Ухвала суду № 61695193, 29.09.2016, Токмацький районний суд Запорізької області

328/3439/16-ц

29.09.2016

2-о/328/121/16

У х в а л а

про залишення заяви без руху

29 вересня 2016 року м. Токмак

Суддя Токмацького районного суду Запорізької області Петренко Л.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Приморська державна нотаріальна контора Запорізької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

встановила:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, в якій просить встановити факт належності ОСОБА_2, правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.12.1996 року, серії ААВ № 465721, виданого ОСОБА_3.

Вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст. 119 ЦПК, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 258 ЦПК України.

Важливе значення має вимога про обов'язкове зазначення у заяві мети встановлення юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки. У заяві необхідно також вказати причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, та навести докази його існування.

Вивчивши заяву та додані матеріали, приходжу до висновку про необхідність залишити заяву без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст. 119-120, 258 ЦПК України.

Заявником не сплачено судовий збір, не зазначено підстав для звільнення від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, перелік платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору з 01 листопада 2011 року визначаються на підставі Закону України Про судовий збір.

Відповідно до Закону України Про судовий збір - судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення звязку. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

За подання до суду заяви у справах окремого провадження судовий збір сплачується в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

В даному випадку заявник повинен сплати судовий збір в розмірі 275,60 грн.

З урахуванням наведених норм позивачу необхідно сплатити судовий збір на наступні реквізити: отримувач коштів Токмацьке УДКСУ (м. Токмак, Токмацький район), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37942194, банк отримувача - ГУДКC України у Запорізькій області, код банку отримувача (МФО) 813015, рахунок отримувача 31214206700014, код класифікації доходів бюджету - 22030001 "Судовий збір.

Крім того, в заяві не зазначені докази звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії через інше написання прізвища померлого.

У ч. 1 ст. 256 ЦПК України, йдеться про умови, за яких можливе встановлення юридичних фактів. До таких умов віднесено:

- встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права;

- коли законом не визначено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати документ, що посвідчує юридичний факт;

- встановлення факту не посвідчується з наступним вирішенням спору про право.

Заявником не вказано на докази того, що вона зверталась з цього приводу до відповідної нотаріальної контори, а їй було відмовлено ( не додано саме відмови).

В Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року зі змінами в п.3 указано, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Про це указано і в Листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», а саме там прописано, що коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 256 ЦПК громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Для порушення в судах справ про встановлення належності правовстановлюючих документів необхідно подавати заяву з доказами того, що цей документ належить заявнику і що організація, яка його видала, не може внести до нього відповідні виправлення.

У цих справах суд встановлює належність особі правовстановлюючих документів, а не тотожність прізвища, імені, по батькові, неоднаково названих у різних документах, неприсвоєння чи залишення одного з них.

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати: - особа - власник правовстановлюючого документа, якій необхідно довести належність цього документа їй; - спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав; - утриманці померлого для одержання пенсії; - прокурор у порядку статей 45, 46 ЦПК; - інші особи, які заінтересовані у встановленні факту.

Заінтересованими особами залежно від мети встановлення факту можуть бути: військкомати, органи внутрішніх справ, управління соціального захисту населення, управління Пенсійного фонду України, територіальна громада, фінансові органи, органи виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, навчальні заклади, ощадкаси, органи страхування тощо.

В даному випадку заявниці необхідно уточнити заінтересовану особу, оскільки нотаріуси не є заінтересованими особами.

Заяву про встановлення факту належності правовстановлюючого документа можуть подавати спадкоємці померлої особи - власника цього документа для оформлення спадкових прав, проте в заяві не зазначені докази звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії.

Якщо у заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт, якими доказами він підтверджується, або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст. 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави для залишення заяви без руху і надає заявникові строк для усунення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України заява, подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 119-120 ЦПК України або не сплачено судовий збір, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя,-

ухвалила:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Приморська державна нотаріальна контора Запорізької області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документу залишити без руху і надати термін для усунення недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Розяснити, що в разі невиконання вимог ухвали заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: