Ухвала суду № 61688530, 27.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" вересня 2016 р. м. Київ К/800/44805/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі суддів:

Калашнікової О.В.,

Смоковича М.І.,

Стрелець Т.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Малотур'янської сільської ради на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі № 809/1431/14 за позовом Малотур'янської сільської ради до Відділу Держземагентства в Долинському районі, треті особи - Державне підприємство «Вигодське лісове господарство», ОСОБА_4, Долинський міжрайонний прокурор Івано-Франківської області, про зобов'язання вчинити певні дії , -

в с т а н о в и л а :

У травні 2014 року Малотур'янська сільська рада Долинського району Івано-Франківської області звернулася у суд з позовом до відділу Державного агентства земельних ресурсів в Долинському районі Івано-Франківської області про зобов'язання внести зміни та уточнення до чергової кадастрової карти та форми 6-зем на земельну ділянку площею 1,4га, що знаходиться в с. Мала Тур'я, вул. Турянська, яка до змін станом на 2007 рік обліковувалася, як земельна ділянка лісогосподарського призначення за Державним підприємством «Вигодське лісове господарство» Малотур'янського лісництва виділ 20 квартал 12, та знаходиться в межах населеного пункту с. Мала Тур'я Долинського району, відобразивши її як земельну ділянку земель запасу Малотур'янської сільської ради.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, в порушення рішення сесії Малотур'янської сільської ради, у відповідь на лист від 13.06.2013 року не здійснив внесення змін у форму 6-зем із зазначенням належності земельної ділянки квартал 12 виділ 20 (в подальшому виділ 24) до земель запасу Малотур'янської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області, а всупереч розпорядженню Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №85 від 7.02.1996 року продовжує обліковувати вказану земельну ділянку, як таку, що належить до категорії земель лісового фонду і використовується Державним підприємством "Вигодське лісове господарство".

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Малотур'янська сільська рада звернулась із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та задовольнити позов. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами було встановлено, що пунктом 1 розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації №85 від 07.02.1996 року надано у постійне користування державним лісогосподарським підприємствам із земель запасу, які були в тимчасовому користуванні інших землекористувачів, земельні ділянки лісового фонду за межами населених пунктів для ведення лісового господарства.

ДП «Вигодіське лісове господарство» надано в постійне користування 59951га земель лісового фонду, в тому числі по Малотур'янській сільській раді 498га.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України встановлено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Львівською лісовпорядною експедицією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання Державного комітету лісового господарства України виготовлено планово-картографічні матеріали по Малотур'янському лісництву, у відповідності до яких в 1997 році та в 2008 році планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування земельна ділянка площею 1,4га, що знаходиться в межах населеного пункту села Мала-Тур'я Долинського району Івано-Франківської області виділ 12 квартал 24 (за матеріалами від 2008 року) квартал 20 (за матеріалами від 1997 року) належить до земель лісового фонду (підлісок, розсадник), перебуває в користуванні ДП «Вигодське лісове господарство».

Як наслідок, судами встановлено, що земельна ділянка площею 1,4га, що знаходиться в с.Мала-Тур'я, виділ 24 квартал 12, та знаходиться в межах населеного пункту с. Мала-Тур'я Долинського району Івано-Франківської області належить до земель лісового фонду та перебуває у користуванні Державного підприємства «Вигодське лісове господарство» Малотур'янське лісництво згідно розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації за №85 від 07.02.1996 року.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.02.2007 року позивач звертався до ДП «Вигодське лісове господарство» з відношенням про передачу йому земельної ділянки 1,4га у фонд сільської ради з метою передачі жителям с.Мала-Тур'я.

04.02.2008 року ДП «Вигодське лісове господарство» погодило, а 11.03.2008 року Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства повідомило позивача про відсутність заперечень щодо передачі вказаних земель позивачу.

02.04.2008 року рішенням сесії Малотур'янської сільської ради №331-13/08 вилучено з постійного користування ДП «Вигодське лісове господарство» Малотур'янського лісництва земельну ділянку загальною площею 1,4га виділ 12 квартал 20 за власним погодженням та переведено її до земель запасу позивача.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що рішення сесії Малотур'янської сільської ради №331-13/08 реалізовано не було, земельна ділянка не передана, актів прийому-передач не складалося, а користування земельною ділянкою ДП "Вигодське лісове господарство" не припиняло. Крім того, у відповідності до частини 9 статті 149 Земельного кодексу України вилучення лісів для не лісогосподарських потреб віднесено до повноважень КМ України. Також у відповідності до розпорядження КМ України за №610-р від 10.04.2008 року "Деякі питання розпорядження земельними лісовими ділянками" надання згод на вилучення ділянок лісогосподарського призначення і їх передачу у власність призупинено. Як наслідок, у відповідача був відсутній обов'язок здійснити внесення змін до звіту про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності (форма № 6-зем) на підставі листа позивача від 13.06.2013 року, а тому його дії є правомірними.

Разом з тим, колегія суддів дійшла думки, що суди першої та апеляційної інстанції недостатньо дослідили матеріали справи, зокрема, рішення сесії Малотур'янської сільської ради від 02.04.2008 року №331-13/08 яким, земельну ділянку площею 1,4га виділ 12 квартал 20 (сінокіс) вилучено з постійного користування ДП «Вигодське лісове господарство» Малотур'янського лісництва та переведено до земель запасу Малотур'янської сільської ради.

Крім цього, судами не досліджено та не надано належної оцінки рішенню Малотур'янської сільської Ради народних депутатів від 25.07.1991 року «Про використання земель сільської Ради, що знаходяться в тимчасовому користуванні Малотур'янського лісництва Вигодського лісокомбінату», рішенню Малотур'янської сільської Ради народних депутатів від 23.12.1994 року «Про проект планування та забудову села», рішенню Малотур'янської сільської Ради народних депутатів від 08.08.1996 року «Про зміни в землекористуванні сільської Ради народних депутатів» та рішенню Малотур'янської сільської ради народних депутатів від 12.06.1997 року «Про переведення земель лісового фонду у землі населеного пункту».

Зазначеним обставинам суди належної оцінки не надавали, їх не дослідили в сукупності з іншими доказами по справі, що свідчить про неповноту дослідження та встановлення всіх обставин справи.

Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до вимог ст. 220 Кодексу Адміністративного судочинства не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого і адміністративного суду України вбачає за необхідне судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Малотур'янської сільської ради задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді: