Ухвала суду № 61688561, 29.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" вересня 2016 р. м. Київ К/800/14041/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шведа Е.Ю.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Мороз Л.Л.,

секретар судового засідання Скавуляк Т.В.,

за участю: представника відповідачів Куценка О.В.,

представника третьої особи Вільгельм А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Капітал Буд»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року

у справі № 826/14255/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Капітал Буд»

до Комунального підприємства «Київблагоустрій», Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

треті особи: Державна інспекція сільського господарства м. Києва, Державна архітектурна інспекція України, Прокуратура м. Києва

про визнання протиправними дій та скасування приписів,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО КАПІТАЛ БУД» (далі ТОВ «ЕКО КАПІТАЛ БУД») звернулося до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Київблагоустрій», Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило: визнати дії Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та Комунального підприємства «Київблагоустрій» щодо демонтажу нежитлової будівлі з всесезонним майданчиком з накриттям, літ. «А», розташованої за адресою: м. Київ, вул. Німанська, будинок 1-д - протиправними; скасувати приписи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 1402682 та № 1402683 від 18 березня 2014 року; скасувати доручення Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) № 48/03-14.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що суди неправомірно прийшли до висновку, що споруда за адресою: м. Київ, вул. Німанська, будинок 1-д, являє собою самочинне будівництво. На думку позивача, вказана споруда є об'єктом нерухомого майна, повноваження на знесення якого у відповідачів відсутні. Звертає увагу, що судами не надано оцінки доказам, які спростовують віднесення зазначеної споруди до об'єкту самочинного будівництва.

В судовому засіданні представник відповідачів заперечив проти касаційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, представник третьої особи поклалась на розсуд суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, їх представників, що з'явились, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, суд дійшов наступних висновків.

Судами встановлено, що Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого комітету Київської міської ради (КМДА) виявлено проведення монтажних робіт з метою розміщення/встановлення тимчасової споруди за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, 30, із встановленим металевим парканом, з порушенням п.п. 20.1.1 Правил благоустрою м. Києва, затверджених Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051, у зв'язку із чим 18 березня 2014 року складено приписи № 1402683 та № 1402682, якими зобов'язано надати до 21 березня 2014 року проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди та проведення будівельних робіт, а в разі відсутності такої демонтувати споруду власними силами.

У зв'язку із неможливістю встановити власників тимчасової споруди та не отримавши проектно-дозвільну документацію на розміщення та проведення будівельних робіт Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого комітету Київської міської ради (КМДА) 24 березня 2014 року надано КП «Київблагоустрій» Доручення № 48/03-14, яким зобов'язано невідкладно вжити заходів визначених приписами від 18 березня 2014 року № 1402683 та № 1402682, демонтувавши самовільно встановлені елементи благоустрою, а саме павільйон та будівельний майданчик розташовані за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, 30.

Працівниками КП «Київблагоустрій» протягом 25-26 березня 2014 виконано вимогу Доручення, про що складено Акти проведення демонтажу павільйону № НО-67 від 25 березня 2014 року, № НО-68 від 26 березня 2014 року, акт проведення демонтажу будівельного майданчику № НО- 66 від 25 березня 2014 року, а також акти опису майна, що є додатками до Актів демонтажу.

Крім того, судами встановлено, що відповідно до копій Договорів купівлі-продажу частини нежитлової будівлі від 27 та 28 січня 2014 року ТОВ «ЕКО Капітал Буд» придбано частки нежитлової будівлі з всесезонним майданчиком з накриттям, літ. А, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Німанська, 1-Д. Загальна площа зазначеної нежитлової будівлі становить 187,1 кв. м.

Нежитлова будівля за адресою: м. Київ, вул. Німанська, 1-Д та тимчасова споруда за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, 30, являється одним і тим же об'єктом.

Вважаючи вказані дії відповідачів незаконними, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання протиправними дій та скасування приписів.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову виходив з того, що демонтоване нежитлове приміщення та паркан є тимчасовими спорудами, які встановлені без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації.

Суд касаційної інстанції вважає такі висновки судів передчасними з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 38 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» контроль у сфері благоустрою населених пунктів спрямований на забезпечення дотримання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та підпорядкування, а також громадянами, у тому числі іноземцями та особами без громадянства, вимог цього Закону, Правил благоустрою території населеного пункту та інших нормативно-правових актів.

За змістом ст. 34 вказаного закону правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування.

П. 13.2.5 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 р. N 1051/1051 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами та тимчасовими спорудами і підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі Головного управління контролю за благоустроєм. Відповідною, оформленою в установленому порядку, дозвільною документацією для розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм) є Ордер на розміщення тимчасової споруди (в тому числі тимчасовий), виданий Головним управлінням містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Якщо особа, що здійснила самовільне встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд, не здійснила демонтаж у визначені строки, демонтаж малих архітектурних форм та тимчасових споруд здійснюється в порядку, встановленому п. 13.3 цих Правил.

П. 13.3 вказаних правил визначено, що демонтаж, перевезення, зберігання самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд, власники яких ухиляються від демонтажу або власники яких невідомі, здійснюються Головним управлінням контролю за благоустроєм та районними в місті Києві державними адміністраціями за кошти міського бюджету з наступним відшкодуванням усіх витрат власником тимчасової споруди, винним у порушенні благоустрою (пп. 13.3.1).

Рішення про демонтаж самовільно встановлених розміщених малих архітектурних форм та тимчасових споруд приймається Головним управлінням контролю за благоустроєм міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з урахуванням пропозицій органів, що виявили самовільне розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд (п.п. 13.3.2 п. 13.3).

Відповідно до п. 2 Положення про департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу київської міської ради (київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.01.2011 N 94, Департамент відповідно до рішення Київської міської ради від 15.03.2012 N 198/7535 "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" перейменовано з Головного управління контролю за благоустроєм виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та є правонаступником реорганізованих Головного управління екології та охорони природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головного управління з питань надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та відділу з питань охорони праці виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з п. 6.7 вказаного положення Департамент має право здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів тощо.

З наведених норм слідує висновок, що Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наділений повноваженнями в сфері благоустрою щодо, зокрема, демонтажу, перевезення, зберігання самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд, що свідчить про законність дій відповідача, в разі якщо демонтована споруду відноситься до таких.

Між тим, судом першої інстанції з посиланням на копії актів демонтажу належної позивачу споруди та актів опису майна, а також копії Технічного паспорту нежитлового приміщення в будинку 1 «Д» по вул. Німанській в м. Києві, встановлено, що вказана будівля складалась з металоконструкцій та дощок, являє собою самочинне будівництво. Дана споруда являла собою торговий павільйон з майданчиком, які на час складання спірних приписів перебували на стадії ремонту (реконструкції). Судом зроблено висновок, що зазначена будівля є тимчасовою спорудою.

Однак, в матеріалах справи наявні копії договорів купівлі-продажу частки нежитлової будівлі, витягів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності тощо, в яких зазначені відомості про об'єкт нерухомого майна, що належить позивачу та за адресою якого проведено перевірку та демонтаж. Вказані документи залишились поза увагою судів, їм не надано відповідної правової оцінки.

Разом з тим, встановлення судом обставини чи є знесена спірна споруда (будівля) тимчасовою спорудою чи об'єктом нерухомого майна має значення для правильного вирішення спору, оскільки як вірно встановлено судами та вказано вище відповідач наділений повноваженнями щодо демонтажу лише самовільно встановлених малих архітектурних форм та тимчасових споруд.

В той же час знесення об'єктів нерухомого майна, які є самочинним будівництвом, здійснюється у порядку, передбаченому ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 376 ЦК України виключно на підставі рішення суду та не відноситься до повноважень відповідачів.

Ненадання позивачем суду проектно-технічної документації на розміщення будь-якої споруди чи здійснення будівельних робіт за адресою: м. Київ, вул. Німанська, 1-Д чи за адресою: м. Київ, бульв. Дружби Народів, 30 не обов'язково свідчить про самовільне встановлення ним тимчасової споруди чи малої архітектурної форми, це може свідчити і про самочинне будівництво ним об'єкту нерухомого майна, встановлювати що наділена повноваженнями посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, судами не встановлено всіх обставин, які мають значення правильного вирішення справи.

Порушення норм процесуального права, допущені судами, унеможливлюють постановлення законного та обґрунтованого рішення в даній справі, оскільки без їх виправлення неможливо повно, всебічно та об'єктивно дати оцінку спірному рішенню, діям відповідача.

Суд касаційної інстанції не має повноважень виправити допущені судом порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За таких обставин, рішення судів підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, повно і всебічно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають значення для справи, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Капітал Буд» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню, проте може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: