Вирок № 61692159, 29.09.2016, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/2955/16-к

1-кп/229/378/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Лебеженка В.О.

за участю секретаря судового засідання Слободкіної Т.І.

прокурора Петрикіна Д.А.

потерпілої ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дружківка Донецької області кримінальне провадження №1-кп/229/378/2016 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с.Очеретине, Ясинуватський район, Донецької області, громадянин України, освіта середньо - спеціальна, не працює, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2016 року о 07 годині 40 хвилин до чергової частини Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення про те, що на ділянці дороги між вул.Шкільна та вул.Пролетарська с.Керамік Ясинуватського району Донецької області трапилася дорожньо-транспортна подія за участю обвинуваченого ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який рухався на автомобілі марки ВАЗ 21061, д.н.з. НОМЕР_2, 1982 року випуску, № шасі НОМЕР_5, бежевого кольору. В наслідок ДТП водій здійснив наїзд на дерево в результаті чого постраждали пасажири автомобілю, які отримали тілесні ушкодження, а саме: ОСОБА_1, 1981року народження, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3, доставлена до лікарні м.Костянтинівка з діагнозом - закритий перелом правої променевої кістки зі зміщенням, різана рана правої стопи; ОСОБА_3, 1981 року народження, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_4, доставлена до лікарні м.Костянтинівка з діагнозом - рвана рана правої щоки.

19 червня 2016 року приблизно о 5 годині ранку обвинувачений ОСОБА_2 рухаючись на технічно справному автомобілі ВАЗ 21061, 1982 року випуску, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_2, на ділянці дороги між вул.Шкільна та вул.Пролетарська в с.Керамік Ясинуватьского району Донецької області, діючи необережно, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, не маючи перешкод технічного характеру, в умовах необмеженої оглядовості, порушив п.п.12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого:

під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а у разі виникнення небезпеки для руху, або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди;

не переконався в безпеці руху керованого ним автомобіля, внаслідок чого не обрав безпечну швидкість у встановлених межах за умовами дорожнього руху та стану дорожнього покриття, в результаті чого не впорався з керуванням транспортним засобом, при цьому допустив наїзд передньою правою частиною керованого ним транспортного засобу ВАЗ 21061, 1982 року випуску, бежевого кольору, державний номер НОМЕР_2 з деревом, яке знаходилося за правим краєм дороги між вул. Пролетарській та Шкільній с.Керамік Ясинуватського району Донецької області.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події потерпілій ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді рваної рани обличчя справа з припухлістю і синцем, садно з синцем обличчя зліва, які у своїй сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також потерпілій ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді закритого втолоченого перелому дистального епіфіза променевої кістки в типовому місті зі зміщенням, рвана рана правої стопи з припухлістю, які у своїй сукупності відносяться до ушкоджень середньої тяжкості.

Допущені обвинуваченим ОСОБА_2 порушення вимог п.п. 12.1,12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням зазначеної дорожньо-транспортної події та її наслідками у вигляді спричинення потерпілим ОСОБА_3 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я та ОСОБА_1 середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що 18 червня 2016 року він разом зі своєю знайомою ОСОБА_3 на автомобілі ВАЗ 21061 приїхав до ОСОБА_1 в гості. Потім вони вирішили разом поїхати до ставка, який знаходиться за с.Керамік Ясинуватьского раойону. Вранці наступного дня, коли вони поверталися додому, він потрапив у яму, став гальмувати та не впорався з керуванням, в результаті чого його автомобіль врізався правою передньою стороною у дерево. У результаті ДТП потерпіла ОСОБА_1 отримала перелам руки, а у ОСОБА_3 були пошкодження на обличчі. Прохожі викликали швидку допомогу. Він відшкодував потерпілим всі збитки, розуміє, що вчинив злочин, у скоєному кається, просить суд суворо його не карати.

Враховуючи свідчення обвинуваченого ОСОБА_2, його повне визнання своєї винуватості, а також те, що він не оспорює фактичні обставини справи, зазначені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, і не наполягає на дослідженні інших доказів по справі, суд, переконавшись у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, з урахуванням вимог ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніхто не оспорює, обмеживши обсяг доказів поясненнями обвинуваченого, потерпілої, висновками експертиз, речовими доказами, без дослідження інших доказів, що стосуються фактичних обставин справи.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердила показання обвинуваченого ОСОБА_2 та пояснила, що 19 червня 2016 року приблизно о 5 годині ранку, коли вона разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поверталися зі ставка на автомобілі ВАЗ 21061, то потрапили у ДТП, в результаті якого вона отримала тілесні ушкодження. Обвинувачений ОСОБА_2 надавав їй матеріальну допомогу, возив до лікарні, претензій до нього вона не має. Просить суд його не карати.

Потерпіла ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №2/19-5 від 23 серпня 2016 року з технічної точки зору, у дорожній обстановці що склалася, водій автомобіля марки «ВАЗ 21061» державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2, для забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен був з моменту початку руху пішоходів проїзною частиною- застосувати заходів до гальмування, а при виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху автомобіля на закругленні проїзної частини, ураховувати дорожню обстановку та вживати адекватних заходів до керування транспортним засобом щоб мати можливість постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, тобто, діяти відповідно до вимог п.12.3 та п.12.1 Правил дорожнього руху України.

В розглянутій дорожній ситуації, водій автомобіля марки «ВАЗ 21061» державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2, діючи відповідно до вимог п.12.3 ПДР України, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів, прийнявши вчасно необхідні й достатні заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху й недопущенню виникнення небезпечної ситуації і її переростання в ДТП (а.с.25-29).

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи №2/19-6 від 23 серпня 2016 року на момент події рульове керування автомобіля, гальмова система автомобіля, ходова частина автомобіля марки «ВАЗ 21061» державний номер НОМЕР_2, перебували у працездатному стані і яких-небудь несправностей, експлуатаційного характеру, які могли сприяти мимовільній втраті курсової стійкості автомобіля, не виявлене (а.с.30-36).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №199 від 29 червня 2016 року, при обстеженні та зверненні за медичною допомогою у ОСОБА_1 були виявлені наступні ушкодження: закритий втолочений перелом дистального епіфіза променевої кістки в типовому місті зі зміщенням, рвана рана від дії тупо загострених предметів, можливо в час і за обставин зазначених в постанові, тобто в наслідок ударів о виступаючи частини салону легкового автомобіля, при якийсь дорожньо-транспортній пригоді, в момент різкого припинення руху автомобіля.

Ці ушкодження оцінюються в сукупності і як ті, що викликали тривалий розлад здоров'я , відносяться до ушкоджень середньої тяжкості. (а.с.22).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №159 від 29 червня 2016 року, при обстеженні та зверненні за медичною допомогою у ОСОБА_3 були виявлені наступні ушкодження: рвана рана обличчя справа з припухлістю і синцем, садно з синцем обличчя зліва.

Ці ушкодження утворилися від дії тупих, тупо-загострених або гострих предметів, в сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (понад 6, але не більш 21 дня) (а.с.23).

Суд, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами, вважає, що винуватість ОСОБА_2 у пред'явленому обвинувачені доведена, і його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу винного, той факт, що він раніше не судимий, на обліку лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується добре, не працює.

В якості обставини, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановленно.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин що пом'якшують покарання, даних про особу винного, приймаючи до уваги той факт, що на даний час обвинувачений не працює, приходить до висновку про недоцільність призначення покарання у виді виправних робіт, арешту, або обмеження волі, а вважає необхідним обрати йому покарати у виді штрафу.

На думку суду, такий вид покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішуючи питання, щодо необхідності застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд приймає до уваги наслідки дорожньо-транспортної пригоди, той факт, що обвинувачений ОСОБА_2 грубих порушень правил дорожнього руху не допустив, у стані алкогольного сп'яніння не перебував, приймаючи до уваги позицію потерпілої ОСОБА_1 щодо покарання, вважає можливим не застосовувати дане додаткове покарання.

Постановою слідчого СВ Дружківського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області від 20 червня 2016 року автомобіль марки «ВАЗ 21061» державний номер НОМЕР_2 був визнаний речовим доказом по даному кримінальному провадженню та переданий на зберігання власнику автомобіля ОСОБА_2, що підтверджується відповідною розпискою від 20 червня 2016 року (а.с.21). Суд вважає необхідним даний речовий доказ - повернути ОСОБА_2

В ході досудового розслідування були понесені витрати, пов'язані з проведенням судових автотехнічних експертиз, проведених НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, загальна вартість яких, згідно з доданими документами складає 1759 грн. 20 коп. (а.с.) Суд вважає, що ці витрати відносяться до процесуальних витрат і на підставі ст.ст.118, 124 ч.2 КПК України повинні бути стягнуті з ОСОБА_2

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 під час досудового розслідування не обирався.

У кримінальному провадженні потерпілим цивільний позов не заявлений.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 368, 373-376 КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 коп., без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області (р/р 31119115700052, ЄДРПОУ 37989721, МФО 834016, УДКСУ у м.Маріуполь /Жовтневий район/ 24060300, код:24060300, ГУ ДКСУ в Донецькій області, призначення платежу: за висновок експерта №2/19-6 від 23 серпня 2016 року та №2/19-5 від 23 серпня 2016 року процесуальні витрати в сумі 1759 грн. (тисяча сімсот п'ятдесят дев'ять ) грн. 20 коп.

Речові доказ: автомобіль марки «ВАЗ 21061» державний номер НОМЕР_2 - вважати повернутим ОСОБА_2

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді.

Суддя: