсутність передбачених наведеними приписами законодавства підстав для звільнення позивача від сплати судового збору.

Також, суд зазначає, що 22 травня 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору № 484-VІІІ.

Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві положення вказаного Закону зобовязано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

На підставі наведеного, суд вважає клопотання позивача про відстрочення від сплати судового збору необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Як вбачається з позовних вимог, позивачем, заявлено позовну вимогу яка має майновий характер та за яку потрібно справляти судовий збір.

За визначенням статті 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Судовий збір включається до складу судових витрат. Одночасно цей Закон визначає випадки, коли судовий збір не підлягає сплаті шляхом виключення відповідних заяв із числа об'єктів справляння та судового збору та встановлення пільг щодо слати судового збору.

Так, вичерпний перелік заяв, за подання яких не справляється судовий збір, наведено у ч. 2 ст. 3 Закону України Про судовий збір, а пільги щодо сплати судового збору встановлені у статті 5 цього Закону.

Суд звертає увагу позивача на те, що він не має пільг щодо сплати судового збору відповідно до ст. 5 Закону України Про судовий збір. З таких підстав позивач зобовязаний додати до позову документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду субєктом вданих повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру п. 1 частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI встановлена ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, за подання до адміністративного суду субєктом вданих повноважень, юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону № 3674-VI встановлена ставка судового збору 1 розміру мінімальної заробітної плати.

З огляду на ціну позову (3799045,49 грн) розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2016 року (1378,00 грн), ставку судового збору за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмір 56985,68грн.

Всупереч вимогам ч. 3 ст. 106 КАС України позивач не додав до позову документу про сплату судового збору у зазначеному розмірі.

Таким чином, позивачу у відповідності до вимог статті 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду адміністративного позову, який має майновий характер, слід надати суду документ про сплату судового збору в доход Державного бюджету України за банківськими реквізитами: отримувач коштів УК у м. Сєвєродонецьк/Луганський окр.адмін.суд/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37944909, банк отримувача (МФО) 804013, рахунок отримувача 31217206784080, код класифікації доходів бюджету 22030101.

У зв'язку з вищевикладеним суд приходить до висновку, що позовна заява Апеляційного суду Луганської області не відповідає вимогам статті 106 КАС України.

Згідно зі статтею 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Керуючись статями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Апеляційного суду Луганської області про відстрочення від сплати судового збору відмовити.

Адміністративний позов Апеляційного суду Луганської області до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Запропонувати позивачу впродовж 5-ти днів з моменту отримання даної ухвали, усунути недоліки адміністративного позову, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору.

У разі не усунення недоліків у зазначений строк адміністративний позов буде вважатися неподаним та буде повернутий позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'яти днів з дня отримання.

СуддяОСОБА_1