ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
28 вересня 2016 року м. Київ К/800/17826/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2152 про визнання бездіяльність військової частини А2152 протиправною щодо невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у сумі місячного грошового забезпечення та стягнення з військової частини А2152 суми підйомної допомоги,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А2152 в якому просив визнати бездіяльність військової частини А2152 щодо невиплати йому підйомної допомоги протиправною та стягнути з військової частини А2152 підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльності Військової частини А2152 щодо невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у сумі 4069,00 грн. Зобов'язано Військову частину А2152 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підйомну допомогу у сумі 4069,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що Постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2014 №111 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» встановлено, що з 18.03.2014 військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, грошове забезпечення виплачується в порядку та розмірах, установлених для осіб офіцерського складу, осіб рядового сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Отже, з урахуванням частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підйомна допомога відноситься до одноразового додаткового виду грошового забезпечення, гарантованого позивачу згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 березня 2016 року було скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги залишено без задоволення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та залишаючи позовні вимоги без задоволення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»: видами військової служби є: - строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується: підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби; добові, встановлені Кабінетом Міністрів України для працівників, які перебувають у відрядженні, за кожний день перебування в дорозі на військовослужбовця та кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає разом з ним.
Відповідно до статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підйомна допомога виплачується військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом та переїхали до нового місця служби зі зміною місця проживання.
Оскільки, ОСОБА_1 відповідно указу Президента України від 14.01.2015 №15/2015 «Про часткову мобілізацію» призваний 09.02.2015 Броварським ОМВК Київської області на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період і направлений до військової частини В1281, місце проживання не міняв, контракт про проходження служби у Збройних Силах України не підписував, після оголошення демобілізації повертається додому, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги зазначає, що суд апеляційної інстанції грубо порушив пункт 9 Постанови №7 Пленуму ВАСУ, просто викинувши з мотивувальної частини нормативний акт без будь-яких пояснень чи обґрунтувань.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судом попередньої інстанції з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що судом неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и в :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2152 про визнання бездіяльність військової частини А2152 протиправною щодо невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги у сумі місячного грошового забезпечення та стягнення з військової частини А2152 суми підйомної допомоги.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Заїка
Судове рішення № 61688443, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 28.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/526/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: