Рішення № 61692918, 20.09.2016, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/4003/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.09.2016 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого - судді Бак М.Д., секретар судового засідання - Лемак А.М., з участю позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника третьої особи - ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Широківського дошкільного навчального закладу ясла-садок Виноградівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації про поновлення на роботі, визнання незаконним наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Широківського дошкільного навчального закладу ясла-садок Виноградівського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської районної державної адміністрації про поновлення на роботі, визнання незаконним наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, який уточнено від час розгляду справи. Зокрема, позивач просить поновити її на роботі на посаді вихователя Широківського дошкільного навчального закладу ясла-садок з 07 жовтня 2014 року, визнати незаконним наказ по Широківському ДНЗ від 03.12.2015 р. № 43 "Про звільнення вихователя ОСОБА_1М.", стягнути із відповідача на її користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу у розмірі 4324,32 грн. та 10000 грн. моральної шкоди.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що вона була прийнята на роботу в дитсад-ясла с.Широке радгосп-заводу "Виноградівський" на посаду музичного керівника 21.08.1990 року згідно наказу № 130-А від 13.08.1990 року. З 23.08.1991 року звільнена у зв"язку з передачею дошкільного закладу на баланс виконкому Широцької сільської ради народних депутатів згідно наказу № 102 від 23.08.1991 року. Цього ж дня прийнята на посаду музичного керівника Широцького дошкільного закладу в порядку переводу з реорганізованого дошкільного закладу згідно наказу відділу народної освіти № 347 від 23.08.1991 року. Наказом по Широцькому ДНЗ від 04.04.2011 року № 6 її призначено на посаду вихователя. 07 жовтня 2014 року згідно з наказом по Широківському ДНЗ № 1 від 07.10.2014 року "Про звільнення з посади вихователя ОСОБА_1" її звільнено з роботи за п.3 ст.40 КЗпП України. Звільнення вважає незаконним з таких підстав.

Працюючи на посаді як музичного керівника, так і на посаді вихователя попереднім керівництвом, а саме завідуючою Широківським ДНЗ до неї було упереджене ставлення. Після отримання вищої освіти вона просила перевести її на посаду вихователя, підготувала та надала всі документи, однак керівництво ДНЗ документи до відділу освіти не подало. 19.03.2010 року вона пройшла атестацію і згідно висновків атестаційної комісії відповідала займаній посаді. Після цього, від керівництва ДНЗ та голови профспілкового комітету на її адресу почали надходити погрози звільнення по статті. Ініціювались різного роду порушення трудової дисципліни, порушення умов трудового договору, якого вона взагалі не укладала, порушення функційних обов"язків, яких не підписувала. Жодної службової перевірки відносно неї не проводилося, з висновками таких перевірок її не ознайомлювали. Це робилось з метою усунути її як претендента на посаду завідувача ДНЗ. Згодом на посаду завідувача була призначена ОСОБА_3, якою щодо неї було організовано компанію по дискредитації із залученням працівників дошкільного закладу, працівників Управління освіти, молоді та спорту та деяких батьків.

Так, 12.09.2013 року наказом по Широківському ДНЗ № 4 їй безпідставно оголошено попередження, хоча такий вид дисциплінарного стягнення не передбачений ст.147 КЗпП України. Далі на підставі анонімного звернення невідомої мами невідомого вихованця її групи складено акт від 29.10.2013 року про порушення трудових обов'язків і дане питання винесено на обговорення трудового колективу, на якому прийнято рішення оголосити догану, яку їй оголошено наказом № 11 від 29.10.2013 року. У подальшому 16.12.2013 року їй наказом по Широківському ДНЗ від 16.12.2013 року № 14 оголошено догану за порушення трудової дисципліни на підставі скарги батьків, які ніде не зареєстровані, що є грубим порушенням Закону України "Про звернення громадян" та скарги колективу, хоча такої скарги не було, а були акти від 25.11.2013 року та від 02.12.2013 року. Всі акти підписують одні і ті ж особи: голова профкому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Ці особи постійно приходили із завідуючою ДНЗ до неї у групу, відволікаючи від виконання професійних обов"язків та для участі в різних господарських роботах та заходах не пов"язаних з виховним процесом, провокуючи її на неправильні дії, а коли вона відмовлялася, складали акти про порушення нею дисципліни. Іноді такі акти з питань виховного процесу підписували навіть посудомийки, прачки та завгосп. Це є грубим порушенням з боку вищеназваних осіб п.29 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України (із змінами, затв. наказом Міністерства освіти України від 20.12.1993 року № 455, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 2 червня 1994 року за № 121/330).

09.09.2014 року завідувачем ДНЗ ОСОБА_3 складено акт про те, що вона відмовилася підписати посадову інструкцію у присутності свідків завгоспа ОСОБА_8, вихователя ОСОБА_6 та повара ОСОБА_9 Вона, позивач, пояснила, що підпише інструкцію лише тоді, коли з нею ознайомиться. При чому інструкція розроблена типова для всіх вихователів, а вона просила розробити інструкцію для вихователя різновікової групи у зв"язку з специфікою роботи. До січня 2014 року цю інструкцію не підписала жодна вихователька і лише на неї склали акт про порушення трудової дисципліни. Така практика відносно неї застосовувалася на протязі всього 2014 року до моменту звільнення 07.10.2014 року. Цього дня вона працювала повний робочий день. Батьки забрали дітей, крім одного хлопчика, з яким вона гуляла на території закладу. До закінчення робочого часу залишалось 15 хвилин. Завідуючою було інсценізовано у присутності працівників ДНЗ ситуацію ніби вона намагалася втекти з дитиною. Після цього її не випускали із території ДНЗ, поки не підпише заяву про звільнення за власним бажанням. Коли вона відмовилася, то завідуюча пригрозила, що звільнить її по статті.

08.10.2014 року вона о 7 годині прийшла на роботу, але на роботу її не пустили, завідуюча повідомила, що вона звільнена за п.3 ст.40 КЗпП України. Їй не надали можливість забрати свої речі і крім того завідуюча викликала дільничного та оперативно - слідчу групу Виноградівського РВ УМВС. Вона, позивач, пішла до голови сільської ради і слідом за нею приїхав дільничний та швидка. Однак вона не потребувала медичної допомоги. Крім того, засідання профспілкового комітету, де обговорювалось питання про її звільнення проведено того ж 07.10.2014 року невідомо о якій годині і без її участі, без письмового обґрунтування керівника, що є грубим порушенням ст.43 КЗпП України. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. Письмову заяву про розгляд питання без її участі вона не надавала.

Вважає, що звільнення її з роботи, а так само і наказ № 1 від 07.10.2014 року про її звільнення є незаконними.

Крім того, у зв'язку з незаконними діями відповідача завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що були втрачені нормальні життєві зв"язки, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Тому, з урахуванням вимог розумності та справедливості, враховуючи характер порушення прав та глибину душевних страждань, вважає за необхідне стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 10000 грн.

Наказ про повторне звільнення - наказ по Широківському ДНЗ від 03.12.2015 р. № 43 "Про звільнення вихователя ОСОБА_1М." позивач вважає незаконним з огляду на те, що підставою для його видачі стала ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.10.2015 року, якою скасовано рішення Виноградівського районного суду від 12.01.2015 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі, та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області про залишення даного рішення без змін від 09.04.2015 року. Однак, даною ухвалою не прийнято рішення по суті і тому така ухвала не може бути підставою для повторного звільнення.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог (Т.3 а.с. 188, 189). Просять позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач пояснила, що вона працювала у дошкільному навчальному закладі із 1990 року, спочатку музичним керівником, згодом в середній групі і вихователем, і музичним керівником, здобула вищу освіту. З 01.08.2000 року у ДНЗ працює вихователем ОСОБА_3 З того часу на неї не оформляли документи, письмовий трудовий договір із нею не був укладений і почалися погрози, в тому числі звільненням, також з тих причин, що ОСОБА_3 хотіла бути завідуючою. Їй казали підписувати документи, на яких було одне, а фактично - інше. З актами про порушення трудової дисципліни її не знайомили, вона дізналася про них після звільнення, вже у суді. У цих актах неправдива інформація. З результатами перевірки районного відділу освіти по скаргах батьків її не знайомили, пояснень не відбирали. 07.10.2014 року вона працювала цілий день до 16.30 год., в 16.30 год. в групі була дитина, яку не забрали батьки. В той час їй сказали йти на збори профспілки, проте вона не могла залишити дитину, тому що не було помічника вихователя. Учасники зборів вийшли до неї на вулицю та на подвір"ї проводилася індивідуальна бесіда. До неї, позивача, застосовували фізичне насильство завідуюча, завгосп та повар, пошкодили їй одяг. Зокрема, не давали виходити, тримали за руки і погрожували, що якщо не напише заяву на звільнення, то її звільнять. На вулиці 07.10.2014 р. їй зачитали наказ про звільнення, який вона не підписала. З рішенням профспілки її не знайомили. 08.10.2014 р. прийшла на роботу, проте була створена комісія, сказали, що вона не допущена до роботи, викликали швидку з невідомих причин та працівників міліції. Після звільнення розрахунок з нею не проводили, а лише після того, як рішення суду вступило в законну силу. ОСОБА_3 приходила до неї у службових справах із групами свідків - інших працівників у той час, коли вона вела виховний процес з дітьми. Про офіційну профспілку вона не знала, була членом профспілки. На засіданнях профспілки не була присутня, ніякі збори, педради не проводилися, на них її не кликали. Посадову інструкцію вона підписала, коли її призначили на посаду. Чому їй приносили посадову інструкцію у вересні 2014 року їй не відомо, про внесення до інструкції змін не повідомляли. Вона, позивач, вимагала розробити посадову інструкцію для неї, як для вихователя старшої групи, оскільки на різні вікові групи мають бути різні інструкції. Мав місце факт, коли вона не підписувала посадову інструкцію, тому що її потрібно було прочитати, а вона працювала з дітьми. Вона, позивач, нікого не виганяла з кімнати, де була з дітьми, але казала, що не може розмовляти тоді, коли веде виховний процес. У серпні-вересні 2014 року проводилася не педрада, а збори, на яких були присутні двірники і усі інші працівники. Перспективні і календарні плани вона складала, але такі не затверджувалися, бо не було педрад. 30.09.2014 р. можливо і пізніше виводила дітей на прогулянку, оскільки це залежало від погодніх умов. 03.10.2014 р. була готова до заняття з дітьми, у неї був план, документи, зошит вихователя. Таких випадків, щоб вона кричала на завідуючу, не було.

Під час її роботи у дитячому садку були випадки травмування дітей, проте, ці випадки на педрадах, зборах не розглядалися. А коли у неї втекла дитина, то розбиралися, при тому, що у дитини був адаптаційний період. 03.12.2015 року з наказом про звільнення її не знайомили. У той день вона працювала з дітьми, прийшло багато людей та повідомили, що вона звільнена. При повторному звільненні на засідання профспілки не запрошували, розрахунок з нею не провели. ОСОБА_3 видавала на неї багато наказів, але з ними не знайомила. Про те, що такі накази були, їй, позивачеві, стало відомо під час судового розгляду справи. Із наказом № 11 від 29.10.2013 року, № 14 від 16.12.2013 року її не ознайомлювали, вона їх не оскаржувала.

У своїй роботі керувалася Законом України "Про дошкільну освіту", Правилами внутрішнього трудового розпорядку в дошкільному навчальному закладі, функціональними обов"язками вихователя. Після рішення суду її прийняли на роботу в кінці січня 2015 року вихователем молодшої групи. З того часу працювала по грудень 2015 року. Претензій до роботи не було, функціональні обов"язки виконувала. Другий наказ про звільнення був 03 грудня 2015 року, в той день вона до обіду працювала. Після першого звільнення розрахунок з нею не проводили, розрахункові кошти отримала на підставі рішення суду в сумі 5000 грн., виплату проводила Широківська сільська рада. Після другого звільнення розрахунок не проведено до теперішнього часу. Завдана моральна шкода полягає в тому, що її ображали в присутності дітей, порвали на ній одяг, викликали швидку допомогу і міліцію. Знеславили на все село, обзивали, вона втратила спокій, її грубо звільнили з роботи.

Представники відповідача позов не визнали.

Від відповідача поступило письмове заперечення на позов (Т. 1 а.с. 141-148), у якому відповідач просить у позові відмовити з таких підстав. Наказом по Широківському ДНЗ від 07 жовтня 2014 року №1 "Про звільнення з посади вихователя ОСОБА_1" позивача звільнено із займаної посади 07.10.2014 року за систематичне невиконання без поважних причин обов"язків покладених трудовим договором. Систематичне невиконання обов"язків та порушення трудової дисципліни з боку вихователя ОСОБА_1 полягає в наступному. Протягом багатьох років роботи на посаді вона відмовлялася підписувати посадові обов"язки, що підтверджується актами від 04.08.2010 р., від 09.09.2014 р., 16.09.2014 р., а також присутністю всіх членів комісії Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської РДА, які приходили до дошкільного закладу неодноразово, а саме 16.12.2013р., 23.01.2014р., і т.д. та кожний раз здійснювали перевірку всієї документації, де виявляли, що жодні інструкції не були підписані лише однією працівницею - позивачем, а також особисто просили її підписувати всі документи, з якими вона буде ознайомлена та які повинні засвідчуватися підписом згідно чинного законодавства.

Даний факт підтверджується також членами виїзної комісії з управління освіти, які мали змогу з нею спілкуватися під час останнього виїзду комісії 25.09.2014р. і були свідками, коли позивач до них навіть не вийшла, мотивуючи словами: "хто ви такі, ідіть звідси". Всі ці факти підтверджують невиконання позивачем своїх посадових обов"язків та порушення трудової дисципліни. Попередження, винесене позивачеві наказом №4 від 12.09.2013 р. по ДНЗ с. Широке, у зв"язку з тим, що з групи, вихователем якої була позивач, 12.09.2013 р. втекла дитина. Це обговорювалося на засіданні виробничої наради (протокол від 12.09.2013р.) колективу Широківського ДНЗ. Після того, як позивач, не заслухавши рішення комісії з образливими словами в сторону колективу покинула приміщення, колектив прийняв рішення винести попередження. 29.10.2013р. позивачу було оголошено догану за систематичне порушення посадових обов"язків та створення негативного мікроклімату в колективі. 16.12.2013р. наказом по Широківському ДНЗ №14 оголошено догану позивачу за невиконання функціональних обов"язків, за порушення трудової дисципліни, створення конфліктних ситуацій серед колективу та батьків. 09.09.2014 р. позивач не тільки не пояснила чому не хоче підписувати посадову інструкцію, а й у грубій формі вигнала з кімнати завідуючу. Широківська сільська рада, розглянувши скаргу колективу дошкільного навчального закладу та врахувавши скарги, які надходили до керівника ДНЗ від батьків щодо неадекватної поведінки ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей, що знаходились на вихованні, а також врахувавши попередні накладені дисциплінарні стягнення та неодноразове порушення трудової дисципліни відповідно до ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" і комітет Широківської сільської ради вирішив рекомендувати завідуючій дошкільного навчального закладу с. Широке звільнити з займаної посади ОСОБА_1

Профспілкові збори були заплановані на 07.10.2014р., заздалегідь в інформаційному куточку висіло оголошення про засідання профспілкових зборів 07.10.2014р., а також ОСОБА_3 особисто повідомила позивача про час проведення. Крім того, профспілкові збори збиралися не для звільнення позивача, а для того, щоб надати їй змогу ще раз пояснити чому вона так поводиться в колективі. З цією метою вранці 07.10.2014р. ОСОБА_3 вручила позивачеві вимогу щодо надання письмових пояснень з приводу систематичного невиконання своїх обов"язків та порушення трудової дисципліни, підписатись про отримання вимоги вихователька відмовилась та вигнала її з кімнати. Однак, під час проведення профспілкових зборів позивач сиділа з однією дитиною надворі, хоча помічник вихователя просила її піти на профспілкові збори. Розглянувши на профспілкових зборах всю документацію, що засвідчувала про порушення трудової дисципліни, весь колектив вийшов до позивача та, побачивши її поведінку, просили звільнити з роботи. Завідуючою ДНЗ було внесено пропозицію до членів профспілкового колективу внести на голосування питання про звільнення позивача, весь колектив проголосував та виніс таке рішення.

Позивача жодного разу не змушували брати участь у заходах не пов"язаних з виховним процесом. Ніхто не забороняв позивачеві виконувати свою роботу відповідно посадових інструкцій, прийти на педраду, приймати участь у різних видах діяльності освітньо - виховного процесу.

Представник відповідача ОСОБА_3, будучи допитаною в якості свідка, пояснила, що вона працює керівником Широківського дошкільного навчального закладу з вересня 2013 року. Заклад підпорядковується Управлінню освіти, молоді та спорту стосовно навчально-виховної роботи. Відносини у колективі хороші, лише з позивачем напружені. Вона як керівник хотіла, щоб була співпраця, що і пропонувала позивачеві, проте нічого не вийшло. Позивач руками вказувала їй на вихід з кімнати. Коли втекла дитина з закладу, свідками чого були ОСОБА_10 і ОСОБА_11, вона, свідок, зайшла в зал, де була позивач і сказала, як так можна, що дитину ловили на вулиці. Позивач пояснювати нічого не хотіла. На збори, педради позивач не хотіла йти, не дотримувалася режиму дня, на прогулянку з дітьми виходила на 5-10 хвилин. 25.09.2014 р. вона просила позивача не порушувати режим, але позивач на це не зважала і казала, що не вважає її керівником. 25.10.2013 року на засіданні виробничої наради позивача було повідомлено, що за порушення трудової дисципліни, до неї буде застосовано догану, але позивач покинула виробничу нараду без дозволу. Був випадок, коли прийшла мама і сказала, що позивач змінила дату проведення свята, а батьки вже замовили костюми. По цьому випадку видано наказ про догану. Перед тим також приходили представники управління освіти і пояснювали позивачеві, але це не допомогло. Друге дисциплінарне стягнення застосовано 22.11.2013 р. Позивач не була готова до показовних театралізованих занять. 30.01.2014 р. затверджувався колективний договір, позивач все вислухала, встала і пішла, сказала, що не буде підписувати. Вона, свідок, пояснювала, що якщо не хоче підписувати, то може запропонувати зміни. 17.01.2014 р. до неї поступила скарга від колективу, від 19 осіб, копію якої було направлено до сільського голови і в Управління освіти з проханням звільнити позивача, бо вона принижує їх і погрожує. Вона, свідок, звернулася з проханням до голови профспілки розглянути питання щодо ОСОБА_1, щоб мирно все вирішити. Була створена комісія, яка два дні вивчала питання, і рекомендувала позивачеві виправити поведінку. 02.12.2013 року о 8-00 год. прийшла бабуся дитини, яка навчається в групі позивача і зі сльозами попросила вжити заходи, бо дитина не хоче ходити в садок, плаче. З такими ж питаннями приходили інші батьки. 16.12.2013 р. колектив написав скаргу до управління освіти, до ДНЗ приїжджала комісія, проводили бесіди з батьками та позивачем. Позивачеві пояснювали, що потрібно дотримуватися трудової дисципліни, педагогічного етикету. 16.12.2013р. до позивача застосовано другу догану, наказ про догану оголошено в присутності свідків і ознайомлено позивача. Позивач відмовилася підписувати наказ, догану не оскаржувала. Ще один раз приїжджали представники Управління освіти та позивачеві надавався місяць на виправлення поведінки. Колектив неодноразово звертався до Управління освіти, але нічого не змінилося. У квітні подзвонила мама ОСОБА_11 і попросила її, свідка, завести дитину у садок. Позивач на це розгнівалася, згодом висмикувала дитину з-за столу, штовхнула у коло дітей, які шикувалися на фізкультуру, не давала забрати. Підбігла до неї, свідка, штовхнула, і заспокоїлася лише тоді, коли прийшли батьки з другої групи. Неодноразово поступали скарги від вихователів, музичного керівника про переведення їх у другу групу, оскільки вони не можуть працювати з позивачем. Колектив знову написав скаргу в Управління освіти, але садочок закрили на ремонт і комісія прийшла розглядати скаргу у вересні 2014 року. В кінці серпня 2014 року поступила заява від мами ОСОБА_4 Мар"яни про переведення, бо дитина не хоче ходити в садок. 29.08.2014 р. позивач не прийшла на педраду, на якій затверджувався річний план, про дату, час, місце, тему, мету та порядок денний вона особисто повідомляла позивача. 09.09.2014 р. позивач у присутності свідків відмовилася підписати посадову інструкцію, яка була типовою, в тому числі з охорони праці. Вона пропонувала позивачеві вносити зміни і пропозиції, але позивач не пояснювала, чому не хоче підписувати. 16.09.2014р. позивач відмовилася віддавати перспективне, календарне планування для передачі в архів на початку нового навчального року та не пояснювала з яких причин. 30.09.2014р. позивач знову порушила режим дня, вивела дітей на прогулянку о 12-30 год., на пів години пізніше. На другий день сіла на іграшкову машину замість того, щоб проводити з дітьми рухливі ігри. 03.10.2014р. вона, свідок, прийшла на заняття до позивача, про те вона не була готова до занять, не було перспективного і календарного плану, позивач відмовилася їх надавати, лише кричала. 03.10.2014р. вона також намагалася ознайомити позивача з графіком роботи, але позивач відмовлялася, в обід сказала, що не може і сказала "До побачення", в кінці робочого дня також сказала, що не може. 07.10.2014р. вона при свідках вручила позивачеві вимогу про надання письмових пояснень за порушення трудової дисципліни, але позивач не хотіла підписуватися про отримання вимоги. Вона, свідок, завчасно повідомляла позивача про профспілкові збори, просила пояснити щось, бо є багато скарг, але позивач казала вихователям, що на збори не прийде. Позивач не хотіла заходити до кімнати, вона, свідок, вийшла на вулицю і сказала, що буде ОСОБА_12, тоді позивач взяла за руку дитину і пішла до виходу з садочка. Робочий день ще не закінчився, вона запитала позивача куди вона йде, інші працівники стали на виході, щоб позивач не вийшла. Хлопчик був переляканий. Тоді профспілковий комітет проголосував за звільнення позивача. Вона зачитала наказ про звільнення в присутності всіх членів профспілки і попросила позивача підписатися про отримання наказу і трудової книжки, але позивач відмовилася. Коли позивач була поновлена на роботі, то не хотіла підписувати ніякі інструкції, з охорони праці, пожежної безпеки і інші. Казала, що вона не буде нічого підписувати. Після поновлення з дітьми поводилася не добре, діти цілими днями сиділи за столиками і не мали права встати без дозволу позивача. Діти сиділи з однією іграшкою, під час їжі позивач не давала дітям доїдати. Коли вона, свідок, заходила, позивач казала їй вийти. Ніхто із працівників не дозволяв собі жестами виганяти її, як керівника, кричати на керівника. У жовтні-листопаді 2015 року у позивача не було перспективного і календарного плану, лише журнал відвідування дітей. Позивач не проводила з дітьми гімнастику, рухливі ігри, казала, що в них адаптаційний період. Лише на позивача надходили скарги і проводилися перевірки. Після поновлення на роботі позивач не змінила свою поведінку.

У Широківському ДНЗ діє первинна галузева профспілкова організація, яка має статут, та така діяла на час звільнення позивача. До 07.10.2014 р. нею було надано вимогу позивачеві про надання пояснень, а до профспілкової організації закладу - заяву розглянути акти про порушення трудової дисципліни та усі документи про допущені порушення. Обгрунтоване подання нею не подавалося, а лише заява, тому що вона не хотіла звільняти позивача. Згода профспілкового комітету на звільнення була отримана. 07.10.2014 р. позивач фактично була присутня при голосуванні, підстав для відкладення засідання профспілки не було. Позивач не подавала заяву про розгляд питання щодо неї без її участі, пояснення не надавала. Рішення про звільнення позивача було прийнято тому, що мали місце неодноразові порушення, які зафіксовані в актах, позивачеві до того оголошено дві догани та були рекомендації Управління освіти про звільнення позивача. виконавчий комітет Широківської сільської ради на підставі актів, складених щодо позивача, рекомендував звільнити її з роботи. Жодних заходів по дискредитації позивача вона не вживала, нікого для цього не залучала. Батьки дітей та колектив висловлювали свою думку. Вважає, що позивач так себе поводила, тому що хотіла бути керівником закладу. На даний час у колективі спокійні робочі відносини. Підставою для видачі повторно наказу про звільнення позивача виступила ухвала суду про скасування судових рішень про поновлення на роботі, такий видано на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що у 2014 році два рази проводилася перевірка комісією з Управління освіти у Широківському ДНЗ на підставі звернень ОСОБА_3 особисто та клопотань від батьків. За результатами перевірки 25.09.2014 р. складено висновок комісії у формі акту. Також висновок було складено в результаті перевірки, яка проводилася у січні 2014 року. Він, представник третьої особи, перевіряв трудову книжку, заяви та звернення колективу та батьків. Так, перевірялася заява ОСОБА_13 від 20.08.2014 р. про переведення у іншу групу шляхом проведення бесід із тими, хто був на групі. Також перевірялася скарга музкерівника Янкової від 27.06.2014 р., колективна скарга від 26.06.2014 р. Згідно акту від 09.09.2014 р. позивач при свідках відмовилася підписати посадову інструкцію. Зі слів ОСОБА_3 йому відомо, що режим роботи групи позивача був порушений, не відповідав вимогам закону. Позивач не відвідувала методичні засідання у районному відділі освіти. До роботи позивача було багато зауважень, зокрема, мали місце порушення вимог Закону України "Про освіту". Позивач не дотримувалася вимог ведення ділової документації, які розробила завідувач, перспективний план був неправильний, не погоджений з керівником і не відповідав програмі розвитку, були відсутні два види ліній розвитку дітей, зошит самоосвіти вихователя. Підстави для звільнення позивача за результатами перевірок були наявні.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні надала показання про те, що вона працювала з позивачем, як помічник вихователя, до 07.10.2014р., приблизно два роки. Неприязних відносин між ними не було, вона не бачила, щоб позивач погано відносилася до дітей. Позивач проводила із дітьми рухливі ігри, ходила на прогулянку. Вона не знає про те, що позивач не хотіла надавати документи. Не пам"ятає таких випадків, що позивач не хотіла годувати дітей чи обмежувала їх у часі їжі. Був випадок, що із групи втекла дитина. Жодних актів вона не підписувала. Її та позивача запрошували на педради. Позивач і завідувач не ладнали, до позивача були питання по роботі. З приводу того, хто буде працювати разом з позивачем проводилися збори та усі відмовлялися працювати з нею після поновлення на роботі.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні надала показання про те, що працювала з позивачем з жовтня 2015 року як помічник вихователя в одній групі на постійній основі два чи три місяці. На педагогічній раді розглядалося, хто буде працювати з позивачем, їй не відомо чому відмовлялися працювати інші. При ній не було такого, щоб позивач била дітей. Про скарги батьків дізналася тоді, коли отримала повістку в суд, з актами перевірок її не ознайомлювали. При ній був один випадок коли позивач штовхала дитину. Колектив звертався до позивача з пропозицією не розв"язувати конфлікти, але позивач не хотіла розмовляти з колективом.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні надала показання про те, що вона працювала в дитячому садку завгоспом з 2010 по листопад 2014 року, з грудня 2013 року - оператором газових котлів. У її присутності звільняли позивача, була на профспілкових зборах, на яких всі одноголосно проголосували за таке рішення. На педрадах вона, свідок, не була, але була на загальних зборах колективу, які приблизно два рази на рік проводилися з участю батьків. Протоколи загальних зборів складалися та їх підписували присутні на зборах. Коли вона працювала, то у садку було багато конфліктів з позивачем, вихователі не хотіли з нею працювати. Позивач не захотіла заходити у кімнату, де зібралася профспілка, а сиділа на вулиці з дитиною, тому всі вийшли до неї. Позивач ігнорувала всі педради, нічого не хотіла підписувати. У присутності свідків, дітей, батьків ображала керівника. Позивач не приймала участі у житті садка. Коли позивач повернулася на роботу, то було те саме. На її поведінку звертала увагу сільська рада, райвідділ освіти. Весь колектив виступив за звільнення позивача. Акти на позивача складалися з приводу того, що вона змінила дату свята, на що скаржилися батьки, не підписувала посадову інструкцію. Вона, свідок, бачила, що завідуюча від позивача просила календарний та перспективний плани, однак позивач не надавала. Позивач відмовлялася підписувати колективний договір. Те, що викладено у підписаних нею, свідком, актах, відповідає дійсності. У акті від 25.10.2014 р. допущена помилка щодо дати, вона, свідок, підписувала даний акт у вересні 2014 року. Їй, свідкові, відомо, що мали місце випадки притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Позивач не виводила дітей на прогулянку, діти її не слухалися.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні надала показання про те, що її дитина ОСОБА_11 після переведення у групу до позивача у вересні 2013 року один місяць була задоволена дитячим садком, але згодом все змінилося. Дитина не хотіла іти у садок, казала, що боїться, бо коли лягає спати, бо позивач голосно молиться. Позивач не налаштовувала дитину до себе позитивно. Інші діти розповідали аналогічне. Зокрема, скаржилися також ОСОБА_18, ОСОБА_3, Егреші та ін. Вона, свідок, зверталася до позивача, щоб вона змінила поведінку, проте позивач не реагувала, казала, що не потрібно слухати те, що говорять діти. Їй свідкові, відомо, що був випадок, коли позивач штовхнула дитину. Вона, свідок, у 2014 році писала листи, з приводу поведінки позивача в сільську раду, до завідуючої дитячим садком та до начальника Управління освіти. Після звільнення позивача все змінилося.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні надала показання про те, що вона працює на посаді вихователя в Широківському ДНЗ з 15.12.2003 року. Їй відомо, що позивач не виконувала свої посадові обов"язки як вихователя, не підписувала документи, які надавала завідуюча, образливо відносилася до колективу. Позивач принижувала її, свідка, звертаючи увагу на те, що вона є вихователем з середньою освітою. Аналогічно принижувала і її дочку. Більше ніхто у колективі не дозволяв собі таку поведінку. Завідувач не могла зайти в групу до позивача, позивач казала дітям встати і сказати їй "До побачення", ображала в присутності дітей. Один раз ОСОБА_3 прийшла у групу до позивача, яка навпроти її, свідка, групи для того, щоб повідомити про завдання районного відділу освіти з приводу театралізованої діяльності, однак позивач затиснула завідуючу у дверях, штовхала. Коли проводилися профспілкові збори з питання звільнення позивача, то вона була на подвір"ї, про засідання знала, бо було оголошення. За відсутності позивача на засіданні розглядали інші питання, а коли розглядали її питання, то усі вийшли до неї на подвір"я, казали про акти, щоб змінилася, бо інакше її звільнять. Але позивач неадекватно себе поводила, схопила дитину за руку та побігла до виходу. Весь колектив підтримав звільнення позивача. Наказ про звільнення був зачитаний на території дитячого садка в присутності позивача після робочого часу. Вона, свідок, на той час була секретарем профспілки. Усе викладене в актах, які вона, свідок, підписувала відповідає дійсності. Позивач не хотіла підписувати посадову інструкцію, педради не відвідувала, не давала перспективні плани на перевірку, не мала прошитих та пронумерованих зошитів, не здавала плани в архів. У позивача були два випадки, коли дитина сама ішла до зупинки Викладене у акті від 25.10.2014 р. відповідає дійсності, зокрема, позивач запізнилася на роботу. Але в даному акті допущено помилку в даті, тому що подія мала місце не у жовтні, а у вересні 2014 року. 30.01.2014 р. було складено акт з приводу того, що позивач не хотіла підписувати колективний договір та не пропонувала при цьому ніяких змін, а встала та пішла із зборів. На даний час обстановка у закладі є іншою, усі працюють та не сваряться.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні надала показання про те, що вона працює на посаді помічника повара у Широківському ДНЗ. Вна, свідок, багато разів бачила, як молоді працівники ішли з групи позивача та казали, що позивач їх ображає. Підписи на актах від 27.06.2014 р., 30.01.2014 р., 07.10.2014 р. належать їй, свідкові, та було так як зазначено в актах. 30.01.2014 р. позивач була присутня на зборах по колективному договору, а коли вона мала дати пояснення, то пішла із зборів. Такі випадки, що позивач залишала збори, були неодноразово. Коли позивач працювала, то була напружена обстановка, а зараз все спокійно.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні надала показання про те, що вона працює на посаді помічника вихователя в Широківському ДНЗ. Позивач після здобуття вищої освіти змінилася, ображала усіх працівників. Коли у закладі проводилися збори та доходила черга до позивача, то вона вставала і йшла. Після чого із-за поведінки позивача збори проводилися повторно. У позивача були конфлікти із колишнім керівником закладу та із теперішнім. Вона, свідок, чула, як позивач кричала на дітей, завідувача, на молодих вихователів. Позивач не хотіла підписувати документи по роботі - посадові інструкції, графік роботи та ін. Вона, свідок, бачила як один раз позивач притиснула ОСОБА_3 у дверях та не впускала зайти в групу. Підписані нею акти від 17.01.2014 р., 27.02.2014 р. та від 03.10.2014 р. відповідають дійсності, вона була свідком відповідних подій.

В судовому засіданні досліджено подані сторонами такі письмові докази:

- копія наказу по Широківському ДНЗ від 07.10.2014 року № 1 "Про звільнення з посади вихователя ОСОБА_1" (Т. 1 а.с. 9),

- копія відповідей представнику позивача, а саме: відповіді Широківського ДНЗ від 24.10.2014 року № 9 (Т. 1 а.с. 12-27), відповіді Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської РДА від 24.10.2014 № 01-07/739 (Т. 1 а.с. 70),

- копія вимоги щодо надання пояснень, адресованої ОСОБА_1, від 07.10.2014 року № 5, підписаної зав. ДНЗ ОСОБА_3 (Т. 1 а.с. 29),

- копія протоколу № 1 профспілкових зборів Широківського ДНЗ від 07.10.2014 року (Т. 1 а.с. 30-32),

- копії актів від 03.10.2014 року (Т. 1 а.с. 33), від 07.10.2014 року (Т. 1 а.с. 34), від 30.09.2014 року, від 16.09.2014 року (Т. 1 а.с. 35), від 29.08.2014 року, від 09.09.2014 року (Т. 1 а.с. 36), від 27.06.2014 року (Т. 1 а.с. 38), від 21.05.2014 року (Т. 1 а.с. 41), від 24.04.2014 року, від 27.02.2014 року (Т. 1 а.с. 42), від 30.01.2014 року, 14.02.2014 року (Т. 1 а.с. 44), від 24.01.2014 року (Т. 1 а.с. 45), від 17.01.2014 року (Т. 1 а.с. 49), від 15.01.2014 року (Т. 1 а.с. 50), від 16.12.2013 року (Т. 1 а.с. 51), від 02.12.2013 року (Т. 1 а.с. 52), від 25.11.2013 року (Т. 1 а.с. 53), двох актів від 29.10.2013 року (Т. 1 а.с. 55), від 25.10.2014 року (Т. 1 а.с. 56), від 25.09.2013 року (Т. 1 а.с. 57), від 12.09.2013 року (Т. 1 а.с. 58), 13.09.2013 року (Т. 1 а.с. 60),

- копії звернень з приводу поведінки ОСОБА_1, а саме: скарги на ОСОБА_1 муз. керівника (Т. 1 а.с. 37), колективної скарги від 26.06.2014 року (Т. 1 а.с. 39), звернення ОСОБА_19 від 25.06.2014 року, прохання вихователя ОСОБА_20 від 26.06.2014 року (Т. 1 а.с. 40), прохання музкерівника від 14.05.2014 року (Т. 1 а.с. 41), скарги колективу ДНЗ від 17.01.2014 року (Т. 1 а.с. 48), заяви ОСОБА_19 від 18.12.2013 року (Т. 1 а.с. 51), колективної скарги колективу Широцького ДНЗ голові сільської ради с. Широке (Т. 1 а.с. 59), заяви мешканки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.10.2012 року (Т. 1 а.с. 73), колективної скарги голові сільської ради с. Широке (Т. 1 а.с. 75),

- копія відповіді Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської РДА колективу Широківського ДНЗ від 27.01.2014 року № Ко-02/01-07/43 (Т. 1 а.с. 46),

- копія протоколу від 22.01.2014 року профспілкових зборів членів профспілки Широцького ДНЗ (Т. 1 а.с. 47),

- копія наказу по Широцькому ДНЗ від 16.12.2013 року № 14 "Про стягнення ОСОБА_1М." (Т. 1 а.с. 52),

- копія наказу по Широцькому ДНЗ від 29.10.2013 року № 11 "Про стягнення ОСОБА_1М." (Т. 1 а.с. 54),

- копії протоколів виробничих нарад від 25.10.2013 року, 12.09.2013 року (Т. 1 а.с. 56, 58),

- копія наказу по Широцькому ДНЗ від 12.09.2013 року № 4 "Про оголошення попередження вихователю та музкерівнику різновікової групи ОСОБА_1М." (Т. 1 а.с. 57),

- копія посадової інструкції вихователя дошкільного навчального закладу, затвердженого завідувачем ДНЗ с. Широке у 2013 році (Т. 1 а.с. 61,66),

- копія Правил внутрішнього трудового розпорядку Широківського ДНЗ (Т. 1 а.с. 62-65),

- копія трудової книжки ОСОБА_1 (Т. 1 а.с. 67,68, Т. 3 а.с. 192),

- довідка про доходи ОСОБА_1 від 21.10.2014 року № 31, видана виконавчим комітетом Широківської сільської ради (Т. 1 а.с. 69),

- копії протоколів зборів первинної профспілкової організації від 04.10.2011 року (Т. 1 а.с. 71, 72), від 24.03.2011 року № 2 (Т. 1 а.с. 76, 77),

- копія відповіді відділу освіти Виноградівської РДА від 05.08.2010 року № 01-14/423 педагогічному колективу Широцького ДНЗ (Т. 1 а.с. 74),

- копія протоколу № 3 засідання атестаційної комісії Широцького ДНЗ від 19.03.2010 року (Т. 1 а.с. 78,79),

- копія атестаційного листа ОСОБА_1 від 19.03.2010 року (Т. 1 а.с. 80),

- копії протоколів виробничих нарад Широцького ДНЗ від 28.02.2014 року (Т. 1 а.с. 81), від 15.12.2013 року (Т. 1 а.с. 82), від 12.09.2013 року, від 25.10.2013 року, від 08.09.2014 року, від 29.08.2013 року (Т. 1 а.с. 83-85),

- копія запиту на отримання публічної інформації представника позивача (Т. 1 а.с. 126),

- копія відповіді начальника Виноградівського районного управління юстиції представнику позивача від 01.12.2014 року № 2/01-12 (Т. 1 а.с. 128),

- результати пошуку відомостей в ЄДР (Т. 1 а.с. 129-132),

- копія подання про усунення порушень вимог Законів України "Про дошкільну освіту" та "Про місцеве самоврядування в Україні" від 17.09.2014 року № 80-2975вих.14 (Т. 1 а.с. 135-137),

- копія заяви ОСОБА_21 від 12.09.2013 року (Т. 1 а.с. 138),

- заява батьківського комітету ДНЗ с. Широке голові сільської ради від 05.03.2011 року (Т. 1 а.с. 139),

- колективна заява батьків від 23.10.2014 року (Т. 1 а.с. 140),

- копія рішення № 36 виконавчого комітету Широківської сільської ради від 25.09.2014 року "Про розгляд скарги колективу дошкільного навчального закладу" (Т. 1 а.с. 153),

- копії з журналу вихідної та вхідної кореспонденції голови ПО Широцького ДНЗ (Т. 1 а.с. 202-207),

- копія протоколу засідання виконавчого комітету Широківської сільської ради від 25.09.2014 року (Т. 1 а.с. 222-225),

- копія колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом ДНЗ Широцького ясла-садка Виноградівського району Закарпатської області (Т. 2 а.с. 1-20),

- копії з журналів реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки Широцького ДНЗ (ясла-садок) (Т. 2 а.с. 21-29),

- копії з журналу реєстрації інструктажу на робочому місці (Т. 2 а.с. 30-39),

- копії з журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (Т. 2 а.с. 43-54),

- розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу від 12.09.2015 року (Т. 2 а.с. 59),

- копія відповіді Виноградівського районного комітету профспілки працівників освіти та науки від 17.12.2014 року № 40 та список первинних профспілкових організації освітніх установ Виноградівського району (Т. 2 а.с. 61-63),

- копія реєстраційної картки на підтвердження відомостей про юридичну особу (Т. 2 а.с. 64),

- копія профспілкової карти функціонування первинних профспілкових організації установ освіти Виноградівського району станом на березень 2011 року (Т. 2 а.с. 65, 66),

- копія довідки АБ № 572031 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (Т. 2 а.с. 67),

- рішення Виноградівського районного суду від 12.01.2015 року (Т. 2 а.с. 99-108),

- копія статуту Широківського ДНЗ (Т. 2 а.с. 168-176),

- копія акту експертної комісії ДНЗ від 16.09.2014 року (Т. 3 а.с. 7),

- копія протоколу засідання експертної комісії Широківського дошкільного навчального закладу від 16.09.2014 року № 1 з номенклатурою справ (Т. 3 а.с. 9-19),

- копія висновку за наслідками вивчення виконання вихователем Широківського ДНЗ ОСОБА_1 своїх трудових обов"язків від 25.09.2014 року (Т. 3 а.с. 47, 48),

- рішення апеляційного суду Закарпатської області від 09.04.2015 року (Т. 3 а.с. 109-113),

- копія наказу по Широківському ДНЗ від 03.12.2015 року № 43"Про звільнення вихователя ОСОБА_1М." (Т. 3 а.с. 190),

- копія повідомлення ОСОБА_1 про даний наказ від 04.12.2015 року № 37 (Т. 3 а.с. 191),

- відповіді та документи щодо стану здоров"я позивача (Т. 3 а.с. 198-201),

- копія ухвали Верховного Суду України від 29.12.2015 року (Т. 3 а.с. 206-211),

- копії повідомлень Департаменту освіти та науки Закарпатської обласної державної адміністрації від 27.11.2015 року № 01-21/3377 (Т. 3 а.с. 213), від 27.11.2015 року № 01-21/3319 (Т. 3 а.с. 214),

- другий примірник скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії завідуючої Широківським ДНЗ до Міністерства освіти і науки України від 22.06.2015 року з квитанцією та рекомендованим повідомленням та відповідь на дану скаргу від 03.07.2015 року № 2/4-14-1335-15 (Т. 4 а.с. 2-9),

- другі примірники запитів на надання публічної інформації представника позивача від 01.09.2015 року завідуючій Широківським ДНЗ (Т. 4 а.с. 10), та від 24.08.2015 року - директору Департаменту освіти і науки (Т. 4 а.с. 11), від 18.01.2016 року, адресований директору Департаменту освіти і науки Закарпатської ОДА (а.с. 19, 20),

- відповідь представнику позивача від Департаменту освіти і науки від 27.08.2015 № 01-21/2259 з конвертом (Т. 4 а.с. 12, 13),

- відповідь представнику позивача від Широківського ДНЗ від 07.09.2015 року № 29 (Т. 4 а.с. 14, 15),

- копія наказу № 6 по Широцькому ДНЗ від 04.04.2011 року "Про переведення музкерівника" (Т. 4 а.с. 16),

- копія графіку роботи педпрацівників Широківського ДНЗ (з 01.09.2015 р. по 30.09.2015 р.) (Т. 4 а.с. 17),

- копія наказу по Широківському ДНЗ від 30.01.2015 року № 4 "Про поновлення на роботі ОСОБА_1М." (Т. 4 а.с. 18),

- відповідь представнику позивача від Департаменту освіти і науки від 21.01.2016 року № 01-20-16/186 (Т. 4 а.с. 21),

- копія звернення батьківського комітету від 16.10.2015 року до Департаменту освіти і науки (Т. 4 а.с. 22, 23) та копія відповіді від 27.11.2015 № 01-21/3379 (Т. 4 а.с. 24),

- копія відповіді гр-ці ОСОБА_22 від Управління освіти, молоді та спорту Виноградівської РДА від 04.11.2015 року № Ко-30/0107/719 (Т. 4 а.с. 25, 26),

- копія довідки за результатами розгляду звернення щодо організації навчально-виховного процесу у Широківському ДНЗ (Т. 4 а.с. 27, 28),

- копії доповідних записок завідуючої ДНЗ від 16.09.2015 року та вихователя ДНЗ від 16.09.2015 року до Департаменту освіти і науки (Т. 4 а.с. 29, 30),

- копію запиту представника позивача на отримання публічної інформації до Виноградівського районного управління юстиції від 25.04.2016 року та відповіді Виноградівського районного управління юстиції від 25.04.2016 року з копіями додатків на 20 арк., приєднані до клопотання від 16.05.2015 року (Т. 4 а.с. 113-137),

- копія запиту завідувача ДНЗ до голови Виноградівської районної організації від 23.05.2016 року № 8, відповідь на запит від 24.05.2016 року № 17 з копіями додатків, приєднані до заяви Широківського ДНЗ від 30.05.2016 року (Т. 4 а.с. 144-167),

- ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 21.10.2015 року (Т. 3 а.с. 159-160),

- розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу від 19.09.2015 року (Т. 4 а.с. 207, 208),

- копія розшифровки до нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за період роботи з 30.01.2015 р. по 03.12.2015 р. (Т. 4 а.с. 209),

- копія відповіді Широківського ДНЗ від 29.08.2016 р. № 26 (Т. 4 а.с. 210).

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 21.08.1990 року ОСОБА_1 згідно наказу № 130-А від 13.08.1990 року було прийнято на роботу в дитсад-ясла с. Широке радгосп-заводу "Виноградівський" на посаду музичного керівника.

04.04.2011 року позивач переведена на посаду вихователя дошкільного навчального закладу с. Широке згідно наказу № 6 по ДНЗ с. Широке від 04.04.2011 р.

Наказом № 11 від 29.10.2013 року по Широцькому ДНЗ "Про стягнення ОСОБА_1М." позивачеві оголошено догану за систематичне порушення трудових обов"язків та створення негативного мікроклімату в колективі.

Наказом № 14 від 16.12.2013 року по Широцькому ДНЗ "Про стягнення ОСОБА_1М." позивачеві оголошено догану за невиконання функціональних обов"язків, порушення трудової дисципліни та створення конфліктних ситуацій серед колективу та батьків.

Згідно протоколу № 1 профспілкових зборів Широківського ДНЗ від 07.10.2014 року прийнято рішення рекомендувати завідувачу звільнити ОСОБА_1 з займаної посади за ст. 40 п. 3 КЗпП згідно рішення профспілкових зборів від 07.10.2014 року.

Рішенням № 36 виконавчого комітету Широківської сільської ради від 25.09.2014 року "Про розгляд скарги колективу дошкільного навчального закладу" вирішено рекомендувати завідувачу дошкільного навчального закладу с. Широке звільнити з займаної посади вихователя ОСОБА_1.

Наказом № 1 від 07.10.2014 по Широківському ДНЗ позивач звільнена згідно із п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов"язків, покладених трудовим договором.

12.01.2015 року Виноградівським районним судом у справі за позовом ОСОБА_1 до Широківського дошкільного закладу ясла-садок про поновлення на роботі та ін. було ухвалено рішення про поновлення позивача на роботі на посаді вихователя Широківського дошкільного закладу ясла-садок з 7 жовтня 2014 року, стягнення на її користь заробітної плати за час вимушеного прогулу із 08.10.2014 року по день ухвалення рішення у розмірі 7415,06 грн., 5000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди. Дане рішення залишено без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 09.04.2015 року.

31.01.2015 року позивача поновлено на роботі на посаді вихователя Широківського ДНЗ з 07 жовтня 2014 року згідно наказу № 4 від 30.01.2015 року по Широківському ДНЗ.

21.10.2015 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ скасовано рішення Виноградівського районного суду від 12.01.2015 та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 09.04.2015 року.

Наказом по Широківському ДНЗ від 03.12.2015 року № 43 "Про звільнення вихователя ОСОБА_1М." позивач звільнена згідно із п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин обов"язків покладених трудовим договором.

Наведені обставини стверджуються поясненнями осіб, які брали участь у справі, які ними не оспорювалися, та дослідженими судом вказаними вище документами, копією трудової книжки позивача.

Суд констатує, що між сторонами виникли трудові правовідносини, які врегульовані Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП).

Так, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

У наказі по Широківському ДНЗ від 07.10.2014 р. № 1 "Про звільнення з посади вихователя ОСОБА_1" вказано, що відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин обов"язків покладених трудовим договором, а також враховуючи накази по Широківському ДНЗ "Про стягнення ОСОБА_1М." від 29.10.2013 р. № 11, а також від 16.12.2013 року № 14 та рекомендації Виконавчого комітету Широківської сільської ради рішення № 36 від 25.09.2014 р. та враховуючи рішення "Засідання профспілкових зборів" № 1 від 07.10.2014 р., врахувавши дані факти, а також те, що за період накладення дисциплінарних стягнень вихователь ДНЗ ОСОБА_1 на шлях виправлення не стала і надалі порушує дисципліну, пояснювати чому вона так робить відмовляється, прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин обов"язків, покладених трудовим договором, ст. 40 п. 3 КЗпП України. В якості підстав вказано, що такими є акти, що засвідчують порушення трудової дисципліни вихователем ОСОБА_1, рекомендації виконавчого комітету Широківської с/р № 36 від 25.09.2014 р., рішення "засідання профспілкових зборів" Широківського ДНЗ № 1 від 07.10.2014 року.

У пункті 22 постанови від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" Пленум Верховного Суду України роз"яснив, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з"ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст.40 п.1 ст.41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно п.23 згаданої постанови Пленуму Верховного Суду України за передбаченими п.3 ст.40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно ч. 2 ст. 149 КЗпП України при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Таким чином, звільнення за порушення трудової дисципліни законодавець пов"язує із вчиненням працівником конкретного дисциплінарного проступку. Такий проступок в поєднанні із застосуванням до працівника раніше заходів дисциплінарного чи громадського стягнення може виступати підставою для розірвання трудового договору на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України.

В якості підстав для звільнення позивача у наказі від 07.10.2014 року вказано, зокрема, на те, що такими є акти, що засвідчують порушення трудової дисципліни. Відомості про те, які саме акти, який конкретно проступок (проступки) був вчинений позивачем, за який до неї застосовано звільнення, в наказі відсутні. В судовому засіданні досліджено ряд актів, які складалися завідувачем дошкільного навчального закладу в присутності працівників у період 2013-2014 р.р. Однак, відсутність визначеності в наказі про звільнення в частині того, за який проступок до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення, не дозволяє віднести ті чи інші акти до підстав для звільнення. Пояснення представника відповідача щодо того, що при звільненні позивача враховувалися акти за останні два місяці перед звільненням не є достатнім доказом для встановлення зазначеної обставини, а доказування та висновки суду не можуть грунтуватися на припущеннях.

Наведене унеможливлює з"ясування того, чи при обранні до позивача дисциплінарного стягнення у виді звільнення дотримано встановлений законом порядок його застосування, зокрема, чи враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну шкоду, обставини, за яких його вчинено тощо.

Інші досліджені судом документи, такі як звернення батьків, рекомендації органів освіти та ін. не є належними доказами, оскільки не містять інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування у справі. Також у зв"язку з викладеним вище, судом не приймаються до уваги показання свідків, які підтвердили факти підписання ними актів, складених відносно ОСОБА_1 та викладене в цих актах.

За наведених обставин, за відсутності в наказі про звільнення позивача відомостей щодо того, за яке порушення трудової дисципліни до позивача застосовано звільнення, суд прийшов до висновку про недотримання при звільненні положень ст.ст. 147, 149 КЗпП України, відтак, звільнення є незаконним.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує також на недотримання відповідачем встановленого порядку отримання згоди профспілки на звільнення. В цій частині суд виходив з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У ч. 3 ст. 43 КЗпП України визначено, що у випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п"ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Відповідно до ч. 3 ст. 43 КЗпП України подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

На спростування обставин, наведених у позовній заяві щодо порядку отримання згоди профспілкової організації, відповідачем не надано докази існування обгрунтованого письмового подання про розірвання трудового договору з позивачем, письмової заяви позивача про розгляд питання на засіданні профспілки у її відсутності, розгляд не відкладався, що дає підстави для висновку про підставність позову в цій частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Виходячи з викладеного вище суд прийшов до висновку про те, що позивача звільнено із роботи без законних на те підстав, чим порушено її право на працю, яке підлягає захисту шляхом поновлення позивача на роботі з 07.10.2014 року.

Як встановлено в судовому засіданні після звільнення 07.10.2014 року мало місце поновлення позивача на роботі з 31.01.2015 року та звільнення згідно наказу по Широківському ДНЗ від 03.12.2015 року № 43 "Про звільнення вихователя ОСОБА_1М."

У даному наказі вказано про визнання наказу по Широківському ДНЗ від 30.01.2015 року № 4 "Про поновлення на роботі ОСОБА_1М." таким, що втратив чинність на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року, залишивши чинним наказ від 07.10.2014 року № 1 "Про звільнення ОСОБА_1" та звільнити вихователя ОСОБА_1 з роботи з посади вихователя днем 03.12.2015 року. Згідно наказу його прийнято відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України "Про дошкільну освіту", п. 3 ст. 40, ст.ст. 147, 147-1, 148 КЗпП, ст. 22 Закону України "Про відпустки", керуючись ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року у справі № 299/4003/14-ц, вказано додатки до наказу.

З огляду на висновки суду про підставність позовних вимог в частині поновлення позивача на роботі з 07.10.2014 року, враховуючи те, що в оспорюваному наказі від 03.12.2015 року міститься рішення про звільнення позивача з роботи без зазначення підстави для звільнення, даний наказ прийнято з порушенням положень ст.ст. 40, 147 КЗпП України, тому такий є незаконним.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У пункті 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів роз"яснено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв"язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (з наступними змінами).

Відповідно до п. 8 згаданого Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Середньоденна заробітна плата позивача до звільнення, що мало місце у жовтні 2014 року складала (Т. 1 а.с. 69): заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні - серпень 2014 р.- 2558,73 грн. + вересень 2014 р. - 2675,36 грн. = 5234,09 грн.; - число відпрацьованих робочих днів - 24; Зп с.д - 5234,09/24 = 218,09 грн.

Середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (з 07.10.2014 року до 31.01.2015 року) складає: жовтень 2014 року - 23 дні, листопад 2014 року - 20 днів, грудень 2014 року - 23, січень 2015 року - 17 днів, усього 23+20+23+17= 83/2 = 42 дні.

Нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу: 218,09 х 42 = 9159,78 грн.

Середньоденна заробітна плата позивача до звільнення, що мало місце у грудні 2015 року складала (Т. 4 а.с. 209): заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом двох місяців роботи (календарні) дні - жовтень 2015 р.- 2763,00 грн. + листопад 2015 р. - 2763,00 грн. = 5526,00 грн.; - число відпрацьованих робочих днів - 22; Зп с.д - 5526,00/22 = 251,18 грн.

Середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (з 03.12.2015 року по день ухвалення рішення суду) складає 200/2=100 днів. Нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу: 251,18 х 100 = 25118,00 грн.

Позивач у позовній заяві просила стягнути на її користь з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.10.2014 року до дня поновлення на роботі. У заяві про збільшення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 4324,32 грн.

Виходячи з наведеного, розглядаючи спір в межах заявлених вимог, суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі, в якому просить позивач, обгрунтований, доведений та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав привели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз"яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Звільнення позивача з роботи мало наслідком моральні переживання, негативні емоції, втрату нормальних життєвих зв"язків, що в результаті вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Тому з врахуванням характеру порушення прав позивача, глибини душевних страждань, керуючись засадами розумності та справедливості, позов в частині стягнення моральної шкоди є підставним та підлягає частковому задоволенню - в сумі 5000 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі п.1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, яка діяла на час пред"явлення позову) позивач при зверненні з позовом до суду була звільнена від сплати судового збору. Судовий збір, який підлягав сплаті, становить 243,60 грн. Тому дана сума підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 367 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді вихователя Широківського дошкільного навчального закладу ясла-садок Виноградівського району Закарпатської області з 07 жовтня 2014 року.

Визнати незаконним наказ по Широківському ДНЗ від 03.12.2015 р. № 43 "Про звільнення вихователя ОСОБА_1М.".

Стягнути із Широківського дошкільного навчального закладу ясла-садок Виноградівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 4324,32 грн. (чотири тисячі триста двадцять чотири гривні тридцять дві копійки) та 5000,00 грн. (п"ять тисяч гривень) моральної шкоди.

Cтягнути із Широківського дошкільного навчального закладу ясла-садок Виноградівського району Закарпатської області на користь держави 243,60 грн. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок) судового збору.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повне рішення суду виготовлено 26.09.2016 року.

ГоловуючийОСОБА_23