Ухвала суду № 61689769, 22.09.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

22 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі

Яреми А.Г., Охрімчук Л.І.,Романюка Я.М., розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення Апеляційного суду Вінницької області від 15 лютого 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Тульчинської міської ради, ОСОБА_4, реєстраційної служби Тульчинського районного управління юстиції про визнання недійсними рішень сесії Тульчинської міської ради, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 30 грудня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано недійсним і скасовано рішення Тульчинської міської ради Вінницької області від 3 липня 2013 року № 921 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка знаходиться в користуванні ОСОБА_4 площею 0,0541 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 та надання у власність ОСОБА_4 із земель житлової та громадської забудови земельну ділянку площею 0,0541 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за вищевказаною адресою.

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку), видане 6 серпня 2013 року ОСОБА_4 на земельну ділянку по АДРЕСА_1

Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0541 га у межах згідно з планом, розташовану за наведеною вище адресою, яка належить їй на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (земельну ділянку). У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 15 лютого 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову скасовано, у цій частині ухвалено нове рішення.

Позов ОСОБА_5 до Тульчинської міської ради Вінницької області, ОСОБА_4, реєстраційної служби Тульчинського районного управління юстиції в частині визнання незаконними і скасування рішення міської ради від 21 листопада 2014 року і рішення міської ради від 19 вересня 2002 року, задоволено.

Визнано незаконним і скасовано рішення Тульчинської міської ради від 21 листопада 2014 року № 1400 у частині встановлення меж між присадибними земельними ділянками АДРЕСА_1 Визнано недійсним та скасовано пункт 1.4 рішення п'ятої сесії четвертого скликання Тульчинської міської ради від 19 вересня 2002 року про надання земельної ділянки площею 898 кв. м по АДРЕСА_2 для обслуговування житлового будинку в постійне користування (ОСОБА_6, ОСОБА_5.): ОСОБА_6 - 575 кв. м, ОСОБА_5 - 327 кв. м, загального користування - 54 кв. м. Вирішено питання розподілу судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2016 року рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін.

У заяві ОСОБА_4 порушується питання про скасування рішення Апеляційного суду Вінницької області від 15 лютого 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2016 року та залишення в силі рішення суду першої інстанції з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України: невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, а саме статті 267 ЦК України.

Для прикладу наявності зазначеної підстави подання заяви про перегляд судових рішень ОСОБА_4 посилається на постанови Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року та 17 лютого 2016 року.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що необхідність відкриття провадження у справі за вказаною заявою відсутня та в допуску справи до провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції, з висновком якого погодився й суд касаційної інстанції, виходив, зокрема, з того, що, оскільки доводи позивача про те, що про існування рішення від 19 вересня 2002 року їй стало відомо в квітні 2015 року не було спростовано, то позивач не пропустила строк для звернення до суду з позовом.

У постанові Судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року, що надана заявником як приклад, зазначено, що з огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень, положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.

У постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року, що надана заявником для порівняння, указано, що без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність не може застосовуватися за жодних обставин, оскільки можливість її застосування пов'язується лише з наявністю про це заяви сторони у спорі.

З огляду на наведене, порівняння змісту постанов Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року та 17 лютого 2016 року зі змістом ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2016 року, про перегляд якої подано заяву, не дає підстав для висновку про те, що зазначена ухвала суду касаційної інстанції не відповідає викладеним у вказаних постановах Верховного Суду України висновкам щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

У зв'язку з цим, підстава для перегляду судових рішень у зв'язку з невідповідністю судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 ЦПК України, відсутня.

Крім того, у заяві ОСОБА_4 про перегляд судових рішень міститься клопотання про зупинення виконання рішення Апеляційного суду Вінницької області від 15 лютого 2016 року та ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2016 року.

Однак, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України вважає, що необхідність відкриття провадження у справі за вказаною заявою відсутня та в допуску справи до провадження необхідно відмовити, у зв'язку з чим зазначене клопотання підлягає залишенню без розгляду.

Ураховуючи наведене, вважати зазначену заяву обґрунтованою немає підстав.

Керуючись статтями 355, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Клопотання ОСОБА_4 про зупинення виконання рішення Апеляційного суду Вінницької області від 15 лютого 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2016 року залишити без розгляду.

У допуску до провадження Верховним Судом України справи за позовом ОСОБА_5 до Тульчинської міської ради, ОСОБА_4, реєстраційної служби Тульчинського районного управління юстиції про визнання недійсними рішень сесії Тульчинської міської ради, свідоцтва про право власності, скасування державної реєстрації права власності за заявою ОСОБА_4 про перегляд рішення Апеляційного суду Вінницької області від 15 лютого 2016 року, ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 червня 2016 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А.Г. Ярема Л.І. Охрімчук Я.М. Романюк