Ухвала суду № 61689374, 28.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року м. Київ К/800/52491/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Рецебуринського Ю.Й.,

Суддів Пасічник С.С.,

Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - ГУ МВС України в Дніпропетровській області) про скасування наказів та поновлення на посаді,

за касаційною скаргою ОСОБА_3, представника ОСОБА_2, на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом про: визнання протиправними і скасування наказів ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 3 листопада 2014 року №3060 про звільнення ОСОБА_2 з посади старшого інспектора з особливих доручень відділу дільничних інспекторів міліції управління громадської безпеки ГУ МВС України в Дніпропетровській області та від 2 грудня 2014 року №473 о/с про призначення ОСОБА_2 старшим інспектором сектору дільничних інспекторів міліції Амур-Нижньодніпровського районного відділу Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області; поновлення на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу дільничних інспекторів міліції управління громадської безпеки ГУ МВС України в Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року позов задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року, позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправним та скасування наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 3 листопада 2014 року №3060 залишено без розгляду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалене ним судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними матеріалами, оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Судами встановлено, що наказом ГУМВС України в Дніпропетровській області від 3 листопада 2014 року №3060 старшого інспектора з особливих доручень відділу дільничних інспекторів міліції управління громадської безпеки ГУ МВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 звільнено з посади.

Вказаний наказ виконано наказом №473 о/с від 2 грудня 2014 року про призначення ОСОБА_2 на нижчу посаду у порядку дисциплінарного стягнення, а саме старшим інспектором сектору дільничних інспекторів міліції Амур-Нижньодніпровського районного відділу Дніпропетровського МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у зв'язку із порушенням відповідачем порядку накладення дисциплінарного стягнення.

Залишаючи без розгляду позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду для оскарження наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 3 листопада 2014 року №3060, та у зв'язку із тим, що оскаржуваний наказ ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 2 грудня 2014 року №473 о/с прийнято на підставі наказу від 3 листопада 2014 року №3060, суд відмовив у задоволенні решти позовних вимог.

Статтею 18 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 лютого 2006 року №3460-IV встановлено, що такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади, пониження в спеціальному званні та звільнення з органів внутрішніх справ, вважаються виконаними після видання наказу по особовому складу.

Частиною 3 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Як вбачається з матеріалів справи наказ від 3 листопада 2014 року №3060 було реалізовано шляхом видання наказу по особовому складу від 2 грудня 2014 року №473 о/с. Отже, саме з 2 грудня 2014 року слід відраховувати місячний строк звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою 31 грудня 2014 року (відповідно до відтиску поштового штампу на конверті), то колегія суддів приходить до висновку, що позивач не пропустила місячний строк звернення до суду.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про залишення позовних вимог без розгляду та відмову у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку звернення до суду є помилковим.

За приписами частин 1, 4 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконного судового рішення.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, представника ОСОБА_2,задовольнити частково.

Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Й. Рецебуринський

Судді С.С. Пасічник

Ю.К. Черпак