Ухвала суду № 61689441, 30.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 вересня 2016 року м. Київ К/800/17967/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, зобов"язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Головного управління Національної поліції в Херсонській області, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив визнати незаконним та скасувати наказ УМВС України в Херсонській області від 06 листопада 2015 року № 411-о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з посади інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС відділення ДАІ з обслуговування м. Херсона УМВС; зобов'язати УМВС України в Херсонській області поновити позивача на вказаній посаді та у зв'язку із ліквідацією установи на підставі пунктів 9, 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" перевести позивача на роботу до Головного управління Національної поліції в Херсонській області на посаду, що відповідає званню старшого сержанта поліції відповідно до вимог вказаного Закону; зобов'язати УМВС в Херсонській області внести до трудової книжки запис щодо звільнення; стягнути з ГУ Національної поліції в Херсонській області грошове забезпечення за час вимушеного прогулу; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді та стягнення суми грошового забезпечення.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року позов ОСОБА_1 було залишено без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до вимог чинного законодавства, а тому оскаржуваний ним наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області від 06.11.2015 року № 411 о/с є законним, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково. Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року скасовано, а по справі прийнято нову постанову, якою позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ УМВС України в Херсонській області від 06 листопада 2015 року № 411-о/с в частині звільнення ОСОБА_3 з посади інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС відділення ДАІ з обслуговування м. Херсона УМВС. Поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби взводу ДПС відділення ДАІ з обслуговування м. Херсона УМВС України в Херсонській області. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Херсонській області на підставі пунктів 9, 12 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" вирішити питання про прийняття позивача на роботу до Головного управління Національної поліції в Херсонській області на посаду, що відповідає званню старшого сержанта поліції відповідно до вимог вказаного Закону. Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції встановив, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідачем порушено норми Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та п. 13 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до посвідчення від 22.06.2015 року серії МВ № 022935 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема, переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці та на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації.

Крім того, на основі пояснень позивача колегією суддів встановлено, що позивач у встановлений термін виявив згоду на проходження служби в поліції, що, відповідно до пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» є підставою для прийняття його на службу до поліції, за умови, що він відповідає передбаченим цим Законом вимогам.

Апеляційний суд зауважив, що встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.

У касаційній скарзі скаржник не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію" виданню наказу про призначення особи на посаду в поліцію передує отримання від цієї особи згоди, а документального, або іншого підтвердження подання позивачем заяви (рапорту) до УМВС України в Херсонській області з приводу його бажання бути прийнятим на службу в поліцію немає.

Вважає, що позивач не довів будь-якими фактичними даними виявлення бажання проходження служби в Національній поліції.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судом апеляційної інстанції з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.

Суддя М.М. Заїка

Вищого адміністративного

суду України